Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уда́рне бурі́ння (англ. percussive drilling; нім. Stoßbohren, Schlagbohren) — спосіб буріння, при якому руйнування породи здійснюється під дією ударів падаючого на вибій свердловини бурового снаряда або ударів по снаряду, який стоїть у вибої. Використовується в осн. у м'яких і пухких відкладах з уламковими включеннями, а також скельних породах до глиб. 100 і більше м. Руйнування порід має характер дроблення, роздавлення і розпушення. Буріння здійснюється суцільним або кільцевим вибоєм.
Ударне буріння канадської та польсько-канадської системи
Вільям Генрі Мак Гарвей, який приїхав до Прикарпаття із Канади приблизно у 1884 році, працював над впровадженням способу механічного буріння штангами, який названо канадським бурінням. Цей спосіб привернув увагу та отримав підтримку прихильників технічного прогресу. У 1886 році уперше в одному з районів Борислава, на Потоці, розпочато буріння механічним ударним способом свердловини «Карпатський Раточин-1». Тут працював фахівець цього методу буріння Щепановські, який довів свердловину до нижніх горизонтів і одержав продукцію. З розвитком буріння на Прикарпатті з'являються фірми, які здійснювали виробництво та ремонт бурового устаткування: фабрика «Perkins, Macintosh and Perkins» у Стрию з майстернями у Бориславі і Тустановичах; фабрика «Роман Гєршинський» і Спілка в Тустановичах; підприємство W. Wolski i K. Odrzywolski у Східниці; механічна майстерня «Dudziak-Mermon»; майстерня J. Dawidowicz-J. Meszaros у Бориславі; механічна майстерня TARAN у Тустановичах.
З бурінням перших свердловин канадською буровою машиною здобувався досвід, але одночасно виявилося, що її оригінальна конструкція не відповідає геологічним умовам прикарпатських родовищ. Зростала необхідність проходки глибших свердловин, що зумовило проведення робіт з удосконалення як самого верстата, так й інструментів, які застосовували в процесі буріння.
В результаті було створено бурову машину — так звану польсько-канадську, яку довго використовували на нафтових площах Прикарпаття. Ці вагомі прояви прогресу відбувалися протягом двох останніх десятиріч ХІХ ст. Коли зі свердловини, пробуреної польсько-канадським способом у 1893 р. одержали великі припливи нафти, почалася нова хвиля нафтової гарячки. Наприкінці 1894 р. у цьому районі пробурили і викопали понад 12000 свердловин і колодязів, з них близько 4000 були діючими. У 1895 р. глибини свердловин досягали 800 м, і це спричинило значне зростання видобутку. Одночасно розширюються нафто-пошукові роботи в Тустановичах, Мразниці і Трускавці.
На початку ХХ сторіччя розвиток бурової справи на Прикарпатті визначався підвищенням зацікавленості щодо пошуків і відкриття родовищ нафти. Було застосоване ударне буріння, буріння штангами, вдосконалено конструкції машин, устаткування та обладнання, скорочено час буріння свердловин, причому свердловини ставали все глибшими. У1910 р. для глибини 1000—1800 м термін буріння свердловин становив 3 — 5 років. На той час уже були бурові машини різних типів, були впорядковані різні операції, що мали будівельний або монтажний характер, тобто спорудження веж, гірничих і машинних навісів, котельних і т. ін., створені ударні бурові машини, які можна було перевозити. Пересувну бурову машину з «вахачем», яку можна було перевозити, було виготовлено у 1912 році у Глініку (Польща). На Прикарпатті досить довго будували дерев'яні вежі. Згодом появилися сталеві вежі, що відрізнялися формою й розмірами. Разом з новими буровими станками та вежами були створені конструкції нових інструментів, що сприяло підвищенню швидкості буріння.
У 1907 році на теренах Борислава запровадили механізований видобуток нафти способом тлокування (поршнювання, свабування), що обумовило дуже велике збільшення продукції.
Знаменною подією в історії нафтової промисловості Прикарпаття було буріння свердловини «Ойл Сіті» в Тустановичах в районі Бориславі. У 1908 році з глибини 1016 м отримали потужний фонтан нафти з великою кількістю розчиненого газу (3000 т нафти, 900 тис. м3 газу).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с.
- Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5.
- Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uda rne buri nnya angl percussive drilling nim Stossbohren Schlagbohren sposib burinnya pri yakomu rujnuvannya porodi zdijsnyuyetsya pid diyeyu udariv padayuchogo na vibij sverdlovini burovogo snaryada abo udariv po snaryadu yakij stoyit u viboyi Vikoristovuyetsya v osn u m yakih i puhkih vidkladah z ulamkovimi vklyuchennyami a takozh skelnih porodah do glib 100 i bilshe m Rujnuvannya porid maye harakter droblennya rozdavlennya i rozpushennya Burinnya zdijsnyuyetsya sucilnim abo kilcevim viboyem Udarne burinnya kanadskoyi ta polsko kanadskoyi sistemiVilyam Genri Mak Garvej yakij priyihav do Prikarpattya iz Kanadi priblizno u 1884 roci pracyuvav nad vprovadzhennyam sposobu mehanichnogo burinnya shtangami yakij nazvano kanadskim burinnyam Cej sposib privernuv uvagu ta otrimav pidtrimku prihilnikiv tehnichnogo progresu U 1886 roci upershe v odnomu z rajoniv Borislava na Potoci rozpochato burinnya mehanichnim udarnim sposobom sverdlovini Karpatskij Ratochin 1 Tut pracyuvav fahivec cogo metodu burinnya Shepanovski yakij doviv sverdlovinu do nizhnih gorizontiv i oderzhav produkciyu Z rozvitkom burinnya na Prikarpatti z yavlyayutsya firmi yaki zdijsnyuvali virobnictvo ta remont burovogo ustatkuvannya fabrika Perkins Macintosh and Perkins u Striyu z majsternyami u Borislavi i Tustanovichah fabrika Roman Gyershinskij i Spilka v Tustanovichah pidpriyemstvo W Wolski i K Odrzywolski u Shidnici mehanichna majsternya Dudziak Mermon majsternya J Dawidowicz J Meszaros u Borislavi mehanichna majsternya TARAN u Tustanovichah Z burinnyam pershih sverdlovin kanadskoyu burovoyu mashinoyu zdobuvavsya dosvid ale odnochasno viyavilosya sho yiyi originalna konstrukciya ne vidpovidaye geologichnim umovam prikarpatskih rodovish Zrostala neobhidnist prohodki glibshih sverdlovin sho zumovilo provedennya robit z udoskonalennya yak samogo verstata tak j instrumentiv yaki zastosovuvali v procesi burinnya V rezultati bulo stvoreno burovu mashinu tak zvanu polsko kanadsku yaku dovgo vikoristovuvali na naftovih ploshah Prikarpattya Ci vagomi proyavi progresu vidbuvalisya protyagom dvoh ostannih desyatirich HIH st Koli zi sverdlovini proburenoyi polsko kanadskim sposobom u 1893 r oderzhali veliki priplivi nafti pochalasya nova hvilya naftovoyi garyachki Naprikinci 1894 r u comu rajoni proburili i vikopali ponad 12000 sverdlovin i kolodyaziv z nih blizko 4000 buli diyuchimi U 1895 r glibini sverdlovin dosyagali 800 m i ce sprichinilo znachne zrostannya vidobutku Odnochasno rozshiryuyutsya nafto poshukovi roboti v Tustanovichah Mraznici i Truskavci Na pochatku HH storichchya rozvitok burovoyi spravi na Prikarpatti viznachavsya pidvishennyam zacikavlenosti shodo poshukiv i vidkrittya rodovish nafti Bulo zastosovane udarne burinnya burinnya shtangami vdoskonaleno konstrukciyi mashin ustatkuvannya ta obladnannya skorocheno chas burinnya sverdlovin prichomu sverdlovini stavali vse glibshimi U1910 r dlya glibini 1000 1800 m termin burinnya sverdlovin stanoviv 3 5 rokiv Na toj chas uzhe buli burovi mashini riznih tipiv buli vporyadkovani rizni operaciyi sho mali budivelnij abo montazhnij harakter tobto sporudzhennya vezh girnichih i mashinnih navisiv kotelnih i t in stvoreni udarni burovi mashini yaki mozhna bulo perevoziti Peresuvnu burovu mashinu z vahachem yaku mozhna bulo perevoziti bulo vigotovleno u 1912 roci u Gliniku Polsha Na Prikarpatti dosit dovgo buduvali derev yani vezhi Zgodom poyavilisya stalevi vezhi sho vidriznyalisya formoyu j rozmirami Razom z novimi burovimi stankami ta vezhami buli stvoreni konstrukciyi novih instrumentiv sho spriyalo pidvishennyu shvidkosti burinnya U 1907 roci na terenah Borislava zaprovadili mehanizovanij vidobutok nafti sposobom tlokuvannya porshnyuvannya svabuvannya sho obumovilo duzhe velike zbilshennya produkciyi Znamennoyu podiyeyu v istoriyi naftovoyi promislovosti Prikarpattya bulo burinnya sverdlovini Ojl Siti v Tustanovichah v rajoni Borislavi U 1908 roci z glibini 1016 m otrimali potuzhnij fontan nafti z velikoyu kilkistyu rozchinenogo gazu 3000 t nafti 900 tis m3 gazu Div takozhObertalno udarne burinnya Udarno kanatne burinnya Frejfal SverdlovinaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Kockulich Ya S Kochkodan Ya M Burinnya naftovih i gazovih sverdlovin Kolomiya 1999 504 s Mislyuk M A Ribchich I J Yaremijchuk R S Burinnya sverdlovin Dovidnik K Interpres LTD 2002 TT 1 2 3 4 5 Yaremijchuk R S Voznij V R Osnovi girnichogo virobnictva Pidruchnik Kiyiv Ukrayinska kniga 2000 s 360 ISBN 966 7327 52 3 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu Tt 1 2 2004 2006 rr 560 800 s Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s