Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з конекціонізмом Конективізм це теоретична основа для навчання та розуміння матеріалу в епоху цифрових технол

Конективізм

Конективізм
Не плутати з конекціонізмом.

Конективізм — це теоретична основа для навчання та розуміння матеріалу в епоху цифрових технологій. Інтернет-технології, наприклад: веббраузери, пошукові системи, вікі-сайти, онлайн-форуми та соціальні мережі дають нам нові можливості для навчання. Технології дають нам можливість вивчати та обмінюватись інформацією у всесвітній павутині способами, які були неможливі до епохи цифрових технологій. Навчання не відбувається просто в межах окремої особистості, а в межах усієї мережі. Відмінність конективізму від теорій, таких як [en], полягає в тому, що «навчання (визначене як дієве знання) може перебувати за межами особистості (організації або бази даних), зосереджено на підключенні спеціалізованих наборів інформації, а також на зв'язки, які дозволяють дізнатися більш важливе, ніж наш нинішній стан знань». Конективізм розглядає знання як мережу, а навчання як процес розпізнавання образів. Конективізм має схожість з [en] Л. С. Виготського (ЗНР) і теорією діяльності Енгестрома. Фраза «теорія навчання для цифрової епохи» вказує на акцент, який конективізм надає впливу технологій на те, як люди живуть, спілкуються та навчаються. Конективізм — це інтеграція принципів зв'язаних з хаосом, мережею, складністю, самоорганізацією.

Історія

Конективізм був представлений в 2005 році двома публікаціями Сименса: «Конективізм: Навчання як створення мережі» (англ. Connectivism: Learning as Network Creation) та Даунса: «Вступ до з'єднувального знання» (англ. An Introduction to Connective Knowledge). Обидві роботи отримали значну увагу в блогосфері, після чого відбулося розширення дискурсу про доцільність конективізму як теорії навчання для цифрової епохи. В 2007 році Керр вступив в дискусію з лекціями та виступами на тему цього питанні, як і Фостер, на конференції з онлайн-з'єднання в університеті Манітоби. В 2008 році в контексті цифрового та електронного навчання конективізм був переглянутий, та його технічні наслідки обговорювались Сименсом і Еллу.

Вузли та посилання

Центральним аспектом конективізму є метафора мережі з вузлами та зв'язками. В цій метафорі вузол — це все, що може бути зв'язано з іншим вузлом, як наприклад організація, інформація, данні, почуття та зображення. Конективізм розпізнає три типи вузлів: нейронний, концептуальний (внутрішній) та зовнішній. Конективізм розглядає навчання як процес створення зв'язків та розширення або збільшування складності мережі. З'єднання можуть мати різні напрямок та силу. В цьому розумінні з'єднання, з'єднуючи вузли А і В, у напрямку від А до В, відрізняється від з'єднання, від В до А. Існують деякі особливі види з'єднань, наприклад «самооб'єднання» та шаблон. Самооб'єднуюче об'єднання з'єднує вузол з самим собою, а шаблон може бути визначено як «набір об'єднань, що з'являються разом як одне ціле».

Сама ідея організації когнітивних систем, в яких знання розподілені по вузлах, виникла з перцептрона (штучного нейрона) в штучній нейронній мережі та прямо запозичена з конекціонізму «структури програмного забезпечення, розробленої на базі біологічних функцій мозку, що прагне створювати машини, здатні навчатись як людина».

Метафора мережі дозволяє розумінню «знаю-де» (розуміння того, де знайти знання, коли воно необхідно) доповнювати розуміння «знаю-як» та «знаю-що», які складають основу багатьох теорій навчання.

Як стверджує Даунс: «в своїй основі конективізм — це тезис про те, що знання розподілене по мережі зв'язків, та слідуючи, що навчання складається зі змоги будувати та породжувати через ці мережі».

Принципи

  • Навчання та знання основані на різноманітності думок
  • Навчання — це процес об'єднання спеціалізованих вузлів або джерел інформації
  • Навчання може знаходитись в нелюдських приладах
  • Навчання важливіше за знання
  • Підтримка та виховування зв'язків необхідних для полегшення неперервного навчання
  • Сприйняття зв'язків між розділами знань, ідеями та концепціями є основним умінням
  • Актуальність (достовірні, сучасні знання) є ціллю навчальної діяльності
  • Прийняття рішень само по собі є процесом навчання. Вибір того, чому навчатись та сенс інформації, що надходить, можна побачити крізь призму мінливої реальності. Хоча зараз є правильна відповідь, завтра вона може бути неправильною через зміни в інформаційному кліматі, що впливає на рішення.

Навчальні методи

Підсумовуючи викладання та навчання конективістів, Даунс стверджує: «навчати — значить моделювати та демонструвати, навчатись — практикувати та розмірковувати».

В 2008 році Сіменс і Даунс провели онлайн курс під назвою «конективізм та сполучне знання». Він охоплював конективізм як контент, намагаючись реалізувати деякі з їх ідей. Курс був безкоштовним для усіх охочих. Понад 2000 людей з усього світу записались на цей курс. Фраза «Масові відкриті онлайн-курси» (МВОК) описує цю модель. Весь контент курсу був доступний через RSS-канали, та учні мали змогу брати участь у виборі інструментів: багатопотокові обговорення в Moodle, публікації в блогах, Second Life та синхронні онлайн-зустрічі. Курс було повторено у 2009 та у 2011 роках.

По своїй суті, конективізм — це форма навчання на базі досвіду, який віддає пріоритет множині, сформованій діями та досвідом, над ідеєю, що знання є пропозиціональним.

Критицизм

Думка полягає у тому, що конективізм є новою теорією навчання, яка не отримала широкого розповсюдження. Верхаген стверджував, що конективізм — це скоріше «педагогічний погляд».

Відсутність порівняльних оглядів літератури в роботах з конективізму ускладнює оцінку того, як конективізм співвідноситься з попередніми теоріями, такими як [en] (Гатчінс, 1995), в яких вивчалось, як ідеї конекционізму можуть застосовуватись у соціальних системах. Класичні теорії пізнання, такі як теорія діяльності (Виготський, Леонтьєв, Лурія та ін., починаючи з 1920-х років), запропонували, щоб люди були вбудованими суб'єктами, при цьому навчання враховувалось за допомогою трьох характеристик — суб'єкта (учень), об'єкта (задача або діяльність) та інструмента або посередницьких засобів. [en] (Бандура, 1962) передбачає, що люди навчаються, спостерігаючи за іншими. теорія соціального навчання (Міллер та Доллард) розвинула це розуміння. [en] (Браун, Коллінз та Дагуід 1989; Гріно та Мур, 1993) передбачає, що знання знаходиться у діяльності, пов'язаній з соціальним, культурним та фізичним контекстом; знання та навчання, потребують розмірковувань на місці, а не зберігання та пошуку концептуальних знань. Фахова спільнота (Лейв та Венгер 1991) передбачає, що процес обміну інформацією та досвідом з групою дозволяє членам навчатись один в одного. Колективний розум (Леві, 1994) описав загальний або груповий інтелект, що виникає в результаті співпраці та конкуренції.

Керр стверджує, що, хоча технології впливають на середовище навчання, існуючих теорій навчання багато. Коп та Хілл прийшли до виводу, що хоч конективізм не є окремою теорією навчання, він «продовжує грати важливу роль в розвитку та утворенні нових педагогічних систем, в яких контроль переходить від вчителя до учня, який все більш автономно навчається».

Аль-Дадху вивчав зв'язок між конективізмом та Штучною Нейронною Мережею (ШНМ), та результати несподівано показали, що дослідники ШНМ використовують принципи конструктивізму для навчання ШНМ з поміченими навчальними даними. Однак, він стверджував, що принципи конективізму використовуються для навчання ШНМ тільки тоді, коли знання невідомо.

Єллу помітив, що світ змінився та став більш мережевим, тому теорії навчання, розроблені до цих глобальних змін, менш актуальні. Проте, він стверджує, що «необхідна не нова окрема теорія для цифрової епохи, а модель, яка об'єднує різні теорії для керівництва при розробці навчальних онлайн-матеріалів».

Чатті помічає, що конективізм пропускає деякі концепції, які мають рішуче значення для навчання такі як рефлексія, навчання на помилках, знаходження та виправлення помилок, а також дослідження. Він представляє теорію Навчання як Мережа (НяМ), яка базується на конективізмі, теорії складності та подвійному навчанні. НяМ починається з учня та розглядає навчання як безперервне створення мережі особистих знань (МОЗ).

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
  2. . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 27 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. AlDahdouh, Alaa A.; Osório, António J.; Caires, Susana (2015). (PDF). International Journal of Instructional Technology and Distance Learning. 12 (10): 3—21. doi:10.5281/zenodo.46186. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= ()
  4. Fry, Heather; Steve Kerridge; Stephanie Marshall (2003). Understanding Student Learning. Routledge Falmer. с. 21. ISBN .
  5. Connectivism: A Learning Theory for the Digital Age [ 8 вересня 2016 у Wayback Machine.], International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, Vol. 2 No. 1, Jan 2005
  6. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 05/03/2013.
  7. Connectivism: Learning as Network-Creation [ 13 лютого 2011 у Wayback Machine.], Learning Circuits, November 2005
  8. Siemens, G.; Tittenberger, P. Handbook of emerging technologies for learning. Manitoba, Canada: University of Manitoba. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= ()
  9. AlDahdouh, Alaa A. (2017). (PDF). International Journal of Instructional Technology and Distance Learning. 14 (3): 3—26. doi:10.5281/zenodo.545695. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018. Процитовано 1 червня 2019.
  10. Downes, Stephen. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 05/03/2013.
  11. ; Stephen Downes. Connectivism and Connective Knowledge. Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 28 січня 2009.
  12. . MOOC or Mega-Connectivism Course. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 28 січня 2009.
  13. Connectivism: a new learning theory? [ 2008-12-10 у Wayback Machine.], Pløn Verhagen (University of Twente), November 2006
  14. which radical discontinuity? [ 14 липня 2007 у Wayback Machine.], Bill Kerr, February 2007
  15. Connectivism: Learning theory of the future or vestige of the past? [ 23 грудня 2018 у Wayback Machine.] Rita Kop, Adrian Hill. In «The International Review of Research in Open and Distance Learning», Vol 9, No 3 (2008), ISSN 1492-3831
  16. Foundations of Educational Theory for Online Learning [ 28 липня 2019 у Wayback Machine.]. In The Theory and Practice of Online Learning, Terry Anderson, Ed., May 2008
  17. Mohamed Amine Chatti: The LaaN Theory. In: Personalization in Technology Enhanced Learning: A Social Software Perspective. Aachen, Germany: Shaker Verlag, 2010, pp. 19-42. http://mohamedaminechatti.blogspot.de/2013/01/the-laan-theory.html [ 26 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Connectivism: A learning theory for today's learner [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z konekcionizmom Konektivizm ce teoretichna osnova dlya navchannya ta rozuminnya materialu v epohu cifrovih tehnologij Internet tehnologiyi napriklad vebbrauzeri poshukovi sistemi viki sajti onlajn forumi ta socialni merezhi dayut nam novi mozhlivosti dlya navchannya Tehnologiyi dayut nam mozhlivist vivchati ta obminyuvatis informaciyeyu u vsesvitnij pavutini sposobami yaki buli nemozhlivi do epohi cifrovih tehnologij Navchannya ne vidbuvayetsya prosto v mezhah okremoyi osobistosti a v mezhah usiyeyi merezhi Vidminnist konektivizmu vid teorij takih yak en polyagaye v tomu sho navchannya viznachene yak diyeve znannya mozhe perebuvati za mezhami osobistosti organizaciyi abo bazi danih zoseredzheno na pidklyuchenni specializovanih naboriv informaciyi a takozh na zv yazki yaki dozvolyayut diznatisya bilsh vazhlive nizh nash ninishnij stan znan Konektivizm rozglyadaye znannya yak merezhu a navchannya yak proces rozpiznavannya obraziv Konektivizm maye shozhist z en L S Vigotskogo ZNR i teoriyeyu diyalnosti Engestroma Fraza teoriya navchannya dlya cifrovoyi epohi vkazuye na akcent yakij konektivizm nadaye vplivu tehnologij na te yak lyudi zhivut spilkuyutsya ta navchayutsya Konektivizm ce integraciya principiv zv yazanih z haosom merezheyu skladnistyu samoorganizaciyeyu IstoriyaKonektivizm buv predstavlenij v 2005 roci dvoma publikaciyami Simensa Konektivizm Navchannya yak stvorennya merezhi angl Connectivism Learning as Network Creation ta Daunsa Vstup do z yednuvalnogo znannya angl An Introduction to Connective Knowledge Obidvi roboti otrimali znachnu uvagu v blogosferi pislya chogo vidbulosya rozshirennya diskursu pro docilnist konektivizmu yak teoriyi navchannya dlya cifrovoyi epohi V 2007 roci Kerr vstupiv v diskusiyu z lekciyami ta vistupami na temu cogo pitanni yak i Foster na konferenciyi z onlajn z yednannya v universiteti Manitobi V 2008 roci v konteksti cifrovogo ta elektronnogo navchannya konektivizm buv pereglyanutij ta jogo tehnichni naslidki obgovoryuvalis Simensom i Ellu Vuzli ta posilannyaCentralnim aspektom konektivizmu ye metafora merezhi z vuzlami ta zv yazkami V cij metafori vuzol ce vse sho mozhe buti zv yazano z inshim vuzlom yak napriklad organizaciya informaciya danni pochuttya ta zobrazhennya Konektivizm rozpiznaye tri tipi vuzliv nejronnij konceptualnij vnutrishnij ta zovnishnij Konektivizm rozglyadaye navchannya yak proces stvorennya zv yazkiv ta rozshirennya abo zbilshuvannya skladnosti merezhi Z yednannya mozhut mati rizni napryamok ta silu V comu rozuminni z yednannya z yednuyuchi vuzli A i V u napryamku vid A do V vidriznyayetsya vid z yednannya vid V do A Isnuyut deyaki osoblivi vidi z yednan napriklad samoob yednannya ta shablon Samoob yednuyuche ob yednannya z yednuye vuzol z samim soboyu a shablon mozhe buti viznacheno yak nabir ob yednan sho z yavlyayutsya razom yak odne cile Sama ideya organizaciyi kognitivnih sistem v yakih znannya rozpodileni po vuzlah vinikla z perceptrona shtuchnogo nejrona v shtuchnij nejronnij merezhi ta pryamo zapozichena z konekcionizmu strukturi programnogo zabezpechennya rozroblenoyi na bazi biologichnih funkcij mozku sho pragne stvoryuvati mashini zdatni navchatis yak lyudina Metafora merezhi dozvolyaye rozuminnyu znayu de rozuminnya togo de znajti znannya koli vono neobhidno dopovnyuvati rozuminnya znayu yak ta znayu sho yaki skladayut osnovu bagatoh teorij navchannya Yak stverdzhuye Dauns v svoyij osnovi konektivizm ce tezis pro te sho znannya rozpodilene po merezhi zv yazkiv ta sliduyuchi sho navchannya skladayetsya zi zmogi buduvati ta porodzhuvati cherez ci merezhi Principi Navchannya ta znannya osnovani na riznomanitnosti dumok Navchannya ce proces ob yednannya specializovanih vuzliv abo dzherel informaciyi Navchannya mozhe znahoditis v nelyudskih priladah Navchannya vazhlivishe za znannya Pidtrimka ta vihovuvannya zv yazkiv neobhidnih dlya polegshennya neperervnogo navchannya Sprijnyattya zv yazkiv mizh rozdilami znan ideyami ta koncepciyami ye osnovnim uminnyam Aktualnist dostovirni suchasni znannya ye cillyu navchalnoyi diyalnosti Prijnyattya rishen samo po sobi ye procesom navchannya Vibir togo chomu navchatis ta sens informaciyi sho nadhodit mozhna pobachiti kriz prizmu minlivoyi realnosti Hocha zaraz ye pravilna vidpovid zavtra vona mozhe buti nepravilnoyu cherez zmini v informacijnomu klimati sho vplivaye na rishennya Navchalni metodiPidsumovuyuchi vikladannya ta navchannya konektivistiv Dauns stverdzhuye navchati znachit modelyuvati ta demonstruvati navchatis praktikuvati ta rozmirkovuvati V 2008 roci Simens i Dauns proveli onlajn kurs pid nazvoyu konektivizm ta spoluchne znannya Vin ohoplyuvav konektivizm yak kontent namagayuchis realizuvati deyaki z yih idej Kurs buv bezkoshtovnim dlya usih ohochih Ponad 2000 lyudej z usogo svitu zapisalis na cej kurs Fraza Masovi vidkriti onlajn kursi MVOK opisuye cyu model Ves kontent kursu buv dostupnij cherez RSS kanali ta uchni mali zmogu brati uchast u vibori instrumentiv bagatopotokovi obgovorennya v Moodle publikaciyi v blogah Second Life ta sinhronni onlajn zustrichi Kurs bulo povtoreno u 2009 ta u 2011 rokah Po svoyij suti konektivizm ce forma navchannya na bazi dosvidu yakij viddaye prioritet mnozhini sformovanij diyami ta dosvidom nad ideyeyu sho znannya ye propozicionalnim KriticizmDumka polyagaye u tomu sho konektivizm ye novoyu teoriyeyu navchannya yaka ne otrimala shirokogo rozpovsyudzhennya Verhagen stverdzhuvav sho konektivizm ce skorishe pedagogichnij poglyad Vidsutnist porivnyalnih oglyadiv literaturi v robotah z konektivizmu uskladnyuye ocinku togo yak konektivizm spivvidnositsya z poperednimi teoriyami takimi yak en Gatchins 1995 v yakih vivchalos yak ideyi konekcionizmu mozhut zastosovuvatis u socialnih sistemah Klasichni teoriyi piznannya taki yak teoriya diyalnosti Vigotskij Leontyev Luriya ta in pochinayuchi z 1920 h rokiv zaproponuvali shob lyudi buli vbudovanimi sub yektami pri comu navchannya vrahovuvalos za dopomogoyu troh harakteristik sub yekta uchen ob yekta zadacha abo diyalnist ta instrumenta abo poserednickih zasobiv en Bandura 1962 peredbachaye sho lyudi navchayutsya sposterigayuchi za inshimi teoriya socialnogo navchannya Miller ta Dollard rozvinula ce rozuminnya en Braun Kollinz ta Daguid 1989 Grino ta Mur 1993 peredbachaye sho znannya znahoditsya u diyalnosti pov yazanij z socialnim kulturnim ta fizichnim kontekstom znannya ta navchannya potrebuyut rozmirkovuvan na misci a ne zberigannya ta poshuku konceptualnih znan Fahova spilnota Lejv ta Venger 1991 peredbachaye sho proces obminu informaciyeyu ta dosvidom z grupoyu dozvolyaye chlenam navchatis odin v odnogo Kolektivnij rozum Levi 1994 opisav zagalnij abo grupovij intelekt sho vinikaye v rezultati spivpraci ta konkurenciyi Kerr stverdzhuye sho hocha tehnologiyi vplivayut na seredovishe navchannya isnuyuchih teorij navchannya bagato Kop ta Hill prijshli do vivodu sho hoch konektivizm ne ye okremoyu teoriyeyu navchannya vin prodovzhuye grati vazhlivu rol v rozvitku ta utvorenni novih pedagogichnih sistem v yakih kontrol perehodit vid vchitelya do uchnya yakij vse bilsh avtonomno navchayetsya Al Dadhu vivchav zv yazok mizh konektivizmom ta Shtuchnoyu Nejronnoyu Merezheyu ShNM ta rezultati nespodivano pokazali sho doslidniki ShNM vikoristovuyut principi konstruktivizmu dlya navchannya ShNM z pomichenimi navchalnimi danimi Odnak vin stverdzhuvav sho principi konektivizmu vikoristovuyutsya dlya navchannya ShNM tilki todi koli znannya nevidomo Yellu pomitiv sho svit zminivsya ta stav bilsh merezhevim tomu teoriyi navchannya rozrobleni do cih globalnih zmin mensh aktualni Prote vin stverdzhuye sho neobhidna ne nova okrema teoriya dlya cifrovoyi epohi a model yaka ob yednuye rizni teoriyi dlya kerivnictva pri rozrobci navchalnih onlajn materialiv Chatti pomichaye sho konektivizm propuskaye deyaki koncepciyi yaki mayut rishuche znachennya dlya navchannya taki yak refleksiya navchannya na pomilkah znahodzhennya ta vipravlennya pomilok a takozh doslidzhennya Vin predstavlyaye teoriyu Navchannya yak Merezha NyaM yaka bazuyetsya na konektivizmi teoriyi skladnosti ta podvijnomu navchanni NyaM pochinayetsya z uchnya ta rozglyadaye navchannya yak bezperervne stvorennya merezhi osobistih znan MOZ Div takozh en en Masovi vidkriti onlajn kursi en Gatchins 1995 en Bandura 1962 ta pohidna Teoriya socialnogo navchannya Miller ta Dollard Teoriya diyalnosti Vigockij Leontyev Luriya ta inshi pochinayuchi z 1920 h rokiv en Grino ta Mur 1993 Fahova spilnota Lejv ta Vanger 1991 en en Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019 Arhiv originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 27 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya AlDahdouh Alaa A Osorio Antonio J Caires Susana 2015 PDF International Journal of Instructional Technology and Distance Learning 12 10 3 21 doi 10 5281 zenodo 46186 Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr last author amp dovidka Fry Heather Steve Kerridge Stephanie Marshall 2003 Understanding Student Learning Routledge Falmer s 21 ISBN 9780415434645 Connectivism A Learning Theory for the Digital Age 8 veresnya 2016 u Wayback Machine International Journal of Instructional Technology and Distance Learning Vol 2 No 1 Jan 2005 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 05 03 2013 Connectivism Learning as Network Creation 13 lyutogo 2011 u Wayback Machine Learning Circuits November 2005 Siemens G Tittenberger P Handbook of emerging technologies for learning Manitoba Canada University of Manitoba a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano nevidomij parametr last author amp dovidka AlDahdouh Alaa A 2017 PDF International Journal of Instructional Technology and Distance Learning 14 3 3 26 doi 10 5281 zenodo 545695 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 1 chervnya 2019 Downes Stephen Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 05 03 2013 Stephen Downes Connectivism and Connective Knowledge Arhiv originalu za 31 sichnya 2010 Procitovano 28 sichnya 2009 MOOC or Mega Connectivism Course Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 28 sichnya 2009 Connectivism a new learning theory 2008 12 10 u Wayback Machine Plon Verhagen University of Twente November 2006 which radical discontinuity 14 lipnya 2007 u Wayback Machine Bill Kerr February 2007 Connectivism Learning theory of the future or vestige of the past 23 grudnya 2018 u Wayback Machine Rita Kop Adrian Hill In The International Review of Research in Open and Distance Learning Vol 9 No 3 2008 ISSN 1492 3831 Foundations of Educational Theory for Online Learning 28 lipnya 2019 u Wayback Machine In The Theory and Practice of Online Learning Terry Anderson Ed May 2008 Mohamed Amine Chatti The LaaN Theory In Personalization in Technology Enhanced Learning A Social Software Perspective Aachen Germany Shaker Verlag 2010 pp 19 42 http mohamedaminechatti blogspot de 2013 01 the laan theory html 26 kvitnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaConnectivism A learning theory for today s learner 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ