Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт I Альбрехт I нім Albrecht I von Sachsen бл 1175 7 жовтня 1260 гер

Альбрехт I (герцог Саксонії)

Альбрехт I (герцог Саксонії)
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт I.

Альбрехт I (нім. Albrecht I von Sachsen; бл. 1175 — 7 жовтня 1260) — герцог Саксонії у 1212—1260 роках.

Альбрехт I
нім. Albrecht I
image
Народився1175
Помер7 жовтня 1260(1260-10-07)
Ленінське абатство, Клостер-Ленін, Потсдам-Міттельмарк, Бранденбург, Німеччина
ПохованняЛенінське абатство
Діяльністьаристократ
Титулгерцог Саксонії
ПосадаКурфюрст
Термін1212—1260 роки
ПопередникБернхард III
НаступникІоганн I
Альбрехт II
Конфесіякатолицтво
Рідd
БатькоБернхард III
Матиd[1]
Брати, сестриd і d
У шлюбі зd, d і d
Дітиd, Іоганн I, Альбрехт II, d, d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1]
image

Біографія

Походив з династії Асканіїв. Син Бернхарда III, герцога Саксонії та графа Ангальту, і Юдити, доньки польського короля Мешка ІІІ.

У 1212 році після смерті батька розділив з братом Генріхом володіння, отримавши герцогство Саксонія. Згодом підтримав імператора Оттона IV в його війнах проти Гогенштауфенів, з якими боровся до 1217 року. 1217 році став регентом маркграфства Мейсен.

Здійснив декілька походів проти Альбрехта I, архієпископа Магдебурга, який був прихильником Фрідриха II Гогенштауфена. У 1218 році останній ставши імператором затвердив Альбрехта I в його володіннях.

1219 році брав участь у хрестовому поході до Лівонії. Тут в багато в чому сприяв Ризькому архієпископу в розширенні володінь. 1221 року скористався відсутністю Альбрехта, архієпископа Магдебурга щоб розширити володіння на шкоду Оттону III і Іоганну I, маркграфу Бранденбургу.

У 1222 році оженився з донькою герцога Австрії. Вступив у конфлікт з Людольфом I, князем-єпископом Ратценбургу. Останнього за наказом Альбрехта II схоплено і відправлено у заслання. 1226 року померла його дружина під час відсутності Альбрехта I, який перебував в Італії. Тут отримав титул герцога Альбінгена.

22 липня 1227 року Альбрехт I брав участь у розгромі данців в битві при Борнхьоведі, після якого він був затверджений володарем графств Шауенбург і Східного Гольштейну. Після битви Альбрехт I посилив і розширив свої фортеці і замок в Лауенбурзі, побудований ще його батьком в 1182 році. Збільшився вплив на Любек, графство Шверін.

У 1228—1229 роках брав участь у хрестовому поході імператора Фрідриха II. Взимку 1231—1232 років сприяв укладанню миру між імператором та його сином принцом Генріхом.

У 1238 році женився на доньці маркграфа Тюрингії, що значно зміцнило його становище в Саксонії. У 1240—1241 роках перебував в Італії. У 1246 році померла його друга дружина. 1247 року оженився на представниці роду Брауншвейг-Люнебург. 1248 році отримав право на митні доходи Гамбургу та Любеку. У 1250 року успадкував графство Бельціг.

У 9152 році підтримав кандидатуру Вільгельма Голландського на трон короля Німеччини. Натомість отримав від останнього підтвердження прав Альбрехта Асканія. Втім у 1257 році перейшов на бік Альфонсо X, короля Кастилії, що претендував на трон Священної Римської імперії. Останній надав Альбрехту I графство Енгерн.

1260 року Альбрехт помер і був похований в абатстві Ленін. Його сини Іоганн і Альбрехт зпочатку управляли спільно, а потім поділили Саксонію на герцогство Саксен-Віттенберг та герцогство Саксен-Лауенбург.

Родина

1. Дружина — Агнеса (1206—1226), донька Леопольда VI Бабенберга, герцога Австрії та Феодори Ангел

Діти:

2. Агнеса (1205—1246), донька Германа I, маркграфа Тюрингії

Діти:

3. Олена (1231—1273), донька Оттона Вельфа, герцога Брауншвейг-Люнебурзького і Матильди Бранденбурзької

Діти:

  • Іоганн (1248—1285), герцог Саксонії
  • Альбрехт (1250—1298), герцог Саксонії
  • Рудольф (д/н—після 1269)
  • Олена (1247—1309), дружина Генріха III, герцога Сілезії
  • Елізабет (д/н—1306), дружина Іоганна I, графа Шауенбургу

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Heinrich Kühne: Die Askanier. Drei Kastanien Verlag 1999.
  • Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft u. Territorium der Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422). Verlag für Berlin-Brandenburg, Potsdam 2000,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht I Albreht I nim Albrecht I von Sachsen bl 1175 7 zhovtnya 1260 gercog Saksoniyi u 1212 1260 rokah Albreht Inim Albrecht INarodivsya1175Pomer7 zhovtnya 1260 1260 10 07 Leninske abatstvo Kloster Lenin Potsdam Mittelmark Brandenburg NimechchinaPohovannyaLeninske abatstvoDiyalnistaristokratTitulgercog SaksoniyiPosadaKurfyurstTermin1212 1260 rokiPoperednikBernhard IIINastupnikIogann I Albreht IIKonfesiyakatolictvoRiddBatkoBernhard IIIMatid 1 Brati sestrid i dU shlyubi zd d i dDitid Iogann I Albreht II d d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z dinastiyi Askaniyiv Sin Bernharda III gercoga Saksoniyi ta grafa Angaltu i Yuditi donki polskogo korolya Meshka III U 1212 roci pislya smerti batka rozdiliv z bratom Genrihom volodinnya otrimavshi gercogstvo Saksoniya Zgodom pidtrimav imperatora Ottona IV v jogo vijnah proti Gogenshtaufeniv z yakimi borovsya do 1217 roku 1217 roci stav regentom markgrafstva Mejsen Zdijsniv dekilka pohodiv proti Albrehta I arhiyepiskopa Magdeburga yakij buv prihilnikom Fridriha II Gogenshtaufena U 1218 roci ostannij stavshi imperatorom zatverdiv Albrehta I v jogo volodinnyah 1219 roci brav uchast u hrestovomu pohodi do Livoniyi Tut v bagato v chomu spriyav Rizkomu arhiyepiskopu v rozshirenni volodin 1221 roku skoristavsya vidsutnistyu Albrehta arhiyepiskopa Magdeburga shob rozshiriti volodinnya na shkodu Ottonu III i Iogannu I markgrafu Brandenburgu U 1222 roci ozhenivsya z donkoyu gercoga Avstriyi Vstupiv u konflikt z Lyudolfom I knyazem yepiskopom Ratcenburgu Ostannogo za nakazom Albrehta II shopleno i vidpravleno u zaslannya 1226 roku pomerla jogo druzhina pid chas vidsutnosti Albrehta I yakij perebuvav v Italiyi Tut otrimav titul gercoga Albingena 22 lipnya 1227 roku Albreht I brav uchast u rozgromi danciv v bitvi pri Bornhovedi pislya yakogo vin buv zatverdzhenij volodarem grafstv Shauenburg i Shidnogo Golshtejnu Pislya bitvi Albreht I posiliv i rozshiriv svoyi forteci i zamok v Lauenburzi pobudovanij she jogo batkom v 1182 roci Zbilshivsya vpliv na Lyubek grafstvo Shverin U 1228 1229 rokah brav uchast u hrestovomu pohodi imperatora Fridriha II Vzimku 1231 1232 rokiv spriyav ukladannyu miru mizh imperatorom ta jogo sinom princom Genrihom U 1238 roci zhenivsya na donci markgrafa Tyuringiyi sho znachno zmicnilo jogo stanovishe v Saksoniyi U 1240 1241 rokah perebuvav v Italiyi U 1246 roci pomerla jogo druga druzhina 1247 roku ozhenivsya na predstavnici rodu Braunshvejg Lyuneburg 1248 roci otrimav pravo na mitni dohodi Gamburgu ta Lyubeku U 1250 roku uspadkuvav grafstvo Belcig U 9152 roci pidtrimav kandidaturu Vilgelma Gollandskogo na tron korolya Nimechchini Natomist otrimav vid ostannogo pidtverdzhennya prav Albrehta Askaniya Vtim u 1257 roci perejshov na bik Alfonso X korolya Kastiliyi sho pretenduvav na tron Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ostannij nadav Albrehtu I grafstvo Engern 1260 roku Albreht pomer i buv pohovanij v abatstvi Lenin Jogo sini Iogann i Albreht zpochatku upravlyali spilno a potim podilili Saksoniyu na gercogstvo Saksen Vittenberg ta gercogstvo Saksen Lauenburg Rodina1 Druzhina Agnesa 1206 1226 donka Leopolda VI Babenberga gercoga Avstriyi ta Feodori Angel Diti Bernhard d n do 1238 Yudit 1223 1267 druzhina Erika IV korolya Daniyi Anna Mariya d n 1252 druzhina Barnima I gercoga Pomeraniyi Brigitt d n 1266 druzhina Ioganna I markgrafa Brandenburga Matilda d n 1266 druzhina Ioganna I graf Shauenburga i Golshtejn Kilya 2 Agnesa 1205 1246 donka Germana I markgrafa Tyuringiyi Diti Agnesa druzhina Genriha I gercoga Sileziyi Vroclavskogo Yutta druzhina Ioganna I markgrafa Brandenburgu Margarita d n 1265 druzhina Gelmuda III grafa Shverinu 3 Olena 1231 1273 donka Ottona Velfa gercoga Braunshvejg Lyuneburzkogo i Matildi Brandenburzkoyi Diti Iogann 1248 1285 gercog Saksoniyi Albreht 1250 1298 gercog Saksoniyi Rudolf d n pislya 1269 Olena 1247 1309 druzhina Genriha III gercoga Sileziyi Elizabet d n 1306 druzhina Ioganna I grafa ShauenburguPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHeinrich Kuhne Die Askanier Drei Kastanien Verlag 1999 ISBN 3 933028 14 0 Lorenz Friedrich Beck Herrschaft u Territorium der Herzoge von Sachsen Wittenberg 1212 1422 Verlag fur Berlin Brandenburg Potsdam 2000 ISBN 3 932981 63 4

Дата публікації:
Топ