Бі́лин (угор. Bilin) — село Україні, у Рахівській міській громаді Рахівського району Закарпатської області. Населення становить 1746 осіб.
село Білин | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Рахівський район | ||
Громада | Рахівська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21060050020058596 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1947 (77 років) | ||
Населення | 1746 осіб | ||
Площа | 0,400 км² | ||
Густота населення | 4370 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90643 | ||
Телефонний код | +380 3132 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 503 м | ||
Водойми | р. Чорна Тиса | ||
Найближча залізнична станція | Білин | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90643, с. Білин, 208А | ||
Карта | |||
Білин | |||
Білин | |||
Мапа | |||
Білин у Вікісховищі |
Географії
Село Білин розташоване по обох берегах Чорної Тиси, за 9 км від Рахова.
У селі струмки Білинський та Терентин впадають у річку Чорну Тису.
Назва
Давні перекази говорять, що на території села в той час поселився пастух на прізвище Білий. Власне, від його прізвища і походить назва села. Інша легенда розповідає, що в давнину для того, щоб одягнути родину, господарям самим потрібно було ткати полотно. Люди відбілювали його, розстелюючи на полі і воно біліло від сонця. І тому назвали люди село «Білин». Згідно ще одного переказу, на полонині, що знаходиться біля села, паслося багато білих овець, від чого, власне, й походить назва Білин.
Назва села в різні роки: 1796-9 — Bilen (MTH. 106), 1804 — Bjlen (Korabinszky), 1828 — Bilin, Bilen (Nagy 200), 1838 — Bilíny (Schem. 55), 1851 — Bilen (Fényes 1: 134), 1863 — Білинъ (Sebestyén 2008: 217), 1877 — Bilin (Hnt.), 1892 — Bilin (Bilen) (Hnt.), 1898 — Bilin (Hnt.), 1913 — Bilin (Hnt.), 1925 — Bilin nad Tisou, Bilina, 1930 — Bělin (ComMarmUg. 19), 1944 — Bilin, Билинъ (Hnt.), 1983 — Білин, Белин (ZO).
Присілки
Присілки об'єднані з селом Білин 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.
Штивірський
Перша згадка у ХІХ столітті.
Дуднячий
Місцеву муровану церкву Різдва Іоана Хрестителя освячено 7 липня 2004 року, а наріжний камінь задовго до того освячував ще владика Іоан Семедій. Храм стоїть у присілку Дуднячий (назва походить від місцевого потічку). Служить тут отець Юрій Ролюк. Землю під храм (0,035 га) придбав і пожертвував Микола Копич. До 24 грудня 2000 року витягли стіни. Доти молилися в залі чекання на місцевій залізничній станції. Дерев'яний вівтар вирізьбив Михайло Приймич, він же виконав також люстру, яку прикрасила квітковими розписами Леся Приймич. Фігурні вікна виконав Юрій Михальчич з Нересниці.
Циганський
Перша згадка у ХІХ столітті.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1639 осіб, з яких 789 чоловіків та 850 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1745 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
російська | 0,46 % |
молдовська | 0,17 % |
Храми
Церква св. арх. Михайла (1870)
У селі стоїть дерев’яна церква, що належить за стилем до середньогуцульських церков. Цей термін ввели чеські дослідники, що вивчали дерев’яну архітектуру в Карпатах у першій половині XX ст. Термін досить умовний, бо йдеться про церкви, розміщені в південно-західній (закарпатській) частині Гуцульщини, а всі класичні п’ятизрубні гуцульські церкви розташовані в північній частині Гуцульщини.
Ознаки цього стилю такі: споруда має базилічну форму головного об’єму, що включає бабинець, наву і вівтар. Східна частина нави має бокові прирощення, завдяки яким церква набуває в плані форми латинського хреста. Невелика башта над входом завершена чотиригранним шатром. Два або чотири стовпи акцентують вхід, але не утворюють ґанку. Вікна досить великі, дах не має виносу на головному фасаді й утворює під баштою трапецієподібний фронтон. Біля церкви, як правило, стоїть восьмистінна, шестистінна або чотиристінна дзвіниця, вкрита шатром.
Церква на світлині має і свої особливості – восьмигранну вежу над бабинцем, увінчану кулястою банею з главкою.
Спочатку церква була вкрита дерев’яним ґонтом, потім, близько 1930 року — етернітом, а протягом останнього десятиріччя її повністю оббито бляхою. Бляхою вкрито і каркасну дзвіницю, що стоїть на північний захід від церкви.
Сьогодення
Родзинкою Білина є макети різних храмів, виготовлені народними майстрами-різьбярами.
Сільською радою ініційована робота по відновленню форелевого господарства, зруйнованого паводком; благоустрою мінерального джерела «Буркут» (див. «Джерело № 2»), а також по залученню мешканців села до розвитку сільського зеленого туризму.
Білинська ГЕС — діюча мала дереваційна гідроелектростанція в Закарпатській області, перша з новозбудованих малих ГЕС у Карпатах. Розташована на потічку Ільмин. Білинська ГЕС стала до ладу в травні 2006 року. Перепад висоти між нижнім і верхнім б'єфами становить 100 м. Вода з потоку Ільмин, притока річки Чорна Тиса, відводиться 3-х кілометровою трубою діаметром 0,8 м на турбіну через металеві ґрати в руслі.
На ГЕС встановлено людино-машинна взаємодія за допомогою якого оператор може керувати, а також корегувати роботу гідроелектростанції. Робота гідроелектростанції запрограмована на логічному контролері, станція працює в повністю автономному режимі, також передбачено ручний режим роботи.
Лісове господарство «Кроце» функціонувало з 1929 року, на околицях селища знаходяться 6 джерел мінеральної води, а також форелеве господарство.
2020 року в селі Білин побудована сміттє-сортувальна станція
Туристичні місця
- Храм св. арх. Михайла (1870)
- Храм Різдва Іоана Хрестителя
- Білинська ГЕС
- 6 джерел мінеральної води
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Сміттє-сортувальна станція у селі Білин [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Погода в селі Білин [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi lin ugor Bilin selo Ukrayini u Rahivskij miskij gromadi Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Naselennya stanovit 1746 osib selo Bilin Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Rahivskij rajon Gromada Rahivska miska gromada Kod KATOTTG UA21060050020058596 Osnovni dani Zasnovane 1947 77 rokiv Naselennya 1746 osib Plosha 0 400 km Gustota naselennya 4370 osib km Poshtovij indeks 90643 Telefonnij kod 380 3132 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 40 pn sh 24 15 15 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 503 m Vodojmi r Chorna Tisa Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilin Misceva vlada Adresa radi 90643 s Bilin 208A Karta Bilin Bilin Mapa Bilin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilin GeografiyiSelo Bilin roztashovane po oboh beregah Chornoyi Tisi za 9 km vid Rahova U seli strumki Bilinskij ta Terentin vpadayut u richku Chornu Tisu NazvaDavni perekazi govoryat sho na teritoriyi sela v toj chas poselivsya pastuh na prizvishe Bilij Vlasne vid jogo prizvisha i pohodit nazva sela Insha legenda rozpovidaye sho v davninu dlya togo shob odyagnuti rodinu gospodaryam samim potribno bulo tkati polotno Lyudi vidbilyuvali jogo rozstelyuyuchi na poli i vono bililo vid soncya I tomu nazvali lyudi selo Bilin Zgidno she odnogo perekazu na polonini sho znahoditsya bilya sela paslosya bagato bilih ovec vid chogo vlasne j pohodit nazva Bilin Nazva sela v rizni roki 1796 9 Bilen MTH 106 1804 Bjlen Korabinszky 1828 Bilin Bilen Nagy 200 1838 Biliny Schem 55 1851 Bilen Fenyes 1 134 1863 Bilin Sebestyen 2008 217 1877 Bilin Hnt 1892 Bilin Bilen Hnt 1898 Bilin Hnt 1913 Bilin Hnt 1925 Bilin nad Tisou Bilina 1930 Belin ComMarmUg 19 1944 Bilin Bilin Hnt 1983 Bilin Belin ZO PrisilkiPrisilki ob yednani z selom Bilin 15 kvitnya 1967 roku rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 Shtivirskij Persha zgadka u HIH stolitti Dudnyachij Miscevu murovanu cerkvu Rizdva Ioana Hrestitelya osvyacheno 7 lipnya 2004 roku a narizhnij kamin zadovgo do togo osvyachuvav she vladika Ioan Semedij Hram stoyit u prisilku Dudnyachij nazva pohodit vid miscevogo potichku Sluzhit tut otec Yurij Rolyuk Zemlyu pid hram 0 035 ga pridbav i pozhertvuvav Mikola Kopich Do 24 grudnya 2000 roku vityagli stini Doti molilisya v zali chekannya na miscevij zaliznichnij stanciyi Derev yanij vivtar virizbiv Mihajlo Prijmich vin zhe vikonav takozh lyustru yaku prikrasila kvitkovimi rozpisami Lesya Prijmich Figurni vikna vikonav Yurij Mihalchich z Neresnici Ciganskij Persha zgadka u HIH stolitti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1639 osib z yakih 789 cholovikiv ta 850 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1745 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 37 rosijska 0 46 moldovska 0 17 HramiCerkva sv arh Mihajla 1870 U seli stoyit derev yana cerkva sho nalezhit za stilem do serednoguculskih cerkov Cej termin vveli cheski doslidniki sho vivchali derev yanu arhitekturu v Karpatah u pershij polovini XX st Termin dosit umovnij bo jdetsya pro cerkvi rozmisheni v pivdenno zahidnij zakarpatskij chastini Guculshini a vsi klasichni p yatizrubni guculski cerkvi roztashovani v pivnichnij chastini Guculshini Oznaki cogo stilyu taki sporuda maye bazilichnu formu golovnogo ob yemu sho vklyuchaye babinec navu i vivtar Shidna chastina navi maye bokovi priroshennya zavdyaki yakim cerkva nabuvaye v plani formi latinskogo hresta Nevelika bashta nad vhodom zavershena chotirigrannim shatrom Dva abo chotiri stovpi akcentuyut vhid ale ne utvoryuyut ganku Vikna dosit veliki dah ne maye vinosu na golovnomu fasadi j utvoryuye pid bashtoyu trapeciyepodibnij fronton Bilya cerkvi yak pravilo stoyit vosmistinna shestistinna abo chotiristinna dzvinicya vkrita shatrom Cerkva na svitlini maye i svoyi osoblivosti vosmigrannu vezhu nad babincem uvinchanu kulyastoyu baneyu z glavkoyu Spochatku cerkva bula vkrita derev yanim gontom potim blizko 1930 roku eternitom a protyagom ostannogo desyatirichchya yiyi povnistyu obbito blyahoyu Blyahoyu vkrito i karkasnu dzvinicyu sho stoyit na pivnichnij zahid vid cerkvi SogodennyaRoboti Dorobana Cerkva Rodzinkoyu Bilina ye maketi riznih hramiv vigotovleni narodnimi majstrami rizbyarami Silskoyu radoyu inicijovana robota po vidnovlennyu forelevogo gospodarstva zrujnovanogo pavodkom blagoustroyu mineralnogo dzherela Burkut div Dzherelo 2 a takozh po zaluchennyu meshkanciv sela do rozvitku silskogo zelenogo turizmu Bilinska GES diyucha mala derevacijna gidroelektrostanciya v Zakarpatskij oblasti persha z novozbudovanih malih GES u Karpatah Roztashovana na potichku Ilmin Bilinska GES stala do ladu v travni 2006 roku Perepad visoti mizh nizhnim i verhnim b yefami stanovit 100 m Voda z potoku Ilmin pritoka richki Chorna Tisa vidvoditsya 3 h kilometrovoyu truboyu diametrom 0 8 m na turbinu cherez metalevi grati v rusli Na GES vstanovleno lyudino mashinna vzayemodiya za dopomogoyu yakogo operator mozhe keruvati a takozh koreguvati robotu gidroelektrostanciyi Robota gidroelektrostanciyi zaprogramovana na logichnomu kontroleri stanciya pracyuye v povnistyu avtonomnomu rezhimi takozh peredbacheno ruchnij rezhim roboti Lisove gospodarstvo Kroce funkcionuvalo z 1929 roku na okolicyah selisha znahodyatsya 6 dzherel mineralnoyi vodi a takozh foreleve gospodarstvo 2020 roku v seli Bilin pobudovana smittye sortuvalna stanciyaTuristichni miscyaHram sv arh Mihajla 1870 Hram Rizdva Ioana Hrestitelya Bilinska GES 6 dzherel mineralnoyi vodiDiv takozhBilinska GESPrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Smittye sortuvalna stanciya u seli Bilin 24 lipnya 2020 u Wayback Machine ros PosilannyaPogoda v seli Bilin 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi