Охридська книжна школа — один з найдавніших культурних центрів древньої Болгарії. Заснована 886 року в Охриді Климентом Охридським за вказівкою Бориса I (сучасне місто Охрид розташоване в Республіці Македонія). З 9 століття в школі використовувався новостворений слов'янський алфавіт — кирилиця, однак до 12 століття застосовувалась і глаголиця.
Охридська книжна школа | |
Дата створення / заснування | 886 |
---|---|
Країна | Північна Македонія |
Адміністративна одиниця | Охрид |
Координати: 41°07′00″ пн. ш. 20°48′06″ сх. д. / 41.1169000000277762297° пн. ш. 20.801700000027778970° сх. д.
В 893 - 910 роках школу очолював Святий Наум.
Під керівництвом Климента та Наума в школі пройшли навчання близько 3500 майбутніх викладачів та священиків. Школи залишалася помітною центром південнослов'янської культури до 12 століття, а остаточно втратила значення лише 1767 року, коли оттоманський султан та Константинопольський патріарх скасували Охридське архієпископство. Справа, розпочата Костянтином і Мефодієм, була все-таки продовжена його учнями. Климент, Наум і Ангелларій оселилися в Болгарії та з'явилися основоположниками болгарської літератури. Православний князь Борис-Михаїл надавав підтримку учням Мефодія. Новий центр слов'янської писемності виникає в Охриді (територія сучасної Македонії). Охридська школа книжності глаголична. Протягом X-XI століть нова азбука кирилиця поширюється на території Сербії та Київської Русі, глаголиця ж, не отримавши підтримки в західнослов'янських землях, поступово забувається і замінюється латиницею.
Дивись також
Примітки
- Steven Runciman, A history of the First Bulgarian Empire, Appendix IX — The Cyrillic and Glagolitic alphabets, (G. Bell & Sons, London 1930)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohridska knizhna shkola odin z najdavnishih kulturnih centriv drevnoyi Bolgariyi Zasnovana 886 roku v Ohridi Klimentom Ohridskim za vkazivkoyu Borisa I suchasne misto Ohrid roztashovane v Respublici Makedoniya Z 9 stolittya v shkoli vikoristovuvavsya novostvorenij slov yanskij alfavit kirilicya odnak do 12 stolittya zastosovuvalas i glagolicya Ohridska knizhna shkola Data stvorennya zasnuvannya886 Krayina Pivnichna Makedoniya Administrativna odinicyaOhrid Koordinati 41 07 00 pn sh 20 48 06 sh d 41 1169000000277762297 pn sh 20 801700000027778970 sh d 41 1169000000277762297 20 801700000027778970Odna z 158 storinok Assemaniyeve Yevangeliye Codex Assemanianus najdavnishe pismove dzherelo staroslov yanskoyu movoyu napisane glagoliceyu Vvazhayetsya sho pergament buv stvorenij pisaryami Ohridskoyi shkoli Pridbanij vice prefektom Vatikanskoyi biblioteki 1736 roku v greckomu monastiri Yerusalima Datuyetsya kincem 10 pochatkom 11 stolittya U kodeksi zgaduyutsya Kirilo ta Mefodij a takozh Kliment Ohridskij V 893 910 rokah shkolu ocholyuvav Svyatij Naum Pid kerivnictvom Klimenta ta Nauma v shkoli projshli navchannya blizko 3500 majbutnih vikladachiv ta svyashenikiv Shkoli zalishalasya pomitnoyu centrom pivdennoslov yanskoyi kulturi do 12 stolittya a ostatochno vtratila znachennya lishe 1767 roku koli ottomanskij sultan ta Konstantinopolskij patriarh skasuvali Ohridske arhiyepiskopstvo Sprava rozpochata Kostyantinom i Mefodiyem bula vse taki prodovzhena jogo uchnyami Kliment Naum i Angellarij oselilisya v Bolgariyi ta z yavilisya osnovopolozhnikami bolgarskoyi literaturi Pravoslavnij knyaz Boris Mihayil nadavav pidtrimku uchnyam Mefodiya Novij centr slov yanskoyi pisemnosti vinikaye v Ohridi teritoriya suchasnoyi Makedoniyi Ohridska shkola knizhnosti glagolichna Protyagom X XI stolit nova azbuka kirilicya poshiryuyetsya na teritoriyi Serbiyi ta Kiyivskoyi Rusi glagolicya zh ne otrimavshi pidtrimki v zahidnoslov yanskih zemlyah postupovo zabuvayetsya i zaminyuyetsya latiniceyu Divis takozhPreslavska knizhna shkolaPrimitkiSteven Runciman A history of the First Bulgarian Empire Appendix IX The Cyrillic and Glagolitic alphabets G Bell amp Sons London 1930