Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Промислова революція — проривний етап в історії індустріалізації Німеччини на початку 1815.
Промислова революція
Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 1830-х роках і тривав до 1870-х років. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздрібненість країни.
На відміну від Англії та Франції, становлення суспільства нового типу в Німеччині відбувалося не революційним, а еволюційним шляхом. Середньовічні порядки: панування феодального землеволодіння та повинності селян ліквідовувалися поступово, шляхом реформ. Навіть після революції 1848 р. у Німеччині зберігалася феодальна монархія і політична та економічна влада великих землевласників-юнкерів- Щоправда, монархія стала обмеженою, і деякі політичні права отримала національна буржуазія.
Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольованістю країни від світових торговельних шляхів, відсутністю власного флоту. Політичне роздрібнені німецькі держави будували свою власну економічну політику. Кожна з них мала власні гроші, метричну систему, митні кордони і норми господарського законодавства, які гальмували створення єдиного національного ринку. Основні промислові райони країни — Пруссько-Сілезький, Саксонський і Рейнсько-Вестфальський — були економічно слабо зв'язані між собою.
У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури появилися у кінці XVIII ст. і були розташовані," як правило, у сільській місцевості. Панування міських цехів було підірване німецьким законодавством лише у 1860-х роках. Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому ринку. Більше того, внутрішній ринок країни заполонили дешеві вироби французької та англійської фабрично-заводської промисловості. Німеччина в першій половині XIX ст. була аграрним придатком промислово розвинутих Англії та Франції.
Особливістю запізнілого промислового перевороту в Німеччині було те, що він базувався на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У Німеччині відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового виробництва. Структура німецької фабричної промисловості теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.
Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин, яка затягнулася до 1880-х років. Індустріалізація сільського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стримували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни із Францією стали важливим стимулом промислового зростання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особливу роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізничному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру, ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консолідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового перевороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.), який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця господарська організація значною мірою спричинила пізніше політичне об'єднання держави.
Важливим показником для початку промислової революції в 1850-х роках було різке збільшення використання вугілля, виробництва чавуну і сталі, зокрема, збільшення будівництва машин, не в останню чергу локомотивів та збільшення транспортних послуг на залізничному транспорті. Зростаючий попит на паливо і промислові товари призвели до подальшого розширення мережі залізниць і в свою чергу підвищило попит на нові локомотиви і рейки.
Провідні галузі
Залізниця
У вторинному секторі було найсильнішим зростання залізничних двигунів, який згодом прийняв у цілому ключові позиції. Залізнична ера почалася в Німеччині з дванадцятикілометрового маршруту між Нюрнбергом та Фюртом в залізничній компанії Louis. В 1837 році було прокладено 115 км маршрут між Лейпцигом і Дрезденом.
У 1840 році налічувалося близько 580 кілометрів, 1870 року близько 7000 км.
Металообробка
З початком залізничного віку в середині 1830-х років, зріс попит на рейки і локомотиви. З 1830-х років, таким чином, збільшилося число виробників парових двигунів і локомотивів.
Крім декількох великих компаній в цій області, було багато малих і середніх підприємств, найчастіше сімейних. Основні місця були Хемнице і Цвікау, як і раніше Берлін, Дрезден, Ганновер, Лейпциг, Мангейм і Кельн. В 1860-х роках були вироблені парові двигуни. Зокрема, основною продукцією протягом 1871 є текстильне обладнання, парові двигуни і сільськогосподарська техніка.
Див. також
Джерела
- Knut Borchardt: Grundriß der deutschen Wirtschaftsgeschichte. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1978, .
- Christoph Bucheim: Industrielle Revolutionen. Langfristige Wirtschaftsentwicklung in Großbritannien, Europa und in Übersee. dtv, München 1994, .
- Wolfram Fischer, Jochen Krengel, Jutta Wietog: Sozialgeschichtliches Arbeitsbuch. Bd. 1: Materialien zur Geschichte des Deutschen Bundes 1815–1870. München 1982, .
- Rainer Fremdling: Eisenbahnen und deutsches Wirtschaftswachstum 1840–1879. Dortmund 1975.
- Hans-Werner Hahn: Die industrielle Revolution in Deutschland. München 2005, .
- Hans-Werner Hahn: Zwischen Fortschritt und Krisen. Die vierziger Jahre des 19. Jahrhunderts als Durchbruchsphase der deutschen Industrialisierung (= Schriften des Historischen Kollegs. Vorträge 38). München 1995 (Digitalisat).
- Wolfgang Hardtwig: Vormärz. Der monarchische Staat und das Bürgertum. dtv, München 1998, .
- Friedrich-Wilhelm Henning: Die Industrialisierung in Deutschland 1800 bis 1914. Schöningh, Paderborn 1973.
- Jürgen Kocka: Arbeitsverhältnisse und Arbeiterexistenzen. Grundlagen der Klassenbildung im 19. Jahrhundert. Bonn 1990.
- Toni Pierenkemper: Gewerbe und Industrie im 19. und 20. Jahrhundert. München 1994, (Enzyklopädie Deutscher Geschichte, Bd. 29).
- Wolfram Siemann: Gesellschaft im Aufbruch. Deutschland 1849–1871. Frankfurt 1990, .
- Промисловий переворот у Англії, Франції та Німеччині. Реферат. Освіта.UA (рос.). Процитовано 29 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promislova revolyuciya prorivnij etap v istoriyi industrializaciyi Nimechchini na pochatku 1815 Promislova revolyuciyaNimechchina vijshla na shlyah kapitalistichnogo rozvitku piznishe nizh Angliya ta Franciya Promislovij perevorot tut rozpochavsya lishe v 1830 h rokah i trivav do 1870 h rokiv Najvazhlivishoyu prichinoyu takogo vidstavannya bula nayavnist feodalnih serednovichnih poryadkiv v silskomu gospodarstvi zberezhennya cehiv u promislovosti ta politichna rozdribnenist krayini Na vidminu vid Angliyi ta Franciyi stanovlennya suspilstva novogo tipu v Nimechchini vidbuvalosya ne revolyucijnim a evolyucijnim shlyahom Serednovichni poryadki panuvannya feodalnogo zemlevolodinnya ta povinnosti selyan likvidovuvalisya postupovo shlyahom reform Navit pislya revolyuciyi 1848 r u Nimechchini zberigalasya feodalna monarhiya i politichna ta ekonomichna vlada velikih zemlevlasnikiv yunkeriv Shopravda monarhiya stala obmezhenoyu i deyaki politichni prava otrimala nacionalna burzhuaziya Zapiznennya promislovogo perevorotu bulo zumovlene izolovanistyu krayini vid svitovih torgovelnih shlyahiv vidsutnistyu vlasnogo flotu Politichne rozdribneni nimecki derzhavi buduvali svoyu vlasnu ekonomichnu politiku Kozhna z nih mala vlasni groshi metrichnu sistemu mitni kordoni i normi gospodarskogo zakonodavstva yaki galmuvali stvorennya yedinogo nacionalnogo rinku Osnovni promislovi rajoni krayini Prussko Silezkij Saksonskij i Rejnsko Vestfalskij buli ekonomichno slabo zv yazani mizh soboyu Pryadilna fabrika odin z pershih zavodiv Nimechchini U Nimechchini dovgij chas panuvalo serednovichne remisniche virobnictvo osnovnoyu formoyu yakogo buli cehi Manufakturi poyavilisya u kinci XVIII st i buli roztashovani yak pravilo u silskij miscevosti Panuvannya miskih cehiv bulo pidirvane nimeckim zakonodavstvom lishe u 1860 h rokah Remisniche virobnictvo bulo maloefektivnim Promislova produkciya ne bula konkurentospromozhnoyu na zovnishnomu rinku Bilshe togo vnutrishnij rinok krayini zapolonili deshevi virobi francuzkoyi ta anglijskoyi fabrichno zavodskoyi promislovosti Nimechchina v pershij polovini XIX st bula agrarnim pridatkom promislovo rozvinutih Angliyi ta Franciyi Osoblivistyu zapiznilogo promislovogo perevorotu v Nimechchini bulo te sho vin bazuvavsya na osnovi vitchiznyanogo mashinobuduvannya na vlasnih inzhenerno tehnichnih dosyagnennyah U Nimechchini vidrazu buduvalisya velichezni na toj chas mashinobudivni pidpriyemstva osnasheni najnovishim obladnannyam Same ce zabezpechilo nebacheni u XIX st tempi promislovogo virobnictva Struktura nimeckoyi fabrichnoyi promislovosti tezh vigidno vidriznyalasya vid anglijskoyi ta francuzkoyi U Nimechchini bulo zdijsneno ryad vinahodiv barvniki vnaslidok chogo pochala uspishno rozvivatisya himichna promislovist Dlya rozvitku agrarnih vidnosin u Nimechchini harakternoyu bula postupova likvidaciya feodalno kriposnickih vidnosin yaka zatyagnulasya do 1880 h rokiv Industrializaciya silskogo gospodarstva tut takozh vidbuvalasya povilno tempi jogo rozvitku vidstavali vid promislovosti Faktorami sho strimuvali cej proces buli obezzemelennya i malozemellya bilshosti selyan yihnya nizka kupivelna spromozhnist visoka zemelna renta zaborgovanist Borotba za ob yednannya Nimechchini ta pidgotovka do vijni iz Franciyeyu stali vazhlivim stimulom promislovogo zrostannya krayini u 50 60 h rr U zv yazku z cim priskorenimi tempami rozvivalasya voyenno promislova baza v yakij osoblivu rol vidigravali staleplavilni artilerijski zavodi Krup pa Rejnska oblast Velike znachennya nadavalosya zaliznichnomu budivnictvu yake nabulo zagalnonacionalnogo harakteru likviduvalo ekonomichnu rozriznenist krayini spriyalo konsolidaciyi vnutrishnogo rinku Gospodarskomu pidnesennyu ta priskorennyu promislovogo perevorotu spriyav takozh mitnij soyuz nimeckih derzhav 1867 r yakij ocholyuvali soyuzna mitna rada i mitnij parlament Cya gospodarska organizaciya znachnoyu miroyu sprichinila piznishe politichne ob yednannya derzhavi Zrostannya zajnyatosti v sferah ekonomiki Vazhlivim pokaznikom dlya pochatku promislovoyi revolyuciyi v 1850 h rokah bulo rizke zbilshennya vikoristannya vugillya virobnictva chavunu i stali zokrema zbilshennya budivnictva mashin ne v ostannyu chergu lokomotiviv ta zbilshennya transportnih poslug na zaliznichnomu transporti Zrostayuchij popit na palivo i promislovi tovari prizveli do podalshogo rozshirennya merezhi zaliznic i v svoyu chergu pidvishilo popit na novi lokomotivi i rejki Providni galuziZaliznicya Zaliznicya yak proyav promislovoyi revolyuciyi 1844 U vtorinnomu sektori bulo najsilnishim zrostannya zaliznichnih dviguniv yakij zgodom prijnyav u cilomu klyuchovi poziciyi Zaliznichna era pochalasya v Nimechchini z dvanadcyatikilometrovogo marshrutu mizh Nyurnbergom ta Fyurtom v zaliznichnij kompaniyi Louis V 1837 roci bulo prokladeno 115 km marshrut mizh Lejpcigom i Drezdenom U 1840 roci nalichuvalosya blizko 580 kilometriv 1870 roku blizko 7000 km Metaloobrobka Z pochatkom zaliznichnogo viku v seredini 1830 h rokiv zris popit na rejki i lokomotivi Z 1830 h rokiv takim chinom zbilshilosya chislo virobnikiv parovih dviguniv i lokomotiviv Krim dekilkoh velikih kompanij v cij oblasti bulo bagato malih i serednih pidpriyemstv najchastishe simejnih Osnovni miscya buli Hemnice i Cvikau yak i ranishe Berlin Drezden Gannover Lejpcig Mangejm i Keln V 1860 h rokah buli virobleni parovi dviguni Zokrema osnovnoyu produkciyeyu protyagom 1871 ye tekstilne obladnannya parovi dviguni i silskogospodarska tehnika Div takozhDruga promislova revolyuciyaDzherelaKnut Borchardt Grundriss der deutschen Wirtschaftsgeschichte Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 1978 ISBN 3 525 33421 4 Christoph Bucheim Industrielle Revolutionen Langfristige Wirtschaftsentwicklung in Grossbritannien Europa und in Ubersee dtv Munchen 1994 ISBN 3 423 04622 8 Wolfram Fischer Jochen Krengel Jutta Wietog Sozialgeschichtliches Arbeitsbuch Bd 1 Materialien zur Geschichte des Deutschen Bundes 1815 1870 Munchen 1982 ISBN 3 406 04023 3 Rainer Fremdling Eisenbahnen und deutsches Wirtschaftswachstum 1840 1879 Dortmund 1975 Hans Werner Hahn Die industrielle Revolution in Deutschland Munchen 2005 ISBN 3 486 57669 0 Hans Werner Hahn Zwischen Fortschritt und Krisen Die vierziger Jahre des 19 Jahrhunderts als Durchbruchsphase der deutschen Industrialisierung Schriften des Historischen Kollegs Vortrage 38 Munchen 1995 Digitalisat Wolfgang Hardtwig Vormarz Der monarchische Staat und das Burgertum dtv Munchen 1998 ISBN 3 423 04502 7 Friedrich Wilhelm Henning Die Industrialisierung in Deutschland 1800 bis 1914 Schoningh Paderborn 1973 Jurgen Kocka Arbeitsverhaltnisse und Arbeiterexistenzen Grundlagen der Klassenbildung im 19 Jahrhundert Bonn 1990 Toni Pierenkemper Gewerbe und Industrie im 19 und 20 Jahrhundert Munchen 1994 ISBN 3 486 55015 2 Enzyklopadie Deutscher Geschichte Bd 29 Wolfram Siemann Gesellschaft im Aufbruch Deutschland 1849 1871 Frankfurt 1990 ISBN 3 518 11537 5 Promislovij perevorot u Angliyi Franciyi ta Nimechchini Referat Osvita UA ros Procitovano 29 zhovtnya 2020