Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Бандрівський Микола Стефанович (нар. 17 грудня 1964, м. Стрий, Україна) — український археолог, історик, доктор історичних наук, професор. Депутат Львівської міської ради (1998—2002). Голова Археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка (1989).
| Микола Бандрівський | |
|---|---|
| Микола Стефанович Бандрівський | |
 | |
| Народився | 17 грудня 1964 (59 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчителі | Крушельницька Лариса Іванівна і Ісаєвич Ярослав Дмитрович |
| Знання мов | українська |
| |
Життєпис
Микола Бандрівський народився 17 грудня 1964 року у місті Стрий Львівської области.
Закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1991). Від 1993 року працює в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України: старший науковий співробітник, в.о. завідувача відділом археології (до 2017); професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Львівського національного Університету ім. Івана Франка (2016—2019).
Учень професора Лариси Крушельницької.
Наукова діяльність
У 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пам'яткоохоронна діяльність Церкви в контексті національно-культурного відродження в Галичині (кінець ХІХ—ХХ ст.)» (науковий керівник акад. Ярослав Ісаєвич).
У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи — на початку доби раннього заліза».
Один із редакторів профільних томів Записок НТШ, співзасновник пам'яткоохоронної громадської організації «Товариство Шанувальників Львова».
Сфера наукових зацікавлень: археологія доби раннього заліза — римського часу та ранні форми релігії
Основні результати досліджень:
- відкриття в Українських Карпатах у 1980–1990 рр. наскельних рисунків — петрогліфів і рельєфів від епохи бронзи до періоду раннього середньовіччя (Урич, Писаний Камінь, Лисівський Камінь, Розгірче, Бубнище та ін.);
- виділення і детальна класифікація основних ознак поховань висоцької культури;
- розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам’яток Центральної і Західної Європи;
- розробка хронологічно-періодизаційних схем розвитку Висоцької і Голіградської культур та їх синхронізація з періодизацій ними шкалами для тогочасних пам'яток Центральної і Західної Європи;
- виділено пам'ятки михалківської групи, які займають проміжне місце між найпізнішими пам'ятками Голіградської культури і найранішими пам'ятками Західноподільської групи;
- широкомасштабні розкопки одного з найбільших на заході України могильників кінця бронзової — початку ранньозалізної доби в с. Петриків на околиці Тернополя, де за чотири польових сезони відкрито 183 поховання висоцької культури, в т. ч. парні (чоловік і жінка в обіймах), одне з яких виставлене в експозиції Львівського музею історії релігії;
- зіставив відомі на нині археологічні культури заходу України з конкретними ранньоісторичними етносами, назви яких засвідчені античними і ранньосередньовічними джерелами;
- монографічне опрацювання золотих — однієї з найбільших у тогочасній Європі збірки золотих високомистецьких коштовностей ІХ-першої половини VIII ст. до нар. Хр. вага яких (лише офіційно придбаних) перевищувала 7,5 кг золота (Львів, 2012, у співавторстві з Л.І. Крушельницькою);
- протягом останніх двох десятиліть проводить розкопки ранньоскіфських курганів на Західному Поділлі (Тернопільське плато). До найцікавіших відкриттів належать розкопки камерних гробниць у Швайківцях і Коцюбинчиках Чортківського району Тернопільщини, в яких виявлені залишки мурованих конструкцій (в тому числі купольного типу) та багатий речовий інвентар, який включає металеві посудини (скіфський казан, етруське ситечко для відціджування вина тощо), предмети озброєння і захисного обладунку (залізні панцирі лускатого типу ассирійського зразка, вироби з золота і срібла в тому числі у звіриному стилі та імпортовані з Месопотамії разки намиста з різнокольорового скла;
- відкриття давньоруського поселення в Стрию і віднайдення на ньому низки житлово-господарських об’єктів ХІ — перша пол. ХІІІ ст., чим значно подавлено початки заснування Стрия (до цього офіційно прийнятою датою заснування вважався 1385 р.);
- співавтор повторного відкриття тлінних останків галицького князя Ярослава Осьмомисла під час розкопок в усипальній крипті собору св. Юра у Львові (напередодні перезахоронення в ній владики УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого).
Автор наукових публікацій, у т. ч. монографій «Сварожі лики» (1992), «Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи» (1994), «Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури» (2002), «Золоті Михалківські скарби та їх доля» (2012), «Культурно-історичні процеси на Прикарпатті і Західному Поділлі в пізній період епохи бронзи — на початку доби раннього заліза» (2014), «Від Мегалі Екклісія руських князів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській» (2014), «З історії церкви святих апостолів Петра і Павла у Львові» (2009).
Член спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича та народознавства НАН України.
Примітки
- Худицький, В. Лариса Крушельницька. Творець історії[недоступне посилання] // ZN. — 2013. — 29 березня.
Джерела
- Бандрівський Микола Стефанович [ 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // НАН України.
- Бандрівський Микола Стефанович [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.
Посилання
- Микола Бандрівський [ 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Історична правда.
- Микола Бандрівський // Чтиво.
- Кисілевська, Н. Микола Бандрівський, доктор історичних наук [ 15 січня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2018. — 29 червня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Bandrivskij Bandrivskij Mikola Stefanovich nar 17 grudnya 1964 19641217 m Strij Ukrayina ukrayinskij arheolog istorik doktor istorichnih nauk profesor Deputat Lvivskoyi miskoyi radi 1998 2002 Golova Arheologichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1989 Mikola BandrivskijMikola Stefanovich BandrivskijNarodivsya17 grudnya 1964 1964 12 17 59 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistarheologAlma materLNU im I FrankaNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchiteliKrushelnicka Larisa Ivanivna i Isayevich Yaroslav DmitrovichZnannya movukrayinskaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMikola Bandrivskij narodivsya 17 grudnya 1964 roku u misti Strij Lvivskoyi oblasti Zakinchiv istorichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 1991 Vid 1993 roku pracyuye v Instituti ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini starshij naukovij spivrobitnik v o zaviduvacha viddilom arheologiyi do 2017 profesor kafedri arheologiyi ta specialnih galuzej istorichnoyi nauki Lvivskogo nacionalnogo Universitetu im Ivana Franka 2016 2019 Uchen profesora Larisi Krushelnickoyi Naukova diyalnist U 2001 r zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pam yatkoohoronna diyalnist Cerkvi v konteksti nacionalno kulturnogo vidrodzhennya v Galichini kinec HIH HH st naukovij kerivnik akad Yaroslav Isayevich U 2015 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Kulturno istorichni procesi na Prikarpatti i Zahidnomu Podilli v piznij period epohi bronzi na pochatku dobi rannogo zaliza Odin iz redaktoriv profilnih tomiv Zapisok NTSh spivzasnovnik pam yatkoohoronnoyi gromadskoyi organizaciyi Tovaristvo Shanuvalnikiv Lvova Sfera naukovih zacikavlen arheologiya dobi rannogo zaliza rimskogo chasu ta ranni formi religiyi Osnovni rezultati doslidzhen vidkrittya v Ukrayinskih Karpatah u 1980 1990 rr naskelnih risunkiv petroglifiv i relyefiv vid epohi bronzi do periodu rannogo serednovichchya Urich Pisanij Kamin Lisivskij Kamin Rozgirche Bubnishe ta in vidilennya i detalna klasifikaciya osnovnih oznak pohovan visockoyi kulturi rozrobka hronologichno periodizacijnih shem rozvitku Visockoyi i Goligradskoyi kultur ta yih sinhronizaciya z periodizacij nimi shkalami dlya togochasnih pam yatok Centralnoyi i Zahidnoyi Yevropi rozrobka hronologichno periodizacijnih shem rozvitku Visockoyi i Goligradskoyi kultur ta yih sinhronizaciya z periodizacij nimi shkalami dlya togochasnih pam yatok Centralnoyi i Zahidnoyi Yevropi vidileno pam yatki mihalkivskoyi grupi yaki zajmayut promizhne misce mizh najpiznishimi pam yatkami Goligradskoyi kulturi i najranishimi pam yatkami Zahidnopodilskoyi grupi shirokomasshtabni rozkopki odnogo z najbilshih na zahodi Ukrayini mogilnikiv kincya bronzovoyi pochatku rannozaliznoyi dobi v s Petrikiv na okolici Ternopolya de za chotiri polovih sezoni vidkrito 183 pohovannya visockoyi kulturi v t ch parni cholovik i zhinka v obijmah odne z yakih vistavlene v ekspoziciyi Lvivskogo muzeyu istoriyi religiyi zistaviv vidomi na nini arheologichni kulturi zahodu Ukrayini z konkretnimi rannoistorichnimi etnosami nazvi yakih zasvidcheni antichnimi i rannoserednovichnimi dzherelami monografichne opracyuvannya zolotih odniyeyi z najbilshih u togochasnij Yevropi zbirki zolotih visokomisteckih koshtovnostej IH pershoyi polovini VIII st do nar Hr vaga yakih lishe oficijno pridbanih perevishuvala 7 5 kg zolota Lviv 2012 u spivavtorstvi z L I Krushelnickoyu protyagom ostannih dvoh desyatilit provodit rozkopki rannoskifskih kurganiv na Zahidnomu Podilli Ternopilske plato Do najcikavishih vidkrittiv nalezhat rozkopki kamernih grobnic u Shvajkivcyah i Kocyubinchikah Chortkivskogo rajonu Ternopilshini v yakih viyavleni zalishki murovanih konstrukcij v tomu chisli kupolnogo tipu ta bagatij rechovij inventar yakij vklyuchaye metalevi posudini skifskij kazan etruske sitechko dlya vidcidzhuvannya vina tosho predmeti ozbroyennya i zahisnogo obladunku zalizni panciri luskatogo tipu assirijskogo zrazka virobi z zolota i sribla v tomu chisli u zvirinomu stili ta importovani z Mesopotamiyi razki namista z riznokolorovogo skla vidkrittya davnoruskogo poselennya v Striyu i vidnajdennya na nomu nizki zhitlovo gospodarskih ob yektiv HI persha pol HIII st chim znachno podavleno pochatki zasnuvannya Striya do cogo oficijno prijnyatoyu datoyu zasnuvannya vvazhavsya 1385 r spivavtor povtornogo vidkrittya tlinnih ostankiv galickogo knyazya Yaroslava Osmomisla pid chas rozkopok v usipalnij kripti soboru sv Yura u Lvovi naperedodni perezahoronennya v nij vladiki UGKC kardinala Josifa Slipogo Avtor naukovih publikacij u t ch monografij Svarozhi liki 1992 Skrinkovi pohovannya visockoyi kulturi v mezhirichchi Zbrucha i Stripi 1994 Mogilnik v Petrikovi bilya Ternopolya v konteksti pohovalnogo obryadu visockoyi kulturi 2002 Zoloti Mihalkivski skarbi ta yih dolya 2012 Kulturno istorichni procesi na Prikarpatti i Zahidnomu Podilli v piznij period epohi bronzi na pochatku dobi rannogo zaliza 2014 Vid Megali Ekklisiya ruskih knyaziv do cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici na vul Ruskij 2014 Z istoriyi cerkvi svyatih apostoliv Petra i Pavla u Lvovi 2009 Chlen specializovanoyi vchenoyi radi D 35 222 01 Institutu ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha ta narodoznavstva NAN Ukrayini PrimitkiHudickij V Larisa Krushelnicka Tvorec istoriyi nedostupne posilannya ZN 2013 29 bereznya DzherelaBandrivskij Mikola Stefanovich 15 sichnya 2022 u Wayback Machine NAN Ukrayini Bandrivskij Mikola Stefanovich 29 listopada 2014 u Wayback Machine Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini PosilannyaMikola Bandrivskij 15 sichnya 2022 u Wayback Machine Istorichna pravda Mikola Bandrivskij Chtivo Kisilevska N Mikola Bandrivskij doktor istorichnih nauk 15 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrinform 2018 29 chervnya