Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барон Роман Романович Розен (12 (24) лютого 1847, Ревель — 31 грудня 1921, Нью-Йорк) — російський дипломат, таємний радник, гофмейстер імператорського двору.
| Розен Роман Романович | |
|---|---|
| рос. Розен Роман Романович | |
 | |
| Член Державної Ради Російської імперії | |
| 1911 — 1917 | |
| Посол Російської імперії в США | |
| 1904 — 1911 | |
| Попередник | Артур Павлович Кассіні |
| Наступник | Георгій Петрович Бахметев |
| 9-й Посол Російської імперії в Японії | |
| 1902 — 28 січня 1904 | |
| Попередник | Ізвольський Олександр Петрович |
| Наступник | Георгій Петрович Бахметев |
| Посол Російської імперії в Греції | |
| 1 червня 1901 — 1902 | |
| Попередник | Михайло Костянтинович Ону |
| Наступник | Юрій Миколайович Щербачов |
| Посол Російської імперії в Сербії | |
| 1895 — 1897 | |
| Попередник | Персіані Олександр Іванович |
| Наступник | Ізвольський Олександр Петрович |
| Посланець Російської імперії в Мексиці | |
| 1890 — 1895 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Вебер Карл Іванович |
| Народився | 12 лютого 1847 Ревель, Російська імперія |
| Помер | 31 грудня 1921 (74 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Країна | Російська імперія |
| Alma mater | Училище правознавства і Тартуський університет |
| Батько | d |
| Діти | d |
| Нагороди |      |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Син статського радника, Естляндського віце-губернатора барона Романа Романовича (Robert Gottlieb) фон Розена (1790-?) та Єлизавети Захарівни Суханової, крім нього в сім'ї було троє синів: Віктор, Олександр і Григорій.
Навчався у Домській школі в Ревелі, потім у Дерптському університеті (Тарту, Естонія) та Петербурзькому училищі правознавства.
Службу розпочав у червні 1868 року у чині колезького секретаря у Міністерстві закордонних справ. У 1872—1875 роках — віце-консул в Йокогамі, потім секретар посольства (1877—1879) і повірений у справах у Токіо (1879—1883); у 1884—1890 роках — Генеральний консул у Нью-Йорку.
У квітні 1890 року проведений у дійсні статські радники.
Посланець та повноважний міністр у Мексиці (1890—1895), Сербії (1895—1897), Японії (1897—1899), Баварії (1899—1901), Греції (1901—1902) та США (1905—1911).
У Японії, 12 апреля 1898 року підписав із міністром закордонних справ країни бароном Нісі протокол із корейського питання (Протокол Нісі — Розена).
У квітні 1903 року був наділений чин гофмейстера Високого Двору. У 1903 році знову був призначений послом до Японії. Пророкував неминучість збройного конфлікту з Японією і, враховуючи її сили, наполягав на збільшенні російських гарнізонів у Маньчжурії та на зміцненні Порт-Артура. Влітку 1903 року рекомендував взяти Маньчжурію «під наш протекторат», оскільки посилилося проникнення туди японців. Хоча Розен отримував у відповідь на свої попередження різкі резолюції з міністерства, він продовжував наполегливо радити піти на поступки японцям у Кореї, щоб зміцнити становище Росії в Маньчжурії .
Коли почалася війна, Розен покинув Японію і був призначений послом у США. 1905 року під час мирних переговорів у Портсмуті був другим уповноваженим Росії. Активної участі у переговорах він, однак, не брав. С. Ю. Вітте писав із цього приводу: «він людина вихована, цілком джентльмен, не беручи будь-якої активної участі в переговорах, надавав мені в усьому повне сприяння».
У серпні 1911 року призначений до складу Державної Ради, перебував там присутнім членом.
Передбачив, що союз Росії з Францією та Англією неминуче залучить її до війни з Німеччиною, наслідки якої, навіть у разі поразки німців, будуть для Росії несприятливі.
У 1916 році у складі думської делегації їздив до Лондона, Парижа та Риму. Іноземна преса останніми днями Тимчасового уряду називав Розена кандидатом у міністри закордонних справ.
У 1918 році в Москві належав до відкритих германофілів, готових всім пожертвувати, аби німці звільнили країну від більшовиків.
Після революції емігрував до США. Співпрацював у щотижневому журналі «The Saturday Evening Post», де друкував свої мемуари «40 років у дипломатії». Загинув, потрапивши 31 грудня 1921 року у Нью-Йорку під автобус.
Був одружений з Єлизаветою Олексіївною Одинцовою; дочка Єлизавета.
Нагороди
- орден Святого Станіслава І ст. (1894)
- орден Святої Анни І ст. (1898)
- орден Святого Володимира ІІ ст. (1900)
- орден Білого Орла (1907)
- орден Святого Олександра Невського (1911)
- відзнака за XL років бездоганної служби
- медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»
- медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
- орден Лева і Сонця ІІІ ст. (1873)
- орден Князя Данила I IV ст. (1874)
- кавалерський хрест ордену Данеброг (1879)
- орден Такова І ст. (1897)
- орден Вранішнього сонця І ст. (1899)
- Великий хрест ордену Заслуг Святого Михайла (1901)
- Великий хрест ордена Спасителя (1903)
Праці
- Европейская политика России. — Пг., 1917. — 40 с.
- Барон Роман Розенъ. Миръ или Война во чтобы то ни стало? Промедление Времени смерти безвозвратной подобно. — Петроград: Склад издания «Парус»,1917.
- Forty years of Diplomacy. — George Allen & Unwin ltd. 1922.
Примітки
- Гурко В. И. Черты и силуэты прошлого. — М.: «Новое литературное обозрение», 2000. — С. 362.
Література
- Кабанов Д. С., Кубышкин А. И., Сизоненко А. И. Его называли «Дипломатическая Кассандра». — Москва: Аванглион-принт, 2010.
Посилання
- Брезкун С. Позор Портсмута и Сахалин-карафуто // Журнал «Золотой Лев». — № 67-68
- Глушков В. В. Позор Портсмутского договора…
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baron Roman Romanovich Rozen 12 24 lyutogo 1847 Revel 31 grudnya 1921 Nyu Jork rosijskij diplomat tayemnij radnik gofmejster imperatorskogo dvoru Rozen Roman Romanovichros Rozen Roman RomanovichChlen Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi1911 1917Posol Rosijskoyi imperiyi v SShA1904 1911PoperednikArtur Pavlovich KassiniNastupnikGeorgij Petrovich Bahmetev9 j Posol Rosijskoyi imperiyi v Yaponiyi1902 28 sichnya 1904PoperednikIzvolskij Oleksandr PetrovichNastupnikGeorgij Petrovich BahmetevPosol Rosijskoyi imperiyi v Greciyi1 chervnya 1901 1902PoperednikMihajlo Kostyantinovich OnuNastupnikYurij Mikolajovich SherbachovPosol Rosijskoyi imperiyi v Serbiyi1895 1897PoperednikPersiani Oleksandr IvanovichNastupnikIzvolskij Oleksandr PetrovichPoslanec Rosijskoyi imperiyi v Meksici1890 1895Poperednikposada zasnovanaNastupnikVeber Karl IvanovichNarodivsya12 lyutogo 1847 1847 02 12 Revel Rosijska imperiyaPomer31 grudnya 1921 1921 12 31 74 roki Nyu Jork Nyu Jork SShAVidomij yakdiplomat politikKrayinaRosijska imperiyaAlma materUchilishe pravoznavstva i Tartuskij universitetBatkodDitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozen BiografiyaSin statskogo radnika Estlyandskogo vice gubernatora barona Romana Romanovicha Robert Gottlieb fon Rozena 1790 ta Yelizaveti Zaharivni Suhanovoyi krim nogo v sim yi bulo troye siniv Viktor Oleksandr i Grigorij Navchavsya u Domskij shkoli v Reveli potim u Derptskomu universiteti Tartu Estoniya ta Peterburzkomu uchilishi pravoznavstva Sluzhbu rozpochav u chervni 1868 roku u chini kolezkogo sekretarya u Ministerstvi zakordonnih sprav U 1872 1875 rokah vice konsul v Jokogami potim sekretar posolstva 1877 1879 i povirenij u spravah u Tokio 1879 1883 u 1884 1890 rokah Generalnij konsul u Nyu Jorku U kvitni 1890 roku provedenij u dijsni statski radniki Poslanec ta povnovazhnij ministr u Meksici 1890 1895 Serbiyi 1895 1897 Yaponiyi 1897 1899 Bavariyi 1899 1901 Greciyi 1901 1902 ta SShA 1905 1911 U Yaponiyi 12 aprelya 1898 roku pidpisav iz ministrom zakordonnih sprav krayini baronom Nisi protokol iz korejskogo pitannya Protokol Nisi Rozena U kvitni 1903 roku buv nadilenij chin gofmejstera Visokogo Dvoru U 1903 roci znovu buv priznachenij poslom do Yaponiyi Prorokuvav neminuchist zbrojnogo konfliktu z Yaponiyeyu i vrahovuyuchi yiyi sili napolyagav na zbilshenni rosijskih garnizoniv u Manchzhuriyi ta na zmicnenni Port Artura Vlitku 1903 roku rekomenduvav vzyati Manchzhuriyu pid nash protektorat oskilki posililosya proniknennya tudi yaponciv Hocha Rozen otrimuvav u vidpovid na svoyi poperedzhennya rizki rezolyuciyi z ministerstva vin prodovzhuvav napoleglivo raditi piti na postupki yaponcyam u Koreyi shob zmicniti stanovishe Rosiyi v Manchzhuriyi Koli pochalasya vijna Rozen pokinuv Yaponiyu i buv priznachenij poslom u SShA 1905 roku pid chas mirnih peregovoriv u Portsmuti buv drugim upovnovazhenim Rosiyi Aktivnoyi uchasti u peregovorah vin odnak ne brav S Yu Vitte pisav iz cogo privodu vin lyudina vihovana cilkom dzhentlmen ne beruchi bud yakoyi aktivnoyi uchasti v peregovorah nadavav meni v usomu povne spriyannya U serpni 1911 roku priznachenij do skladu Derzhavnoyi Radi perebuvav tam prisutnim chlenom Peredbachiv sho soyuz Rosiyi z Franciyeyu ta Angliyeyu neminuche zaluchit yiyi do vijni z Nimechchinoyu naslidki yakoyi navit u razi porazki nimciv budut dlya Rosiyi nespriyatlivi U 1916 roci u skladi dumskoyi delegaciyi yizdiv do Londona Parizha ta Rimu Inozemna presa ostannimi dnyami Timchasovogo uryadu nazivav Rozena kandidatom u ministri zakordonnih sprav U 1918 roci v Moskvi nalezhav do vidkritih germanofiliv gotovih vsim pozhertvuvati abi nimci zvilnili krayinu vid bilshovikiv Pislya revolyuciyi emigruvav do SShA Spivpracyuvav u shotizhnevomu zhurnali The Saturday Evening Post de drukuvav svoyi memuari 40 rokiv u diplomatiyi Zaginuv potrapivshi 31 grudnya 1921 roku u Nyu Jorku pid avtobus Buv odruzhenij z Yelizavetoyu Oleksiyivnoyu Odincovoyu dochka Yelizaveta Nagorodiorden Svyatogo Stanislava I st 1894 orden Svyatoyi Anni I st 1898 orden Svyatogo Volodimira II st 1900 orden Bilogo Orla 1907 orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1911 vidznaka za XL rokiv bezdogannoyi sluzhbi medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih orden Leva i Soncya III st 1873 orden Knyazya Danila I IV st 1874 kavalerskij hrest ordenu Danebrog 1879 orden Takova I st 1897 orden Vranishnogo soncya I st 1899 Velikij hrest ordenu Zaslug Svyatogo Mihajla 1901 Velikij hrest ordena Spasitelya 1903 PraciEvropejskaya politika Rossii Pg 1917 40 s Baron Roman Rozen Mir ili Vojna vo chtoby to ni stalo Promedlenie Vremeni smerti bezvozvratnoj podobno Petrograd Sklad izdaniya Parus 1917 Forty years of Diplomacy George Allen amp Unwin ltd 1922 PrimitkiGurko V I Cherty i siluety proshlogo M Novoe literaturnoe obozrenie 2000 S 362 LiteraturaKabanov D S Kubyshkin A I Sizonenko A I Ego nazyvali Diplomaticheskaya Kassandra Moskva Avanglion print 2010 PosilannyaBrezkun S Pozor Portsmuta i Sahalin karafuto Zhurnal Zolotoj Lev 67 68 Glushkov V V Pozor Portsmutskogo dogovora