Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму при ВУАН

Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму при ВУАН ― науково-дослідна установа, завданням якої було опрацювання теорії марксизму-ленінізму, пропаганда марксизму й підготовка викладачів вузів та наукових співробітників ― марксистів. Заснована 1926 року в Києві під керівництвом професора Олександра Камишана, існувала до 1930 року.

Науково-дослідна кафедра марксизму-ленінізму ВУАН
Основні дані
Засновано	1926-1930
Приналежність	ВУАН
Контакт
Ключові особи	голова Олександр Камишан голови секцій: Йосип Гермайзе, Семен Семковський,
Адреса	вул. Шовковична 12, м. Київ, УРСР
Тип	академічна установа^[d]

Структура кафедри

Кафедрі було виділено приміщення особняку Шестакова по вулиці Шовковичній, 12 (зараз будинок 14) у Києві.

У 1926-1927 роках кафедру очолював Рувім Левік

Кафедра складалася з трьох секцій: історичної, філософсько-соціологічної, економічної.

Секцію історії кафедри очолював у 1926-29 роках історик Йосип Гермайзе. Філософсько-соціологічну секцію очолював академік Семен Семковський. На чолі економічної секції стояв .

При кафедрі працювали комісії з філософії, методології природознавства, методики та методології історичного матеріялізму, наукової бібліографії марксизму, національних питань, праці, питань соціології мистецтва та літератури, соціології права, методології історичних дисциплін, методики економічних дисциплін, вивчення релігійної ідеології, аграрну, дослідження української історії, історії партії і Жовтневої революції, вивчення відносин Західної Європи з Україною. Також було створено кабінети ленінізму, соціології, економіки, історії України, Росії та Заходу.

Наукова бібліотека при кафедрі мала близько 20 тисяч томів.

Співробітники кафедри

Членами філософсько-соціологічної секції кафедри були: Валентин Асмус, Р. Левик, Я. Розанов, Н. Перлін, О. Загорулько, М. Нирчук, Л. Левинський. О. І. Загорулька, мистецтвознавця Івана Врону, Я. С. Розанова було звинувачено у підтримці ідей Льва Троцького і надалі репресовано. Серед співробіників цієї секції кафедри був і фізик-теоретик Лев Штрум.

Аспіранти

При кафедрі існувала аспірантура з історії, соціології, філософії. Аспірантом кафедри з 1926 року був Федір Ястребов, у 1928-30 роках аспірантом був майбутній директор Всенародної бібліотеки України Василь Іванушкін.

Примітки

1. Київ. Провідник. За редакцією Федора Ернста. Київ, 1930. — 800 с.
2. Н. Б. Ніколаєва. Репресовані ректори Київського державного університету (1933-1953 роки) // Молодий вчений. - 2016. - № 8. - С. 403-407
3. Стариков Григорій Миколайович. Діяльність Комісії із вивчення соціально-економічної історії України XVIII-XIX ст. (1929-1934рр.) СУМСЬКА СТАРОВИНА. №№ XXVIII-XXIX. 2009, стор. 43-58, с. 52
4. . Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2015. Процитовано 1 січня 2015.
6. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 січня 2015.

Джерела

1. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ― К. : Наукова думка, 2010. ―
2. Статут Науково-дослідної кафедри марксизму-ленінізму при Українській академії наук [11 березня 1927 р.]. В кн.: Історія Національної академії наук України: 1924–1928: Документи і матеріали. К., 1998.

Література

1. Левік Р. Про роботу Київської марксистсько-ленінської кафедри. «Прапор марксизму», 1928, № 3.
2. Наукові установи та організації УСРР. Х., 1930.
3. Комаренко Н. В. Установи історичної науки в Українській РСР (1917–1937 рр.). К., 1973.
4. Історія Національної академії наук України: 1924―1928: Документи і матеріали, т. 2 К., 1998.