До́вгеньке — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 850 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Довгеньківська сільська рада.
село Довгеньке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Ізюмський район |
Громада | Оскільська сільська громада |
Облікова картка | с. Довгеньке |
Основні дані | |
Засноване | 1782 |
Населення | 850 |
Площа | 2,898 км² |
Густота населення | 293,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64371 |
Телефонний код | +380 5743 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′06″ пн. ш. 37°19′09″ сх. д. / 49.01833° пн. ш. 37.31917° сх. д.Координати: 49°01′06″ пн. ш. 37°19′09″ сх. д. / 49.01833° пн. ш. 37.31917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 186 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64371, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Довгеньке, вул. Борисова, 49 |
Карта | |
Довгеньке | |
Довгеньке | |
Мапа | |
Довгеньке у Вікісховищі |
Географія
Село Довгеньке знаходиться за 10 км від річки Сіверський Донець. За 4 км проходить автомобільна дорога E40 (М03). Поруч із селом кілька невеликих лісових масивів, у тому числі урочище Плоске (дуб).
Історія
Довгеньке вперше згадується у переписі 1782 року. Населяли його «казенні» селяни, незалежні від панської волі. У другій половині XIX століття Довгеньке стає волосним центром, якому підпорядковуються найближчі села: Сулигівка, Бражківка, Довгий Яр. Спершу у селі відкрилася церковно-парафіяльна школа, яку відвідували діти заможних селян, та ремісниче училище, де хлопців навчали ковальської справи.
На часі революції 1905 року сільська біднота активно вступає в революційну боротьбу. Для бідних дітей відкривається земська школа. Дітей навчають у дві зміни у невеличких хатах-мазанках. Згодом побудували школу, у якій діти навчалися до 1974 року.
Радянська доба почалась у березні 1918 року. Згодом у селі почергово з'явилялися, то білогвардійці, то гетьманці, то гайдамаки. Гетьманці поставили керувати Руденка Кіма Васильовича. Наприкінці квітня 1919 року в село увійшли донські козаки. Але 6 грудня цього ж року червоні змінили білих у селі. Після цього розпочалася тривала радянська окупація.
У 1929 році, під час примусової колективізації, створено комуну «Раднива». Організовано 10 колгоспів: «Червона балка», «Першого травня», «імені Шевченка», «13-річчя Жовтня», «Червона зоря», «Радянська нива», «Своя робота», «Червоний шпиль», «Колективізація».
У 1932 році з метою зміцнення колгоспів була проведена реорганізація (укрупнення), 10 колгоспів були об'єднані в чотири: «Червона зоря», «Раднива», «Пролетарка», імені Калініна.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 93 жителі села.
У листопаді 1941 року червону окупацію було замінено на німецьку. За архівними даними із 600 чоловіків не повернулося з війни 215 довжан. Усього на території села Довгеньке полягло 3297 бійців та поховані у братській могилі. Під час запеклих боїв 80 % села було зруйновано.
У 1960-х роках селі функціював колгосп імені Жданова, який мав понад 4 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, електростанцію, млин, цегельний і черепичний заводи. В період 1967—1971 років село Моросівка, яке підпорядковувалося тоді Довгеньківській сільській раді та безпосередньо межувало з селом Довгеньке, було зняте з обліку у зв'язку з переселенням жителів. Нині ця територія належить до села Довгеньке.
У 1975 році в селі було побудовано нову школу.
Російсько-українська війна
У 2022 під час війни з початку квітня до початку вересня, росіяни намагалися повністю взяти Довгеньке, у селі та біля нього тривали активні бої.
10 вересня в ході контрнаступу українських сил село було звільнене від російський окупаційних військ
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 846 осіб, з яких 398 чоловіків та 448 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 850 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,00 % |
російська | 5,88 % |
Економіка
- ПСП «Караван».
- СТОВ «Злагода».
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок (після пожежі влітку 1998 року залишилися одні руїни, на даний момент його відновили).
- Довгеньківський навчально-виховний комплекс Ізюмської районної ради Харківської області.
- Будинок культури.
- Лікарня.
- Стадіон.
Пам'ятки
- Пам'ятник загиблим радянським воїнам під час німецько-радянської війни, встановленим на братській могилі.
- Біля Довгенького збереглися рештки неолітичного поселення (V—III тисячоліття до н. е.) та кургани з двома кам'яними бабами — сліди кочівницьких народів (X—XI століття н. е.).
Відомі люди
- гірничий інженер О. Чумак.
- І. П. Остапенко — учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Примітки
- Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
- Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
- Довгеньке. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 30 травня 2020.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. — Київ: Політвидав, 1973.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Харківська обл., Ізюмський район, с. Довгеньке, СТОВ «Злагода», соняшник, 2018 р.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
Посилання
- Релігійна громада Святителя Миколая с. Довгеньке Ізюмської єпархії УПЦ МП
- До Оскільської ОТГ хочуть приєднатися десять сіл [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dovgenke Do vgenke selo v Ukrayini v Izyumskomu rajoni Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 850 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Dovgenkivska silska rada selo Dovgenke Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Izyumskij rajon Gromada Oskilska silska gromada Oblikova kartka s Dovgenke Osnovni dani Zasnovane 1782 Naselennya 850 Plosha 2 898 km Gustota naselennya 293 31 osib km Poshtovij indeks 64371 Telefonnij kod 380 5743 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 06 pn sh 37 19 09 sh d 49 01833 pn sh 37 31917 sh d 49 01833 37 31917 Koordinati 49 01 06 pn sh 37 19 09 sh d 49 01833 pn sh 37 31917 sh d 49 01833 37 31917 Serednya visota nad rivnem morya 186 m Misceva vlada Adresa radi 64371 Harkivska obl Izyumskij r n s Dovgenke vul Borisova 49 Karta Dovgenke Dovgenke Mapa Dovgenke u VikishovishiGeografiyaSelo Dovgenke znahoditsya za 10 km vid richki Siverskij Donec Za 4 km prohodit avtomobilna doroga E40 M03 Poruch iz selom kilka nevelikih lisovih masiviv u tomu chisli urochishe Ploske dub IstoriyaDovgenke vpershe zgaduyetsya u perepisi 1782 roku Naselyali jogo kazenni selyani nezalezhni vid panskoyi voli U drugij polovini XIX stolittya Dovgenke staye volosnim centrom yakomu pidporyadkovuyutsya najblizhchi sela Suligivka Brazhkivka Dovgij Yar Spershu u seli vidkrilasya cerkovno parafiyalna shkola yaku vidviduvali diti zamozhnih selyan ta remisniche uchilishe de hlopciv navchali kovalskoyi spravi Na chasi revolyuciyi 1905 roku silska bidnota aktivno vstupaye v revolyucijnu borotbu Dlya bidnih ditej vidkrivayetsya zemska shkola Ditej navchayut u dvi zmini u nevelichkih hatah mazankah Zgodom pobuduvali shkolu u yakij diti navchalisya do 1974 roku Radyanska doba pochalas u berezni 1918 roku Zgodom u seli pochergovo z yavilyalisya to bilogvardijci to getmanci to gajdamaki Getmanci postavili keruvati Rudenka Kima Vasilovicha Naprikinci kvitnya 1919 roku v selo uvijshli donski kozaki Ale 6 grudnya cogo zh roku chervoni zminili bilih u seli Pislya cogo rozpochalasya trivala radyanska okupaciya U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi stvoreno komunu Radniva Organizovano 10 kolgospiv Chervona balka Pershogo travnya imeni Shevchenka 13 richchya Zhovtnya Chervona zorya Radyanska niva Svoya robota Chervonij shpil Kolektivizaciya U 1932 roci z metoyu zmicnennya kolgospiv bula provedena reorganizaciya ukrupnennya 10 kolgospiv buli ob yednani v chotiri Chervona zorya Radniva Proletarka imeni Kalinina Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 93 zhiteli sela U listopadi 1941 roku chervonu okupaciyu bulo zamineno na nimecku Za arhivnimi danimi iz 600 cholovikiv ne povernulosya z vijni 215 dovzhan Usogo na teritoriyi sela Dovgenke polyaglo 3297 bijciv ta pohovani u bratskij mogili Pid chas zapeklih boyiv 80 sela bulo zrujnovano U 1960 h rokah seli funkciyuvav kolgosp imeni Zhdanova yakij mav ponad 4 tisyach gektariv silskogospodarskih ugid elektrostanciyu mlin cegelnij i cherepichnij zavodi V period 1967 1971 rokiv selo Morosivka yake pidporyadkovuvalosya todi Dovgenkivskij silskij radi ta bezposeredno mezhuvalo z selom Dovgenke bulo znyate z obliku u zv yazku z pereselennyam zhiteliv Nini cya teritoriya nalezhit do sela Dovgenke U 1975 roci v seli bulo pobudovano novu shkolu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Bitva za Dovgenke U 2022 pid chas vijni z pochatku kvitnya do pochatku veresnya rosiyani namagalisya povnistyu vzyati Dovgenke u seli ta bilya nogo trivali aktivni boyi 10 veresnya v hodi kontrnastupu ukrayinskih sil selo bulo zvilnene vid rosijskij okupacijnih vijskNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 846 osib z yakih 398 cholovikiv ta 448 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 850 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 00 rosijska 5 88 EkonomikaPSP Karavan STOV Zlagoda Ob yekti socialnoyi sferiDityachij sadok pislya pozhezhi vlitku 1998 roku zalishilisya odni ruyini na danij moment jogo vidnovili Dovgenkivskij navchalno vihovnij kompleks Izyumskoyi rajonnoyi radi Harkivskoyi oblasti Budinok kulturi Likarnya Stadion Pam yatkiPam yatnik zagiblim radyanskim voyinam pid chas nimecko radyanskoyi vijni vstanovlenim na bratskij mogili Bilya Dovgenkogo zbereglisya reshtki neolitichnogo poselennya V III tisyacholittya do n e ta kurgani z dvoma kam yanimi babami slidi kochivnickih narodiv X XI stolittya n e Vidomi lyudigirnichij inzhener O Chumak I P Ostapenko uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu PrimitkiKisilenko V Yu Novi doslidzhennya shodo viznachennya chasu zasnuvannya slobozhanskih sil Slobozhanshina Poglyad u minule 2024 zbirnik naukovo dokumentalnih prac Zhitomir Buk druk 2024 S 44 55 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 17 bereznya 2022 Kisilenko V Yu Novi doslidzhennya shodo viznachennya chasu zasnuvannya slobozhanskih sil Slobozhanshina Poglyad u minule 2024 zbirnik naukovo dokumentalnih prac Zhitomir Buk druk 2024 S 44 55 Dovgenke Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 30 travnya 2020 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij ustrij na 1 sichnya 1973 r Kiyiv Politvidav 1973 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Harkivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Harkivska obl Izyumskij rajon s Dovgenke STOV Zlagoda sonyashnik 2018 r Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 PosilannyaReligijna gromada Svyatitelya Mikolaya s Dovgenke Izyumskoyi yeparhiyi UPC MP Do Oskilskoyi OTG hochut priyednatisya desyat sil 1 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi