Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День незалежності Македонії — державне свято, яке відзначають у Македонії 8 вересня. Свято також прийнято називати 8 вересня. Свято знаменує суверенітет, самостійність і незалежність Македонії та македонського народу.
| День незалежності Македонії (Ден на независноста на Република Македонија) | |
|---|---|
 | |
| Ким святкується | Північна Македонія |
| Значення | Проголошення незалежності Македонії шляхом референдуму |
| Дата | 8 вересня |
| Святкування | Національні збори, концерти, спортивні заходи, урочистості в посольствах Македонії по всьому світу... |
| Традиції | Виїзд на пікніки |
| Пов'язаний з | Ілінден |
Історія
Референдум у Македонії відбувся напередодні розпаду СФРЮ 8 вересня 1991 року. На основі грудневого плебісциту 1990 року, який переконав словенський народ побудувати суверенну державу та Декларації незалежності, Словенії, що проголосила незалежність 24 червня наступного року. Одразу після цього акту стався збройний конфлікт між Югославською Народною Армією (JNA) та словенською територіальною обороною. Військовий конфлікт закінчився через 30 днів Декларацією Бріоні та виведенням підрозділів JNA зі Словенії до Сербії та Боснії і Герцоговини .
Того ж дня разом зі Словенією на підставі рішення Ради незалежності незалежність проголосила і Хорватія. 6 травня спалахнули заворушення, після яких були розстріли біля військово-морської бази Лаура в Спліті . Першою жертвою заворушень став солдат Сашо Гесковський з Кавадарці, який виконував функції охорони.
Події в Спліті стали початком частих інцидентів та збройних зіткнень між Югославською народною армією та Хорватською національною гвардією, яка потім набрала обертів, розширилася і отримала характер відкритого збройного конфлікту.
Це також створило хаотичну ситуацію в Боснії і Герцоговиниі з проголошенням Східної Герцеговини, Румунського округу та Боснійської краєни Сербських автономних районів, які потрапили під безпосередню юрисдикцію федерального уряду або керівництва Сербії .
З метою вирішення кризи мирним шляхом 27 серпня Європейське співтовариство прийняло Декларацію про Югославію. Було підписано два документи - Угода про припинення вогню, один із численних невдалих, які так і не дотримувалися, та Меморандуму про розширення спостереження за діяльністю ЄК у Югославії, що діє Декларацією.
Декларацію підписали тодішній президент президентства СФРЮ Стипе Месіч від імені Федеральної виконавчої ради Анте Маркович, а також президенти всіх шести республік. Декларацію від імені Європейської Комісії підписав Ганс ван ден Брук, президент Ради міністрів та голова голландської дипломатії, який тоді очолював Спільноту. Декларація гарантувала недоторканність зовнішніх і внутрішніх кордонів, право націй заявляти про свій суверенітет, заперечувати застосування сили як політики остаточного акту та в іншому випадку вводити жорсткі санкції.
Європейська Комісія організувала 7 вересня в Гаазі мирну конференцію для Югославії як останню спробу запобігти громадянській війні, яка тривала ще з часів югославської кризи.
Оцінюючи таку нестабільну ситуацію в Югославії, перший багатопартійний парламент Македонії прийняв Декларацію незалежності 25 січня 1991 року. Тоді було прийнято рішення про призначення референдуму на 8 вересня 1991 року .
Референдум
8 вересня 1991 року переважна більшість - 95% громадян, які прийшли на референдум, відповіли позитивно на питання референдуму: "Ви за незалежну Македонію з правом вступу до майбутнього союзу суверенних держав Югославії"?
Згідно з офіційними даними, із 1 325 626 виборців прийшли на референдум 1 132 981 або 71,85%. З них на референдумі 1 079 308 або 95,09 % від загальної кількості виборців (72,16% від загальної кількості громадян, які мають право) підтримали проголошення незалежності.
В офіційному звіті Комісії з питань проведення референдуму було зазначено, що не було жодних скарг чи звернень щодо порушень чи недотримання положень Республіканського закону про референдуми. Комісія відзначила велику кількість громадян, які мають право голосу в Македонії, які оголосили "незалежну" і суверенну Македонію.
Референдуму передувала Декларація незалежності, перший багатопартійний македонський парламент, яку прийняв 25 січня 1991 року.
Реакції
У Македонії
Самі македонці сприйняли результати з великим оптимізмом та ейфорією. Високопоставлені чиновники також були оптимістичні.
 | ...Перш за все, референдум прагне позитивно підійти до багатовікової боротьби македонського народу, яка колись була вирішена зброєю та кров'ю. Сьогодні, вільні з нашою культурною емансипацією, національною свідомістю, ми насамперед вибираємо незалежну і суверенну державу, а потім отримуємо доступ до своєї юридичної легітимності, вільної від усієї субфілософії та меншовартості та в переговорах з партіями, шістьма республіками Югославії та в іншому випадку це також дало нам право сказати, що ми бачимо свій суверенітет та свою незалежність лише як спонукальний мотив, натхнення та юридичну легітимність вступу до союзу з суверенними державами. Звідси наша ідея, і ми хочемо базуватись на цих принципах та баченні побудови нової спільноти югославських держав Югославії. Але якщо цього не відбудеться, то історичний обов'язок і сама доля змусять нас наблизитися до спокійного переходу нашої суверенної держави, тобто всіх її сегментів у правовій, політичній, економічній системі, і це дасть нам шанс налагодити партнерство з всі ті, хто має інтерес бути з нами, а Європа - це дім, який нас об’єднає та об’єднає... |  |
— Микола Клюсев, тодішній глава уряду | ||
| | ...Це рішення, яке сьогодні приймають громадяни Македонії, відкриває інтенсивний процес побудови македонської держави, побудови її відносин у Югославії з іншими суверенними державами, а також із сусідами та Європою. Це кропіткий і складний процес, але шляхетний, але вони знають, над чим працюють. Ймовірно, будуть виникати певні труднощі, і молодші покоління з цього покоління, які організовують цей референдум, факультативно стають на цьому рівні і навіть перевершують наші досягнення... | |
— Стоян Андов, президент Македонської асамблеї в 1991 році. | ||
Іноземні
Після референдуму провідні світові ЗМІ виступили з думкою, що більшість виборців проголосували за незалежність Македонії і що це означатиме наближення розпаду Югославії.
Референдум у сусідніх країнах не отримав схвалення. Афіни розглядали референдум як загрозу для Греції. Офіційна Болгарія оголосила, що визнала державу, але не націю, а Албанія схвалила бойкот етнічної албанської громади країни.
Президент Киро Глигоров серед перших звернувся до президента Словенії Мілана Кучана. США підтвердили свою позицію щодо політики македонського державного керівництва напередодні референдуму, в якій вони висловили задоволення його поміркованим підходом та духом компромісу, виявленим Македонією. Конституційне право Македонії на проголошення незалежності було визнано США під час адміністрації Джорджа Буша на самому початку його другого президентського терміну в 2004 році.
Перше святкування
Після закриття виборчих дільниць громадяни стихійно зібралися на площі "Македонія" в центрі Скоп'є, де Македонське радіо організувало святкування під назвою "Голос Македонії" із виступом сотень зірок. Серед виступів артистів перед натовпом були повідомлення, які муніципальні виборчі комісії подали результати волевиявлення македонців до Національної комісії з референдуму.
Перший президент Республіки Македонія Киро Глигоров звернувся до македонського народу з історичною промовою:
"Громадяни та громадянки Македонії, дозвольте сьогодні вночі привітати вас та всіх громадян Македонії з вільною, суверенною та незалежною Македонією".
Такі стихійні урочистості були організовані у Бітолі, Охриді та інших містах по всій новій республіці .
Відзначення свята
День незалежності як державне свято — це неробочий день у Македонії . Президент та уряд Македонії організовують різні гуляння. Президент традиційно нагороджує орденом "8 вересня". Люди традиційно ходять на пікніки у відомих місцях для пікніка. Македонський олімпійський комітет організовує спортивні пікніки, тоді як Федерація мотоциклів Македонії організовує Міжнародне змагання з мотоциклів "Македонія 2008" у Скоп'є.
Всі посольства, консульства та представництва Македонії організовують прийоми з поданням коктейлів та гулянням в країнах, де вони перебувають.
Ствердження
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 19 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 19 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 19 вересня 2019.
Зовнішні посилання
- святкування в посольстві Македонії в Загребі, Хорватія
- 8 вересня - День незалежності Македонії [ 11 вересня 2009 у Wayback Machine.], A1 TV, 2008
- Велес відзначає День незалежності [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den nezalezhnosti Makedoniyi derzhavne svyato yake vidznachayut u Makedoniyi 8 veresnya Svyato takozh prijnyato nazivati 8 veresnya Svyato znamenuye suverenitet samostijnist i nezalezhnist Makedoniyi ta makedonskogo narodu Den nezalezhnosti Makedoniyi Den na nezavisnosta na Republika Makedoniјa Den nezalezhnosti Makedoniyi Den na nezavisnosta na Republika Makedoniјa Kim svyatkuyetsyaPivnichna MakedoniyaZnachennyaProgoloshennya nezalezhnosti Makedoniyi shlyahom referendumuData8 veresnyaSvyatkuvannyaNacionalni zbori koncerti sportivni zahodi urochistosti v posolstvah Makedoniyi po vsomu svitu TradiciyiViyizd na piknikiPov yazanij zIlindenIstoriyaReferendum u Makedoniyi vidbuvsya naperedodni rozpadu SFRYu 8 veresnya 1991 roku Na osnovi grudnevogo plebiscitu 1990 roku yakij perekonav slovenskij narod pobuduvati suverennu derzhavu ta Deklaraciyi nezalezhnosti Sloveniyi sho progolosila nezalezhnist 24 chervnya nastupnogo roku Odrazu pislya cogo aktu stavsya zbrojnij konflikt mizh Yugoslavskoyu Narodnoyu Armiyeyu JNA ta slovenskoyu teritorialnoyu oboronoyu Vijskovij konflikt zakinchivsya cherez 30 dniv Deklaraciyeyu Brioni ta vivedennyam pidrozdiliv JNA zi Sloveniyi do Serbiyi ta Bosniyi i Gercogovini Togo zh dnya razom zi Sloveniyeyu na pidstavi rishennya Radi nezalezhnosti nezalezhnist progolosila i Horvatiya 6 travnya spalahnuli zavorushennya pislya yakih buli rozstrili bilya vijskovo morskoyi bazi Laura v Spliti Pershoyu zhertvoyu zavorushen stav soldat Sasho Geskovskij z Kavadarci yakij vikonuvav funkciyi ohoroni Podiyi v Spliti stali pochatkom chastih incidentiv ta zbrojnih zitknen mizh Yugoslavskoyu narodnoyu armiyeyu ta Horvatskoyu nacionalnoyu gvardiyeyu yaka potim nabrala obertiv rozshirilasya i otrimala harakter vidkritogo zbrojnogo konfliktu Ce takozh stvorilo haotichnu situaciyu v Bosniyi i Gercogovinii z progoloshennyam Shidnoyi Gercegovini Rumunskogo okrugu ta Bosnijskoyi krayeni Serbskih avtonomnih rajoniv yaki potrapili pid bezposerednyu yurisdikciyu federalnogo uryadu abo kerivnictva Serbiyi Z metoyu virishennya krizi mirnim shlyahom 27 serpnya Yevropejske spivtovaristvo prijnyalo Deklaraciyu pro Yugoslaviyu Bulo pidpisano dva dokumenti Ugoda pro pripinennya vognyu odin iz chislennih nevdalih yaki tak i ne dotrimuvalisya ta Memorandumu pro rozshirennya sposterezhennya za diyalnistyu YeK u Yugoslaviyi sho diye Deklaraciyeyu Originalna storinka Deklaraciyi pro suverenitet Originalna storinka Deklaraciyi nezalezhnosti Deklaraciyu pidpisali todishnij prezident prezidentstva SFRYu Stipe Mesich vid imeni Federalnoyi vikonavchoyi radi Ante Markovich a takozh prezidenti vsih shesti respublik Deklaraciyu vid imeni Yevropejskoyi Komisiyi pidpisav Gans van den Bruk prezident Radi ministriv ta golova gollandskoyi diplomatiyi yakij todi ocholyuvav Spilnotu Deklaraciya garantuvala nedotorkannist zovnishnih i vnutrishnih kordoniv pravo nacij zayavlyati pro svij suverenitet zaperechuvati zastosuvannya sili yak politiki ostatochnogo aktu ta v inshomu vipadku vvoditi zhorstki sankciyi Yevropejska Komisiya organizuvala 7 veresnya v Gaazi mirnu konferenciyu dlya Yugoslaviyi yak ostannyu sprobu zapobigti gromadyanskij vijni yaka trivala she z chasiv yugoslavskoyi krizi Ocinyuyuchi taku nestabilnu situaciyu v Yugoslaviyi pershij bagatopartijnij parlament Makedoniyi prijnyav Deklaraciyu nezalezhnosti 25 sichnya 1991 roku Todi bulo prijnyato rishennya pro priznachennya referendumu na 8 veresnya 1991 roku Referendum8 veresnya 1991 roku perevazhna bilshist 95 gromadyan yaki prijshli na referendum vidpovili pozitivno na pitannya referendumu Vi za nezalezhnu Makedoniyu z pravom vstupu do majbutnogo soyuzu suverennih derzhav Yugoslaviyi Zgidno z oficijnimi danimi iz 1 325 626 viborciv prijshli na referendum 1 132 981 abo 71 85 Z nih na referendumi 1 079 308 abo 95 09 vid zagalnoyi kilkosti viborciv 72 16 vid zagalnoyi kilkosti gromadyan yaki mayut pravo pidtrimali progoloshennya nezalezhnosti V oficijnomu zviti Komisiyi z pitan provedennya referendumu bulo zaznacheno sho ne bulo zhodnih skarg chi zvernen shodo porushen chi nedotrimannya polozhen Respublikanskogo zakonu pro referendumi Komisiya vidznachila veliku kilkist gromadyan yaki mayut pravo golosu v Makedoniyi yaki ogolosili nezalezhnu i suverennu Makedoniyu Referendumu pereduvala Deklaraciya nezalezhnosti pershij bagatopartijnij makedonskij parlament yaku prijnyav 25 sichnya 1991 roku ReakciyiU Makedoniyi Sami makedonci sprijnyali rezultati z velikim optimizmom ta ejforiyeyu Visokopostavleni chinovniki takozh buli optimistichni Persh za vse referendum pragne pozitivno pidijti do bagatovikovoyi borotbi makedonskogo narodu yaka kolis bula virishena zbroyeyu ta krov yu Sogodni vilni z nashoyu kulturnoyu emansipaciyeyu nacionalnoyu svidomistyu mi nasampered vibirayemo nezalezhnu i suverennu derzhavu a potim otrimuyemo dostup do svoyeyi yuridichnoyi legitimnosti vilnoyi vid usiyeyi subfilosofiyi ta menshovartosti ta v peregovorah z partiyami shistma respublikami Yugoslaviyi ta v inshomu vipadku ce takozh dalo nam pravo skazati sho mi bachimo svij suverenitet ta svoyu nezalezhnist lishe yak sponukalnij motiv nathnennya ta yuridichnu legitimnist vstupu do soyuzu z suverennimi derzhavami Zvidsi nasha ideya i mi hochemo bazuvatis na cih principah ta bachenni pobudovi novoyi spilnoti yugoslavskih derzhav Yugoslaviyi Ale yaksho cogo ne vidbudetsya to istorichnij obov yazok i sama dolya zmusyat nas nablizitisya do spokijnogo perehodu nashoyi suverennoyi derzhavi tobto vsih yiyi segmentiv u pravovij politichnij ekonomichnij sistemi i ce dast nam shans nalagoditi partnerstvo z vsi ti hto maye interes buti z nami a Yevropa ce dim yakij nas ob yednaye ta ob yednaye Mikola Klyusev todishnij glava uryadu Ce rishennya yake sogodni prijmayut gromadyani Makedoniyi vidkrivaye intensivnij proces pobudovi makedonskoyi derzhavi pobudovi yiyi vidnosin u Yugoslaviyi z inshimi suverennimi derzhavami a takozh iz susidami ta Yevropoyu Ce kropitkij i skladnij proces ale shlyahetnij ale voni znayut nad chim pracyuyut Jmovirno budut vinikati pevni trudnoshi i molodshi pokolinnya z cogo pokolinnya yaki organizovuyut cej referendum fakultativno stayut na comu rivni i navit perevershuyut nashi dosyagnennya Stoyan Andov prezident Makedonskoyi asambleyi v 1991 roci Inozemni Pislya referendumu providni svitovi ZMI vistupili z dumkoyu sho bilshist viborciv progolosuvali za nezalezhnist Makedoniyi i sho ce oznachatime nablizhennya rozpadu Yugoslaviyi Referendum u susidnih krayinah ne otrimav shvalennya Afini rozglyadali referendum yak zagrozu dlya Greciyi Oficijna Bolgariya ogolosila sho viznala derzhavu ale ne naciyu a Albaniya shvalila bojkot etnichnoyi albanskoyi gromadi krayini Prezident Kiro Gligorov sered pershih zvernuvsya do prezidenta Sloveniyi Milana Kuchana SShA pidtverdili svoyu poziciyu shodo politiki makedonskogo derzhavnogo kerivnictva naperedodni referendumu v yakij voni vislovili zadovolennya jogo pomirkovanim pidhodom ta duhom kompromisu viyavlenim Makedoniyeyu Konstitucijne pravo Makedoniyi na progoloshennya nezalezhnosti bulo viznano SShA pid chas administraciyi Dzhordzha Busha na samomu pochatku jogo drugogo prezidentskogo terminu v 2004 roci Pershe svyatkuvannyaPislya zakrittya viborchih dilnic gromadyani stihijno zibralisya na ploshi Makedoniya v centri Skop ye de Makedonske radio organizuvalo svyatkuvannya pid nazvoyu Golos Makedoniyi iz vistupom soten zirok Sered vistupiv artistiv pered natovpom buli povidomlennya yaki municipalni viborchi komisiyi podali rezultati voleviyavlennya makedonciv do Nacionalnoyi komisiyi z referendumu Pershij prezident Respubliki Makedoniya Kiro Gligorov zvernuvsya do makedonskogo narodu z istorichnoyu promovoyu Gromadyani ta gromadyanki Makedoniyi dozvolte sogodni vnochi privitati vas ta vsih gromadyan Makedoniyi z vilnoyu suverennoyu ta nezalezhnoyu Makedoniyeyu Taki stihijni urochistosti buli organizovani u Bitoli Ohridi ta inshih mistah po vsij novij respublici Vidznachennya svyataOrden 8 veresnya Den nezalezhnosti yak derzhavne svyato ce nerobochij den u Makedoniyi Prezident ta uryad Makedoniyi organizovuyut rizni gulyannya Prezident tradicijno nagorodzhuye ordenom 8 veresnya Lyudi tradicijno hodyat na pikniki u vidomih miscyah dlya piknika Makedonskij olimpijskij komitet organizovuye sportivni pikniki todi yak Federaciya motocikliv Makedoniyi organizovuye Mizhnarodne zmagannya z motocikliv Makedoniya 2008 u Skop ye Vsi posolstva konsulstva ta predstavnictva Makedoniyi organizovuyut prijomi z podannyam koktejliv ta gulyannyam v krayinah de voni perebuvayut Stverdzhennya Arhiv originalu za 14 veresnya 2009 Procitovano 19 veresnya 2019 Arhiv originalu za 14 veresnya 2009 Procitovano 19 veresnya 2019 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 19 veresnya 2019 Zovnishni posilannyasvyatkuvannya v posolstvi Makedoniyi v Zagrebi Horvatiya 8 veresnya Den nezalezhnosti Makedoniyi 11 veresnya 2009 u Wayback Machine A1 TV 2008 Veles vidznachaye Den nezalezhnosti 14 veresnya 2009 u Wayback Machine