Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свердловська кіностудія рос Свердловская Киностудия радянська а пізніше російська кіностудія в Єкатеринбурзі раніше Свер

Свердловська кіностудія

Свердловська кіностудія

Свердловська кіностудія (рос. Свердловская Киностудия) — радянська, а пізніше російська кіностудія в Єкатеринбурзі (раніше Свердловськ) була створена 9 лютого 1943 року. Загалом на кіностудії знято понад 200 художніх та 500 документальних картин, сотні науково-популярних фільмів, близько 100 мультиплікаційних робіт.

Свердловська кіностудія
Тип кіностудія і кінокомпанія[d]
Галузь кіноіндустрія
Засновано 4 лютого 1943
Штаб-квартира Єкатеринбург
Продукція реклама
фільм
sverdlovskfilmstudio.com
image Свердловська кіностудія у Вікісховищі

Історія

Кіностудія створена на підставі наказу «Об организации в г. Свердловске киностудии художественных фильмов» від 9 лютого 1943 року. Спочатку вона розмістилася у Палаці будівельників, збудованого ще у 1930-ті роки, у стилі конструктивізм. Переглядовий зал місцевого палацу культури обладнали під кінопавільйон, і вже 1944 року режисером Олександром Івановським було знято перший фільм за оперетою угорського композитора Імре Кальмана — «Сільва» або «Королева чардаша».

Одночасно з моменту відкриття на кіностудії запрацювала школа акторської майстерності, перший набір відбувся лише через рік, коли за розподілом до Свердловська стали відправляти працювати викладачами випускників творчих вузів. Серед ранніх фільмів найбільш відомі:

На матеріалі навчальних та науково-популярних фільмів, створених на Свердловській кіностудії, навчали професій у внз, ремісничих училищах, їх для наочності показували на уроках у школах. Багато навчальних фільмів свердловських кінематографістів використовували мультиплікацію та техніку комбінованої зйомки. Першим великим успіхом кінематографістів у науково-популярному кіно у післявоєнний період став фільм «Суперники» режисера Якова Задорожного, удостоєний Сталінської премії 1950 року.

У 1948—1956 роках студія випускала лише документальні, науково-популярні та навчальні фільми, заклавши основи уральської школи документального кіно.

Серед найкращих робіт науково-популярні та документальні кінофільми режисерів:

1956 року на студії відновилося виробництво художніх фільмів. З 1958 року кіностудія випускає по два-три художні фільми на рік. Всенародне визнання Свердловської кіностудії повернули двосерійний фільм про радянського розвідника Миколу Кузнєцова «Сильні духом» (1967) режисера Віктора Георгієва, музична комедія «Трембіта» (1968), яку зняв відомий свердловський актор і режисер Олег Миколаївський і чотирисерпний фільм «Угрюм-ріка» (1968). 1972 року на телебаченні, а у кінопрокат виходить найзнаменитіший фільм, знятий на Свердловській кіностудії, — «Привалівські мільйони» за мотивами однойменного роману Мамина-Сибіряка.

Широку популярність у 50-70-ті роки здобули документальні та науково-популярні фільми, зняті на Свердловській кіностудії режисерами Борисом Галантером та Олександром Литвиновим, Леонідом Римаренком, Львом Єфімовим, Борисом Урицьким і Вірою Волянською, Йосипом Богуславським.

У 1973 році на Свердловській кіностудії з'являється Об'єднання художньої мультиплікації, і на екрани країни починають виходити мультиплікаційні фільми, зняті за мотивами творів П. П. Бажова і Маміна-Сибіряка. Першим мультиплікаційним фільмом Свердловської кіностудії став «Синюшкін колодязь» режисера Валерія Фоміна. У 1998 році в першій будівлі кіностудії розмістився універмаг, а основна будівля розташована на сусідній вулиці,. У 2021 році відбувся перезапуск кіновиробництва. З квітня 2021 року директором кіностудії став Шадрін Віктор Аркадійович.

Керівництво

  • 09.02.1943-1944, в. о. — Шитов Олександр Сергійович
  • 1944—1946 — Новицький Г. В.
  • 1946—1948 — Бліох Яків Мойсейович
  • 21.08.1948 — 1950 — Мордохович Михайло Леонтійович
  • Тургенєва Галина Михайлівна
  • Шумілін А. Я.
  • (1956—1959) — Пястолов В. А.
  • …
  • 1975—1988 — Асловський Юрій Олександрович
  • 1988—1990 — Плотніков Валерій Павлович
  • 1990—1993 — Алексєєв Геннадій Михайлович
  • …
  • 1994—2003 — Негашев Георгій Олександрович
  • 2003—2021 — Чурбанов Михайло Олександрович
  • 06.04.2021 — т. ч. — Шадрін Віктор Аркадійович

Документальне кіно

Широку популярність у 1950—1970-ті роки здобули новаторські пошуки в документальному та науково-популярному кіно режисерів:

Успіхи уральських кінодокументалістів у 1980—1990-ті роки пов'язані з фільмами режисерів:

  • Борис Кустов
    • «Лісовик» (приз I Всесоюзного кінофестивалю неігрового кіно «Росія», Свердловськ, 1988)
    • «Нові відомості про кінець світу» (спеціальний приз журі кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1991; диплом Міжнародного кінофестивалю в Берліні, 1992)
    • «Кордон Європи» (I премія та приз журі Міжнародного кінофестивалю в Анкориджі, США, 1995) та ін.
  • Сергій Мірошниченко
  • Дегальцев Герасим
    • «Хто косить вночі?» (головний приз кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1991; приз Міжнародного кінофестивалю в Кракові, 1991; приз Міжнародного кінофестивалю в Мангеймі, 1992)
    • «Той, хто з піснею» (приз I Всесоюзного кінофестивалю «Росія», Свердловськ, 1988)
    • «Єгиптянин» (приз Всесоюзного кінофестивалю неігрових фільмів, Воронеж, 1990)
    • «Армагеддон» (спеціальний приз кінофестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1993) та ін.
    • «Я їхала додому…» (Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Оберхаузені, 1992)

Науково-популярне кіно

У серпні 1948 року за наказом Міністерства кінематографії СРСР Свердловська кіностудія художніх фільмів реорганізована в студію науково-популярних фільмів. Того ж року до студії приєднано Новосибірську студію навчальних фільмів, 1951 року — Свердловську студію кінохроніки.

  • А. Балуєва
    • «Фуга» (приз за режисуру на Всесоюзному кінофестивалі неігрових фільмів, Волгодонськ, 1989)
    • «Ми були димом» (перший приз Відкритого фестивалю «Росія», Єкатеринбург, 1992; спеціальний приз журі VI Міжнародного кінофестивалю у м. Пярну, 1992)
  • А. Морозова
    • «Ми були птахами», 1989
    • «Колаж на павутинні», 1990
  • А. Стрем'якова
    • «Як врятувати море», 1983
    • «Лабораторія-океан», 1986
    • «Діти Чарковського», 1989

Художнє кіно

Випуск художніх фільмів на Свердловській кіностудії відновився 1956 року. Серед найкращих робіт 1950—1970-х років:

1965 року на студії працював Б. І. Романов.

На Свердловській кіностудії зробили перші творчі кроки відомі драматурги Г. Бокарев, Б. Васильєв; режисери Ю. Карасік, В. Краснопільський та В. Усков. Наприкінці 1960-х років кіностудія стала випускати художні фільми для телебачення (загалом їх було створено разом із серіалами понад 30).

1980-ті-1990-ті роки відзначені появою цікавих художніх фільмів режисерів:

Тут склалася школа операторського мистецтва. Серед найкращих уральських кінооператорів: Ст. Кірбіжеков, І. Лукшин, О. Лісников, Б. Шапіро, В. Макеранець, В Голощапов, Ст. Осенніков, Г. Майєр, Р. Мещерягін, Г. Трубніков, С. Гаврилов, Ст. Кірєєв, С. Погорєлов, Р. Філатов та ін.

Мультиплікаційне кіно

1973 вважається роком народження уральської мультиплікації. Галина Тургенєва вважається родоначальницею мультиплікації на Свердловській кіностудії. Вона створила понад десять анімаційних фільмів. «Дідусь Мазай і зайці», «Білий метелик», «Росомаха та лисиця», «День народження», «Ловись рибка!», «Мрія маленького ослика», «Ромка, Фомка та Артос» та ін. Об'єднання художньої мультиплікації при Свердловській кіностудії розпочало свою діяльність зі створення лялькових фільмів за творами П. Бажова, Д. Мамина-Сибіряка. У 1980-х роках із приходом молодих художників-мультиплікаторів в уральській мультиплікації з'явилася філософська глибина, індивідуальна авторська манера, оригінальність техніки. Світову популярність здобули мультфільми режисерів:

  • Олексія Караєва
    • «Ласкаво просимо!»(Перший приз Міжнародного кінофестивалю в Оттаві, Канада, 1988; Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Лос-Анджелесі, США, 1989)
    • «Мешканці старого будинку» (Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Бурган-Брес, Франція, 1989; перший приз Міжнар. кінофестивалю в Оттаві, Канада, 1990)
  • Володимира Петкевича
  • Олександра Петрова
  • Оксани Черкасової
  • Сергія Айнутдінова

У 1993—1997 роках на кіностудії випускався кіножурнал «Великий Урал», який став наступником кіножурналу «Сталінський Урал» та «Радянський Урал». З 1997 року випускається «Кінолетопис Уралу». З 1993 функціонує музей кіно.

Історії Свердловської кіностудії присвячено фільм «Таке різне уральське кіно» (1993, реж. П. Фаттахутдінов).

У 2004 році ФГУП ТПО «Свердловська кіностудія» було перетворено на відкрите акціонерне товариство «Свердловська кіностудія», 100%-й акціонерний капітал якого знаходиться у власності держави.

2012 року вийшов художній фільм «Золото» режисера Андрія Мармонтова за романом Мамина-Сибіряка «Дике поле». Зараз на базі Свердловської кіностудії працюють чотири екскурсії: Студія звуку, Секрети кіногриму, Історія мультфільму, Шоу костюмів та реквізиту.

З 2013 року проходить щорічний форум молодих кінематографістів Кінохакатон.

Фільми, створені на Свердловській кіностудії

  • Див:
  • Див:

Посилання

  • Офіційний сайт Свердловської кіностудії (рос.)
  • Свердловская киностудия — animator.ru (рос.)
  • Свердловская студия анимации «А-фильм» — animator.ru (рос.)
  • Киностудия празднует день рождения: как на месте «Сити-центра» строили павильоны и зачем там «выращивали» пшеницу (рос.)

Джерела

  • Кино Урала. 1943—1993: сборник статей / сост. и отв. ред. Кириллова, Наталья Борисовна. — Екатеринбург : Союз кинематографистов России, Уральское отделение, 1993. — 228 с. (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Кино Урала: от прошлого к будущему: научно-популярная монография. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2013. — 407 с. — . (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Уральское кино: время, судьбы, фильмы: монография. — Екатеринбург : Уральский рабочий, 2016. — 431 с. — . (рос.)
  • Кириллова Н. Б. Феномен уральского кино. — Екатеринбург : Лазурь, 2003. — 240 с. — . (рос.)
  • Малюкова Л. Л. Свердловская школа и киностудия «А-фильм» //  — СПб. : Умная Маша, 2013. — С. 122—131. — (Ассоциация анимационного кино) — . (рос.)
  • Шифрин М. И. Вчера и сегодня Свердловского кинематографа. — Свердловск : Средне-Уральское книжное издательство, 1967. — 46 с. (рос.)
  • Эглит Л. Н. «Помнишь ли ты?..». Первые годы Свердловской киностудии. — Екатерин­бург, 2013. (рос.)
  • Эглит Л. Н. Свердловская студия кинохроники (1933-1951). — Екатерин­бург, 2013. (рос.)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 23 вересня 2010. (рос.)
  2. История нашего кино: Свердловская киностудия. оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  3. От разборок с бандитами до банкротства: история взлетов и падений Свердловской киностудии. оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  4. Свердловская киностудия как проект сталинской культурной политики (PDF). (PDF) оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  5. Знакомство с Екатеринбургом: Свердловская киностудия. оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  6. Дерзкие и талантливые: как на Урале появилось кино. sverdlovskfilmstudio.com. Процитовано 8 січня 2023. (рос.)
  7. О нас. sverdlovskfilmstudio.com. Процитовано 8 січня 2023. (рос.)
  8. Культурная эвакуация: Свердловская киностудия[недоступне посилання]
  9. Ряпусова Д. Н. Свердловская киностудия в период Великой Отечественной войны и первые послевоенные годы (PDF). (PDF) оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. (рос.)
  10. Уральских кинематографистов отметят почетными грамотами. оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  11. Свердловская киностудия и уральский кинематограф — что общего?. оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022. (рос.)
  12. Теперь официально: Министерство культуры назначило нового директора Свердловской киностудии (рос.)
  13. Главная. оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sverdlovska kinostudiya ros Sverdlovskaya Kinostudiya radyanska a piznishe rosijska kinostudiya v Yekaterinburzi ranishe Sverdlovsk bula stvorena 9 lyutogo 1943 roku Zagalom na kinostudiyi znyato ponad 200 hudozhnih ta 500 dokumentalnih kartin sotni naukovo populyarnih filmiv blizko 100 multiplikacijnih robit Sverdlovska kinostudiyaLogotipTip kinostudiya i kinokompaniya d Galuz kinoindustriyaZasnovano 4 lyutogo 1943Shtab kvartira YekaterinburgProdukciya reklama filmsverdlovskfilmstudio com Sverdlovska kinostudiya u VikishovishiIstoriyaKinostudiya stvorena na pidstavi nakazu Ob organizacii v g Sverdlovske kinostudii hudozhestvennyh filmov vid 9 lyutogo 1943 roku Spochatku vona rozmistilasya u Palaci budivelnikiv zbudovanogo she u 1930 ti roki u stili konstruktivizm Pereglyadovij zal miscevogo palacu kulturi obladnali pid kinopaviljon i vzhe 1944 roku rezhiserom Oleksandrom Ivanovskim bulo znyato pershij film za operetoyu ugorskogo kompozitora Imre Kalmana Silva abo Koroleva chardasha Odnochasno z momentu vidkrittya na kinostudiyi zapracyuvala shkola aktorskoyi majsternosti pershij nabir vidbuvsya lishe cherez rik koli za rozpodilom do Sverdlovska stali vidpravlyati pracyuvati vikladachami vipusknikiv tvorchih vuziv Sered rannih filmiv najbilsh vidomi Almazi rezh Ivan Pravov spilno z A Oleninim 1947 Storinki zhittya rezh Oleksandr Macheret razom iz Borisom Barnetom 1948 Na materiali navchalnih ta naukovo populyarnih filmiv stvorenih na Sverdlovskij kinostudiyi navchali profesij u vnz remisnichih uchilishah yih dlya naochnosti pokazuvali na urokah u shkolah Bagato navchalnih filmiv sverdlovskih kinematografistiv vikoristovuvali multiplikaciyu ta tehniku kombinovanoyi zjomki Pershim velikim uspihom kinematografistiv u naukovo populyarnomu kino u pislyavoyennij period stav film Superniki rezhisera Yakova Zadorozhnogo udostoyenij Stalinskoyi premiyi 1950 roku U 1948 1956 rokah studiya vipuskala lishe dokumentalni naukovo populyarni ta navchalni filmi zaklavshi osnovi uralskoyi shkoli dokumentalnogo kino Sered najkrashih robit naukovo populyarni ta dokumentalni kinofilmi rezhiseriv 1956 roku na studiyi vidnovilosya virobnictvo hudozhnih filmiv Z 1958 roku kinostudiya vipuskaye po dva tri hudozhni filmi na rik Vsenarodne viznannya Sverdlovskoyi kinostudiyi povernuli dvoserijnij film pro radyanskogo rozvidnika Mikolu Kuznyecova Silni duhom 1967 rezhisera Viktora Georgiyeva muzichna komediya Trembita 1968 yaku znyav vidomij sverdlovskij aktor i rezhiser Oleg Mikolayivskij i chotiriserpnij film Ugryum rika 1968 1972 roku na telebachenni a u kinoprokat vihodit najznamenitishij film znyatij na Sverdlovskij kinostudiyi Privalivski miljoni za motivami odnojmennogo romanu Mamina Sibiryaka Shiroku populyarnist u 50 70 ti roki zdobuli dokumentalni ta naukovo populyarni filmi znyati na Sverdlovskij kinostudiyi rezhiserami Borisom Galanterom ta Oleksandrom Litvinovim Leonidom Rimarenkom Lvom Yefimovim Borisom Urickim i Viroyu Volyanskoyu Josipom Boguslavskim U 1973 roci na Sverdlovskij kinostudiyi z yavlyayetsya Ob yednannya hudozhnoyi multiplikaciyi i na ekrani krayini pochinayut vihoditi multiplikacijni filmi znyati za motivami tvoriv P P Bazhova i Mamina Sibiryaka Pershim multiplikacijnim filmom Sverdlovskoyi kinostudiyi stav Sinyushkin kolodyaz rezhisera Valeriya Fomina U 1998 roci v pershij budivli kinostudiyi rozmistivsya univermag a osnovna budivlya roztashovana na susidnij vulici U 2021 roci vidbuvsya perezapusk kinovirobnictva Z kvitnya 2021 roku direktorom kinostudiyi stav Shadrin Viktor Arkadijovich Kerivnictvo09 02 1943 1944 v o Shitov Oleksandr Sergijovich 1944 1946 Novickij G V 1946 1948 Blioh Yakiv Mojsejovich 21 08 1948 1950 Mordohovich Mihajlo Leontijovich Turgenyeva Galina Mihajlivna Shumilin A Ya 1956 1959 Pyastolov V A 1975 1988 Aslovskij Yurij Oleksandrovich 1988 1990 Plotnikov Valerij Pavlovich 1990 1993 Aleksyeyev Gennadij Mihajlovich 1994 2003 Negashev Georgij Oleksandrovich 2003 2021 Churbanov Mihajlo Oleksandrovich 06 04 2021 t ch Shadrin Viktor ArkadijovichDokumentalne kinoShiroku populyarnist u 1950 1970 ti roki zdobuli novatorski poshuki v dokumentalnomu ta naukovo populyarnomu kino rezhiseriv Oleksandr Litvinov Leonid Rimarenko ta Vira Volyanska Boris Galanter ta Boris Urickij Josip Boguslavskij Charivni obrazi 1971 Vstup 1974 Sinye ozero 1975 Tilki kohati 1978 Yefimov Lev Leonidovich Monolog pro Bajkal diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Tashkenti 1975 Tochka zoru priz X Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Rizi 1977 Rozbudzhena zemlya 1977 Lyudi vedmezhih kutiv 1980 diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu dokumentalnih filmiv u Lilli Franciya 1982 diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Tallinni 1982 Diplom oglyadu Minsk 1981 2 ya premiya ta diplom Habarovsk 1 Igor Perskij Suvora pam yat diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Leningradi 1964 diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Lejpcigu 1964 Venseremos V yetnamski zustrichi 1976 Uspihi uralskih kinodokumentalistiv u 1980 1990 ti roki pov yazani z filmami rezhiseriv Boris Kustov Lisovik priz I Vsesoyuznogo kinofestivalyu neigrovogo kino Rosiya Sverdlovsk 1988 Novi vidomosti pro kinec svitu specialnij priz zhuri kinofestivalyu Rosiya Yekaterinburg 1991 diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Berlini 1992 Kordon Yevropi I premiya ta priz zhuri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Ankoridzhi SShA 1995 ta in Sergij Miroshnichenko Degalcev Gerasim Hto kosit vnochi golovnij priz kinofestivalyu Rosiya Yekaterinburg 1991 priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Krakovi 1991 priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Mangejmi 1992 Toj hto z pisneyu priz I Vsesoyuznogo kinofestivalyu Rosiya Sverdlovsk 1988 Yegiptyanin priz Vsesoyuznogo kinofestivalyu neigrovih filmiv Voronezh 1990 Armageddon specialnij priz kinofestivalyu Rosiya Yekaterinburg 1993 ta in Ya yihala dodomu Gran pri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Oberhauzeni 1992 Naukovo populyarne kinoU serpni 1948 roku za nakazom Ministerstva kinematografiyi SRSR Sverdlovska kinostudiya hudozhnih filmiv reorganizovana v studiyu naukovo populyarnih filmiv Togo zh roku do studiyi priyednano Novosibirsku studiyu navchalnih filmiv 1951 roku Sverdlovsku studiyu kinohroniki A Baluyeva Fuga priz za rezhisuru na Vsesoyuznomu kinofestivali neigrovih filmiv Volgodonsk 1989 Mi buli dimom pershij priz Vidkritogo festivalyu Rosiya Yekaterinburg 1992 specialnij priz zhuri VI Mizhnarodnogo kinofestivalyu u m Pyarnu 1992 A Morozova Mi buli ptahami 1989 Kolazh na pavutinni 1990 A Strem yakova Yak vryatuvati more 1983 Laboratoriya okean 1986 Diti Charkovskogo 1989Hudozhnye kinoVipusk hudozhnih filmiv na Sverdlovskij kinostudiyi vidnovivsya 1956 roku Sered najkrashih robit 1950 1970 h rokiv Pid vladoyu zolota 1957 rezh I Prav diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Kiyevi 1959 Najpovilnishij poyizd 1963 rezh V Krasnopilskij i V Uskov priz zhurnalu Radyanskij ekran za rezhiserskij debyut na Vsesoyuznomu kinofestivali 1964 Silni duhom 1967 rezh V Georgiyev priz i diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Leningradi 1968 Vidkrittya 1973 avtor scenariyu Ege Topolya i U nich misyachnogo zatemnennya 1978 rezh B Halzanov Bezimenna zirka 1979 rezh M Kozakiv filmi Ya Lapshina ta O Mikolayivskogo ta in 1965 roku na studiyi pracyuvav B I Romanov Na Sverdlovskij kinostudiyi zrobili pershi tvorchi kroki vidomi dramaturgi G Bokarev B Vasilyev rezhiseri Yu Karasik V Krasnopilskij ta V Uskov Naprikinci 1960 h rokiv kinostudiya stala vipuskati hudozhni filmi dlya telebachennya zagalom yih bulo stvoreno razom iz serialami ponad 30 1980 ti 1990 ti roki vidznacheni poyavoyu cikavih hudozhnih filmiv rezhiseriv Yu Solomina Skandalna podiya v Brikmilli 1980 G Kuznyecova Znajti i zneshkoditi 1982 Vantazh 300 1990 Zhitiye Oleksandra Nevskogo 1991 N Gusarova Semen Dezhnyev 1983 Kinci v okeani 1990 Dike pole 1991 Kozacha bulan 1999 V Kobzyeva Zolota baba 1986 Sishik Peterburzkoyi policiyi 1991 V Hotinenko Dzerkalo dlya geroya 1987 Roj 1990 Makarov 1993 V Shamshurina Sira misha 1988 V Laptyeva Zatoka shastya 1988 Polyuvannya na yedinoroga 1990 Ye Vasilyeva U lisi brusnici 1989 V Makeranca Gubernator 1991 Ti ye 1993 V Kolcova Sam ya vyatskij urodzhenec 1992 Tut sklalasya shkola operatorskogo mistectva Sered najkrashih uralskih kinooperatoriv St Kirbizhekov I Lukshin O Lisnikov B Shapiro V Makeranec V Goloshapov St Osennikov G Majyer R Mesheryagin G Trubnikov S Gavrilov St Kiryeyev S Pogoryelov R Filatov ta in Multiplikacijne kino1973 vvazhayetsya rokom narodzhennya uralskoyi multiplikaciyi Galina Turgenyeva vvazhayetsya rodonachalniceyu multiplikaciyi na Sverdlovskij kinostudiyi Vona stvorila ponad desyat animacijnih filmiv Didus Mazaj i zajci Bilij metelik Rosomaha ta lisicya Den narodzhennya Lovis ribka Mriya malenkogo oslika Romka Fomka ta Artos ta in Ob yednannya hudozhnoyi multiplikaciyi pri Sverdlovskij kinostudiyi rozpochalo svoyu diyalnist zi stvorennya lyalkovih filmiv za tvorami P Bazhova D Mamina Sibiryaka U 1980 h rokah iz prihodom molodih hudozhnikiv multiplikatoriv v uralskij multiplikaciyi z yavilasya filosofska glibina individualna avtorska manera originalnist tehniki Svitovu populyarnist zdobuli multfilmi rezhiseriv Oleksiya Karayeva Laskavo prosimo Pershij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Ottavi Kanada 1988 Gran pri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Los Andzhelesi SShA 1989 Meshkanci starogo budinku Gran pri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Burgan Bres Franciya 1989 pershij priz Mizhnar kinofestivalyu v Ottavi Kanada 1990 Volodimira Petkevicha Nich priz Sribna plastina Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Chikago SShA 1989 Yak stati lyudinoyu priz Zolotij golub Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Lejpcigu Nimechchina 1989 pershij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Zagrebi Yugoslaviya 1990 Oleksandra Petrova Korova nominaciya na priz Oskar SShA 1990 Gran pri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Hirosimi Yaponiya 1990 specialnij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Bryusseli Belgiya 1990 Oksani Cherkasovoyi Sprava minula priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Kiyevi Ukrayina 1991 Pleminnik zozuli pershij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Drezdeni Nimechchina 1994 drugij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Hirosimi Yaponiya 1994 Sergiya Ajnutdinova Amenciya pershij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Tampere Finlyandiya 1991 pershij priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Ismayili Yegipet 1991 U 1993 1997 rokah na kinostudiyi vipuskavsya kinozhurnal Velikij Ural yakij stav nastupnikom kinozhurnalu Stalinskij Ural ta Radyanskij Ural Z 1997 roku vipuskayetsya Kinoletopis Uralu Z 1993 funkcionuye muzej kino Istoriyi Sverdlovskoyi kinostudiyi prisvyacheno film Take rizne uralske kino 1993 rezh P Fattahutdinov U 2004 roci FGUP TPO Sverdlovska kinostudiya bulo peretvoreno na vidkrite akcionerne tovaristvo Sverdlovska kinostudiya 100 j akcionernij kapital yakogo znahoditsya u vlasnosti derzhavi 2012 roku vijshov hudozhnij film Zoloto rezhisera Andriya Marmontova za romanom Mamina Sibiryaka Dike pole Zaraz na bazi Sverdlovskoyi kinostudiyi pracyuyut chotiri ekskursiyi Studiya zvuku Sekreti kinogrimu Istoriya multfilmu Shou kostyumiv ta rekvizitu Z 2013 roku prohodit shorichnij forum molodih kinematografistiv Kinohakaton Filmi stvoreni na Sverdlovskij kinostudiyiDiv Div PosilannyaOficijnij sajt Sverdlovskoyi kinostudiyi ros Sverdlovskaya kinostudiya animator ru ros Sverdlovskaya studiya animacii A film animator ru ros Kinostudiya prazdnuet den rozhdeniya kak na meste Siti centra stroili pavilony i zachem tam vyrashivali pshenicu ros DzherelaKino Urala 1943 1993 sbornik statej sost i otv red Kirillova Natalya Borisovna Ekaterinburg Soyuz kinematografistov Rossii Uralskoe otdelenie 1993 228 s ros Kirillova N B Kino Urala ot proshlogo k budushemu nauchno populyarnaya monografiya Ekaterinburg Uralskij rabochij 2013 407 s ISBN 978 5 85383 550 4 ros Kirillova N B Uralskoe kino vremya sudby filmy monografiya Ekaterinburg Uralskij rabochij 2016 431 s ISBN 978 5 7996 1840 7 ros Kirillova N B Fenomen uralskogo kino Ekaterinburg Lazur 2003 240 s ISBN 5 7851 0421 0 ros Malyukova L L Sverdlovskaya shkola i kinostudiya A film SPb Umnaya Masha 2013 S 122 131 Associaciya animacionnogo kino ISBN 978 5 9904193 1 5 ros Shifrin M I Vchera i segodnya Sverdlovskogo kinematografa Sverdlovsk Sredne Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1967 46 s ros Eglit L N Pomnish li ty Pervye gody Sverdlovskoj kinostudii Ekaterin burg 2013 ros Eglit L N Sverdlovskaya studiya kinohroniki 1933 1951 Ekaterin burg 2013 ros Primitki Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 23 veresnya 2010 ros Istoriya nashego kino Sverdlovskaya kinostudiya originalu za 4 serpnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Ot razborok s banditami do bankrotstva istoriya vzletov i padenij Sverdlovskoj kinostudii originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Sverdlovskaya kinostudiya kak proekt stalinskoj kulturnoj politiki PDF PDF originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Znakomstvo s Ekaterinburgom Sverdlovskaya kinostudiya originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Derzkie i talantlivye kak na Urale poyavilos kino sverdlovskfilmstudio com Procitovano 8 sichnya 2023 ros O nas sverdlovskfilmstudio com Procitovano 8 sichnya 2023 ros Kulturnaya evakuaciya Sverdlovskaya kinostudiya nedostupne posilannya Ryapusova D N Sverdlovskaya kinostudiya v period Velikoj Otechestvennoj vojny i pervye poslevoennye gody PDF PDF originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 29 kvitnya 2022 ros Uralskih kinematografistov otmetyat pochetnymi gramotami originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Sverdlovskaya kinostudiya i uralskij kinematograf chto obshego originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 ros Teper oficialno Ministerstvo kultury naznachilo novogo direktora Sverdlovskoj kinostudii ros Glavnaya originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 7 grudnya 2015 ros

Дата публікації:
Топ