Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

STS 119 космічний політ Діскавері за програмою Спейс Шаттл Продовження збірки Міжнародної космічної станції 125 ий політ

STS-119

STS-119

STS-119 — космічний політ «Діскавері» за програмою «Спейс Шаттл». Продовження збірки Міжнародної космічної станції. 125-ий політ шатла, 36-ий політ «Діскавері», 28-й політ шатла до Міжнародної космічної станції.

STS-119 (125 політ шатла, 36 політ «Діскавері»)
image
Космічний корабельДіскавері OV-103
Тип космічного корабляСпейс Шаттл
Екіпаж7
Місце запускуКеннеді LC-39A
Дата запуску15 березня 2009 23:43 UTC
Місце посадкиЕдвардс Runway 15
Дата посадки28 березня 2009 19:13 UTC
Тривалість польоту7 діб 22 години 33 хвилини
Кількість обертів202
Апогей385 км
Перигей402 км
Орбітальний період91,6
Нахил орбіти5196 градусів
стикування
Стикувальний вузолPMA-2 попереду «Гармонії»
Дата стикування17 березня 2009 21:20 UTC
Дата відстикування25 березня 2009 19:53 UTC
Тривалість стикування7 діб 22 години 33 хвилини
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
image
STS-126 		image
STS-125

Статистичні дані

Експедиція STS-119 стала:

  • 269-им пілотованим польотом у космос.
  • 157-им пілотованим польотом США.
  • 125-им польотом шатла, починаючи з STS-1.
  • 100-им пілотованим польотом після загибелі шатлу «Челенджер» (STS-51-L).
  • 12-им пілотованим польотом після загибелі шатлу «Колумбія» (STS-107).
  • 36-им польотом орбітального модуля Діскавері.
  • 28-им польотом шатла до МКС.

Екіпаж

Екіпаж МКС-18 (старт)

  • image (3) — бортінженер

Екіпаж МКС-18 (посадка)

  • image (2) — бортінженер

В екіпажі були три новачки космічних польотів: Тоні Антонеллі, Джозеф Акаба і Річард Арнольд.

Мета

image
Вид МКС після місії STS- 119.

Доставка та монтаж останньої (четвертої) секції S6 панелей сонячних батарей. Після установки сегмента S6 і розгортання сонячних батарей, загальна потужність енергопостачання, що забезпечувало американське устаткування, досягло 264 кВт.

Заміна одного члена вісімнадцятого довготривалого екіпажу МКС: Коїті Ваката замінив Сандру Магнус. Замінена установки регенерації води.

Підготовка до польоту

Старт планувався на 6 листопада 2008 року. Початок переносили на 4 грудня 2008 року, потім на 12 лютого 2009 року.

Екіпаж місії «Діскавері» STS-119 був оголошений 19 жовтня 2007 року. Командиром екіпажу призначили Лі Аршамбо, пілотом — Тоні Антонеллі, фахівцями польоту були призначені: Джозеф Акаба, Річард Арнольд, Джон Філліпс, і бортінженер вісімнадцятої довготривалої експедиції МКС . Коїті Ваката мав залишитись на МКС, а замість нього на землю повернутись , яка перебувала на станції у складі вісімнадцятої довготривалої експедиції з листопада 2008 року. В екіпажі було три новачки космічних польотів: Антонеллі, Акаба і Арнольд.

image
«Діскавері» в будівлі вертикальної збірки.

7 січня шатл «Діскавері» був перевезений з ангара в , для підготовки до запланованого на 12 лютого 2009 старту місії STS-119. Перевезення тривало з 14:25 за часом східного узбережжя США (19:25 за Гринвічем) до 15:25 (20:25 за Гринвічем).

14 січня шатл «Діскавері» в збірці із зовнішнім паливним баком і твердопаливними прискорювачами був перевезений з будівлі вертикальної збірки на стартовий майданчик 39А. Перевезення тривало з 5:17 за часом східного узбережжя США (10:17 за Гринвічем) по 10:08 (15:08).

image
«Діскавері» рухається до стартового майданчика.

3 лютого через невирішену проблему з прохідними вентилями паливопроводів, які були виявлені під час останнього польоту шатла «Індевор» STS-126, було вирішено перенести дату старту «Діскавері» STS-119 з 12 на 19 лютого. Час старту 19 лютого — 4:41:47 за часом східного узбережжя США (9:41:47 за Гринвічем), стикування з МКС — 21 лютого 1:06 (6:06), відстикування — 2 березня 18:39 (23:39), приземлення — 4 березня 23:00 (5 березня 04:00 за Гринвічем). Керівник програми пілотованих польотів НАСА Білл Герстенмаєр заявив, що фахівці потребують додаткового часу для перевірки вентилів паливопроводів.

7 лютого старт «Діскавері» був перенесений на 22 лютого. Причина перенесення — брак часу для повноцінної перевірки вентилів паливопроводів.

13 лютого старт був перенесений на 27 лютого. Новий час старту — 1:32 за часом східного узбережжя США (6:32 за Гринвічем), приземлення — 12 березня 20:45 (13 березня 01:45 за Гринвічем).

20 лютого менеджери НАСА протягом 13 годин обговорювали ситуацію, що склалася перед польотом шатла «Діскавері» STS-119. Рішення про дату та час запуску шатла прийнято не було. Було вирішено, що менеджери зберуться 25 лютого, щоб визначити дату старту шатла.

Причини затримки старту «Діскавері» полягали у невпевненості деяких фахівців НАСА в надійній та безпечній для екіпажу роботі прохідних вентилів у паливопроводах, що з'єднують зовнішній паливний бак і двигуни шатла. Проблеми з прохідними вентилями були виявлені під час останнього польоту шатла — «Індевор» STS-126, який відбувся в листопаді 2008. Під час старту «Індевора» було виявлено, що двигуни шатла працюють з різною тягою. Причини порушень були виявлені після приземлення «Індевора». Різниця в тягах двигунів була зумовлена неоднаковою швидкістю подачі палива, що у свою чергу було викликано руйнуванням одного з прохідних вентилів у паливопроводі. Були перевірені всі вентилі всіх шатлів. У деяких вентилях були виявлені тріщини. Всі вентилі були замінені новими. Але були підозри, що під час старту шатла вентиль може зруйнуватися і осколки зруйнованого вентиля можуть прорвати паливопровід, що призведе до непоправних наслідків. Фахівці НАСА спільно з фахівцями фірми-виробника вентилів виконали серію випробувань, під час якої виявилося, що у вентилях з'являються тріщини, але до жодних катастрофічних наслідків це не призводить.

image
Прохідний вентиль паливопроводу.

Дату старту шатлу «Діскавері» могли пересунути максимально до 14 березня, оскільки на 25 березня було призначено дату старту російського корабля «Союз» ТМА-14, який мав доставити на станцію наступний довготривалих екіпаж. Якщо «Діскавері» не стартував би до 14 березня, то наступний запуск був би можливим після 6 квітня, щоб уникнути можливих колізій з «Союз ТМА-14».

25 лютого старт шатла було перенесено на 12 березня 20:54 літнього часу східного узбережжя США, що відповідає 13 березня 0:54 за Гринвічем. Перенесення старту було пов'язано з подальшими випробуваннями вентилів паливопроводів. За умови старту 13 березня шатл повертався на землю 26 березня, цього ж дня з космодрому Байконур в космос мав стартувати корабель «Союз» ТМА−14 з новим екіпажем МКС. Інакше старт переносився на після 7 квітня (дата посадки корабля «Союз» ТМА-13 з попереднім екіпажем МКС).

Перенесення старту «Діскавері» на 7 квітня спричинило би зсув стартів усіх запланованих на той рік польотів шатлів. Наприклад, запланований на 12 травня старт місії з ремонту («Атлантіс» STS-125) зміщувався на 2 червня. Щоб зберегти графік подальших запусків шатлів, в НАСА розглядали варіанти запуску шатла «Дискавері» STS-119 аж до 17 березня. При цьому, щоб уникнути колізій з кораблем «Союз» ТМА-14, місія «Діскавері» у варіанті старту 17 березня політ шатла тривав би 10 діб з одним виходом у відкритий космос замість запланованих чотирьох.

4 березня. На 6 березня була призначена офіційна прес-конференція представників НАСА. На прес-конференції мали оголосити дату і час старту шатла «Діскавері». Старт був запланований на 11 березня 21:20 літнього часу східного узбережжя США (12 березня 01:20 за Гринвічем). Стикування з МКС — 13 березня 22:27 UTC, відстикування — 23 березня 14:23, повернення на землю — 25 березня 19:27. Виходи у відкритий космос мали відбутися 15, 17, 19 і 21 березня в період часу з 18:50 до 4:50.

6 березня було офіційно підтверджено дата старту шатлу «Діскавері» — 12 березня 1:20:10 за Гринвічем. Повернення шатла на землю планувалось 25 березня. Чотири виходи у відкритий космос мали відбутися 15, 17, 19 і 21 березня. Було підтверджено можливість польоту шатла за скороченою програмою аж до 17 березня. За умови старту 13 або 15 березня, було би виконано 4 виходи у відкритий космос. При зміщення старту до 17 березня, під час польоту мав би бути виконаний один вихід у відкритий космос.

8 березня екіпаж шатла «Діскавері» прибув з Х'юстон а на космодром на мисі Канаверал для підготовки до призначеного на 12 березня старту в космос.

image
Підведення водню до корпусу паливного бака.

11 березня. Спроба старту «Діскавері» в ніч з 11 на 12 березня була скасована о 18:27, за шість годин до наміченого часу старту. Під час заправки зовнішнього паливного бака було виявлено витік водню в районі стику підвідного трубопроводу і корпусу паливного бака. Стартовий відлік був зупинений. Було оголошено, що старт затримується, принаймні, на добу. Згодом було оголошено, що старт «Діскавері» відбудеться не раніше 15 березня. За умови старту в неділю (15 березня), в ході польоту мало би бути три виходи у відкритий космос. За умови старту в понеділок (16 березня), відповідно до графіка польоту, стикування зі станцією відбулося би на четверту добу польоту, тривалість польоту скорочувалась на дві доби з одним виходом у відкритий космос. Всі ці обмеження були пов'язані з тим, що «Діскавері» мав повернутися на землю до 26 березня, коли з космодрому Байконур на кораблі «Союз» ТМА-14 на станцію вирушав змінний екіпаж. Якби в ході польоту «Діскавері» відбувся один вихід у відкритий космос, то заплановані, але скасовані, виходи були би виконані згодом членами екіпажу МКС.

Опис польоту

Старт і перша доба польоту

15.03.2009 23:43 — 16.03.2009 6:00

image
Запуск шатла 15.03.09.

15 березня шатл «Діскавері» успішно стартував о 23:43 за Гринвічем (19:43 за часом космодрому на мисі Канаверал). Через 9 хвилин «Діскавері» вийшов на опорну орбіту. Під час старту «Діскавері» не відбулось небезпечних відривів шматків ізоляції від зовнішнього паливного бака, які могли б пошкодити теплоізоляційне покриття шатла. Під час старту «Діскавері» МКС перебувала над островом Тасманія.

Друга доба польоту

16.03.2009 14:13 — 17.03.2009 5:43

Перша повна доба на орбіті. Космонавти з допомогою камери з високою роздільністю і лазерного сканера, встановлених на роботі-маніпуляторі шатла обстежили теплоізоляційне покриття носа і передніх крайок крил шатла. Космонавти готували скафандри для майбутньої роботи у відкритому космосі і готувалися до стикування зі станцією. Командир корабля Аршамбо і пілот Антонеллі двічі вмикали двигуни для корекції орбіти шатла.

Третя доба польоту

17.03.2009 12:53 — 18.03.2009 4:43

Стикування з Міжнародною космічною станцією.

image
«Діскавері» виконує переворот перед МКС.

О 19:10 (за Гринвічем) відстань між шатлом і «Діскавері» становила 11 280 метрів.

О 20:19 на відстані приблизно 183 метри від станції шатл почав здійснювати переворот. Початок перевороту шатла було затримано приблизно на 9 хвилин через проблеми зі зв'язком з екіпажем МКС. Переворот був завершений о 20:27. Під час перевороту екіпаж МКС за допомогою камер з 400 і 800 міліметровими об'єктивами, вели зйомку теплозахисного покриття шатла.

Графік подальшого зближення шатла і станції:

  • О 20:47 відстань між шатлом і станцією — 91 метр (300 футів)
  • О 20:53 відстань між шатлом і станцією — 65 метрів (212 футів)
  • О 21:05 відстань між шатлом і станцією — 27 метрів (90 футів)
  • О 21:09 відстань між шатлом і станцією — 18 метрів (60 футів)
  • О 21:18 відстань між шатлом і станцією — 3 метри (10 футів)

Стикування відбулося о 21:20, приблизно на 7 хвилин пізніше, ніж планувалося.

Люк між шатлом «Діскавері» і МКС був відкритий о 23:09. Космонавти шатла і МКС вітали один одного в модулі «Гармонія». О 01:00 (18.03.2009) індивідуальний ложемент японського космонавта Коїті Ваката був перенесений з шатла в корабель Союз ТМА-13. З цього моменту Ваката став членом вісімнадцятого екіпажу МКС, а Сандра Магнус стала членом екіпажу «Діскавері».

Четверта доба польоту

18.03.2009 12:43 — 19.03.2009 4:13

Фахівці НАСА, які вивчали знімки теплозахисного покриття шатла, повідомили, що, імовірно, на елевоні лівого крила є незначне пошкодження.

image
Сегмент S6 переноситься роботом-маніпулятором станції.

Сегмент фермової конструкції з комплектом сонячних батарей S6 масою близько 15,5 тонн і має розмір 5 × 4,5 × 13,8 метрів. Підйом сегмента S6 з вантажного відсіку шатла і установка його на правому дальньому кінці фермової конструкції станції складався з кількох кроків. Робот-маніпулятор шатла не міг підняти сегмент S6 з вантажного відсіку, оскільки знаходився на лівому борту шатла, під японським модулем «Кібо», і не мав достатнього простору для маневру. Тому сегмент S6 діставався з шатла роботом-маніпулятором станції (початок операції о 15:45). Потім сегмент S6 передавався роботові-маніпулятору шатла (приблизно о 17:55). О 19:55 робот-маніпулятор станції, встановлений на рухомій платформі, пересувався до дальнього правого кінця уздовж фермової конструкції станції. О 22:18 сегмент S6 передавався від робота-маніпулятора шатла роботу-маніпулятору станції. Потім сегмент переносився до місця його закріплення на сегменті S5. У такому положенні сегмент залишався до наступної доби. Роботом-маніпулятором станції управляли космонавти Філліпс, Ваката і Магнус.

Космонавти готували інструменти для виходу у відкритий космос наступної доби.

О 18:58 космонавти спілкувалися з журналістами.

Після більш ретельного вивчення знімків фахівці НАСА повідомили, що теплозахисне покриття шатла не має пошкоджень. Було вирішено не виконувати додаткових обстежень покриття носа і крил шатла.

П'ята доба польоту

19.03.2009 12:13 — 20.03.2009 3:43

Перший вихід у відкритий космос, під час якого космонавти встановили останній сегмент фермової конструкції МКС.

image
Стів Свенсон працює у відкритому космосі 19.03.2009.

Офіційний початок виходу у відкритий космос — 17:16, в цей час космонавти Свенсон і Арнольд переключили свої скафандри на живлення від автономних акумуляторів. О 17:40 космонавти перебралися на край фермової конструкції (до сегмента S5). Вони обстежили стан сегмента S5 і дали «добро» на під'єднання до нього сегмента S6. Свенсон і Арнольд спостерігали за наближенням сегмента S6 до сегменту S5 і давали вказівки космонавтам Філліпсу і Ваката, які управляли роботом-маніпулятором станції, на якому був закріплений сегмент S6.

image
Річард Арнольд у відкритому космосі 19.03.2009.

О 18:17 сегмент S6 був щільно підведений до сегменту S5. До 19:14 космонавти Свенсон і Арнольд закрутили всі болти, що зв'язують сегменти S5 і S6. Робот-маніпулятор був відчеплений від сегмента S6 в 19:20. До 20 години Свенсон і Арнольд під'єднали всі силові та інформаційні кабелі. Потім космонавти зняли кріплення і захисні кожухи, які охороняли сонячні батареї і радіатор охолодження під час транспортування. О 22:35 Свенсон і Арнольд закінчили всі заплановані роботи у відкритому космосі. О 22:48 по команді з центру управління польотом почав розвертатися радіатор охолодження встановленого сегмента S6. О 23:04 радіатор повністю розгорнувся. Космонавти Свенсон і Арнольд почали рух до шлюзового модулю . О 23:15 вони зайшли в модуль «Квест». О 23:24 люк модуля «Квест» був закритий і почався наддув повітря. Тривалість виходу становила 6 годин 7 хвилин.

Після приєднання сегмента S6 загальна масаа станції досягля 300 тонн. Довжина фермової конструкції станції — 104 метри.

Розгортання сонячних батарей встановленого сегмента S6 було намічено на п'ятницю (20 березня).

Шоста доба польоту

20.03.2009 11:43 — 21.03.2009 3:43

Розгорнуто сонячні батареї встановленого сегмента S6.

О 15:06 космонавт Джон Філліпс натисканням кнопки почав розгортання панелей сонячних батарей сегмента S6. О 16:41 крило 1В було розгорнуто на 49 %, після чого розгортання було зупинено на півгодини, щоб полотно сонячних батарей прогрілося на сонці для уникнення можливих деформацій полотна сонячних батарей при подальшому розгортанні. О 15:52 перше крило сонячних батарей було повністю розгорнуто. О 16:35 почалося розгортання другого крила (3В) сонячних батарей сегмента S6. О 16:41 сонячні батареї були розгорнуті на 49 %, після чого розгортання було зупинено на півгодини. О 17:18 панелі сонячних батарей сегмента S6 були повністю розгорнуті. Перший комплект сонячних батарей був встановлений за вісім років до цього. Після включення нових сонячних батарей корисна потужність, що виробляється усіма сонячними батареями американського сегмента станції, досягла 120 кВт. Потужність, яка буде використовуватися для наукових досліджень і експериментів, подвоїлася з 15 до 30 кВт.

Приблизно о 21:30 космонавти почали ремонт системи регенерації води. Система регенерації призначена для отримання чистої води з конденсату і сечі. Безперебійне функціонування системи регенерації води важливо, оскільки у травні постійно присутній на МКС екіпаж мав збільшитись до шести космонавтів.

Космонавти Свенсон і Акаба підготовляли скафандри для виходу у відкритий космос наступної доби.

Сьома доба польоту

21.03.2009 11:43 — 22.03.2009 3:13

Другий вихід у відкритий космос, Свенсон і Акаба.

image
Стів Свенсон працює у відкритому космосі 21.03.2009.

Вихід почався о 16:51.

Космонавти Свенсон і Акаба підготували акумуляторні батареї сегмента P6 до заміни. Вони також встановили додаткові поручні, уздовж яких будуть пересуватися космонавти під час заміни акумуляторів. Заміна акумуляторів була запланована під час наступного польоту шатла до МКС у червні — «Індевор» STS-127. Робота на сегменті Р6 була закінчена о 18:35.

Потім Свенсон встановив другу антену навігаційної системи (GPS) на японському модулі «Кібо». Ця антена призначена для орієнтації японського вантажного корабля HTV, який мав прибути на станцію у вересні. Японський вантажний корабель HTV не має системи стикування, як у вантажних кораблів ATV або «Прогрес». Корабель HTV наближається до станції, використовуючи навігаційну систему GPS, потім захоплюється роботом-маніпулятором і притягається до стикувального вузла.

image
Джозеф Акаба працює у відкритому космосі 21.03.2009.

Космонавт Акаба детально фотографував радіатори охолодження сегментів P1 і S1. Зйомка здійснювалася за допомогою звичайної та інфрачервоній камер. Ця зйомка знадобилася для оцінки стану цих радіаторів, оскільки на одному з них відшарувалося ізоляційне покриття. Знімки, зроблених космонавтами, мали допомогти фахівцям на Землі розібратися, чому це відбувається, і як впливає на функціонування радіаторів.

Свенсон і Акаба мали також розгорнути на сегментах P3 і S3. Космонавти витратили занадто багато часу в спробі розгорнути одну з них (на сегменті Р3), тому не залишилося достатньо часу і було вирішено відкласти цю роботу.

Свенсон також мав переконфігурувати деякі кабелі сегмента Z1 на панелі управління гіроскопами орієнтації станції. Однак це завдання йому не вдалося повністю виконати, оскільки він не зміг від'єднати деякі кабелі.

Вихід закінчився о 23:21. Тривалість виходу становила 6 годин 30 хвилин.

Космонавти, що знаходилися всередині станції, випробовували відремонтовану систему регенерації води.

Восьма доба польоту

22.03.2009 11:13 — 23.03.2009 2:43

Космонавти отримали час для відпочинку.

Космонавти продовжили тестування системи регенерації води на станції.

Джозеф Акаба і Річард Арнолдьд готувалися до виходу у відкритий космос наступної доби.

Фахівці центру управління польотом у Х'юстоні виявили уламок китайської ракети розміром 10 сантиметрів, який у понеділок (23 березня) кілька разів мав пролітати небезпечно близько від станції. Щоб уникнути небезпечного зближення з уламком під час запланованого на понеділок виходу у відкритий космос, було вирішено зменшити висоту орбіти станції. У нормальному положенні станція рухається орбітою з пристикованим «позаду» станції шатлом. Щоб знизити орбіту комплексу, командир шатла Лі Аршамбо за допомогою двигунів шатла розгорнув весь комплекс на 180 ° так, що шатл опинився попереду по ходу руху станції. Такий стан шатла забезпечив максимальне гальмування комплексу тертям в атмосфері Землі. Хоча атмосфера на висоті польоту станції дуже розріджена, але тертя в розрідженому повітрі забезпечило гальмування комплексу, приблизно на 30 см / с. Розворот комплексу почався о 20:29. Через три години комплекс був знову розгорнутий у нормальне положення — шатл позаду станції.

З 22:14 космонавти шатла розмовляли з кореспондентами телевізійного каналу CBS News.

Дев'ята доба польоту

23.03.2009 10:43 — 24.03.2009 2:13

Третій вихід у відкритий космос.

Вихід почався о 15:37. У відкритий космос виходили Джозеф Акаба і Річард Арнольд.

image
Джозеф Акаба згори, Річард Арнольд знизу під час третього виходу у відкритий космос 23.03.2009.

Космонавти переставили візок з інструментами з лівого боку транспортера, на якому встановлений робот-маніпулятор станції, на праву сторону, щоб звільнити місце для пересування робота-маніпулятора лівою частиною фермової конструкції станції, оскільки під час наступного польоту шатла, у червні, на лівій частині станції мала бути змонтована ще одна експериментальна платформа на японському модулі «Кібо». Щоб переставити візок з інструментами, Акаба був закріплений на роботі-маніпуляторі. Космонавт Філліпс, що знаходився на станції, керуючи маніпулятором, підніс Акаба до візка з інструментами, Арнольд, який знаходився біля візка, від'єднав його від фермової конструкції. Потім Акаба разом з візком, який він тримав у руках, було перенесено на протилежний бік фермової конструкції. Він приставив візок до нового місця і Арнольд закріпив візок.

image
Річард Арнольд працює з механізмом захоплення маніпулятора 23.03.2009.

Космонавти Акаба і Арнольд спробували розкрити зовнішню негерметичну платформу на сегменті Р3. Космонавти не змогли звільнити один із затискачів, який, імовірно, заклинило. Цю роботу мали виконати під час наступних виходів у відкритий космос.

Потім космонавти займалися технічним обслуговуванням і змащування механізму захоплення робота-маніпулятора. Космонавти також переконфігурувати кріплення на системі охолодження станції.

Вихід у відкритий космос закінчився о 22:04. Тривалість виходу становила 6 годин 27 хвилин.

Десята доба польоту

24.03.2009 10:13 — 25.03.2009 2:13

image
Барак Обама розмовляє по телефону з екіпажами «Діскавері» і МКС 24.03.2009.

Президент США Барак Обама розмовляв телефоном з екіпажами шатлу «Діскавері» і МКС.

Космонавти переносили скафандри, інструменти та результати здійснених на станції експериментів у шатл. Екіпаж перевіряв готовність систем шатла до майбутнього розстикування зі станцією, проводили прес-конференцію.

Космонавти мали час для відпочинку.

Одинадцята доба польоту

25.03.2009 10:13 — 26.03.2009 2:13

image
Командир «Діскавері» Лі Аршамбо закриває люк між шатлом і МКС 25.03.2009.

Космонавти закінчували перенесення результатів наукових експериментів у шатл і упаковували речі в шатлі. Космонавти перенесли в шатл зразки води, яка була отримана з відремонтованої системи регенерації. Ця воду мали проаналізувати на Землі, перш ніж екіпаж МКС отримає дозвіл на її використання.

Люк між станцією і шатлом був закритий о 17:59.

О 19:53 шатл відстикувався від станції. Тривалість спільного польоту шатла і станції становила 7 діб 22 години 33 хвилини.

О 20:22 шатл був на відстані 122 метри (400 футів) від станції і почав традиційний обліт навколо станції.

Двічі о 21:09 і 21:37 включалися двигуни шатла і він почав віддалятись від станції.

image
Фото МКС, зроблене з шатла під час обльоту 25.03.2009.

Дванадцята доба польоту

26.03.2009 10:13 — 27.03.2009 1:13

За допомогою робота-маніпулятора з подовжувачем космонавти обстежували теплозахисне покриття шатла. Обстеження тривало понад п'ять годин, починаючи з 14:15. О 19:30 робот-маніпулятор і подовжувач були складені у вантажному відсіку шатла.

Тринадцята доба польоту

27.03.2009 9:13 — 28.03.2009 1:13

Космонавти пакували обладнання, перевіряли системи шатла, які мали бути задіяні під час посадки. Приземлення шатла було призначено на суботу (28 березня).

Перша можливість для приземлення в космічному центрі Кеннеді у Флориді — на 201-му оберті навколо Землі, гальмівний імпульс о 16:33:44, приземлення о 17:39:42.

Друга можливість — на 202-му оберті, гальмівний імпульс о 18:08, приземлення о 19:13:59.

Чотирнадцята доба польоту

28.03.2009 9:13 — 28.03.2009 19:13

Приземлення було заплановано на посадковій смузі № 15 на космодромі на мисі Канаверал о 17:40 на 201-му оберті, або о 19:14 на 202-му оберті.

image
Приземлення 28.03.2009.

Ресурсів шатла було достатньо для продовження польоту до вівторка (31 березня), тому НАСА передбачало в суботу (28 березня) або в неділю (29 березня) посадку шатла в космічному центрі Кеннеді у Флориді, і не планувало посадку шатла на військово-повітряній базі Едвардс у Каліфорнії. Якби через несприятливі погодні умови у Флориді шатл не приземлився до понеділка (30 березня), то посадка шатла була також можлива у Флориді або Каліфорнії, залежно від погодних умов.

Прогноз погоди на суботу у Флориді був на межі допустимої для посадки шатла: нижній край хмар на гранично низькій (близько 1500 метрів, 5000 футів) висоті, допустимій для посадки, вітер 24 км / год (13 вузлів), допустиме значення — до 39 км / год (21 вузол). Прогноз на неділю був більш несприятливий. Однак у понеділок очікувалося поліпшення погоди.

image
Екіпаж «Діскавері» після приземлення (зліво направо): Аршамбо, Антолнллі, Акаба, Свенсон, Арнольд, Філліпс 28.03.2009.

О 16:12 за низької хмарності і сильного вітру над посадковою смугою на космодромі на мисі Канаверал, перша можливість для приземлення «Діскавері» на 201-му оберті була скасована. За півтори години (один оберт шатла навколо Землі) погода над космодромом покращилася. О 17:56 було вирішено — шатл буде приземляться на 202-му оберті.

О 18:08 двигуни увімкнули на гальмування. Двигуни відпрацювали 2 хвилини 59 секунд, «Діскавері» зійшов з орбіти і почав зниження. О 19 годин 13 хвилин за Гринвічем (15 годин 13 хвилин літнього часу східного узбережжя США) шатл «Діскавері» успішно приземлився, закінчивши місію STS-119. Тривалість польоту становила 12 діб 29 годин 33 хвилини.

Експеримент під час приземлення

Під час спуску шатла з орбіти виконали експеримент з вивчення впливу турбулентності на теплозахисне покриття. Для цього змінили форму однієї з плиток теплозахисного покриття. На зазвичай рівній поверхні цієї плитки зробили виступ висотою близько 1,3 см (0,25 дюйма). Передбачалося, що при вході в щільні шари атмосфери навколо виступу виникне турбулентність, яка призведе до підвищення температури на поверхні теплозахисного покриття на 260—315 ° C. Ця експериментальна плитка розташовувалася під лівим крилом шатла, приблизно за три метри від переднього краю крила.

Під час приземлення шатла, коли він на швидкості 8,5 М пролітав над Мексиканською затокою, його днище фотографували, за допомогою інфрачервоної камери з літака, який супроводжував шатл. Після попередньої обробки знімків з'ясувалося, що в результаті турбулентності, що виникла під впливом спеціальної теплозахисної плитки, температура на поверхні піднялася до 1090 °C. Зазвичай температура в цьому районі досягає значень 815—870 °C. Результати експерименту будуть враховуватися при проектуванні теплозахисних покриттів космічних кораблів, зокрема, нового пілотованого космічного корабля «Оріон».

Підсумки

Це був 36-й політ шатлу «Діскавері». До остаточного припинення польотів шатлів, НАСА планувало мінімум двічі відправляти «Діскавері» в космос. Для «Діскавері» були заплановані місії STS-128 (серпень 2009 року), STS-131 (квітень 2010 року) і, можливо, STS-133 (лютий — березень 2011 року).

Виходи у відкритий космос

Планувалося чотири виходи у відкритий космос. Через затримки старту «Діскавері» довелося скоротити тривалість польоту шатла і залишити в плані три виходи у відкритий космос.

  • Вихід 1 — «Свенсон і Арнольд»
  • Мета: Монтаж сегмента S6 фермової конструкції
  • Початок: 19 березня 2009 — 17:16 UTC
  • Закінчення: 19 березня — 23:24 UTC
  • Тривалість: 6 годин 7 хвилин

121-ий вихід у космос пов'язаний з МКС, 3-й вихід у космос Стіва Свенсона, 1-й вихід Річарда Арнольда.

  • Вихід 2 — «Свенсон і Акаба»
  • Мета:
  • Початок: 21 березня 2009 — 15:43 UTC
  • Закінчення: 21 березня — 22:13 UTC
  • Тривалість: 6 годин 30 хвилин

122-ий вихід у космос пов'язаний з МКС, 4-й вихід у космос Стіва Свенсона, 1-й вихід Джозефа Акаба.

  • Вихід 3 — «Акаба і Арнольд»
  • Мета:
  • Початок: 23 березня 2009 — 15:37 UTC
  • Закінчення: 23 березня — 22:04 UTC
  • Тривалість: 6 годин 27 хвилин

123-ій вихід у космос пов'язаний з МКС, 2-й вихід у космос Джозефа Акаба, 2-й вихід Річарда Арнольда.

Див. також

Посилання

  • [1] [ 23 листопада 2013 у Wayback Machine.] Місія STS-119 на сайті НАСА(англ.)

Примітки

  1. цифра в дужках показує кількість закінчених космічних польотів, зокрема цей, які здійснив член екіпажу
  2. NASA Assigns Crew for Final Solar Array Delivery to Station. NASA. 19 жовтня 2007. {{}}: Текст «http://www.nasa.gov/home/hqnews/2007/oct/HQ_07229_STS-119-Crew.html» проігноровано ()
  3. час скрізь за Гринвічем, якщо особливо не обговорено


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

STS 119 kosmichnij polit Diskaveri za programoyu Spejs Shattl Prodovzhennya zbirki Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 125 ij polit shatla 36 ij polit Diskaveri 28 j polit shatla do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi STS 119 125 polit shatla 36 polit Diskaveri Kosmichnij korabelDiskaveri OV 103Tip kosmichnogo korablyaSpejs ShattlEkipazh7Misce zapuskuKennedi LC 39AData zapusku15 bereznya 2009 23 43 UTCMisce posadkiEdvards Runway 15Data posadki28 bereznya 2009 19 13 UTCTrivalist polotu7 dib 22 godini 33 hviliniKilkist obertiv202Apogej385 kmPerigej402 kmOrbitalnij period91 6Nahil orbiti5196 gradusivstikuvannyaStikuvalnij vuzolPMA 2 poperedu Garmoniyi Data stikuvannya17 bereznya 2009 21 20 UTCData vidstikuvannya25 bereznya 2009 19 53 UTCTrivalist stikuvannya7 dib 22 godini 33 hviliniPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 126 STS 125Statistichni daniEkspediciya STS 119 stala 269 im pilotovanim polotom u kosmos 157 im pilotovanim polotom SShA 125 im polotom shatla pochinayuchi z STS 1 100 im pilotovanim polotom pislya zagibeli shatlu Chelendzher STS 51 L 12 im pilotovanim polotom pislya zagibeli shatlu Kolumbiya STS 107 36 im polotom orbitalnogo modulya Diskaveri 28 im polotom shatla do MKS EkipazhLi Arshambo angl Lee Joseph Archambault 2 komandir ekipazhu Toni Antonelli angl Dominic Anthony Antonelli 1 pilot Dzhon Fillips angl John Phillips 3 fahivec polotu 2 fahivec polotu Dzhozef Akaba 1 fahivec polotu Richard Arnold 1 fahivec polotu Ekipazh MKS 18 start 3 bortinzhener Ekipazh MKS 18 posadka 2 bortinzhener V ekipazhi buli tri novachki kosmichnih polotiv Toni Antonelli Dzhozef Akaba i Richard Arnold MetaVid MKS pislya misiyi STS 119 Dostavka ta montazh ostannoyi chetvertoyi sekciyi S6 panelej sonyachnih batarej Pislya ustanovki segmenta S6 i rozgortannya sonyachnih batarej zagalna potuzhnist energopostachannya sho zabezpechuvalo amerikanske ustatkuvannya dosyaglo 264 kVt Zamina odnogo chlena visimnadcyatogo dovgotrivalogo ekipazhu MKS Koyiti Vakata zaminiv Sandru Magnus Zaminena ustanovki regeneraciyi vodi Pidgotovka do polotuStart planuvavsya na 6 listopada 2008 roku Pochatok perenosili na 4 grudnya 2008 roku potim na 12 lyutogo 2009 roku Ekipazh misiyi Diskaveri STS 119 buv ogoloshenij 19 zhovtnya 2007 roku Komandirom ekipazhu priznachili Li Arshambo pilotom Toni Antonelli fahivcyami polotu buli priznacheni Dzhozef Akaba Richard Arnold Dzhon Fillips i bortinzhener visimnadcyatoyi dovgotrivaloyi ekspediciyi MKS Koyiti Vakata mav zalishitis na MKS a zamist nogo na zemlyu povernutis yaka perebuvala na stanciyi u skladi visimnadcyatoyi dovgotrivaloyi ekspediciyi z listopada 2008 roku V ekipazhi bulo tri novachki kosmichnih polotiv Antonelli Akaba i Arnold Diskaveri v budivli vertikalnoyi zbirki 7 sichnya shatl Diskaveri buv perevezenij z angara v dlya pidgotovki do zaplanovanogo na 12 lyutogo 2009 startu misiyi STS 119 Perevezennya trivalo z 14 25 za chasom shidnogo uzberezhzhya SShA 19 25 za Grinvichem do 15 25 20 25 za Grinvichem 14 sichnya shatl Diskaveri v zbirci iz zovnishnim palivnim bakom i tverdopalivnimi priskoryuvachami buv perevezenij z budivli vertikalnoyi zbirki na startovij majdanchik 39A Perevezennya trivalo z 5 17 za chasom shidnogo uzberezhzhya SShA 10 17 za Grinvichem po 10 08 15 08 Diskaveri ruhayetsya do startovogo majdanchika 3 lyutogo cherez nevirishenu problemu z prohidnimi ventilyami palivoprovodiv yaki buli viyavleni pid chas ostannogo polotu shatla Indevor STS 126 bulo virisheno perenesti datu startu Diskaveri STS 119 z 12 na 19 lyutogo Chas startu 19 lyutogo 4 41 47 za chasom shidnogo uzberezhzhya SShA 9 41 47 za Grinvichem stikuvannya z MKS 21 lyutogo 1 06 6 06 vidstikuvannya 2 bereznya 18 39 23 39 prizemlennya 4 bereznya 23 00 5 bereznya 04 00 za Grinvichem Kerivnik programi pilotovanih polotiv NASA Bill Gerstenmayer zayaviv sho fahivci potrebuyut dodatkovogo chasu dlya perevirki ventiliv palivoprovodiv 7 lyutogo start Diskaveri buv perenesenij na 22 lyutogo Prichina perenesennya brak chasu dlya povnocinnoyi perevirki ventiliv palivoprovodiv 13 lyutogo start buv perenesenij na 27 lyutogo Novij chas startu 1 32 za chasom shidnogo uzberezhzhya SShA 6 32 za Grinvichem prizemlennya 12 bereznya 20 45 13 bereznya 01 45 za Grinvichem 20 lyutogo menedzheri NASA protyagom 13 godin obgovoryuvali situaciyu sho sklalasya pered polotom shatla Diskaveri STS 119 Rishennya pro datu ta chas zapusku shatla prijnyato ne bulo Bulo virisheno sho menedzheri zberutsya 25 lyutogo shob viznachiti datu startu shatla Prichini zatrimki startu Diskaveri polyagali u nevpevnenosti deyakih fahivciv NASA v nadijnij ta bezpechnij dlya ekipazhu roboti prohidnih ventiliv u palivoprovodah sho z yednuyut zovnishnij palivnij bak i dviguni shatla Problemi z prohidnimi ventilyami buli viyavleni pid chas ostannogo polotu shatla Indevor STS 126 yakij vidbuvsya v listopadi 2008 Pid chas startu Indevora bulo viyavleno sho dviguni shatla pracyuyut z riznoyu tyagoyu Prichini porushen buli viyavleni pislya prizemlennya Indevora Riznicya v tyagah dviguniv bula zumovlena neodnakovoyu shvidkistyu podachi paliva sho u svoyu chergu bulo viklikano rujnuvannyam odnogo z prohidnih ventiliv u palivoprovodi Buli perevireni vsi ventili vsih shatliv U deyakih ventilyah buli viyavleni trishini Vsi ventili buli zamineni novimi Ale buli pidozri sho pid chas startu shatla ventil mozhe zrujnuvatisya i oskolki zrujnovanogo ventilya mozhut prorvati palivoprovid sho prizvede do nepopravnih naslidkiv Fahivci NASA spilno z fahivcyami firmi virobnika ventiliv vikonali seriyu viprobuvan pid chas yakoyi viyavilosya sho u ventilyah z yavlyayutsya trishini ale do zhodnih katastrofichnih naslidkiv ce ne prizvodit Prohidnij ventil palivoprovodu Datu startu shatlu Diskaveri mogli peresunuti maksimalno do 14 bereznya oskilki na 25 bereznya bulo priznacheno datu startu rosijskogo korablya Soyuz TMA 14 yakij mav dostaviti na stanciyu nastupnij dovgotrivalih ekipazh Yaksho Diskaveri ne startuvav bi do 14 bereznya to nastupnij zapusk buv bi mozhlivim pislya 6 kvitnya shob uniknuti mozhlivih kolizij z Soyuz TMA 14 25 lyutogo start shatla bulo pereneseno na 12 bereznya 20 54 litnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA sho vidpovidaye 13 bereznya 0 54 za Grinvichem Perenesennya startu bulo pov yazano z podalshimi viprobuvannyami ventiliv palivoprovodiv Za umovi startu 13 bereznya shatl povertavsya na zemlyu 26 bereznya cogo zh dnya z kosmodromu Bajkonur v kosmos mav startuvati korabel Soyuz TMA 14 z novim ekipazhem MKS Inakshe start perenosivsya na pislya 7 kvitnya data posadki korablya Soyuz TMA 13 z poperednim ekipazhem MKS Perenesennya startu Diskaveri na 7 kvitnya sprichinilo bi zsuv startiv usih zaplanovanih na toj rik polotiv shatliv Napriklad zaplanovanij na 12 travnya start misiyi z remontu Atlantis STS 125 zmishuvavsya na 2 chervnya Shob zberegti grafik podalshih zapuskiv shatliv v NASA rozglyadali varianti zapusku shatla Diskaveri STS 119 azh do 17 bereznya Pri comu shob uniknuti kolizij z korablem Soyuz TMA 14 misiya Diskaveri u varianti startu 17 bereznya polit shatla trivav bi 10 dib z odnim vihodom u vidkritij kosmos zamist zaplanovanih chotiroh 4 bereznya Na 6 bereznya bula priznachena oficijna pres konferenciya predstavnikiv NASA Na pres konferenciyi mali ogolositi datu i chas startu shatla Diskaveri Start buv zaplanovanij na 11 bereznya 21 20 litnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA 12 bereznya 01 20 za Grinvichem Stikuvannya z MKS 13 bereznya 22 27 UTC vidstikuvannya 23 bereznya 14 23 povernennya na zemlyu 25 bereznya 19 27 Vihodi u vidkritij kosmos mali vidbutisya 15 17 19 i 21 bereznya v period chasu z 18 50 do 4 50 6 bereznya bulo oficijno pidtverdzheno data startu shatlu Diskaveri 12 bereznya 1 20 10 za Grinvichem Povernennya shatla na zemlyu planuvalos 25 bereznya Chotiri vihodi u vidkritij kosmos mali vidbutisya 15 17 19 i 21 bereznya Bulo pidtverdzheno mozhlivist polotu shatla za skorochenoyu programoyu azh do 17 bereznya Za umovi startu 13 abo 15 bereznya bulo bi vikonano 4 vihodi u vidkritij kosmos Pri zmishennya startu do 17 bereznya pid chas polotu mav bi buti vikonanij odin vihid u vidkritij kosmos 8 bereznya ekipazh shatla Diskaveri pribuv z H yuston a na kosmodrom na misi Kanaveral dlya pidgotovki do priznachenogo na 12 bereznya startu v kosmos Pidvedennya vodnyu do korpusu palivnogo baka 11 bereznya Sproba startu Diskaveri v nich z 11 na 12 bereznya bula skasovana o 18 27 za shist godin do namichenogo chasu startu Pid chas zapravki zovnishnogo palivnogo baka bulo viyavleno vitik vodnyu v rajoni stiku pidvidnogo truboprovodu i korpusu palivnogo baka Startovij vidlik buv zupinenij Bulo ogolosheno sho start zatrimuyetsya prinajmni na dobu Zgodom bulo ogolosheno sho start Diskaveri vidbudetsya ne ranishe 15 bereznya Za umovi startu v nedilyu 15 bereznya v hodi polotu malo bi buti tri vihodi u vidkritij kosmos Za umovi startu v ponedilok 16 bereznya vidpovidno do grafika polotu stikuvannya zi stanciyeyu vidbulosya bi na chetvertu dobu polotu trivalist polotu skorochuvalas na dvi dobi z odnim vihodom u vidkritij kosmos Vsi ci obmezhennya buli pov yazani z tim sho Diskaveri mav povernutisya na zemlyu do 26 bereznya koli z kosmodromu Bajkonur na korabli Soyuz TMA 14 na stanciyu virushav zminnij ekipazh Yakbi v hodi polotu Diskaveri vidbuvsya odin vihid u vidkritij kosmos to zaplanovani ale skasovani vihodi buli bi vikonani zgodom chlenami ekipazhu MKS Opis polotuStart i persha doba polotu 15 03 2009 23 43 16 03 2009 6 00 Zapusk shatla 15 03 09 15 bereznya shatl Diskaveri uspishno startuvav o 23 43 za Grinvichem 19 43 za chasom kosmodromu na misi Kanaveral Cherez 9 hvilin Diskaveri vijshov na opornu orbitu Pid chas startu Diskaveri ne vidbulos nebezpechnih vidriviv shmatkiv izolyaciyi vid zovnishnogo palivnogo baka yaki mogli b poshkoditi teploizolyacijne pokrittya shatla Pid chas startu Diskaveri MKS perebuvala nad ostrovom Tasmaniya Druga doba polotu 16 03 2009 14 13 17 03 2009 5 43 Persha povna doba na orbiti Kosmonavti z dopomogoyu kameri z visokoyu rozdilnistyu i lazernogo skanera vstanovlenih na roboti manipulyatori shatla obstezhili teploizolyacijne pokrittya nosa i perednih krajok kril shatla Kosmonavti gotuvali skafandri dlya majbutnoyi roboti u vidkritomu kosmosi i gotuvalisya do stikuvannya zi stanciyeyu Komandir korablya Arshambo i pilot Antonelli dvichi vmikali dviguni dlya korekciyi orbiti shatla Tretya doba polotu 17 03 2009 12 53 18 03 2009 4 43 Stikuvannya z Mizhnarodnoyu kosmichnoyu stanciyeyu Diskaveri vikonuye perevorot pered MKS O 19 10 za Grinvichem vidstan mizh shatlom i Diskaveri stanovila 11 280 metriv O 20 19 na vidstani priblizno 183 metri vid stanciyi shatl pochav zdijsnyuvati perevorot Pochatok perevorotu shatla bulo zatrimano priblizno na 9 hvilin cherez problemi zi zv yazkom z ekipazhem MKS Perevorot buv zavershenij o 20 27 Pid chas perevorotu ekipazh MKS za dopomogoyu kamer z 400 i 800 milimetrovimi ob yektivami veli zjomku teplozahisnogo pokrittya shatla Grafik podalshogo zblizhennya shatla i stanciyi O 20 47 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu 91 metr 300 futiv O 20 53 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu 65 metriv 212 futiv O 21 05 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu 27 metriv 90 futiv O 21 09 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu 18 metriv 60 futiv O 21 18 vidstan mizh shatlom i stanciyeyu 3 metri 10 futiv Stikuvannya vidbulosya o 21 20 priblizno na 7 hvilin piznishe nizh planuvalosya Lyuk mizh shatlom Diskaveri i MKS buv vidkritij o 23 09 Kosmonavti shatla i MKS vitali odin odnogo v moduli Garmoniya O 01 00 18 03 2009 individualnij lozhement yaponskogo kosmonavta Koyiti Vakata buv perenesenij z shatla v korabel Soyuz TMA 13 Z cogo momentu Vakata stav chlenom visimnadcyatogo ekipazhu MKS a Sandra Magnus stala chlenom ekipazhu Diskaveri Chetverta doba polotu 18 03 2009 12 43 19 03 2009 4 13 Fahivci NASA yaki vivchali znimki teplozahisnogo pokrittya shatla povidomili sho imovirno na elevoni livogo krila ye neznachne poshkodzhennya Segment S6 perenositsya robotom manipulyatorom stanciyi Segment fermovoyi konstrukciyi z komplektom sonyachnih batarej S6 masoyu blizko 15 5 tonn i maye rozmir 5 4 5 13 8 metriv Pidjom segmenta S6 z vantazhnogo vidsiku shatla i ustanovka jogo na pravomu dalnomu kinci fermovoyi konstrukciyi stanciyi skladavsya z kilkoh krokiv Robot manipulyator shatla ne mig pidnyati segment S6 z vantazhnogo vidsiku oskilki znahodivsya na livomu bortu shatla pid yaponskim modulem Kibo i ne mav dostatnogo prostoru dlya manevru Tomu segment S6 distavavsya z shatla robotom manipulyatorom stanciyi pochatok operaciyi o 15 45 Potim segment S6 peredavavsya robotovi manipulyatoru shatla priblizno o 17 55 O 19 55 robot manipulyator stanciyi vstanovlenij na ruhomij platformi peresuvavsya do dalnogo pravogo kincya uzdovzh fermovoyi konstrukciyi stanciyi O 22 18 segment S6 peredavavsya vid robota manipulyatora shatla robotu manipulyatoru stanciyi Potim segment perenosivsya do miscya jogo zakriplennya na segmenti S5 U takomu polozhenni segment zalishavsya do nastupnoyi dobi Robotom manipulyatorom stanciyi upravlyali kosmonavti Fillips Vakata i Magnus Kosmonavti gotuvali instrumenti dlya vihodu u vidkritij kosmos nastupnoyi dobi O 18 58 kosmonavti spilkuvalisya z zhurnalistami Pislya bilsh retelnogo vivchennya znimkiv fahivci NASA povidomili sho teplozahisne pokrittya shatla ne maye poshkodzhen Bulo virisheno ne vikonuvati dodatkovih obstezhen pokrittya nosa i kril shatla P yata doba polotu 19 03 2009 12 13 20 03 2009 3 43 Pershij vihid u vidkritij kosmos pid chas yakogo kosmonavti vstanovili ostannij segment fermovoyi konstrukciyi MKS Stiv Svenson pracyuye u vidkritomu kosmosi 19 03 2009 Oficijnij pochatok vihodu u vidkritij kosmos 17 16 v cej chas kosmonavti Svenson i Arnold pereklyuchili svoyi skafandri na zhivlennya vid avtonomnih akumulyatoriv O 17 40 kosmonavti perebralisya na kraj fermovoyi konstrukciyi do segmenta S5 Voni obstezhili stan segmenta S5 i dali dobro na pid yednannya do nogo segmenta S6 Svenson i Arnold sposterigali za nablizhennyam segmenta S6 do segmentu S5 i davali vkazivki kosmonavtam Fillipsu i Vakata yaki upravlyali robotom manipulyatorom stanciyi na yakomu buv zakriplenij segment S6 Richard Arnold u vidkritomu kosmosi 19 03 2009 O 18 17 segment S6 buv shilno pidvedenij do segmentu S5 Do 19 14 kosmonavti Svenson i Arnold zakrutili vsi bolti sho zv yazuyut segmenti S5 i S6 Robot manipulyator buv vidcheplenij vid segmenta S6 v 19 20 Do 20 godini Svenson i Arnold pid yednali vsi silovi ta informacijni kabeli Potim kosmonavti znyali kriplennya i zahisni kozhuhi yaki ohoronyali sonyachni batareyi i radiator oholodzhennya pid chas transportuvannya O 22 35 Svenson i Arnold zakinchili vsi zaplanovani roboti u vidkritomu kosmosi O 22 48 po komandi z centru upravlinnya polotom pochav rozvertatisya radiator oholodzhennya vstanovlenogo segmenta S6 O 23 04 radiator povnistyu rozgornuvsya Kosmonavti Svenson i Arnold pochali ruh do shlyuzovogo modulyu O 23 15 voni zajshli v modul Kvest O 23 24 lyuk modulya Kvest buv zakritij i pochavsya nadduv povitrya Trivalist vihodu stanovila 6 godin 7 hvilin Pislya priyednannya segmenta S6 zagalna masaa stanciyi dosyaglya 300 tonn Dovzhina fermovoyi konstrukciyi stanciyi 104 metri Rozgortannya sonyachnih batarej vstanovlenogo segmenta S6 bulo namicheno na p yatnicyu 20 bereznya Shosta doba polotu 20 03 2009 11 43 21 03 2009 3 43 Rozgornuto sonyachni batareyi vstanovlenogo segmenta S6 O 15 06 kosmonavt Dzhon Fillips natiskannyam knopki pochav rozgortannya panelej sonyachnih batarej segmenta S6 O 16 41 krilo 1V bulo rozgornuto na 49 pislya chogo rozgortannya bulo zupineno na pivgodini shob polotno sonyachnih batarej progrilosya na sonci dlya uniknennya mozhlivih deformacij polotna sonyachnih batarej pri podalshomu rozgortanni O 15 52 pershe krilo sonyachnih batarej bulo povnistyu rozgornuto O 16 35 pochalosya rozgortannya drugogo krila 3V sonyachnih batarej segmenta S6 O 16 41 sonyachni batareyi buli rozgornuti na 49 pislya chogo rozgortannya bulo zupineno na pivgodini O 17 18 paneli sonyachnih batarej segmenta S6 buli povnistyu rozgornuti Pershij komplekt sonyachnih batarej buv vstanovlenij za visim rokiv do cogo Pislya vklyuchennya novih sonyachnih batarej korisna potuzhnist sho viroblyayetsya usima sonyachnimi batareyami amerikanskogo segmenta stanciyi dosyagla 120 kVt Potuzhnist yaka bude vikoristovuvatisya dlya naukovih doslidzhen i eksperimentiv podvoyilasya z 15 do 30 kVt Priblizno o 21 30 kosmonavti pochali remont sistemi regeneraciyi vodi Sistema regeneraciyi priznachena dlya otrimannya chistoyi vodi z kondensatu i sechi Bezperebijne funkcionuvannya sistemi regeneraciyi vodi vazhlivo oskilki u travni postijno prisutnij na MKS ekipazh mav zbilshitis do shesti kosmonavtiv Kosmonavti Svenson i Akaba pidgotovlyali skafandri dlya vihodu u vidkritij kosmos nastupnoyi dobi Soma doba polotu 21 03 2009 11 43 22 03 2009 3 13 Drugij vihid u vidkritij kosmos Svenson i Akaba Stiv Svenson pracyuye u vidkritomu kosmosi 21 03 2009 Vihid pochavsya o 16 51 Kosmonavti Svenson i Akaba pidgotuvali akumulyatorni batareyi segmenta P6 do zamini Voni takozh vstanovili dodatkovi poruchni uzdovzh yakih budut peresuvatisya kosmonavti pid chas zamini akumulyatoriv Zamina akumulyatoriv bula zaplanovana pid chas nastupnogo polotu shatla do MKS u chervni Indevor STS 127 Robota na segmenti R6 bula zakinchena o 18 35 Potim Svenson vstanoviv drugu antenu navigacijnoyi sistemi GPS na yaponskomu moduli Kibo Cya antena priznachena dlya oriyentaciyi yaponskogo vantazhnogo korablya HTV yakij mav pributi na stanciyu u veresni Yaponskij vantazhnij korabel HTV ne maye sistemi stikuvannya yak u vantazhnih korabliv ATV abo Progres Korabel HTV nablizhayetsya do stanciyi vikoristovuyuchi navigacijnu sistemu GPS potim zahoplyuyetsya robotom manipulyatorom i prityagayetsya do stikuvalnogo vuzla Dzhozef Akaba pracyuye u vidkritomu kosmosi 21 03 2009 Kosmonavt Akaba detalno fotografuvav radiatori oholodzhennya segmentiv P1 i S1 Zjomka zdijsnyuvalasya za dopomogoyu zvichajnoyi ta infrachervonij kamer Cya zjomka znadobilasya dlya ocinki stanu cih radiatoriv oskilki na odnomu z nih vidsharuvalosya izolyacijne pokrittya Znimki zroblenih kosmonavtami mali dopomogti fahivcyam na Zemli rozibratisya chomu ce vidbuvayetsya i yak vplivaye na funkcionuvannya radiatoriv Svenson i Akaba mali takozh rozgornuti na segmentah P3 i S3 Kosmonavti vitratili zanadto bagato chasu v sprobi rozgornuti odnu z nih na segmenti R3 tomu ne zalishilosya dostatno chasu i bulo virisheno vidklasti cyu robotu Svenson takozh mav perekonfiguruvati deyaki kabeli segmenta Z1 na paneli upravlinnya giroskopami oriyentaciyi stanciyi Odnak ce zavdannya jomu ne vdalosya povnistyu vikonati oskilki vin ne zmig vid yednati deyaki kabeli Vihid zakinchivsya o 23 21 Trivalist vihodu stanovila 6 godin 30 hvilin Kosmonavti sho znahodilisya vseredini stanciyi viprobovuvali vidremontovanu sistemu regeneraciyi vodi Vosma doba polotu 22 03 2009 11 13 23 03 2009 2 43 Kosmonavti otrimali chas dlya vidpochinku Kosmonavti prodovzhili testuvannya sistemi regeneraciyi vodi na stanciyi Dzhozef Akaba i Richard Arnoldd gotuvalisya do vihodu u vidkritij kosmos nastupnoyi dobi Fahivci centru upravlinnya polotom u H yustoni viyavili ulamok kitajskoyi raketi rozmirom 10 santimetriv yakij u ponedilok 23 bereznya kilka raziv mav prolitati nebezpechno blizko vid stanciyi Shob uniknuti nebezpechnogo zblizhennya z ulamkom pid chas zaplanovanogo na ponedilok vihodu u vidkritij kosmos bulo virisheno zmenshiti visotu orbiti stanciyi U normalnomu polozhenni stanciya ruhayetsya orbitoyu z pristikovanim pozadu stanciyi shatlom Shob zniziti orbitu kompleksu komandir shatla Li Arshambo za dopomogoyu dviguniv shatla rozgornuv ves kompleks na 180 tak sho shatl opinivsya poperedu po hodu ruhu stanciyi Takij stan shatla zabezpechiv maksimalne galmuvannya kompleksu tertyam v atmosferi Zemli Hocha atmosfera na visoti polotu stanciyi duzhe rozridzhena ale tertya v rozridzhenomu povitri zabezpechilo galmuvannya kompleksu priblizno na 30 sm s Rozvorot kompleksu pochavsya o 20 29 Cherez tri godini kompleks buv znovu rozgornutij u normalne polozhennya shatl pozadu stanciyi Z 22 14 kosmonavti shatla rozmovlyali z korespondentami televizijnogo kanalu CBS News Dev yata doba polotu 23 03 2009 10 43 24 03 2009 2 13 Tretij vihid u vidkritij kosmos Vihid pochavsya o 15 37 U vidkritij kosmos vihodili Dzhozef Akaba i Richard Arnold Dzhozef Akaba zgori Richard Arnold znizu pid chas tretogo vihodu u vidkritij kosmos 23 03 2009 Kosmonavti perestavili vizok z instrumentami z livogo boku transportera na yakomu vstanovlenij robot manipulyator stanciyi na pravu storonu shob zvilniti misce dlya peresuvannya robota manipulyatora livoyu chastinoyu fermovoyi konstrukciyi stanciyi oskilki pid chas nastupnogo polotu shatla u chervni na livij chastini stanciyi mala buti zmontovana she odna eksperimentalna platforma na yaponskomu moduli Kibo Shob perestaviti vizok z instrumentami Akaba buv zakriplenij na roboti manipulyatori Kosmonavt Fillips sho znahodivsya na stanciyi keruyuchi manipulyatorom pidnis Akaba do vizka z instrumentami Arnold yakij znahodivsya bilya vizka vid yednav jogo vid fermovoyi konstrukciyi Potim Akaba razom z vizkom yakij vin trimav u rukah bulo pereneseno na protilezhnij bik fermovoyi konstrukciyi Vin pristaviv vizok do novogo miscya i Arnold zakripiv vizok Richard Arnold pracyuye z mehanizmom zahoplennya manipulyatora 23 03 2009 Kosmonavti Akaba i Arnold sprobuvali rozkriti zovnishnyu negermetichnu platformu na segmenti R3 Kosmonavti ne zmogli zvilniti odin iz zatiskachiv yakij imovirno zaklinilo Cyu robotu mali vikonati pid chas nastupnih vihodiv u vidkritij kosmos Potim kosmonavti zajmalisya tehnichnim obslugovuvannyam i zmashuvannya mehanizmu zahoplennya robota manipulyatora Kosmonavti takozh perekonfiguruvati kriplennya na sistemi oholodzhennya stanciyi Vihid u vidkritij kosmos zakinchivsya o 22 04 Trivalist vihodu stanovila 6 godin 27 hvilin Desyata doba polotu 24 03 2009 10 13 25 03 2009 2 13 Barak Obama rozmovlyaye po telefonu z ekipazhami Diskaveri i MKS 24 03 2009 Prezident SShA Barak Obama rozmovlyav telefonom z ekipazhami shatlu Diskaveri i MKS Kosmonavti perenosili skafandri instrumenti ta rezultati zdijsnenih na stanciyi eksperimentiv u shatl Ekipazh pereviryav gotovnist sistem shatla do majbutnogo rozstikuvannya zi stanciyeyu provodili pres konferenciyu Kosmonavti mali chas dlya vidpochinku Odinadcyata doba polotu 25 03 2009 10 13 26 03 2009 2 13 Komandir Diskaveri Li Arshambo zakrivaye lyuk mizh shatlom i MKS 25 03 2009 Kosmonavti zakinchuvali perenesennya rezultativ naukovih eksperimentiv u shatl i upakovuvali rechi v shatli Kosmonavti perenesli v shatl zrazki vodi yaka bula otrimana z vidremontovanoyi sistemi regeneraciyi Cya vodu mali proanalizuvati na Zemli persh nizh ekipazh MKS otrimaye dozvil na yiyi vikoristannya Lyuk mizh stanciyeyu i shatlom buv zakritij o 17 59 O 19 53 shatl vidstikuvavsya vid stanciyi Trivalist spilnogo polotu shatla i stanciyi stanovila 7 dib 22 godini 33 hvilini O 20 22 shatl buv na vidstani 122 metri 400 futiv vid stanciyi i pochav tradicijnij oblit navkolo stanciyi Dvichi o 21 09 i 21 37 vklyuchalisya dviguni shatla i vin pochav viddalyatis vid stanciyi Foto MKS zroblene z shatla pid chas oblotu 25 03 2009 Dvanadcyata doba polotu 26 03 2009 10 13 27 03 2009 1 13 Za dopomogoyu robota manipulyatora z podovzhuvachem kosmonavti obstezhuvali teplozahisne pokrittya shatla Obstezhennya trivalo ponad p yat godin pochinayuchi z 14 15 O 19 30 robot manipulyator i podovzhuvach buli skladeni u vantazhnomu vidsiku shatla Trinadcyata doba polotu 27 03 2009 9 13 28 03 2009 1 13 Kosmonavti pakuvali obladnannya pereviryali sistemi shatla yaki mali buti zadiyani pid chas posadki Prizemlennya shatla bulo priznacheno na subotu 28 bereznya Persha mozhlivist dlya prizemlennya v kosmichnomu centri Kennedi u Floridi na 201 mu oberti navkolo Zemli galmivnij impuls o 16 33 44 prizemlennya o 17 39 42 Druga mozhlivist na 202 mu oberti galmivnij impuls o 18 08 prizemlennya o 19 13 59 Chotirnadcyata doba polotu 28 03 2009 9 13 28 03 2009 19 13 Prizemlennya bulo zaplanovano na posadkovij smuzi 15 na kosmodromi na misi Kanaveral o 17 40 na 201 mu oberti abo o 19 14 na 202 mu oberti Prizemlennya 28 03 2009 Resursiv shatla bulo dostatno dlya prodovzhennya polotu do vivtorka 31 bereznya tomu NASA peredbachalo v subotu 28 bereznya abo v nedilyu 29 bereznya posadku shatla v kosmichnomu centri Kennedi u Floridi i ne planuvalo posadku shatla na vijskovo povitryanij bazi Edvards u Kaliforniyi Yakbi cherez nespriyatlivi pogodni umovi u Floridi shatl ne prizemlivsya do ponedilka 30 bereznya to posadka shatla bula takozh mozhliva u Floridi abo Kaliforniyi zalezhno vid pogodnih umov Prognoz pogodi na subotu u Floridi buv na mezhi dopustimoyi dlya posadki shatla nizhnij kraj hmar na granichno nizkij blizko 1500 metriv 5000 futiv visoti dopustimij dlya posadki viter 24 km god 13 vuzliv dopustime znachennya do 39 km god 21 vuzol Prognoz na nedilyu buv bilsh nespriyatlivij Odnak u ponedilok ochikuvalosya polipshennya pogodi Ekipazh Diskaveri pislya prizemlennya zlivo napravo Arshambo Antolnlli Akaba Svenson Arnold Fillips 28 03 2009 O 16 12 za nizkoyi hmarnosti i silnogo vitru nad posadkovoyu smugoyu na kosmodromi na misi Kanaveral persha mozhlivist dlya prizemlennya Diskaveri na 201 mu oberti bula skasovana Za pivtori godini odin obert shatla navkolo Zemli pogoda nad kosmodromom pokrashilasya O 17 56 bulo virisheno shatl bude prizemlyatsya na 202 mu oberti O 18 08 dviguni uvimknuli na galmuvannya Dviguni vidpracyuvali 2 hvilini 59 sekund Diskaveri zijshov z orbiti i pochav znizhennya O 19 godin 13 hvilin za Grinvichem 15 godin 13 hvilin litnogo chasu shidnogo uzberezhzhya SShA shatl Diskaveri uspishno prizemlivsya zakinchivshi misiyu STS 119 Trivalist polotu stanovila 12 dib 29 godin 33 hvilini Eksperiment pid chas prizemlennya Pid chas spusku shatla z orbiti vikonali eksperiment z vivchennya vplivu turbulentnosti na teplozahisne pokrittya Dlya cogo zminili formu odniyeyi z plitok teplozahisnogo pokrittya Na zazvichaj rivnij poverhni ciyeyi plitki zrobili vistup visotoyu blizko 1 3 sm 0 25 dyujma Peredbachalosya sho pri vhodi v shilni shari atmosferi navkolo vistupu vinikne turbulentnist yaka prizvede do pidvishennya temperaturi na poverhni teplozahisnogo pokrittya na 260 315 C Cya eksperimentalna plitka roztashovuvalasya pid livim krilom shatla priblizno za tri metri vid perednogo krayu krila Pid chas prizemlennya shatla koli vin na shvidkosti 8 5 M prolitav nad Meksikanskoyu zatokoyu jogo dnishe fotografuvali za dopomogoyu infrachervonoyi kameri z litaka yakij suprovodzhuvav shatl Pislya poperednoyi obrobki znimkiv z yasuvalosya sho v rezultati turbulentnosti sho vinikla pid vplivom specialnoyi teplozahisnoyi plitki temperatura na poverhni pidnyalasya do 1090 C Zazvichaj temperatura v comu rajoni dosyagaye znachen 815 870 C Rezultati eksperimentu budut vrahovuvatisya pri proektuvanni teplozahisnih pokrittiv kosmichnih korabliv zokrema novogo pilotovanogo kosmichnogo korablya Orion PidsumkiCe buv 36 j polit shatlu Diskaveri Do ostatochnogo pripinennya polotiv shatliv NASA planuvalo minimum dvichi vidpravlyati Diskaveri v kosmos Dlya Diskaveri buli zaplanovani misiyi STS 128 serpen 2009 roku STS 131 kviten 2010 roku i mozhlivo STS 133 lyutij berezen 2011 roku Vihodi u vidkritij kosmosPlanuvalosya chotiri vihodi u vidkritij kosmos Cherez zatrimki startu Diskaveri dovelosya skorotiti trivalist polotu shatla i zalishiti v plani tri vihodi u vidkritij kosmos Vihid 1 Svenson i Arnold Meta Montazh segmenta S6 fermovoyi konstrukciyi Pochatok 19 bereznya 2009 17 16 UTC Zakinchennya 19 bereznya 23 24 UTC Trivalist 6 godin 7 hvilin 121 ij vihid u kosmos pov yazanij z MKS 3 j vihid u kosmos Stiva Svensona 1 j vihid Richarda Arnolda Vihid 2 Svenson i Akaba Meta Pochatok 21 bereznya 2009 15 43 UTC Zakinchennya 21 bereznya 22 13 UTC Trivalist 6 godin 30 hvilin 122 ij vihid u kosmos pov yazanij z MKS 4 j vihid u kosmos Stiva Svensona 1 j vihid Dzhozefa Akaba Vihid 3 Akaba i Arnold Meta Pochatok 23 bereznya 2009 15 37 UTC Zakinchennya 23 bereznya 22 04 UTC Trivalist 6 godin 27 hvilin 123 ij vihid u kosmos pov yazanij z MKS 2 j vihid u kosmos Dzhozefa Akaba 2 j vihid Richarda Arnolda Div takozhDiskaveri shatl Spejs Shattl Hronologiya pilotovanih kosmichnih polotivPosilannya 1 23 listopada 2013 u Wayback Machine Misiya STS 119 na sajti NASA angl Primitkicifra v duzhkah pokazuye kilkist zakinchenih kosmichnih polotiv zokrema cej yaki zdijsniv chlen ekipazhu NASA Assigns Crew for Final Solar Array Delivery to Station NASA 19 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Tekst http www nasa gov home hqnews 2007 oct HQ 07229 STS 119 Crew html proignorovano dovidka chas skriz za Grinvichem yaksho osoblivo ne obgovoreno

Дата публікації:
Топ