Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бурове́ долото́ (англ. drilling bit, bore bit) — основний елемент бурового інструмента для у процесі буріння свердловини.
Термін «долото» зберігся з раннього періоду розвитку , коли єдиним способом проходження свердловини було ударне буріння, при якому бурове долото мало подібність із однойменним теслярським інструментом.
Класифікація бурових доліт
За призначенням розрізняють три класи бурових доліт:
- для суцільного буріння (руйнування гірських порід по всьому вибою свердловини),
- колонкового буріння (руйнування гірських порід по кільцю вибою свердловини із залишанням в її центральній частині керна)
- та із спеціальною метою (врізні долота, розширювачі, фрезери та ін.).
За характером дії на гірські породи бурові долота діляться на 4 класи:
- подрібнювальні,
- подрібнювально-сколювальні,
- стирально-сколювальні,
- стирально-різальні
- різально-сколювальні.
За видом робочої (яка руйнує гірську породу) частини виділяються
- шарошкові
- лопатеві бурові долота
Шарошкові Д. найпоширеніші при бурінні нафтових, газових і вибухових свердловин. Осн. різновид шарошкових доліт для суцільного буріння — тришарошкове долото. При бурінні глибоких свердловин поширення набуло також одношарошкове Д. У залежності від конструкції корпусу шарошкові Д розділяють на секційні і корпусні. У секційних корпус зварюється з окремих (двох, трьох або чотирьох) секцій (лап), на цапфах яких монтуються шарошки; в корпусних — корпус литий, до нього приварюються лапи зі змонтованими на їх цапфах шарошками. Для приєднання до бурильної колони у секційних доліт передбачається зовнішня конусна різьба (ніпель), у корпусних — внутрішня конусна різьба (муфта). Удосконалення Д. здійснюється в напрямку поліпшення їх конструкцій: створення нових схем опор з герметизованими маслонаповненими опорами, застосування нових форм твердосплавних зубків; застосування більш зносостійких матеріалів; підвищення точності виготовлення деталей і складання Д., а також застосування досконаліших схем підведення промивної рідини до вибою свердловини.
Шарошковими Б. д. здійснюється більша частина загального обсягу буріння нафтових, газових і вибухових свердловин. За принципом дії на гірські породи шарошкові Б. д. діляться на подрібнювальні і подрібнювально-сколювальні.
Характеристики і типи
Бурові долота подрібнювальної дії характеризуються мінімальним ковзанням зубів при перекочуванні шарошок по вибою і відсутністю фрезерувальної дії по стінці свердловини периферійними зубами; розрізняють такі її типи: Т — для буріння твердих порід, ТЗ — твердих абразивних порід, ТМ — твердих порід з пропластками міцних, ТМЗ — твердих міцних абразивних порід, М — міцних порід, ДМ — дуже міцних порід.
Шарошкове долото
Шарошкові бурові долота подрібнювально-сколювальної дії характеризуються збільшенням ковзання зубів при перекочуванні шарошок по вибою і стінці свердловини. Типи Б. д. подрібнювально-сколювальної дії: М — для буріння м'яких порід, МЗ — м'яких абразивних порід, МС — порід м'яких з пропластками середньої твердості, МСЗ — м'яких абразивних порід з пропластками середньої твердості, С — порід середньої твердості, СЗ — абразивних порід середньої твердості, СТ — порід середньої твердості з пропластками твердих. Породоруйнівним елементом (оснащенням) шарошкових Б. д. служать фрезеровані зуби або запресовані твердосплавні зубки і комбінації зубів із зубками на поверхні шарошок. Для підвищення стійкості фрезерованих зубів шарошок від абразивного зношування їх наплавляють твердим сплавом, що складається із зерен карбідів вольфраму. Для зменшення зношування долота по діаметру периферійні вінці доліт типів С, СТ і Т мають Г- або Т-подібну форму. Геометрична форма і параметри зубів (висота, довжина, крок, а також зміщення осей шарошок) різні (зменшуються від типу М до типу Т) і залежать від фізичних властивостей розбурюваних гірських порід. Сучасне оснащення шарошок Б. д. виконується із вставних твердосплавних зубів, які мають призматичні (типи МЗ, СЗ, МСЗ і ТЗ) і сферичні (тип ТМ) робочі головки. Долота для низькообертового буріння (до 60 об/хв) мають герметизовану мастилонаповнену опору за схемою ковзання — кулька-ковзання — опорна п'ята з радіальною ущільнювальною манжетою. Для підведення промивальної рідини через долото до вибою свердловини в шарошкових долотах є спеціальні промивальні або продувальні пристрої.
Лопатеве долото
Лопатеві бурові долота призначені для буріння обертальним способом м'яких і середньої твердості порід. Лопатеві долота (ГОСТ 26-02-1232-75) з промиванням виготовляються з циліндричними отворами в корпусі (тип 2Л, діаметри 76-165,1 мм, швидкість руху промивальної рідини до 50 м/с) і змінними гідромоніторними насадками в корпусі (тип 3Л, діаметри 120,6-469,9 мм, швидкість промивної рідини не менше 90 м/с). Стирально-різальні Б. д. (тип ЗСР) мають діаметри 190,5-269,9 мм. Пікоподібні Б. д. (тип П, діаметри 98,4-444,5 мм) виготовляють двох різновидів: Ц — для розбурювання цементних пробок і металевих деталей низу обсадних колон; Р — для розширення стовбура свердловини. До лопатевих належать також Б. д. для ударно-канатного буріння. Для буріння без промивання свердловини застосовують шнекові долота.
Для допоміжних робіт (розбурювання цементних пробок, металу у свердловині) застосовують фрезерні Б. д.: тип ФР у вигляді плоскодонних фрезерів, нижня робоча поверхня яких оснащена твердосплавними зубками або пластинками, які виступають над корпусом Б. д.; тип ДФТС із розміщенням твердосплавних зубків по 3 спіралях, які мають плавний перехід від центрального каналу долота на робочу сферу.
Для буріння свердловин із відбиранням керна застосовують шарошкові і лопатеві бурильні головки, які виготовляють для спеціальних керноприймальних пристроїв із знімними і незнімними керноприймачами.
Алмазні долота
Алмазні долота призначені для руйнування різанням (мікрорізанням) і стиранням неабразивних порід середньої твердості і твердих. Алмазне долото складається із стального корпуса із з'єднувальною різьбою і фасонної алмазонесучої головки (матриці) (рис.). Матрицю виготовляють методом пресування і спікання суміші спеціально підібраних порошкоподібних твердих сплавів. Алмази закріплюють у зовнішньому шарі порошкоподібного твердого сплаву алмазонесучої головки.
Твердосплавні долота
У твердосплавних доліт ІНМ контактні сектори армовані твердим сплавом «» і зубцями, виготовленими з твердого сплаву. Долота ІНМ руйнують породу аналогічно алмазним долота за принципом різання (мікрорізання) і стирання.
Бурові долота для буріння з відбором керна (снаряди) складаються з:
1) бурильної головки;
2) зовнішнього корпуса;
3) внутрішньої колонкової труби (керноприймача);
4) кернотримача (керновідривача).
Бурильна головка, руйнуючи породу по периферії вибою, залишає в центрі свердловини породу (керн).
Бурові долота спеціального призначення
З цієї групи доліт найбільше застосування одержали:
1. Пікоподібні долота застосовують для створення плавного переходу стовбура свердловини з великого діаметра на менший, при розбурюванні цементних пробок та при аварійних роботах.
Виготовляють пікоподібні долота двох типів: а) типу ПР, призначені для пророблення (розширення) стовбура пробуреної свердловини в м'яких пластичних породах з пропластками порід середньої твердості, а також для відводу в сторону металевих предметів, які попали на вибій свердловини;
б) типу ПЦ, призначені для розбурювання цементного каменю і металевих деталей в обсадній колоні після цементування.
Ці долота мають загострену під кутом 90° лопать, яка за формою нагадує піку. Щоб запобігти пошкодженню обсадної колони, бокові грані у долота ПЦ не укріплюються твердим сплавом.
2. Розширювачі застосовують для розширення свердловини при бурінні, а також для центрування бурильного інструменту. Найпоширенішими є тришарошкові розширювачі. Випускають і трилопатеві розширювачі, одношарошкові пілотні розширювачі, наддолотні штирьові розширювачі та інші.
3. Фрезерні долота призначені для буріння свердловини в малоабразивних породах, для розбурювання цементних мостів і металевих предметів у свердловині.
4. Долота для реактивно-турбінного способу буріння (РТБ).
5. Вставні долота для турбінного і роторного способу буріння без підйому бурильної колони для заміни долота.
6. Біцентричні долота — призначені для буріння з одночасним розширенням стовбура свердловини (зокрема — бічних стовбурів) у породах середньої твердості (доломіти, вапняки, аргіліти, крейдяні відкладення, солі).
Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
Для буріння свердловин суцільним вибоєм застосовують лопатеві, шарошкові, алмазні і твердосплавні долота.
Система обертання долота
В бурінні виділяють два типи ротаційних систем — робоча труба з роторним столом і система верхнього приводу (СВП). Роторний стіл розміщений на буровій площадці і має мотор, який приводиться в круговий рух через систему муфт і зубчастих передач. Рух роторного стола через закріплений в ньому перехідник передається на бурильну колону. Верхня частина бурильної колони являє собою встановлену через перехідник квадратну або шестикутну робочу трубу, яка діє як прямий привід для бурильної колони. Верхній привід підвішується під рухомим блоком, куди він напрямляється рейками, щоб попередити появу крутного моменту. Верхній привід має електричний або гідравлічний мотор, шестерні якого вкручуються безпосередньо в порожнину (3 ланки) бурильної труби. Це рухається більш ефективним, ніж звичайний роторний стіл, а особливо при бурінні похило-спрямованих свердловин.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бурове долото |
- Довідник «Буріння свердловин», т.1, т.2, т.3, т.4, т.5. Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Київ.: Інтерпресс ЛТД, т.1 — 2002. — 363с., т.2 — 2002. — 304с., т.4 — 2012. — 608 с. т.3 — 2004. — 294с., т.5 — 2004.-373с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Бурове і технологічне обладнання. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2021. — 358 с. [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burove doloto angl drilling bit bore bit osnovnij element burovogo instrumenta dlya u procesi burinnya sverdlovini Burove doloto Burovi dolota Doloto Zagalna shema burovoyi ustanovki 1 burove doloto 2 obvazhneni burilni trubi 3 burilni trubi 4 konduktor 5 girlova shahta 6 protivikidni pristroyi 7 pidloga burovoyi ustanovki 8 burovij rotor 9 providna burilna truba 10 burovij stoyak 11 vertlyug 12 gak 13 talevij blok 14 balkon robitnika 15 kronblok 16 talevij kanat 17 shlang providnoyi burilnoyi trubi 18 indikator navantazhennya na doloto 19 burova lebidka 20 burovij nasos 21 vibracijne sito dlya burovogo rozchinu 22 vikidna liniya burovogo rozchinu Ris Almazne doloto 1 korpus 2 priyednuvalna rizba 3 matricya 4 almazovmishuyuchi sektori 5 promivalni kanali 6 promivalni otvori U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doloto znachennya Termin doloto zberigsya z rannogo periodu rozvitku koli yedinim sposobom prohodzhennya sverdlovini bulo udarne burinnya pri yakomu burove doloto malo podibnist iz odnojmennim teslyarskim instrumentom Klasifikaciya burovih dolitZa priznachennyam rozriznyayut tri klasi burovih dolit dlya sucilnogo burinnya rujnuvannya girskih porid po vsomu viboyu sverdlovini kolonkovogo burinnya rujnuvannya girskih porid po kilcyu viboyu sverdlovini iz zalishannyam v yiyi centralnij chastini kerna ta iz specialnoyu metoyu vrizni dolota rozshiryuvachi frezeri ta in Za harakterom diyi na girski porodi burovi dolota dilyatsya na 4 klasi podribnyuvalni podribnyuvalno skolyuvalni stiralno skolyuvalni stiralno rizalni rizalno skolyuvalni Za vidom robochoyi yaka rujnuye girsku porodu chastini vidilyayutsya sharoshkovi lopatevi burovi dolota Sharoshkovi D najposhirenishi pri burinni naftovih gazovih i vibuhovih sverdlovin Osn riznovid sharoshkovih dolit dlya sucilnogo burinnya trisharoshkove doloto Pri burinni glibokih sverdlovin poshirennya nabulo takozh odnosharoshkove D U zalezhnosti vid konstrukciyi korpusu sharoshkovi D rozdilyayut na sekcijni i korpusni U sekcijnih korpus zvaryuyetsya z okremih dvoh troh abo chotiroh sekcij lap na capfah yakih montuyutsya sharoshki v korpusnih korpus litij do nogo privaryuyutsya lapi zi zmontovanimi na yih capfah sharoshkami Dlya priyednannya do burilnoyi koloni u sekcijnih dolit peredbachayetsya zovnishnya konusna rizba nipel u korpusnih vnutrishnya konusna rizba mufta Udoskonalennya D zdijsnyuyetsya v napryamku polipshennya yih konstrukcij stvorennya novih shem opor z germetizovanimi maslonapovnenimi oporami zastosuvannya novih form tverdosplavnih zubkiv zastosuvannya bilsh znosostijkih materialiv pidvishennya tochnosti vigotovlennya detalej i skladannya D a takozh zastosuvannya doskonalishih shem pidvedennya promivnoyi ridini do viboyu sverdlovini Sharoshkovimi B d zdijsnyuyetsya bilsha chastina zagalnogo obsyagu burinnya naftovih gazovih i vibuhovih sverdlovin Za principom diyi na girski porodi sharoshkovi B d dilyatsya na podribnyuvalni i podribnyuvalno skolyuvalni Harakteristiki i tipiBurovi dolota podribnyuvalnoyi diyi harakterizuyutsya minimalnim kovzannyam zubiv pri perekochuvanni sharoshok po viboyu i vidsutnistyu frezeruvalnoyi diyi po stinci sverdlovini periferijnimi zubami rozriznyayut taki yiyi tipi T dlya burinnya tverdih porid TZ tverdih abrazivnih porid TM tverdih porid z proplastkami micnih TMZ tverdih micnih abrazivnih porid M micnih porid DM duzhe micnih porid Sharoshkove doloto do ekspluataciyi Sharoshkove doloto pislya ekspluataciyi Sharoshkove doloto Sharoshkovi burovi dolota podribnyuvalno skolyuvalnoyi diyi harakterizuyutsya zbilshennyam kovzannya zubiv pri perekochuvanni sharoshok po viboyu i stinci sverdlovini Tipi B d podribnyuvalno skolyuvalnoyi diyi M dlya burinnya m yakih porid MZ m yakih abrazivnih porid MS porid m yakih z proplastkami serednoyi tverdosti MSZ m yakih abrazivnih porid z proplastkami serednoyi tverdosti S porid serednoyi tverdosti SZ abrazivnih porid serednoyi tverdosti ST porid serednoyi tverdosti z proplastkami tverdih Porodorujnivnim elementom osnashennyam sharoshkovih B d sluzhat frezerovani zubi abo zapresovani tverdosplavni zubki i kombinaciyi zubiv iz zubkami na poverhni sharoshok Dlya pidvishennya stijkosti frezerovanih zubiv sharoshok vid abrazivnogo znoshuvannya yih naplavlyayut tverdim splavom sho skladayetsya iz zeren karbidiv volframu Dlya zmenshennya znoshuvannya dolota po diametru periferijni vinci dolit tipiv S ST i T mayut G abo T podibnu formu Geometrichna forma i parametri zubiv visota dovzhina krok a takozh zmishennya osej sharoshok rizni zmenshuyutsya vid tipu M do tipu T i zalezhat vid fizichnih vlastivostej rozburyuvanih girskih porid Suchasne osnashennya sharoshok B d vikonuyetsya iz vstavnih tverdosplavnih zubiv yaki mayut prizmatichni tipi MZ SZ MSZ i TZ i sferichni tip TM robochi golovki Dolota dlya nizkoobertovogo burinnya do 60 ob hv mayut germetizovanu mastilonapovnenu oporu za shemoyu kovzannya kulka kovzannya oporna p yata z radialnoyu ushilnyuvalnoyu manzhetoyu Dlya pidvedennya promivalnoyi ridini cherez doloto do viboyu sverdlovini v sharoshkovih dolotah ye specialni promivalni abo produvalni pristroyi Lopateve doloto Lopatevi burovi dolota priznacheni dlya burinnya obertalnim sposobom m yakih i serednoyi tverdosti porid Lopatevi dolota GOST 26 02 1232 75 z promivannyam vigotovlyayutsya z cilindrichnimi otvorami v korpusi tip 2L diametri 76 165 1 mm shvidkist ruhu promivalnoyi ridini do 50 m s i zminnimi gidromonitornimi nasadkami v korpusi tip 3L diametri 120 6 469 9 mm shvidkist promivnoyi ridini ne menshe 90 m s Stiralno rizalni B d tip ZSR mayut diametri 190 5 269 9 mm Pikopodibni B d tip P diametri 98 4 444 5 mm vigotovlyayut dvoh riznovidiv C dlya rozburyuvannya cementnih probok i metalevih detalej nizu obsadnih kolon R dlya rozshirennya stovbura sverdlovini Do lopatevih nalezhat takozh B d dlya udarno kanatnogo burinnya Dlya burinnya bez promivannya sverdlovini zastosovuyut shnekovi dolota Dlya dopomizhnih robit rozburyuvannya cementnih probok metalu u sverdlovini zastosovuyut frezerni B d tip FR u viglyadi ploskodonnih frezeriv nizhnya robocha poverhnya yakih osnashena tverdosplavnimi zubkami abo plastinkami yaki vistupayut nad korpusom B d tip DFTS iz rozmishennyam tverdosplavnih zubkiv po 3 spiralyah yaki mayut plavnij perehid vid centralnogo kanalu dolota na robochu sferu Dlya burinnya sverdlovin iz vidbirannyam kerna zastosovuyut sharoshkovi i lopatevi burilni golovki yaki vigotovlyayut dlya specialnih kernoprijmalnih pristroyiv iz znimnimi i neznimnimi kernoprijmachami Almazni dolota Almazni dolota priznacheni dlya rujnuvannya rizannyam mikrorizannyam i stirannyam neabrazivnih porid serednoyi tverdosti i tverdih Almazne doloto skladayetsya iz stalnogo korpusa iz z yednuvalnoyu rizboyu i fasonnoyi almazonesuchoyi golovki matrici ris Matricyu vigotovlyayut metodom presuvannya i spikannya sumishi specialno pidibranih poroshkopodibnih tverdih splaviv Almazi zakriplyuyut u zovnishnomu shari poroshkopodibnogo tverdogo splavu almazonesuchoyi golovki Tverdosplavni dolota U tverdosplavnih dolit INM kontaktni sektori armovani tverdim splavom i zubcyami vigotovlenimi z tverdogo splavu Dolota INM rujnuyut porodu analogichno almaznim dolota za principom rizannya mikrorizannya i stirannya Burovi dolota dlya kolonkovogo burinnya Burovi dolota dlya burinnya z vidborom kerna snaryadi skladayutsya z 1 burilnoyi golovki 2 zovnishnogo korpusa 3 vnutrishnoyi kolonkovoyi trubi kernoprijmacha 4 kernotrimacha kernovidrivacha Burilna golovka rujnuyuchi porodu po periferiyi viboyu zalishaye v centri sverdlovini porodu kern Burovi dolota specialnogo priznachennya Z ciyeyi grupi dolit najbilshe zastosuvannya oderzhali 1 Pikopodibni dolota zastosovuyut dlya stvorennya plavnogo perehodu stovbura sverdlovini z velikogo diametra na menshij pri rozburyuvanni cementnih probok ta pri avarijnih robotah Vigotovlyayut pikopodibni dolota dvoh tipiv a tipu PR priznacheni dlya proroblennya rozshirennya stovbura proburenoyi sverdlovini v m yakih plastichnih porodah z proplastkami porid serednoyi tverdosti a takozh dlya vidvodu v storonu metalevih predmetiv yaki popali na vibij sverdlovini b tipu PC priznacheni dlya rozburyuvannya cementnogo kamenyu i metalevih detalej v obsadnij koloni pislya cementuvannya Ci dolota mayut zagostrenu pid kutom 90 lopat yaka za formoyu nagaduye piku Shob zapobigti poshkodzhennyu obsadnoyi koloni bokovi grani u dolota PC ne ukriplyuyutsya tverdim splavom 2 Rozshiryuvachi zastosovuyut dlya rozshirennya sverdlovini pri burinni a takozh dlya centruvannya burilnogo instrumentu Najposhirenishimi ye trisharoshkovi rozshiryuvachi Vipuskayut i trilopatevi rozshiryuvachi odnosharoshkovi pilotni rozshiryuvachi naddolotni shtirovi rozshiryuvachi ta inshi 3 Frezerni dolota priznacheni dlya burinnya sverdlovini v maloabrazivnih porodah dlya rozburyuvannya cementnih mostiv i metalevih predmetiv u sverdlovini 4 Dolota dlya reaktivno turbinnogo sposobu burinnya RTB 5 Vstavni dolota dlya turbinnogo i rotornogo sposobu burinnya bez pidjomu burilnoyi koloni dlya zamini dolota 6 Bicentrichni dolota priznacheni dlya burinnya z odnochasnim rozshirennyam stovbura sverdlovini zokrema bichnih stovburiv u porodah serednoyi tverdosti dolomiti vapnyaki argiliti krejdyani vidkladennya soli Burovi dolota dlya burinnya sverdlovin sucilnim viboyem Dlya burinnya sverdlovin sucilnim viboyem zastosovuyut lopatevi sharoshkovi almazni i tverdosplavni dolota Sistema obertannya dolotaV burinni vidilyayut dva tipi rotacijnih sistem robocha truba z rotornim stolom i sistema verhnogo privodu SVP Rotornij stil rozmishenij na burovij ploshadci i maye motor yakij privoditsya v krugovij ruh cherez sistemu muft i zubchastih peredach Ruh rotornogo stola cherez zakriplenij v nomu perehidnik peredayetsya na burilnu kolonu Verhnya chastina burilnoyi koloni yavlyaye soboyu vstanovlenu cherez perehidnik kvadratnu abo shestikutnu robochu trubu yaka diye yak pryamij privid dlya burilnoyi koloni Verhnij privid pidvishuyetsya pid ruhomim blokom kudi vin napryamlyayetsya rejkami shob poperediti poyavu krutnogo momentu Verhnij privid maye elektrichnij abo gidravlichnij motor shesterni yakogo vkruchuyutsya bezposeredno v porozhninu 3 lanki burilnoyi trubi Ce ruhayetsya bilsh efektivnim nizh zvichajnij rotornij stil a osoblivo pri burinni pohilo spryamovanih sverdlovin Div takozhRozshiryuvach Sharoshka Burilna kolona Rotorne burinnya Burinnya Almazni dolota Sharoshkove doloto Lopateve doloto Tverdosplavni dolotaLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Burove doloto Dovidnik Burinnya sverdlovin t 1 t 2 t 3 t 4 t 5 Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Kiyiv Interpress LTD t 1 2002 363s t 2 2002 304s t 4 2012 608 s t 3 2004 294s t 5 2004 373s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Yaremijchuk R S Voznij V R Osnovi girnichogo virobnictva Pidruchnik Kiyiv Ukrayinska kniga 2000 s 360 ISBN 966 7327 52 3 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu Tt 1 2 2004 2006 rr 560 800 s Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Orlovskij V M Bileckij V S Vitrik V G Sirenko V I Burove i tehnologichne obladnannya Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova NTU HPI TOV NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2021 358 s 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine