Лази (пол. Łazy) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства. Населення — 1047 осіб (2011).
Село
|
Історія
Давні часи
У 1340—1772 роках село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.
У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1883 році село нараховувало 1195 греко-католиків і 100 римо-католиків, місцева греко-католицька парафія також включала села Корабники, Мудре, Лощани, Дунковичі Великі, Михайлівка і Ямки, належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1680 осіб, з них було 1515 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків та 15 євреїв.
Друга світова війна
З початком другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії, троє з них згинули безвісти. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мали відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків, з мобілізованих у 1940—1941 роках п'ятеро згинули безвісти. Заарештовано НКВС і зникли безслідно восьмеро жителів села. У червні 1941 року, з початком німецько-радянської війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації замучені четверо селян, троє безвісно загинуло в похідних групах ОУН, п'ятеро зникли безвісти в рядах німецької поліції, така ж доля п'ятьох мобілізованих у дивізію «Галичина». У липні 1944 року радянські війська окупували цю територію. Радянські окупанти знову мобілізували чоловіків, з мобілізованих у 1944—1945 роках 10 згинули безвісти.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Польським військом та бандами цивільних поляків почалися пограбування та вбивства, селяни гуртувалися в загони УПА і відділи самооборони, у складі яких загинув 21 житель села. Також загинули 6 учасників українського підпільного руху опору ОУН. Четверо цивільних замучені польськими військовими і міліцією, іще четверо замучені в польських в'язницях (поза концтабором Явожно).
Повоєнний період
Українське населення було піддане етноциду. 202 родини (802 особи) виселені в СРСР у 1945—1946 роках. У березні 1946 року відділ УПА спалив міст через річку Шкло і порожні хати — задля недопущення поселення поляків.
1—20 червня 1947 року під час операції «Вісла» Військом польським були депортовані 111 родин — 402 особи на понімецькі землі, 24 жителі села ув'язнені в концтаборі Явожно, четверо з них там загинули. В хати виселених українців поселені поляки.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 449 | 104 | 310 | 35 |
Жінки | 598 | 100 | 342 | 156 |
Разом | 1047 | 204 | 652 | 191 |
Церква
Збереглася інформація про наявність церкви в селі у 1225 році.
У 1894 році була збудована мурована церква святого Миколая на місці згорілої у 1889 році дерев'яної. Зруйнована на початку 1960-х років поляками з дозволу влади попри спроби кількох українських родин врятувати святиню.
Пам'ятки
В селі вціліла мурована капличка (так звана фіґура), встановлена з нагоди скасування панщини у 1848 році в Галичині.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 28.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Łazy (5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 626. (пол.)
- Łazy [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Apokryf ruski. Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lazi pol Lazy davnye ukrayinske selo v Polshi u gmini Radimno Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 1047 osib 2011 Selo Lazi pol Lazy Koordinati 49 58 pn sh 22 52 sh d 49 967 pn sh 22 867 sh d 49 967 22 867 Koordinati 49 58 pn sh 22 52 sh d 49 967 pn sh 22 867 sh d 49 967 22 867 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina RadimnoPersha zgadka 1225Visota centru 194 mNaselennya 1047 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 550Avtomobilnij kod RJASIMC 0609600OSM r6725428 R LaziLazi Polsha LaziLazi Pidkarpatske voyevodstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lazi IstoriyaDavni chasi U 1340 1772 rokah selo vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rokah selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1883 roci selo narahovuvalo 1195 greko katolikiv i 100 rimo katolikiv misceva greko katolicka parafiya takozh vklyuchala sela Korabniki Mudre Loshani Dunkovichi Veliki Mihajlivka i Yamki nalezhala do Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1919 1939 rokah u skladi Polshi Selo nalezhalo do Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 sichnya 1939 roku v seli meshkalo 1680 osib z nih bulo 1515 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 80 polyakiv ta 15 yevreyiv Druga svitova vijna Z pochatkom drugoyi svitovoyi vijni cholovikiv sela mobilizovano do polskoyi armiyi troye z nih zginuli bezvisti U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku mali vidstupiti z pravoberezhzhya Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vono nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo vklyuchene do Lyubachivskogo povitu 17 sichnya 1940 roku teritoriya vvijshla do Lyashkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Novi okupanti takozh mobilizuvali cholovikiv z mobilizovanih u 1940 1941 rokah p yatero zginuli bezvisti Zaareshtovano NKVS i znikli bezslidno vosmero zhiteliv sela U chervni 1941 roku z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami Za tri roki nimeckoyi okupaciyi zamucheni chetvero selyan troye bezvisno zaginulo v pohidnih grupah OUN p yatero znikli bezvisti v ryadah nimeckoyi policiyi taka zh dolya p yatoh mobilizovanih u diviziyu Galichina U lipni 1944 roku radyanski vijska okupuvali cyu teritoriyu Radyanski okupanti znovu mobilizuvali cholovikiv z mobilizovanih u 1944 1945 rokah 10 zginuli bezvisti U zhovtni 1944 roku zahidni rajoni Lvivskoyi oblasti viddani Polshi Polskim vijskom ta bandami civilnih polyakiv pochalisya pograbuvannya ta vbivstva selyani gurtuvalisya v zagoni UPA i viddili samooboroni u skladi yakih zaginuv 21 zhitel sela Takozh zaginuli 6 uchasnikiv ukrayinskogo pidpilnogo ruhu oporu OUN Chetvero civilnih zamucheni polskimi vijskovimi i miliciyeyu ishe chetvero zamucheni v polskih v yaznicyah poza konctaborom Yavozhno Povoyennij period Ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu 202 rodini 802 osobi viseleni v SRSR u 1945 1946 rokah U berezni 1946 roku viddil UPA spaliv mist cherez richku Shklo i porozhni hati zadlya nedopushennya poselennya polyakiv 1 20 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla Vijskom polskim buli deportovani 111 rodin 402 osobi na ponimecki zemli 24 zhiteli sela uv yazneni v konctabori Yavozhno chetvero z nih tam zaginuli V hati viselenih ukrayinciv poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 449 104 310 35 Zhinki 598 100 342 156 Razom 1047 204 652 191CerkvaZbereglasya informaciya pro nayavnist cerkvi v seli u 1225 roci U 1894 roci bula zbudovana murovana cerkva svyatogo Mikolaya na misci zgoriloyi u 1889 roci derev yanoyi Zrujnovana na pochatku 1960 h rokiv polyakami z dozvolu vladi popri sprobi kilkoh ukrayinskih rodin vryatuvati svyatinyu Pam yatkiV seli vcilila murovana kaplichka tak zvana figura vstanovlena z nagodi skasuvannya panshini u 1848 roci v Galichini PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 28 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 6 serpnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaLazy 5 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 626 pol Lazy 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine Apokryf ruski Otwarte Ukrainskie Zasoby Naukowe pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi