Адріан Блаау

Адріан Блаау (нід. Adriaan Blaauw; 12 квітня 1914, Амстердам, Нідерланди — 1 грудня 2010, Гронінген, Нідерланди) — голландський астроном, член Нідерландської королівської АН (1963).

Адріан Блаау
нід. Adriaan Blaauw
Народився	12 квітня 1914(1914-04-12) Амстердам, Нідерланди
Помер	1 грудня 2010(2010-12-01) (96 років) Гронінген, Нідерланди
Країна	Нідерланди
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Лейденський університет, Гронінгенський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Європейська південна обсерваторія, Лейденський університет
Посада	президент^[d] і ^d
Вчене звання	професор
Науковий керівник	^d
Аспіранти, докторанти	^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1] ^d^[1]
Членство	Американська академія мистецтв і наук Нідерландська королівська академія наук МАС^[2] Європейська академія^[3]
Відомий завдяки:	формування зірок
Нагороди	медаль Кетрін Брюс (1989) премія Жуля Жансена (1978) Член Американської академії мистецтв і наук^[d]
Адріан Блаау у Вікісховищі

Біографія

Народився в Амстердамі. 1938 року закінчив Лейденський університет. У 1938—1945 працював в Астрономічній лабораторії ім. Я. К. Каптейна Гронінгенського університету, в 1945—1948 — в Лейденській обсерваторії, в 1948—1953 викладав астрономію в Лейденському університеті. У 1953—1957 працював в Чиказькому університеті і Єркській обсерваторії (США). У 1958—1968 — директор Астрономічної лабораторії ім. Я. К. Каптейна, в 1957—1970 — професор Гронінгенського університету, в 1970—1974 — генеральний директор Європейської південної обсерваторії. З 1975 — професор Лейденського університету. Президент Міжнародного астрономічного союзу (1976—1979).

Наукові роботи присвячені зоряній астрономії, вивченню змінних зір. Досліджував основні характеристики різних типів зоряного населення Галактики — просторовий розподіл, кінематичні особливості, світність, вік, хімічний склад. Спільно з X.Р.Морганом здійснив аналіз просторових рухів довгоперіодичних цефеїд, що дозволило дуже точно обчислити абсолютні величини цього класу зір і таким чином уточнити шкалу галактичних відстаней. 1948 року спільно з Отто Струве виконав детальне дослідження спектральних змін RR Ліри протягом повного циклу ефекту Блажка. 1953 року спільно з М. Саведовим встановив залежність між періодом і світністю для змінних типу β Цефея. У 1952—1956 вивчив власні рухи зір кількох O-асоціацій у зв'язку з проблемою нестійкості і розпаду цих зоряних груп. 1961 року запропонував гіпотезу про зв'язок швидких OB-зір зі спалахами наднових, згідно з якою OB-зорі можуть набувати аномально великих просторових швидкостей після вибуху одного з компонент тісної подвійної системи.

Визнання

• Премія П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1978).
• Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1989)
• На його честь названо астероїд 2145 Блаау

Див. також

• Зореутворення

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
3. https://www.ae-info.org/ae/User/Blaauw_Adriaan
4. Announcement. ESO (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .