З'їзди НСДАП (офіційна назва — Імперський партійний з'їзд, ) — партійні конгреси НСДАП, які проходили в період з 1923 по 1938 рік. Починаючи з 1927 року місцем з'їздів став Нюрнберг, починаючи з 1933 року вони проводилися щорічно на території з'їздів НСДАП. З'їзди НСДАП повинні були продемонструвати велич німецької нації, вони стали важливим елементом нацистської пропаганди.
Огляд
Перший з'їзд НСДАП відкрився в Мюнхені 27 січня 1923 року. Незважаючи на початкову заборону з'їзду владою Баварії і введення нею надзвичайного стану, Гітлер домігся дозволу на проведення масової акції. З'їзд складався з 12 зібрань у різних частинах міста та церемонії покладання прапорів на Марсовому полі за участю 5000 штурмовиків. Другий з'їзд відбувся у Веймарі в 1926 році.
Починаючи з 1927 року з'їзди проходили в Нюрнберзі, оскільки Гітлер вважав, що готична архітектура Нюрнберга найбільш повно втілює німецьку культуру. Головним місцем дії були розташовані на околиці міста Арена Луїтпольда — площа для демонстрацій, містила до 150 000 осіб, і Зал Луїтпольда місткістю до 16 000 осіб, в якому проходили збори. За проєктом Альберта Шпеера в цьому районі повинен був бути створений розкішний комплекс призначений для проведення партійних з'їздів.
Починаючи з 1933 року кожному з'їзду присвоювалося назва, що визначала його головну тему. З цього ж моменту з'їзди планувалися на початок вересня і розтягувалися на кілька днів. В останні дні з'їздів проходили паради Гітлер'югенду, СС та СА і Вермахту. У програму пізніх з'їздів входило світлове шоу «храм світла», для постановки якого Шпеєр використовував близько 150 зенітних прожекторів.
По закінченні кожного з'їзду, починаючи з 1927 року, створювалися пропагандистські документальні фільми. У 1933—1935 роках режисером цих фільмів була Лені Ріфеншталь, а фільм «Тріумф волі», присвячений шостому з'їзду, до цього часу вважається шедевром кінематографа. У 1940 році вийшов пропагандистський документальний фільм «Марш для вождя».
Список з'їздів
- 1923 — I з'їзд, Мюнхен, 27—29 січня.
- 1926 — II з'їзд, Веймар, 3—4 липня.
- 1927 — III з'їзд, Нюрнберг, 19—21 серпня.
- 1929 — IV з'їзд, Нюрнберг, 1—4 серпня.
- 1933 — V з'їзд, Нюрнберг, 30 серпня — 3 вересня. На честь приходу нацистів до влади названий «З'їздом перемоги» («Reichsparteitag des Sieges»). З'їзду був присвячений фільм «Перемога віри».
- 1934 — VI з'їзд, Нюрнберг, 5—10 вересня, «З'їзд єдності та сили» («Reichsparteitag Einheit der und Stärke»). З'їзду був присвячений фільм «Тріумф волі».
- 1935 — VII з'їзд, Нюрнберг, 10—16 вересня, «З'їзд свободи» («Reichsparteitag der Freiheit»). З'їзду був присвячений фільм «День свободи! — Наш вермахт!», на ньому були прийняті два расових закони і відбулася перша вистава «Храм світла».
- 1936 — VIII з'їзд, Нюрнберг, 8—14 вересня, «З'їзд честі» («Reichsparteitag Ehre der»).
- 1937 — IX з'їзд, Нюрнберг, 6—13 вересня, «З'їзд праці» («Reichsparteitag der Arbeit»).
- 1938 — X з'їзд, Нюрнберг, 5—12 вересня, «З'їзд Великої Німеччини» («Reichsparteitag Großdeutschland»).
- 1939 — XI з'їзд, Нюрнберг, «З'їзд світу» («Reichsparteitag des Friedens»). Мав відкритися 2 вересня, але був скасований через напад Німеччини на Польщу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z yizdi NSDAP oficijna nazva Imperskij partijnij z yizd partijni kongresi NSDAP yaki prohodili v period z 1923 po 1938 rik Pochinayuchi z 1927 roku miscem z yizdiv stav Nyurnberg pochinayuchi z 1933 roku voni provodilisya shorichno na teritoriyi z yizdiv NSDAP Z yizdi NSDAP povinni buli prodemonstruvati velich nimeckoyi naciyi voni stali vazhlivim elementom nacistskoyi propagandi V z yizd NSDAP 1933 rik Hram svitla Alberta Shpeera 8 veresnya 1936 rokuOglyadPershij z yizd NSDAP vidkrivsya v Myunheni 27 sichnya 1923 roku Nezvazhayuchi na pochatkovu zaboronu z yizdu vladoyu Bavariyi i vvedennya neyu nadzvichajnogo stanu Gitler domigsya dozvolu na provedennya masovoyi akciyi Z yizd skladavsya z 12 zibran u riznih chastinah mista ta ceremoniyi pokladannya praporiv na Marsovomu poli za uchastyu 5000 shturmovikiv Drugij z yizd vidbuvsya u Vejmari v 1926 roci Pochinayuchi z 1927 roku z yizdi prohodili v Nyurnberzi oskilki Gitler vvazhav sho gotichna arhitektura Nyurnberga najbilsh povno vtilyuye nimecku kulturu Golovnim miscem diyi buli roztashovani na okolici mista Arena Luyitpolda plosha dlya demonstracij mistila do 150 000 osib i Zal Luyitpolda mistkistyu do 16 000 osib v yakomu prohodili zbori Za proyektom Alberta Shpeera v comu rajoni povinen buv buti stvorenij rozkishnij kompleks priznachenij dlya provedennya partijnih z yizdiv Pochinayuchi z 1933 roku kozhnomu z yizdu prisvoyuvalosya nazva sho viznachala jogo golovnu temu Z cogo zh momentu z yizdi planuvalisya na pochatok veresnya i roztyaguvalisya na kilka dniv V ostanni dni z yizdiv prohodili paradi Gitler yugendu SS ta SA i Vermahtu U programu piznih z yizdiv vhodilo svitlove shou hram svitla dlya postanovki yakogo Shpeyer vikoristovuvav blizko 150 zenitnih prozhektoriv Po zakinchenni kozhnogo z yizdu pochinayuchi z 1927 roku stvoryuvalisya propagandistski dokumentalni filmi U 1933 1935 rokah rezhiserom cih filmiv bula Leni Rifenshtal a film Triumf voli prisvyachenij shostomu z yizdu do cogo chasu vvazhayetsya shedevrom kinematografa U 1940 roci vijshov propagandistskij dokumentalnij film Marsh dlya vozhdya Spisok z yizdiv1923 I z yizd Myunhen 27 29 sichnya 1926 II z yizd Vejmar 3 4 lipnya 1927 III z yizd Nyurnberg 19 21 serpnya 1929 IV z yizd Nyurnberg 1 4 serpnya 1933 V z yizd Nyurnberg 30 serpnya 3 veresnya Na chest prihodu nacistiv do vladi nazvanij Z yizdom peremogi Reichsparteitag des Sieges Z yizdu buv prisvyachenij film Peremoga viri 1934 VI z yizd Nyurnberg 5 10 veresnya Z yizd yednosti ta sili Reichsparteitag Einheit der und Starke Z yizdu buv prisvyachenij film Triumf voli 1935 VII z yizd Nyurnberg 10 16 veresnya Z yizd svobodi Reichsparteitag der Freiheit Z yizdu buv prisvyachenij film Den svobodi Nash vermaht na nomu buli prijnyati dva rasovih zakoni i vidbulasya persha vistava Hram svitla 1936 VIII z yizd Nyurnberg 8 14 veresnya Z yizd chesti Reichsparteitag Ehre der 1937 IX z yizd Nyurnberg 6 13 veresnya Z yizd praci Reichsparteitag der Arbeit 1938 X z yizd Nyurnberg 5 12 veresnya Z yizd Velikoyi Nimechchini Reichsparteitag Grossdeutschland 1939 XI z yizd Nyurnberg Z yizd svitu Reichsparteitag des Friedens Mav vidkritisya 2 veresnya ale buv skasovanij cherez napad Nimechchini na Polshu