Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Долиняни — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 370 осіб.
село Долиняни | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Могилів-Подільський район | ||||
Громада | Мурованокуриловецька селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05080070170086148 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1560 | ||||
Населення | 370 | ||||
Територія | 223,6 га км² | ||||
Площа | 2,004 км² | ||||
Поштовий індекс | 23415 | ||||
Телефонний код | +380 96 112 9 101 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°49′19″ пн. ш. 27°35′07″ сх. д. / 48.82194° пн. ш. 27.58528° сх. д.Координати: 48°49′19″ пн. ш. 27°35′07″ сх. д. / 48.82194° пн. ш. 27.58528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 269 м | ||||
Водойми | річка Жабля | ||||
Відстань до обласного центру | 110 км | ||||
Відстань до районного центру | 30 км | ||||
Найближча залізнична станція | Котюжани | ||||
Відстань до залізничної станції | 25 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45 | ||||
Карта | |||||
Долиняни | |||||
Долиняни | |||||
Мапа | |||||
Долиняни у Вікісховищі |
Географія
Село Долиняни розташоване на Подільській височині за 36 км на північ від Дністра, у басейні його притоки річки Жван, на невеликій річці Жабля, що є лівою притокою Жвану. Географічні координати села 48°49′20′′пн.ш., 27°35′ сх.д. Середня висота над рівнем моря 280 м. Село розміщене за 12 км на північ від центру громади смт Муровані Кирилівці, та за 100 км на південний захід від обласного центру м. Вінниці. Найближчий населений пункт с. Кривохижинці за 1 км на захід, південний захід. За 2 км на південний схід розміщується с. Снітків. На південь за 3 км знаходиться с. Курашівці, а за 3 км на північний схід с. Супівка, за 5 км на північний захід розміщується с. Михайлівці. Біля села проходить автомобільна дорога, що з'єднує села Михайлівці та Снітків. Найближча залізнична станція Котюжани розміщується за 12 км. Село має форму п'ятипроменевої зірки, протяжність з півночі на південь близько 2 км, з заходу на схід близько 2,2 км. Рельєф місцевості горбиста рівнина посічена річковими долинами. В центрі села є ставок, ще 2 знаходяться за межами села, площа найбільшого 4 га. За 1 км на північний захід знаходиться ліс, який простягається до с. Михайлівці. Кліматичні умови характерні для цієї частини України. Ґрунти світло-сірі лісові, по долинах супіщані на вершинах горбів глинисті. Рослинний і тваринний світ типовий для цього регіону.
Селом протікає річка , ліва притока Жвану.
Історія
Поблизу с. Долиняни відкрито цілий ряд археологічних пам'яток — два поселення трипільської культури V—IV тисячоліть до н. е. та три селища черняхівської культури III—IV століть н.е
Перші писемні згадки про с. Долиняни знаходимо ще у документах середини XV століття (правда, село тоді має назву Долини, а Долинянами стає у XVI столітті). За даними Михайла Грушевського, в одній з жалувальних грамот 1452 року польський король Казимір Великий віддає у володіння шляхтичу Теодоріку Бучацькому цілий ряд сіл по річках Жван та Лядова. Серед них — Долини (тепер с. Долиняни), Міхалівці (тепер с. Михайлівці), Курилівці (тепер Муровані Курилівці), Височок (тепер с. Польове). Натомість Бучацький зобов'язувався збудувати у Голчедаєві (тепер с. Вищеольчедаїв) кам'яний замок і захищати ці землі від татар. Долиняни також декілька разів були зруйновані татарами. Але село щоразу вперто відроджувалося, продовжуючи свою історію. Так, у документах останніх років XYI століття говориться про нове заселення Долинян (очевидно після їх руйнування татарами). Існування Долинян у XV—XVII ст. підтверджується археологічно. Київськими науковцями встановлено, що у ті часи Долиняни було зовсім маленьким сільцем з 10 — 15 дворищ, які розташовувалися на лівих схилах струмка лівої притоки р. Жабля на території сучасних садиб Сикильчука Деониса, Осадчука Григорія, Гордійчука Григорія, Григораша Степана, Богатюк Ліди, Білик Насті, обмеженого вулицями.
З 1793 р. село як і все Поділля переходить під владу Російської імперії.
У 18 ст. побудована церква, яка за переказами була дерев'яною, але у 19 ст. вона провалилась під землю (за переказами), на тому місці у наш час існує яр. У 1867—1877 рр. будується кам'яна церква, яка була відреставрована у 1998 р. В даний час діюча.
В 19 ст. у селі налічувалось близько 280 дворів, населення складало близько 850 чоловік. В селі було 2 крамниці. Село належало до Снітківської волості, яка утворилась після скасування кріпацтва.
20 ст. розпочалось у селі, як і в усій Російській імперії, виступами проти місцевих панів. На початку 1918 р. було утворено сільську раду. В 1927 році в село прибув перший трактор з двокорпусним плугом. В 1929 р. в селі організовано колгосп ім. Леніна. Під час голодомору 1933 р. в селі від голоду загинуло понад 100 людей, а в 1937—1939 рр. понад 30 осіб були репресовані.
В 1941 р., з початком Великої Вітчизняної війни, чоловіче населення села пішло на фронт. В липні 1941 року село було окуповане, а 22 березня 1944 р. звільнене радянською армією. З фронтів війни не повернулось 122 жителі села, країна оцінила подвиг воїнів, нагородивши їх 98 орденами і медалями.
У післявоєнний час село, як і вся країна, відбудовувалось. Важкі роки післявоєнного часу село пережило без значних втрат. В 1958 р. село електрифіковано, побудовано електростанцію, яка спочатку давала електрику тільки на колгосп, а з 1959 р. і всім домівкам жителів села. В 1959 р. було об'єднано колгоспи сіл Долиняни та Кривохижинці у колгосп ім. Леніна, а в 1985 році роз'єднано на колгосп ім. Чапаєва с. Кривохижинці та колгосп ім. Леніна с. Долиняни.
В 1962 році в селі побудовано будинок культури. В 1971 році відкривається нове двоповерхове приміщення школи на 250 учнів, у якому є просторий спортзал, актовий зал, їдальня, діє гуртожиток для учнів з с. Кривохижинці.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.
З 5 по 10 липня 2021 року в селі відбувся симпозіум народного малярства «Мальована хата».
Галерея
- Долиняни, сільська рада
- Долиняни, вул. Вінницька
- Церква в с. Долиняни
- Пам'ятник 112 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
Відомі люди
Уродженцями села є:
- Гордійчук Петро Григорович — літератор-перекладач.
- Городинський Станіслав Станіславович — український співак та композитор, Народний артист України.
- Дяченко Ганна Петрівна — українська поетеса.
- Савуляк Олександр Васильович — полковник Служби Безпеки України
- Таран Віктор Олександрович (04.03.1987, Долиняни — 18. 09. 2022, Донецька обл.) — учасник АТО/ООС, російсько — української війни.
- Цимбалюк Леонід Тимофійович — хірург, завідувач хірургічного відділення Хмільницької ЦРЛ, Заслужений лікар України
- Рудницький В'ячеслав Броніславович — український науковець, доктор фізико-математичних наук (1972), доктор технічних наук (1988), професор, академік Академії наук вищої школи України, Української академії економічної кібернетики; академік Нью-Йоркської академії наук, заслужений працівник народної освіти України.
Природо-заповідні території
За пів кілометра на північ, навпроти автобусної зупинки розташований ботанічний заказник місцевого значення Долина ірисів.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Симпозіум народного малярства "Мальована хата" (укр.), процитовано 8 жовтня 2022
Література
- Долиня́ни // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.463-464
Посилання
- Погода в селі Долиняни [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dolinyani znachennya Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Dolinyani selo v Ukrayini u Murovanokuriloveckij selishnij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 370 osib selo Dolinyani Gerb Prapor CerkvaCerkva Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Mogiliv Podilskij rajon Gromada Murovanokurilovecka selishna gromada Kod KATOTTG UA05080070170086148 Osnovni dani Zasnovane 1560 Naselennya 370 Teritoriya 223 6 ga km Plosha 2 004 km Poshtovij indeks 23415 Telefonnij kod 380 96 112 9 101 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 49 19 pn sh 27 35 07 sh d 48 82194 pn sh 27 58528 sh d 48 82194 27 58528 Koordinati 48 49 19 pn sh 27 35 07 sh d 48 82194 pn sh 27 58528 sh d 48 82194 27 58528 Serednya visota nad rivnem morya 269 m Vodojmi richka Zhablya Vidstan do oblasnogo centru 110 km Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kotyuzhani Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 km Misceva vlada Adresa radi 23400 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n smt Murovani Kurilivci vul Soborna 45 Karta Dolinyani Dolinyani Mapa Dolinyani u VikishovishiGeografiyaSelo Dolinyani roztashovane na Podilskij visochini za 36 km na pivnich vid Dnistra u basejni jogo pritoki richki Zhvan na nevelikij richci Zhablya sho ye livoyu pritokoyu Zhvanu Geografichni koordinati sela 48 49 20 pn sh 27 35 sh d Serednya visota nad rivnem morya 280 m Selo rozmishene za 12 km na pivnich vid centru gromadi smt Murovani Kirilivci ta za 100 km na pivdennij zahid vid oblasnogo centru m Vinnici Najblizhchij naselenij punkt s Krivohizhinci za 1 km na zahid pivdennij zahid Za 2 km na pivdennij shid rozmishuyetsya s Snitkiv Na pivden za 3 km znahoditsya s Kurashivci a za 3 km na pivnichnij shid s Supivka za 5 km na pivnichnij zahid rozmishuyetsya s Mihajlivci Bilya sela prohodit avtomobilna doroga sho z yednuye sela Mihajlivci ta Snitkiv Najblizhcha zaliznichna stanciya Kotyuzhani rozmishuyetsya za 12 km Selo maye formu p yatipromenevoyi zirki protyazhnist z pivnochi na pivden blizko 2 km z zahodu na shid blizko 2 2 km Relyef miscevosti gorbista rivnina posichena richkovimi dolinami V centri sela ye stavok she 2 znahodyatsya za mezhami sela plosha najbilshogo 4 ga Za 1 km na pivnichnij zahid znahoditsya lis yakij prostyagayetsya do s Mihajlivci Klimatichni umovi harakterni dlya ciyeyi chastini Ukrayini Grunti svitlo siri lisovi po dolinah supishani na vershinah gorbiv glinisti Roslinnij i tvarinnij svit tipovij dlya cogo regionu Selom protikaye richka liva pritoka Zhvanu IstoriyaPoblizu s Dolinyani vidkrito cilij ryad arheologichnih pam yatok dva poselennya tripilskoyi kulturi V IV tisyacholit do n e ta tri selisha chernyahivskoyi kulturi III IV stolit n e Pershi pisemni zgadki pro s Dolinyani znahodimo she u dokumentah seredini XV stolittya pravda selo todi maye nazvu Dolini a Dolinyanami staye u XVI stolitti Za danimi Mihajla Grushevskogo v odnij z zhaluvalnih gramot 1452 roku polskij korol Kazimir Velikij viddaye u volodinnya shlyahtichu Teodoriku Buchackomu cilij ryad sil po richkah Zhvan ta Lyadova Sered nih Dolini teper s Dolinyani Mihalivci teper s Mihajlivci Kurilivci teper Murovani Kurilivci Visochok teper s Polove Natomist Buchackij zobov yazuvavsya zbuduvati u Golchedayevi teper s Visheolchedayiv kam yanij zamok i zahishati ci zemli vid tatar Dolinyani takozh dekilka raziv buli zrujnovani tatarami Ale selo shorazu vperto vidrodzhuvalosya prodovzhuyuchi svoyu istoriyu Tak u dokumentah ostannih rokiv XYI stolittya govoritsya pro nove zaselennya Dolinyan ochevidno pislya yih rujnuvannya tatarami Isnuvannya Dolinyan u XV XVII st pidtverdzhuyetsya arheologichno Kiyivskimi naukovcyami vstanovleno sho u ti chasi Dolinyani bulo zovsim malenkim silcem z 10 15 dvorish yaki roztashovuvalisya na livih shilah strumka livoyi pritoki r Zhablya na teritoriyi suchasnih sadib Sikilchuka Deonisa Osadchuka Grigoriya Gordijchuka Grigoriya Grigorasha Stepana Bogatyuk Lidi Bilik Nasti obmezhenogo vulicyami Z 1793 r selo yak i vse Podillya perehodit pid vladu Rosijskoyi imperiyi U 18 st pobudovana cerkva yaka za perekazami bula derev yanoyu ale u 19 st vona provalilas pid zemlyu za perekazami na tomu misci u nash chas isnuye yar U 1867 1877 rr buduyetsya kam yana cerkva yaka bula vidrestavrovana u 1998 r V danij chas diyucha V 19 st u seli nalichuvalos blizko 280 dvoriv naselennya skladalo blizko 850 cholovik V seli bulo 2 kramnici Selo nalezhalo do Snitkivskoyi volosti yaka utvorilas pislya skasuvannya kripactva 20 st rozpochalos u seli yak i v usij Rosijskij imperiyi vistupami proti miscevih paniv Na pochatku 1918 r bulo utvoreno silsku radu V 1927 roci v selo pribuv pershij traktor z dvokorpusnim plugom V 1929 r v seli organizovano kolgosp im Lenina Pid chas golodomoru 1933 r v seli vid golodu zaginulo ponad 100 lyudej a v 1937 1939 rr ponad 30 osib buli represovani V 1941 r z pochatkom Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni choloviche naselennya sela pishlo na front V lipni 1941 roku selo bulo okupovane a 22 bereznya 1944 r zvilnene radyanskoyu armiyeyu Z frontiv vijni ne povernulos 122 zhiteli sela krayina ocinila podvig voyiniv nagorodivshi yih 98 ordenami i medalyami U pislyavoyennij chas selo yak i vsya krayina vidbudovuvalos Vazhki roki pislyavoyennogo chasu selo perezhilo bez znachnih vtrat V 1958 r selo elektrifikovano pobudovano elektrostanciyu yaka spochatku davala elektriku tilki na kolgosp a z 1959 r i vsim domivkam zhiteliv sela V 1959 r bulo ob yednano kolgospi sil Dolinyani ta Krivohizhinci u kolgosp im Lenina a v 1985 roci roz yednano na kolgosp im Chapayeva s Krivohizhinci ta kolgosp im Lenina s Dolinyani V 1962 roci v seli pobudovano budinok kulturi V 1971 roci vidkrivayetsya nove dvopoverhove primishennya shkoli na 250 uchniv u yakomu ye prostorij sportzal aktovij zal yidalnya diye gurtozhitok dlya uchniv z s Krivohizhinci 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Murovanokuriloveckoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Murovanokuriloveckogo rajonu selishe uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskogo rajonu Z 5 po 10 lipnya 2021 roku v seli vidbuvsya simpozium narodnogo malyarstva Malovana hata GalereyaDolinyani silska rada Dolinyani vul Vinnicka Cerkva v s Dolinyani Pam yatnik 112 voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah VVVVidomi lyudiUrodzhencyami sela ye Gordijchuk Petro Grigorovich literator perekladach Gorodinskij Stanislav Stanislavovich ukrayinskij spivak ta kompozitor Narodnij artist Ukrayini Dyachenko Ganna Petrivna ukrayinska poetesa Savulyak Oleksandr Vasilovich polkovnik Sluzhbi Bezpeki Ukrayini Taran Viktor Oleksandrovich 04 03 1987 Dolinyani 18 09 2022 Donecka obl uchasnik ATO OOS rosijsko ukrayinskoyi vijni Cimbalyuk Leonid Timofijovich hirurg zaviduvach hirurgichnogo viddilennya Hmilnickoyi CRL Zasluzhenij likar Ukrayini Rudnickij V yacheslav Bronislavovich ukrayinskij naukovec doktor fiziko matematichnih nauk 1972 doktor tehnichnih nauk 1988 profesor akademik Akademiyi nauk vishoyi shkoli Ukrayini Ukrayinskoyi akademiyi ekonomichnoyi kibernetiki akademik Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti Ukrayini Prirodo zapovidni teritoriyiZa piv kilometra na pivnich navproti avtobusnoyi zupinki roztashovanij botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Dolina irisiv Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Simpozium narodnogo malyarstva Malovana hata ukr procitovano 8 zhovtnya 2022LiteraturaDolinya ni Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 463 464PosilannyaPogoda v seli Dolinyani 20 grudnya 2011 u Wayback Machine