Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2020) |
Німецька рентна марка (нім. Rentenmark) — грошова одиниця Веймарської республіки з'явилася в обігу з 15 жовтня 1923 року. 1 рентна марка розділялася на 100 рентенпфенніги. В обігу знаходилися монети номіналами 1, 2, 5, 10, 50 рентенпфеннігів та банкноти 1, 2, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 рентних марок
Рентна марка | |||
---|---|---|---|
Rentenmark (нім.) | |||
| |||
Коди і символи | |||
Символи | RM | ||
Територія обігу | |||
Емітент | Веймарська республіка | ||
Похідні та паралельні одиниці | |||
Дробові | рентенпфенніг (1⁄100) | ||
Монети і банкноти | |||
Монети | 1, 2, 5, 10, 50 рентенпфеннігів | ||
Банкноти | 1, 2, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 рентних марок | ||
Історія | |||
Дата | 1923 | ||
Валюта-попередниця | Німецька ост-марка | ||
Початок вилучення | 1948 | ||
Валюта-наступниця | райхсмарка Третього Райху, Німецька марка | ||
Виробництво монет та банкнот | |||
Емісійний центр | Німецький рентний банк |
Історія
У серпні 1923 економіст запропонував план випуску нової валюти, «роггенмарки» (нім. Roggenmark) (укр. дослівно «житня марка»), щоб стабілізувати іпотечні облігації, індексованих до ринкової ціни житнього зерна. План був відхилений через сильне коливається цін на жито у паперових марок. Міністр сільського господарства Ганс Лютер запропонував план, яким чином за жито можна було розраховуватись золотом, таким чином започаткувавши рентну марку (Rentenmark (дослівно укр. іпотечний знак)) при підтримці облігацій, індексованих за ринковою ціною золота. За курсом рентна марка була визначена в золотому складі: 2790 золотих марок за кілограм золота — так само, як в передвоєнних золотих марках. Рейсмаркою не викупляли золото, вона була індексована до золотих облігаціях. План був прийнятим, відбулася грошова реформа.
15 жовтня 1923 міністром фінансів Веймарської республіки Гансом Лютером та рейхсканцлером Густавом Штреземаном підписаний закон про створення Німецького рентного банку (нім. Deutsche Rentenbank). Введення рентної марки в обіг році дозволило зупинити гіперінфляцію 1921-1923. Його капітал створили шляхом націоналізації завдяки 4 % нерухомого майна кожного підприємця, фермера і промисловця й становив 3,2 мільярда рентних марок. На підставі закону 4 %, від вартості земельних ділянок, основних промислових засобів і сільськогосподарських підприємств переходили у власність Німецького рентного банку. Хоча власник міг викупити належну йому частку майна. Але націоналізоване майно не обкладалося податками протягом 5 років і рентна марка таким чином закріплювалася. 2790 золотих марок дорівнювали 1 кілограму щирого золота. Населення позитивно сприйняло появу стабільної грошової одиниці, що базується на ціні золота. Золота марка, за курсом від 20 листопада 1923, прирівнювалася до 1 трильйону (1 000 000 000 000) Papiermark. Швидке припинення інфляції назвали «дивом рентної марки» (нім. Wunder der Rentenmark).
20 листопада 1923 помер президент Райхсбанку Рудольф Хавенстейн. На його місце призначили Ялмара Шахта. Станом на 30 листопада 1923 в обігу налічувалося 500 мільйонів рентних марок, 1 січня 1924 — 1 мільярд марок, у липні 1924 — 18 мільярдів марок. У той же час, продовжувався обмін паперових марок на рентну марку. У липні 1924 сумарні позначки паперової марки збільшилася до 1,2 секстильйони (1.200.000.000.000.000.000.000) паперових марок за 1 рентну марку. 30 серпня 1924 управлінням Райхсбанку було прийняте рішення надати населенню дозвіл обміняти 1 трильйон паперових марок на нову райхсмарку, за тим самим курсом, що застосовувався s до рентної.
У серпні 1924 уряд Веймарської республіки прийняв план Дауеса, який встановлював новий порядок виплат репарацій після Першої світової війни. У документі наголошувалося на запровадження стабільної національної валюти. 30 серпня 1924 як законний платіжний засіб на території Німеччини вводилася і райхсмарка. Її також прирівняли до золотої марки. Курс обміну рентної на рейхсмарку становив 1: 1. Але рейхсмаркою не замінили рентну марку — обидві грошові одиниці мали паралельне ходіння. Основна відмінність між двома грошовими одиницями полягала в способі їх забезпечення.
Рентна марка, як законний платіжний засіб, пережила, як і Веймарську республіку, так і Третій рейх. З 28 червня 1948 в окупованих союзниками областях виводилася рентна марка з обігу. У радянській зоні окупації до 28 червня 1948 рентні марки обмінювалися на спеціальні купони. Через місяць купони замінилися на марки Німецького емісійного банку (нім. Deutsche Mark der Deutschen Notenbank).
Роль рентної марки
Рентна марка не була офіційною національною валютою. Оскільки рентна марка і рейхсмарка мали курс 1:1, а також однакову абревіатуру «RM», виводити з обігу рентну з введенням рейхсмарки не було необхідності. Рентна марка забезпечувалася заставою нерухомого майна. В свою чергу райхсмарка класичним способом — фінансовими коштами держави, наприклад, вугіллям чи золотом. У законі про введення райхсмарки було уточнення: райхспфеніг прирівнювався до рентенпфеннігів і також їхній випуск відбувався під контролем держави. Після закінчення Другої світової війни рентна марка була в обігу як в Тризонії так і в радянській зоні окупації. У радянській зоні окупації на рентних марках наліплювалися спеціальні наклейки на купюри зразка 1937 року. і лише тоді вони виконувати роль платіжного засобу. 21 червня 1948 року у Тризонії вводилася німецька марка, водночас у радянській зоні окупації рентні марки обмінювались на німецьку марку радянської зони (пізніше на марку НДР (перейменована в 1974 році).
Банкноти
У 1923 році в обігу з'явилися банкноти номіналами: 1, 2, 5, 10, 50, 100, 500 і 1000 рентних марок. Згодом з'явилися серії, датовані 1925-1926 (5, 10 і 50 рентних марок) роками, 1934 (50 рентних марок) року та 1937 (1, 2, 5 рентних марки) року. Банкноти випуску 1937 року надійшли в обіг в 1939 році. Банкноти, зразка 1937 року використовувалися в 1945-1948 роках на окупованих зонах союзниками.
- 1 рентна марка, зразка 1923 року. Розмір 120x65 мм
- 2 рентні марки, зразка 1923 року. Розмір 125x65 мм
- 5 рентних марок, зразка 1923 року. Розмір 125x68 мм
- 10 рентних марок, зразка 1923 року. Розмір 130x71 мм
- 50 рентних марок, зразка 1923 року. Розмір 130x71 мм
- 100 рентних марок, зразка 1923 року. Розмір 130x80 мм
- 1000 рентних марок, зразка 1923 року. Розмір 155x86 мм
- 10 рентних марок, зразка 1925 року
- 50 рентних марок, зразка 1925 року
- 50 рентних марок, зразка 1934 року
- 1 рентна марка, зразка 1937 року
- 2 рентні марки, зразка 1937 року
- 1 рентна марка, 1948 рік (дві дати: на самій купюрі 1937 та на наклейці 1948). Радянська зона окупації Східної Німеччини
- 2 рентні марки, 1948 рік (дві дати: на самій купюрі 1937 та на наклейці 1948). Радянська зона окупації Східної Німеччини
- 5 рентних марок, 1948 рік (дві дати: на самій купюрі 1937 та на наклейці 1948). Радянська зона окупації Східної Німеччини
Відео
- 15th October 1923: Rentenmark introduced in Weimar Germany
- What brought the Weimar hyperinflation to an end?
Література
- Wilfrid Baumgartner: Le Rentenmark (15 Octobre 1923 — 11 octobre 1924) (франц.). Presses Universitaires de France, 1925.
- Carl Schaeffer, Heinrich Brode (Hrsg.): Allgemeine Volkswirtschaftslehre (= Grundriss des privaten und öffentlichen Rechts sowie der Volkswirtschaftslehre. Bd. 16). 13.–17. vollkommen umgearbeitete Auflage. Verlag C. L. Hirschfeld, Leipzig 1927.
- Heinrich Quante u. a.: Büsch Handels=Lexikon. Ausgabe in einem Bande. Buchverlag des Gewerkschaftsbundes der Angestellten, Berlin u. a. Leipzig 1925.
- Gustav Stolper: Deutsche Wirtschaft 1870—1940. Kaiserreich — Republik — Drittes Reich. Franz Mittelbach Verlag, Stuttgart 1950.
- Krause, Chester L.; Clifford Mishler (1991). Standard Catalog of World Coins: 1801—1991 (18th ed.). Krause Publications. .
- Pick, Albert (1994). Standard Catalog of World Paper Money: General Issues. Colin R. Bruce II and Neil Shafer (editors) (7th ed.). Krause Publications. .
- Act creating the Rentenmark Reichsgzetzblatt Teil I, 17 October 1923
- GermanNotes.com (2005). German Paper Money 1871—1999. eBook from germannotes.com[permanent dead link]
- «Das Kabinett Cuno — Einleitung (German)». Bundesarchiv. Retrieved 6 January 2015.
- «Biografie Hans Luther (German)». Bayerische Nationalbibliothek. Retrieved 19 January 2015.
- Balderston, prepared for the Economic History Society by Theo (2002). Economics and politics in the Weimar Republic (1. publ. ed.). Cambridge [u.a.]: Cambridge Univ. Press. .
Джерела
- Веймарська Німеччина: шах і мат гіперінфляції 1923 р.
- Німеччина після Першої світової війни: розвиток та відновлення
- Арнольд Келлер. Значення марок на банкнотах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2020 Nimecka rentna marka nim Rentenmark groshova odinicya Vejmarskoyi respubliki z yavilasya v obigu z 15 zhovtnya 1923 roku 1 rentna marka rozdilyalasya na 100 rentenpfennigi V obigu znahodilisya moneti nominalami 1 2 5 10 50 rentenpfennigiv ta banknoti 1 2 5 10 50 100 500 1000 rentnih marokRentna marka Rentenmark nim 5 rentnih marok Dati na kupyuri 1937 1948 Radyanska zona okupaciyi Nimechchini Kodi i simvoli Simvoli RM Teritoriya obigu Emitent Vejmarska respublika Pohidni ta paralelni odinici Drobovi rentenpfennig 1 100 Moneti i banknoti Moneti 1 2 5 10 50 rentenpfennigiv Banknoti 1 2 5 10 50 100 500 1000 rentnih marok Istoriya Data 1923 Valyuta poperednicya Nimecka ost marka Pochatok viluchennya 1948 Valyuta nastupnicya rajhsmarka Tretogo Rajhu Nimecka marka Virobnictvo monet ta banknot Emisijnij centr Nimeckij rentnij bankIstoriyaListopad 1923 Cherga po obminu groshej Nimeckij Federalnij Arhiv Kod 183 H29263 Nimeckij Rajhsbank Zhovten 1923 roku Nimeckij Federalnij Arhiv Kod 102 11824 Nimeckij Rajhsbank Sichen 1924 roku Nimeckij Federalnij Arhiv Kod 102 00238 Nimeckij Rajhsbank Cherven 1931 roku Nimeckij Federalnij Arhiv Kod 102 11823 Zhovten 1923 Nimeckij Federalnij Arhiv Kod 183 R1215 506 U serpni 1923 ekonomist zaproponuvav plan vipusku novoyi valyuti roggenmarki nim Roggenmark ukr doslivno zhitnya marka shob stabilizuvati ipotechni obligaciyi indeksovanih do rinkovoyi cini zhitnogo zerna Plan buv vidhilenij cherez silne kolivayetsya cin na zhito u paperovih marok Ministr silskogo gospodarstva Gans Lyuter zaproponuvav plan yakim chinom za zhito mozhna bulo rozrahovuvatis zolotom takim chinom zapochatkuvavshi rentnu marku Rentenmark doslivno ukr ipotechnij znak pri pidtrimci obligacij indeksovanih za rinkovoyu cinoyu zolota Za kursom rentna marka bula viznachena v zolotomu skladi 2790 zolotih marok za kilogram zolota tak samo yak v peredvoyennih zolotih markah Rejsmarkoyu ne vikuplyali zoloto vona bula indeksovana do zolotih obligaciyah Plan buv prijnyatim vidbulasya groshova reforma 15 zhovtnya 1923 ministrom finansiv Vejmarskoyi respubliki Gansom Lyuterom ta rejhskanclerom Gustavom Shtrezemanom pidpisanij zakon pro stvorennya Nimeckogo rentnogo banku nim Deutsche Rentenbank Vvedennya rentnoyi marki v obig roci dozvolilo zupiniti giperinflyaciyu 1921 1923 Jogo kapital stvorili shlyahom nacionalizaciyi zavdyaki 4 neruhomogo majna kozhnogo pidpriyemcya fermera i promislovcya j stanoviv 3 2 milyarda rentnih marok Na pidstavi zakonu 4 vid vartosti zemelnih dilyanok osnovnih promislovih zasobiv i silskogospodarskih pidpriyemstv perehodili u vlasnist Nimeckogo rentnogo banku Hocha vlasnik mig vikupiti nalezhnu jomu chastku majna Ale nacionalizovane majno ne obkladalosya podatkami protyagom 5 rokiv i rentna marka takim chinom zakriplyuvalasya 2790 zolotih marok dorivnyuvali 1 kilogramu shirogo zolota Naselennya pozitivno sprijnyalo poyavu stabilnoyi groshovoyi odinici sho bazuyetsya na cini zolota Zolota marka za kursom vid 20 listopada 1923 pririvnyuvalasya do 1 triljonu 1 000 000 000 000 Papiermark Shvidke pripinennya inflyaciyi nazvali divom rentnoyi marki nim Wunder der Rentenmark 20 listopada 1923 pomer prezident Rajhsbanku Rudolf Havenstejn Na jogo misce priznachili Yalmara Shahta Stanom na 30 listopada 1923 v obigu nalichuvalosya 500 miljoniv rentnih marok 1 sichnya 1924 1 milyard marok u lipni 1924 18 milyardiv marok U toj zhe chas prodovzhuvavsya obmin paperovih marok na rentnu marku U lipni 1924 sumarni poznachki paperovoyi marki zbilshilasya do 1 2 sekstiljoni 1 200 000 000 000 000 000 000 paperovih marok za 1 rentnu marku 30 serpnya 1924 upravlinnyam Rajhsbanku bulo prijnyate rishennya nadati naselennyu dozvil obminyati 1 triljon paperovih marok na novu rajhsmarku za tim samim kursom sho zastosovuvavsya s do rentnoyi U serpni 1924 uryad Vejmarskoyi respubliki prijnyav plan Dauesa yakij vstanovlyuvav novij poryadok viplat reparacij pislya Pershoyi svitovoyi vijni U dokumenti nagoloshuvalosya na zaprovadzhennya stabilnoyi nacionalnoyi valyuti 30 serpnya 1924 yak zakonnij platizhnij zasib na teritoriyi Nimechchini vvodilasya i rajhsmarka Yiyi takozh pririvnyali do zolotoyi marki Kurs obminu rentnoyi na rejhsmarku stanoviv 1 1 Ale rejhsmarkoyu ne zaminili rentnu marku obidvi groshovi odinici mali paralelne hodinnya Osnovna vidminnist mizh dvoma groshovimi odinicyami polyagala v sposobi yih zabezpechennya Rentna marka yak zakonnij platizhnij zasib perezhila yak i Vejmarsku respubliku tak i Tretij rejh Z 28 chervnya 1948 v okupovanih soyuznikami oblastyah vivodilasya rentna marka z obigu U radyanskij zoni okupaciyi do 28 chervnya 1948 rentni marki obminyuvalisya na specialni kuponi Cherez misyac kuponi zaminilisya na marki Nimeckogo emisijnogo banku nim Deutsche Mark der Deutschen Notenbank Rol rentnoyi markiRentna marka ne bula oficijnoyu nacionalnoyu valyutoyu Oskilki rentna marka i rejhsmarka mali kurs 1 1 a takozh odnakovu abreviaturu RM vivoditi z obigu rentnu z vvedennyam rejhsmarki ne bulo neobhidnosti Rentna marka zabezpechuvalasya zastavoyu neruhomogo majna V svoyu chergu rajhsmarka klasichnim sposobom finansovimi koshtami derzhavi napriklad vugillyam chi zolotom U zakoni pro vvedennya rajhsmarki bulo utochnennya rajhspfenig pririvnyuvavsya do rentenpfennigiv i takozh yihnij vipusk vidbuvavsya pid kontrolem derzhavi Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni rentna marka bula v obigu yak v Trizoniyi tak i v radyanskij zoni okupaciyi U radyanskij zoni okupaciyi na rentnih markah naliplyuvalisya specialni naklejki na kupyuri zrazka 1937 roku i lishe todi voni vikonuvati rol platizhnogo zasobu 21 chervnya 1948 roku u Trizoniyi vvodilasya nimecka marka vodnochas u radyanskij zoni okupaciyi rentni marki obminyuvalis na nimecku marku radyanskoyi zoni piznishe na marku NDR perejmenovana v 1974 roci BanknotiU 1923 roci v obigu z yavilisya banknoti nominalami 1 2 5 10 50 100 500 i 1000 rentnih marok Zgodom z yavilisya seriyi datovani 1925 1926 5 10 i 50 rentnih marok rokami 1934 50 rentnih marok roku ta 1937 1 2 5 rentnih marki roku Banknoti vipusku 1937 roku nadijshli v obig v 1939 roci Banknoti zrazka 1937 roku vikoristovuvalisya v 1945 1948 rokah na okupovanih zonah soyuznikami 1 rentna marka zrazka 1923 roku Rozmir 120x65 mm 2 rentni marki zrazka 1923 roku Rozmir 125x65 mm 5 rentnih marok zrazka 1923 roku Rozmir 125x68 mm 10 rentnih marok zrazka 1923 roku Rozmir 130x71 mm 50 rentnih marok zrazka 1923 roku Rozmir 130x71 mm 100 rentnih marok zrazka 1923 roku Rozmir 130x80 mm 1000 rentnih marok zrazka 1923 roku Rozmir 155x86 mm 10 rentnih marok zrazka 1925 roku 50 rentnih marok zrazka 1925 roku 50 rentnih marok zrazka 1934 roku 1 rentna marka zrazka 1937 roku 2 rentni marki zrazka 1937 roku 1 rentna marka 1948 rik dvi dati na samij kupyuri 1937 ta na naklejci 1948 Radyanska zona okupaciyi Shidnoyi Nimechchini 2 rentni marki 1948 rik dvi dati na samij kupyuri 1937 ta na naklejci 1948 Radyanska zona okupaciyi Shidnoyi Nimechchini 5 rentnih marok 1948 rik dvi dati na samij kupyuri 1937 ta na naklejci 1948 Radyanska zona okupaciyi Shidnoyi NimechchiniVideo15th October 1923 Rentenmark introduced in Weimar Germany What brought the Weimar hyperinflation to an end LiteraturaWilfrid Baumgartner Le Rentenmark 15 Octobre 1923 11 octobre 1924 franc Presses Universitaires de France 1925 Carl Schaeffer Heinrich Brode Hrsg Allgemeine Volkswirtschaftslehre Grundriss des privaten und offentlichen Rechts sowie der Volkswirtschaftslehre Bd 16 13 17 vollkommen umgearbeitete Auflage Verlag C L Hirschfeld Leipzig 1927 Heinrich Quante u a Busch Handels Lexikon Ausgabe in einem Bande Buchverlag des Gewerkschaftsbundes der Angestellten Berlin u a Leipzig 1925 Gustav Stolper Deutsche Wirtschaft 1870 1940 Kaiserreich Republik Drittes Reich Franz Mittelbach Verlag Stuttgart 1950 Krause Chester L Clifford Mishler 1991 Standard Catalog of World Coins 1801 1991 18th ed Krause Publications ISBN 0873411501 Pick Albert 1994 Standard Catalog of World Paper Money General Issues Colin R Bruce II and Neil Shafer editors 7th ed Krause Publications ISBN 0 87341 207 9 Act creating the Rentenmark Reichsgzetzblatt Teil I 17 October 1923 GermanNotes com 2005 German Paper Money 1871 1999 eBook from germannotes com permanent dead link Das Kabinett Cuno Einleitung German Bundesarchiv Retrieved 6 January 2015 Biografie Hans Luther German Bayerische Nationalbibliothek Retrieved 19 January 2015 Balderston prepared for the Economic History Society by Theo 2002 Economics and politics in the Weimar Republic 1 publ ed Cambridge u a Cambridge Univ Press ISBN 0 521 77760 7 DzherelaVejmarska Nimechchina shah i mat giperinflyaciyi 1923 r Nimechchina pislya Pershoyi svitovoyi vijni rozvitok ta vidnovlennya Arnold Keller Znachennya marok na banknotah