Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Slackware — один із найпопулярніших та найстаріший дистрибутив лінукс, котрий усе ще підтримується. Його створив Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding). Його принципи — це включення лише стабільних випусків програмного забезпечення, котрі підтримують простоту і стабільність системи, також відсутність специфічних для дистрибутиву засобів конфіґурації. Чимало наразі популярних дистрибутивів були створені саме на основі Slackware Linux.
 | |
 Slackware 15.0 | |
| Розробник | Патрік Волкердінґ |
|---|---|
| Родина ОС | Лінукс |
| Робочий стан | Актуальне |
| Вихідна модель | Вільне програмне забезпечення |
| Останній випуск | 15.0 / 2 лютого 2022 |
| Тип ядра | Монолітне ядро (Linux) |
| Ліцензія | GNU GPL |
| slackware.com | |
Шанувальникам цього дистрибутиву приписують такий вислів: «Якщо ви знаєте RedHat, то все, що ви знаєте — це RedHat. Якщо ви знаєте Slackware, ви знаєте Linux».
Назва «Slackware» походить від слова «Slack» (Дармівщина, дивіться Церква НедоМудреця).
Історія
Перша версія Slackware, 1.00, була випущена 16 липня 1993 Патріком Волкердіноґом, засновником дистрибутиву. Вона базувалася на , і розповсюджувалася на 3½" гнучких дисках, образи котрих були доступні на анонімних FTP серверах. До її складу входило ядро linux-0.99pl12A, оболонка Korn-shell, компілятор gcc-2.4.5, бібліотеки C libc-4.4.1 та Xfree86-1.3.
У 1999 році стався різкий стрибок версій випусків дистрибутиву з 4-ї на 7-му. Патрік Волкердінґ пояснив це тим, що більшість сучасних (на той момент) диструбутивів, котрим Slackware не поступався у функціональності мали більші номери версії (наприклад, Red Hat номерувала свій дистрибутив таким чином: після 4.1 йшла версія 5.0, у той час, як Slackware після версії 3.1 випустив версію 3.2).
У 2004 році Патрік Волкердінґ серйозно захворів, і це поставило під загрозу майбутнє дистрибутиву. Однак, через деякий час усе налагодилося, і розвиток Slackware продовжився.
За час існування Slackware, на його основі було створено чимало Live CD, серед найпопулярніших: , , , та .
Випуски
| версія | дата |
|---|---|
| 1.0 | 16 липня 1993 |
| 2.0 | 2 липня 1994 |
| 2.1 | Жовтень 1994 |
| 2.2 | Березень 1995 |
| 2.3 | Травень 1995 |
| 3.0 | 30 листопада 1995 |
| 3.1 | 3 червня 1996 |
| 3.2 | 17 лютого 1997 |
| 3.3 | 11 червня 1997 |
| 3.4 | 14 жовтня 1997 |
| 3.5 | 9 червня 1998 |
| 3.6 | 28 жовтня 1998 |
| 3.9/4.0 | 17 травня 1999 |
| 7.0 | 25 жовтня 1999 |
| 7.1 | 22 червня 2000 |
| 8.0 | 1 липня 2001 |
| 8.1 | 18 червня 2002 |
| 9.0 | 19 березня 2003 |
| 9.1 | 26 вересня 2003 |
| 10.0 | 23 червня 2004 |
| 10.1 | 2 лютого 2005 |
| 10.2 | 14 вересня 2005 |
| 11.0 | 2 жовтня 2006 |
| 12.0 | 1 липня 2007 |
| 12.1 | 2 травня 2008 |
| 12.2 | 10 грудня 2008 |
| 13.0 | 28 серпня 2009 |
| 13.1 | 24 травня 2010 |
| 13.37 | 25 квітня 2011 |
| 14.0 | 28 вересня 2012 |
| 14.1 | 4 листопада 2013 |
| 14.2 | 30 червня 2016 |
Slackware перш за все розроблюється для архітектури x86. Однак, заздалегідь були створені порти на архітектури DEC Alpha та SPARC. Починаючи із 2005 року, з'явився офіційний порт на архітектуру System/390. З 2009-го року статус офіційного отримав порт на архітектуру ARM. З версії 13.0 підтримується архітектура x86-64. Також існують неофіційні версії для архітектур DEC Alpha, SPARC, PowerPC та x86-64 ( [2] [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.] і ).
Існує спеціальна, тестова/розробницька версія дистрибутиву, котра може використовуватися розробниками або досвідченими користувачами, що прагнуть якомога швидше отримати найновіші вдосконалення у системі.
Керування пакунками
Як і більшість дистрибутивів Linux, Slackware має пакетний менеджер, який може встановлювати, оновлювати, видаляти пакунки. Стандартний менеджер пакунків (Pkgtools) не відслідковує залежності, тому, зазвичай, застосовується підхід «одна програма — один пакунок», що призводить до дещо неекономного використання місця на дисках, проте значно полегшує ручне слідкування за залежностями. Проте є сторонні менеджери пакунків, які дозволяють стежити за залежностями: slapt-get, SWARET.
Пакунки Slackware являють собою стиснуті gzip архіви tar з розширенням tgz. З версії 13.0 компресію пакунків змінено на xz (суфікси файлів — txz). Розміщення файлів в пакункові організовано таким чином, що у багатьох випадках для встановлення програми достатньо розпакувати зміст архіву в Кореневий каталог. Також в архіві міститься каталог install, який містить перелік необхідних для встановлення дій, якщо такі необхідні після розпакування (файл doinst.sh), опис пакунку (файл slack-desc). Пакунки, створені з урахуванням slapt-get/swaret містять перелік залежностей (файл slack-required), конфліктів (файл slack-conflicts), опціональних пакунків (slack-suggests). Але ці можливості не стандартизовані і відсутні у пакунках дистрибутиву, проте підтримуються деякими неофіційними репозитаріями.
З версії Slackware 9.1 в каталозі extra знаходиться ще один менеджер пакунків — slackpkg, який дозволяє встановлювати та оновлювати пакунки з мережі, але не відслідковує залежності. З версії 12.2 він перенесений в основне дерево як ще один (поряд з pkgtool) менеджер пакунків. Також у складі дистрибутиву є RPM та rpm2tgz для перетворення rpm-пакунків у пакунки tgz.
Похідні дистрибутиви
ZipSlack
ZipSlack — «мінімалістична» версія дистрибутиву Slackware, котра спершу розповсюджувалася для 100 Мб Zip-накопичувачів. Тепер[] це стиснений програмою zip архів, котрий являє собою мінімальну систему лінукс на базі Slackware. У ньому бракує функціональності X Window (котрий може бути доданий за наявності відповідної кількості вільного дискового простору), однак, присутня повноцінна мережна підтримка та наявні основні компілятори, котрі зазвичай розповсюджуються разом із Slackware. ZipSlack традиційно використовує файлову систему FAT/FAT32 через , що надає йому перевагу через можливість простої установки на комп'ютер під управлінням DOS та Windows 3.x/9x без потреби у перерозбитті жорсткого диску. Це робить ZipSlack достатньо зручним інструментом для відновлення роботи пошкодженої системи лінукс. ZipSlack завантажується лише власним методом DOS, а тому несумісний з типовими конфігураціями Windows NT/2k/XP.
DeepStyle
DeepStyle Linux — форк дистрибутиву від української команди розробників. Створений з метою покращення української та російської локалізації. Активно розроблявся протягом 2004—2013 років і згодом еволюціонував у проєкт SlackBoost.
Виноски
- , The Slackware Linux Project, 2022-2-2, архів оригіналу за 4 лютого 2022, процитовано 4 лютого 2022
- Slackware Release Announcement. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 9 грудня 2006.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2005. Процитовано 17 лютого 2019.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 17 лютого 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 квітня 2005.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 15 червня 2007.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 10 грудня 2006.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 20 червня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
Посилання
- Офіційний сайт
- Неофіційний репозитарій додаткових пакунків [ 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Slack/390
- Збірка слакбілдів [ 12 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slackware odin iz najpopulyarnishih ta najstarishij distributiv linuks kotrij use she pidtrimuyetsya Jogo stvoriv Patrik Volkerding Patrick Volkerding Jogo principi ce vklyuchennya lishe stabilnih vipuskiv programnogo zabezpechennya kotri pidtrimuyut prostotu i stabilnist sistemi takozh vidsutnist specifichnih dlya distributivu zasobiv konfiguraciyi Chimalo narazi populyarnih distributiviv buli stvoreni same na osnovi Slackware Linux Slackware LinuxSlackware 15 0RozrobnikPatrik VolkerdingRodina OSLinuksRobochij stanAktualneVihidna modelVilne programne zabezpechennyaOstannij vipusk15 0 2 lyutogo 2022 2 roki tomu 2022 02 02 Tip yadraMonolitne yadro Linux LicenziyaGNU GPLslackware com Shanuvalnikam cogo distributivu pripisuyut takij visliv Yaksho vi znayete RedHat to vse sho vi znayete ce RedHat Yaksho vi znayete Slackware vi znayete Linux Nazva Slackware pohodit vid slova Slack Darmivshina divitsya Cerkva NedoMudrecya IstoriyaTalisman Slackware Tux iz lyulkoyu u dzobi Logotip Slackware u 2008 mu roci Persha versiya Slackware 1 00 bula vipushena 16 lipnya 1993 Patrikom Volkerdinogom zasnovnikom distributivu Vona bazuvalasya na i rozpovsyudzhuvalasya na 3 gnuchkih diskah obrazi kotrih buli dostupni na anonimnih FTP serverah Do yiyi skladu vhodilo yadro linux 0 99pl12A obolonka Korn shell kompilyator gcc 2 4 5 biblioteki C libc 4 4 1 ta Xfree86 1 3 U 1999 roci stavsya rizkij stribok versij vipuskiv distributivu z 4 yi na 7 mu Patrik Volkerding poyasniv ce tim sho bilshist suchasnih na toj moment distrubutiviv kotrim Slackware ne postupavsya u funkcionalnosti mali bilshi nomeri versiyi napriklad Red Hat nomeruvala svij distributiv takim chinom pislya 4 1 jshla versiya 5 0 u toj chas yak Slackware pislya versiyi 3 1 vipustiv versiyu 3 2 U 2004 roci Patrik Volkerding serjozno zahvoriv i ce postavilo pid zagrozu majbutnye distributivu Odnak cherez deyakij chas use nalagodilosya i rozvitok Slackware prodovzhivsya Za chas isnuvannya Slackware na jogo osnovi bulo stvoreno chimalo Live CD sered najpopulyarnishih ta Vipuskix86 release history versiya data 1 0 16 lipnya 1993 2 0 2 lipnya 1994 2 1 Zhovten 1994 2 2 Berezen 1995 2 3 Traven 1995 3 0 30 listopada 1995 3 1 3 chervnya 1996 3 2 17 lyutogo 1997 3 3 11 chervnya 1997 3 4 14 zhovtnya 1997 3 5 9 chervnya 1998 3 6 28 zhovtnya 1998 3 9 4 0 17 travnya 1999 7 0 25 zhovtnya 1999 7 1 22 chervnya 2000 8 0 1 lipnya 2001 8 1 18 chervnya 2002 9 0 19 bereznya 2003 9 1 26 veresnya 2003 10 0 23 chervnya 2004 10 1 2 lyutogo 2005 10 2 14 veresnya 2005 11 0 2 zhovtnya 2006 12 0 1 lipnya 2007 12 1 2 travnya 2008 12 2 10 grudnya 2008 13 0 28 serpnya 2009 13 1 24 travnya 2010 13 37 25 kvitnya 2011 14 0 28 veresnya 2012 14 1 4 listopada 2013 14 2 30 chervnya 2016 Slackware persh za vse rozroblyuyetsya dlya arhitekturi x86 Odnak zazdalegid buli stvoreni porti na arhitekturi DEC Alpha ta SPARC Pochinayuchi iz 2005 roku z yavivsya oficijnij port na arhitekturu System 390 Z 2009 go roku status oficijnogo otrimav port na arhitekturu ARM Z versiyi 13 0 pidtrimuyetsya arhitektura x86 64 Takozh isnuyut neoficijni versiyi dlya arhitektur DEC Alpha SPARC PowerPC ta x86 64 2 17 lipnya 2011 u Wayback Machine i Isnuye specialna testova rozrobnicka versiya distributivu kotra mozhe vikoristovuvatisya rozrobnikami abo dosvidchenimi koristuvachami sho pragnut yakomoga shvidshe otrimati najnovishi vdoskonalennya u sistemi Keruvannya pakunkamiYak i bilshist distributiviv Linux Slackware maye paketnij menedzher yakij mozhe vstanovlyuvati onovlyuvati vidalyati pakunki Standartnij menedzher pakunkiv Pkgtools ne vidslidkovuye zalezhnosti tomu zazvichaj zastosovuyetsya pidhid odna programa odin pakunok sho prizvodit do desho neekonomnogo vikoristannya miscya na diskah prote znachno polegshuye ruchne slidkuvannya za zalezhnostyami Prote ye storonni menedzheri pakunkiv yaki dozvolyayut stezhiti za zalezhnostyami slapt get SWARET Pakunki Slackware yavlyayut soboyu stisnuti gzip arhivi tar z rozshirennyam tgz Z versiyi 13 0 kompresiyu pakunkiv zmineno na xz sufiksi fajliv txz Rozmishennya fajliv v pakunkovi organizovano takim chinom sho u bagatoh vipadkah dlya vstanovlennya programi dostatno rozpakuvati zmist arhivu v Korenevij katalog Takozh v arhivi mistitsya katalog install yakij mistit perelik neobhidnih dlya vstanovlennya dij yaksho taki neobhidni pislya rozpakuvannya fajl doinst sh opis pakunku fajl slack desc Pakunki stvoreni z urahuvannyam slapt get swaret mistyat perelik zalezhnostej fajl slack required konfliktiv fajl slack conflicts opcionalnih pakunkiv slack suggests Ale ci mozhlivosti ne standartizovani i vidsutni u pakunkah distributivu prote pidtrimuyutsya deyakimi neoficijnimi repozitariyami Z versiyi Slackware 9 1 v katalozi extra znahoditsya she odin menedzher pakunkiv slackpkg yakij dozvolyaye vstanovlyuvati ta onovlyuvati pakunki z merezhi ale ne vidslidkovuye zalezhnosti Z versiyi 12 2 vin perenesenij v osnovne derevo yak she odin poryad z pkgtool menedzher pakunkiv Takozh u skladi distributivu ye RPM ta rpm2tgz dlya peretvorennya rpm pakunkiv u pakunki tgz Pohidni distributiviZipSlack ZipSlack minimalistichna versiya distributivu Slackware kotra spershu rozpovsyudzhuvalasya dlya 100 Mb Zip nakopichuvachiv Teper koli ce stisnenij programoyu zip arhiv kotrij yavlyaye soboyu minimalnu sistemu linuks na bazi Slackware U nomu brakuye funkcionalnosti X Window kotrij mozhe buti dodanij za nayavnosti vidpovidnoyi kilkosti vilnogo diskovogo prostoru odnak prisutnya povnocinna merezhna pidtrimka ta nayavni osnovni kompilyatori kotri zazvichaj rozpovsyudzhuyutsya razom iz Slackware ZipSlack tradicijno vikoristovuye fajlovu sistemu FAT FAT32 cherez sho nadaye jomu perevagu cherez mozhlivist prostoyi ustanovki na komp yuter pid upravlinnyam DOS ta Windows 3 x 9x bez potrebi u pererozbitti zhorstkogo disku Ce robit ZipSlack dostatno zruchnim instrumentom dlya vidnovlennya roboti poshkodzhenoyi sistemi linuks ZipSlack zavantazhuyetsya lishe vlasnim metodom DOS a tomu nesumisnij z tipovimi konfiguraciyami Windows NT 2k XP DeepStyle Dokladnishe DeepStyle DeepStyle Linux fork distributivu vid ukrayinskoyi komandi rozrobnikiv Stvorenij z metoyu pokrashennya ukrayinskoyi ta rosijskoyi lokalizaciyi Aktivno rozroblyavsya protyagom 2004 2013 rokiv i zgodom evolyucionuvav u proyekt SlackBoost Vinoski The Slackware Linux Project 2022 2 2 arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 procitovano 4 lyutogo 2022 Slackware Release Announcement Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 9 grudnya 2006 Arhiv originalu za 1 veresnya 2005 Procitovano 17 lyutogo 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 kvitnya 2005 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 15 chervnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 10 grudnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 24 travnya 2016 Procitovano 20 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya PosilannyaOficijnij sajt Neoficijnij repozitarij dodatkovih pakunkiv 19 veresnya 2008 u Wayback Machine Oficijnij sajt Slack 390 Zbirka slakbildiv 12 veresnya 2008 u Wayback Machine Div takozhDeepStyle