Incompatible Timesharing System (ITS) — операційна система з розподілом часу, створена у лабораторії штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту на основі напрацювань . Назва системи є жартівливим посиланням на систему Compatible Time-Sharing System (CTSS).
Розробник | Лабораторія штучного інтелекту MIT |
---|---|
Написано на | Мова асемблера |
Робочий стан | Проект закрито |
Початковий випуск | Пізні 1960-ті |
Мови | Англійська мова |
Платформи | Digital , PDP-10 |
Розробки ITS мали важливий вплив на подальший розвиток системного програмного забезпечення. У рамках ранньої мережі ARPANET система надавала гостьовий доступ через віддалену сесію, що дозволяло багатьом зацікавленим сторонам спробувати систему в дії і створювати свої програми для неї. Програмне середовище ITS великою мірою вплинуло на розвиток так званої «гакерської субкультури», це описано, зокрема, у книзі Стівена Леві .
Історія розробки
Наприкінці 1960-х програмісти і вчені, які не у всьому погоджувалися з напрямками розвитку операційної системи Multics (розробка цієї ОС почалася у середині 1960-х), зокрема з присутніми у Multics потужними механізмами системної безпеки, вирішили створити більш відкриту операційну систему, яка б заохочувала спільну роботу. Назву ОС придумав Том Найт (англ. Tom Knight), як жартівливий антонім до іншої ОС проекту MAC, створеної кількома роками раніше (CTSS).
Спрощуючи багато архітектурних рішень, автори ITS змогли досить швидко запустити робочий прототип системи для комп'ютерного обладнання, що було у них у наявності. Головною машиною для ITS стала DEC (пізніше PDP-10), а сама ОС була написана на мові асемблера.
Після 1986 року система використовувалася мало. У MIT роботу ITS припинили у 1990-му; до 1995-го система працювала у комп'ютерному клубі «Stacken», Швеція.
Важливі технологічні інновації
Для свого часу ITS мала деякі передові особливості, відсутні у інших операційних системах:
- Перша реалізація виводу, незалежного від конкретного терміналу: користувацькі програми генерували послідовності керуючих команд, які автоматично транслювалися системою у керуючі коди конкретного (обраного користувачем) терміналу
- Загальний механізм реалізації віртуальних пристроїв вводу-виводу як програм користувача
- Прозора інтер-машинна комунікація, тобто варіант мережної файлової системи. Всі машини, де працювала ITS, були з'єднані з ARPANET, і користувач на одному комп'ютері міг виконувати такі самі операції з файлами на будь-якій іншій віддаленій ITS-машині, як на локальній
- Продумана система керування процесами: всі процеси користувача організовувалися системою у вигляді дерева, і батьківський процес міг контролювати велику кількість породжених. Наприклад, порождений процес можна було зупинити на будь-якому етапі виконання і переглянути весь його стан, з регістрами процесора включно. Після огляду процес відновлювався з точки зупинки і продовжував виконання транспарентно
- Розширені можливості програмних переривань, що дозволяли, зокрема, складне асинхронне виконання процесів
- Безпечні і повністю атомарні системні виклики
- Підтримка одночасного виконання процесів реального часу і звичайних процесів з розподілом часу
Цікаві факти
Інтерфейсом користувача за замовчуванням був зневаджувач DDT. Текстовим редактором у системі зазвичай був . І DDT, і TECO керувалися командами, що кодувалися однією літерою англійського алфавіту (це надзвичайно спрощувало реалізацію обробника команд). Таким чином, ці команди не мали чітко визначеного синтаксису. Утиліта менеджера завдань у ITS називалася PEEK.
Написання TURIST, звичне у ITS, є артефактом від імені файла, що не могло бути довшим за шість символів (це обмеження походить від кодування , що дозволяло вмістити шість 6-розрядних символів у одне 36-розрядне машинне слово). TURIST могло також бути посиланням на Алана Тюрінга. Інший термін LUSER також використовувався для позначення гостьових користувачів, особливо для тих, хто був помічений у вандалізмі або просто не мав гадки, як користуватися системою, і своїм незнанням призводив до проблем.
Джерела
- Levy, Steven (2010). Winners and Losers. Hackers: Heroes of the Computer Revolution - 25th Anniversary Edition (вид. 1st). Sebastopol, CA: O'Reilly Media. с. 85–102. ISBN .
- Stuart, Brian L. (2008). Principles of Operating Systems: Design & Applications. Cengage Learning EMEA. с. 23.
- . Dictionary.com. TuristDictionary.com, LLC. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 червня 2014.
- . Dictionary.com. Dictionary.com, LLC. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 червня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Incompatible Timesharing System ITS operacijna sistema z rozpodilom chasu stvorena u laboratoriyi shtuchnogo intelektu Massachusetskogo tehnologichnogo institutu na osnovi napracyuvan Nazva sistemi ye zhartivlivim posilannyam na sistemu Compatible Time Sharing System CTSS Incompatible Timesharing SystemRozrobnikLaboratoriya shtuchnogo intelektu MITNapisano naMova asembleraRobochij stanProekt zakritoPochatkovij vipuskPizni 1960 tiMoviAnglijska movaPlatformiDigital PDP 10 Rozrobki ITS mali vazhlivij vpliv na podalshij rozvitok sistemnogo programnogo zabezpechennya U ramkah rannoyi merezhi ARPANET sistema nadavala gostovij dostup cherez viddalenu sesiyu sho dozvolyalo bagatom zacikavlenim storonam sprobuvati sistemu v diyi i stvoryuvati svoyi programi dlya neyi Programne seredovishe ITS velikoyu miroyu vplinulo na rozvitok tak zvanoyi gakerskoyi subkulturi ce opisano zokrema u knizi Stivena Levi Istoriya rozrobkiNaprikinci 1960 h programisti i vcheni yaki ne u vsomu pogodzhuvalisya z napryamkami rozvitku operacijnoyi sistemi Multics rozrobka ciyeyi OS pochalasya u seredini 1960 h zokrema z prisutnimi u Multics potuzhnimi mehanizmami sistemnoyi bezpeki virishili stvoriti bilsh vidkritu operacijnu sistemu yaka b zaohochuvala spilnu robotu Nazvu OS pridumav Tom Najt angl Tom Knight yak zhartivlivij antonim do inshoyi OS proektu MAC stvorenoyi kilkoma rokami ranishe CTSS Sproshuyuchi bagato arhitekturnih rishen avtori ITS zmogli dosit shvidko zapustiti robochij prototip sistemi dlya komp yuternogo obladnannya sho bulo u nih u nayavnosti Golovnoyu mashinoyu dlya ITS stala DEC piznishe PDP 10 a sama OS bula napisana na movi asemblera Pislya 1986 roku sistema vikoristovuvalasya malo U MIT robotu ITS pripinili u 1990 mu do 1995 go sistema pracyuvala u komp yuternomu klubi Stacken Shveciya Vazhlivi tehnologichni innovaciyiDlya svogo chasu ITS mala deyaki peredovi osoblivosti vidsutni u inshih operacijnih sistemah Persha realizaciya vivodu nezalezhnogo vid konkretnogo terminalu koristuvacki programi generuvali poslidovnosti keruyuchih komand yaki avtomatichno translyuvalisya sistemoyu u keruyuchi kodi konkretnogo obranogo koristuvachem terminalu Zagalnij mehanizm realizaciyi virtualnih pristroyiv vvodu vivodu yak program koristuvacha Prozora inter mashinna komunikaciya tobto variant merezhnoyi fajlovoyi sistemi Vsi mashini de pracyuvala ITS buli z yednani z ARPANET i koristuvach na odnomu komp yuteri mig vikonuvati taki sami operaciyi z fajlami na bud yakij inshij viddalenij ITS mashini yak na lokalnij Produmana sistema keruvannya procesami vsi procesi koristuvacha organizovuvalisya sistemoyu u viglyadi dereva i batkivskij proces mig kontrolyuvati veliku kilkist porodzhenih Napriklad porozhdenij proces mozhna bulo zupiniti na bud yakomu etapi vikonannya i pereglyanuti ves jogo stan z registrami procesora vklyuchno Pislya oglyadu proces vidnovlyuvavsya z tochki zupinki i prodovzhuvav vikonannya transparentno Rozshireni mozhlivosti programnih pererivan sho dozvolyali zokrema skladne asinhronne vikonannya procesiv Bezpechni i povnistyu atomarni sistemni vikliki Pidtrimka odnochasnogo vikonannya procesiv realnogo chasu i zvichajnih procesiv z rozpodilom chasuCikavi faktiInterfejsom koristuvacha za zamovchuvannyam buv znevadzhuvach DDT Tekstovim redaktorom u sistemi zazvichaj buv I DDT i TECO keruvalisya komandami sho koduvalisya odniyeyu literoyu anglijskogo alfavitu ce nadzvichajno sproshuvalo realizaciyu obrobnika komand Takim chinom ci komandi ne mali chitko viznachenogo sintaksisu Utilita menedzhera zavdan u ITS nazivalasya PEEK Napisannya TURIST zvichne u ITS ye artefaktom vid imeni fajla sho ne moglo buti dovshim za shist simvoliv ce obmezhennya pohodit vid koduvannya sho dozvolyalo vmistiti shist 6 rozryadnih simvoliv u odne 36 rozryadne mashinne slovo TURIST moglo takozh buti posilannyam na Alana Tyuringa Inshij termin LUSER takozh vikoristovuvavsya dlya poznachennya gostovih koristuvachiv osoblivo dlya tih hto buv pomichenij u vandalizmi abo prosto ne mav gadki yak koristuvatisya sistemoyu i svoyim neznannyam prizvodiv do problem DzherelaLevy Steven 2010 Winners and Losers Hackers Heroes of the Computer Revolution 25th Anniversary Edition vid 1st Sebastopol CA O Reilly Media s 85 102 ISBN 978 1449388393 Stuart Brian L 2008 Principles of Operating Systems Design amp Applications Cengage Learning EMEA s 23 Dictionary com TuristDictionary com LLC Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 chervnya 2014 Dictionary com Dictionary com LLC Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 chervnya 2014