Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А ртур Се сіль Пі ґу англ Arthur Cecil Pigou 18 листопада 1877 Рейд Айл оф Вайт 7 березня 1959 Кембридж Велика Британія

Артур Сесіль Пігу

Артур Сесіль Пігу

А́ртур Се́сіль Пі́ґу (англ. Arthur Cecil Pigou; 18 листопада 1877, Рейд, Айл-оф-Вайт — 7 березня 1959, Кембридж, Велика Британія) — англійський економіст, видатний представник , учень і послідовник засновника цієї школи Альфреда Маршалла, автор концепції економіки добробуту. В історію ім'я економіста увійшло разом з відкритим ним , коли при зростанні грошової маси відсутність інфляційних очікувань і та процентних ставок можуть призвести не до підвищення, а до зниження рівня цін.

Артур Сесіл Пігу
англ. Arthur Cecil Pigou
image
Народився18 листопада 1877(1877-11-18)[3][4][…]
d, Острів Вайт, Південно-Східна Англія, Англія, Сполучене Королівство[1]
Помер7 березня 1959(1959-03-07)[1][2][…] (81 рік)
Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьекономіст, парамедик, викладач університету
Галузьекономіка
Alma materКоролівський коледж, Кембрідж, Кембриджський університет і Школа Герроу
Науковий керівникАльфред Маршалл
ВчителіАльфред Маршалл
Знання мованглійська[2]
ЗакладКембриджський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Нідерландська королівська академія наук
Magnum opusd
Батькоd[6]
Матиd[6]
Нагороди

Головна праця — Концепція економіки добробуту

Суть концепції економіки добробуту полягає в тому, що Артур Піґу розглядає як суму добробуту окремих індивідів. Основою соціального добробуту є , що трактується як кількість задоволення, котре можна виразити в грошовому еквіваленті. Розвиваючи свою ідею, Піґу стверджував, що «економічні» причини діють на економічний добробут будь-якої країни не прямо, а через створення й використання об'єктивного додаткового економічного добробуту, що його економісти називають національним доходом. Національний дохід, так само як економічний добробут, є частиною загального добробуту, що прямо чи опосередковано зв'язується з грошовим вираженням, є тією частиною об'єктивного доходу, що вимірюється грошима.

Науковий внесок

  • В праці «Економічна теорія добробуту» (1924) Піґу розвинув принцип «найбільшого блага для найбільшої кількості людей». Найвищого рівня добробуту можна досягти більш рівномірним розподілом доходів, хоча це може негативно вплинути на нагромадження капіталу й виробничу енергію.
  • Запропонував ідею перерозподілення доходів через активну податкову політику держави. Він обґрунтував необхідність прогресивної системи податків, яка передбачає збільшення ставки оподаткування пропорційно зростанню доходу, а також запровадження значного податку на спадщину. Він проаналізував : пряму та опосередковану. Перша передбачає державний контроль над цінами та обсягами випуску продукції, друга — використання податків і субсидій як інструментів
  • Піґу вважав, що за умов вільної конкуренції достатньо опосередкованих методів, а з посиленням позицій монополій в економічному житті виникає необхідність прямого втручання держави.
  • Значну увагу він приділяв проблемі зайнятості населення, яку зв'язував з рівнем заробітної плати і реальним попитом на працю. Якщо скорочується повільніше, ніж падають ціни, то зростає , що веде до збільшення сукупного попиту й випуску продукції. Унаслідок цього зростає зайнятість або, як визначає Піґу, національний дохід — загальний обсяг товарів та послуг, що виготовляються в суспільстві протягом року, тобто та частка матеріального доходу суспільства, яка може бути виражена в грошах, — товари та послуги для кінцевого споживання.

Кар'єра

Після закінчення Кембриджського університету, де він спеціалізувався на вивченні математики та історії, Піґу залишився працювати на кафедрі політичної економії, а в 1908 змінив Альфреда Маршалла і залишався її беззмінним керівником до 1943. У 1918—1919 Піґу був членом Валютного комітету, в 1919—1920 — членом Королівської комісії з прибуткових податків, а в 1924—1925 — членом комітету Чемберлена з питань грошового обігу.

Наукова діяльність

Поряд з вивченням практичних питань економіки і розробкою окремих аспектів економічної і соціальної політики Піґу займався теоретичними дослідженнями і здобув широку популярність завдяки своїм роботам з економічної теорії добробуту. Головна праця Піґу — Економічна теорія добробуту (The Economics of Welfare, 1920); серед інших його робіт — (The Economics of Stationary States, 1935), (Employment and Equilibrium, 1949), (Industrial Fluctuations, 1929).Запропонована Піґу економічна теорія добробуту, що являла собою спробу об'єднання пізніх рікардіанських вчень з ідеями розвитку , лягла в основу соціальних реформ, що проводяться у Великій Британії, і сприяла розвитку численних теорій держави загального благоденства. Центральне місце в даній теорії займає , який визначається як частка матеріального доходу суспільства, яка може бути виражена в грошах. Велике значення надається постановці та розгляду соціальних проблем, зокрема, питань праці, заробітної плати і безробіття, вирішення яких впливає на величину і розподіл національного дивіденду, тобто. економічного і загального добробуту, вивченню циклічних коливань в економіці, основну причину яких Піґу бачив у зміні попиту на працю. Разом з тим, визнаючи роль держави у вирішенні соціальних проблем, Піґу був прихильником вільної конкуренції в економіці і обмежував межі державного втручання в економічне життя, виступав проти державного регулювання цін і розподілу ресурсів.

Див. також

Примітки

  1. Пигу Артур Сесил // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. KNAW Past Members
    d:Track:Q21491701
  5. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. Словарь современной экономической теории Макмиллана. М., 1997.
  8. Пигу А. Экономическая теория благосостояния. М., 1985. (том I [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]; том II [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]).
  9. Харрис Л. «Денежная теория». М.:"Прогресс", 1990.
  10. Сакс Дж., Ларрен Б. Ф. «Макроэкономика. Глобальный подход». М.: «Дело», 1996.
  11. J.-M.Grandmont «Money and Value», 1982.
  12. B. Morgan «Monetarists and Keynesians. Their Contribution to Monetary Theory».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

A rtur Se sil Pi gu angl Arthur Cecil Pigou 18 listopada 1877 Rejd Ajl of Vajt 7 bereznya 1959 Kembridzh Velika Britaniya anglijskij ekonomist vidatnij predstavnik uchen i poslidovnik zasnovnika ciyeyi shkoli Alfreda Marshalla avtor koncepciyi ekonomiki dobrobutu V istoriyu im ya ekonomista uvijshlo razom z vidkritim nim koli pri zrostanni groshovoyi masi vidsutnist inflyacijnih ochikuvan i ta procentnih stavok mozhut prizvesti ne do pidvishennya a do znizhennya rivnya cin Artur Sesil Piguangl Arthur Cecil PigouNarodivsya18 listopada 1877 1877 11 18 3 4 d Ostriv Vajt Pivdenno Shidna Angliya Angliya Spoluchene Korolivstvo 1 Pomer7 bereznya 1959 1959 03 07 1 2 81 rik Kembridzh Angliya Velika Britaniya 1 Krayina Velika BritaniyaDiyalnistekonomist paramedik vikladach universitetuGaluzekonomikaAlma materKorolivskij koledzh Kembridzh Kembridzhskij universitet i Shkola GerrouNaukovij kerivnikAlfred MarshallVchiteliAlfred MarshallZnannya movanglijska 2 ZakladKembridzhskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Niderlandska korolivska akademiya naukMagnum opusdBatkod 6 Matid 6 Nagorodid 1903 Chlen Britanskoyi akademiyi 1927 d Mediafajli u VikishovishiGolovna pracya Koncepciya ekonomiki dobrobutuSut koncepciyi ekonomiki dobrobutu polyagaye v tomu sho Artur Pigu rozglyadaye yak sumu dobrobutu okremih individiv Osnovoyu socialnogo dobrobutu ye sho traktuyetsya yak kilkist zadovolennya kotre mozhna viraziti v groshovomu ekvivalenti Rozvivayuchi svoyu ideyu Pigu stverdzhuvav sho ekonomichni prichini diyut na ekonomichnij dobrobut bud yakoyi krayini ne pryamo a cherez stvorennya j vikoristannya ob yektivnogo dodatkovogo ekonomichnogo dobrobutu sho jogo ekonomisti nazivayut nacionalnim dohodom Nacionalnij dohid tak samo yak ekonomichnij dobrobut ye chastinoyu zagalnogo dobrobutu sho pryamo chi oposeredkovano zv yazuyetsya z groshovim virazhennyam ye tiyeyu chastinoyu ob yektivnogo dohodu sho vimiryuyetsya groshima Naukovij vnesokV praci Ekonomichna teoriya dobrobutu 1924 Pigu rozvinuv princip najbilshogo blaga dlya najbilshoyi kilkosti lyudej Najvishogo rivnya dobrobutu mozhna dosyagti bilsh rivnomirnim rozpodilom dohodiv hocha ce mozhe negativno vplinuti na nagromadzhennya kapitalu j virobnichu energiyu Zaproponuvav ideyu pererozpodilennya dohodiv cherez aktivnu podatkovu politiku derzhavi Vin obgruntuvav neobhidnist progresivnoyi sistemi podatkiv yaka peredbachaye zbilshennya stavki opodatkuvannya proporcijno zrostannyu dohodu a takozh zaprovadzhennya znachnogo podatku na spadshinu Vin proanalizuvav pryamu ta oposeredkovanu Persha peredbachaye derzhavnij kontrol nad cinami ta obsyagami vipusku produkciyi druga vikoristannya podatkiv i subsidij yak instrumentiv Pigu vvazhav sho za umov vilnoyi konkurenciyi dostatno oposeredkovanih metodiv a z posilennyam pozicij monopolij v ekonomichnomu zhitti vinikaye neobhidnist pryamogo vtruchannya derzhavi Znachnu uvagu vin pridilyav problemi zajnyatosti naselennya yaku zv yazuvav z rivnem zarobitnoyi plati i realnim popitom na pracyu Yaksho skorochuyetsya povilnishe nizh padayut cini to zrostaye sho vede do zbilshennya sukupnogo popitu j vipusku produkciyi Unaslidok cogo zrostaye zajnyatist abo yak viznachaye Pigu nacionalnij dohid zagalnij obsyag tovariv ta poslug sho vigotovlyayutsya v suspilstvi protyagom roku tobto ta chastka materialnogo dohodu suspilstva yaka mozhe buti virazhena v groshah tovari ta poslugi dlya kincevogo spozhivannya Kar yeraPislya zakinchennya Kembridzhskogo universitetu de vin specializuvavsya na vivchenni matematiki ta istoriyi Pigu zalishivsya pracyuvati na kafedri politichnoyi ekonomiyi a v 1908 zminiv Alfreda Marshalla i zalishavsya yiyi bezzminnim kerivnikom do 1943 U 1918 1919 Pigu buv chlenom Valyutnogo komitetu v 1919 1920 chlenom Korolivskoyi komisiyi z pributkovih podatkiv a v 1924 1925 chlenom komitetu Chemberlena z pitan groshovogo obigu Naukova diyalnistPoryad z vivchennyam praktichnih pitan ekonomiki i rozrobkoyu okremih aspektiv ekonomichnoyi i socialnoyi politiki Pigu zajmavsya teoretichnimi doslidzhennyami i zdobuv shiroku populyarnist zavdyaki svoyim robotam z ekonomichnoyi teoriyi dobrobutu Golovna pracya Pigu Ekonomichna teoriya dobrobutu The Economics of Welfare 1920 sered inshih jogo robit The Economics of Stationary States 1935 Employment and Equilibrium 1949 Industrial Fluctuations 1929 Zaproponovana Pigu ekonomichna teoriya dobrobutu sho yavlyala soboyu sprobu ob yednannya piznih rikardianskih vchen z ideyami rozvitku lyagla v osnovu socialnih reform sho provodyatsya u Velikij Britaniyi i spriyala rozvitku chislennih teorij derzhavi zagalnogo blagodenstva Centralne misce v danij teoriyi zajmaye yakij viznachayetsya yak chastka materialnogo dohodu suspilstva yaka mozhe buti virazhena v groshah Velike znachennya nadayetsya postanovci ta rozglyadu socialnih problem zokrema pitan praci zarobitnoyi plati i bezrobittya virishennya yakih vplivaye na velichinu i rozpodil nacionalnogo dividendu tobto ekonomichnogo i zagalnogo dobrobutu vivchennyu ciklichnih kolivan v ekonomici osnovnu prichinu yakih Pigu bachiv u zmini popitu na pracyu Razom z tim viznayuchi rol derzhavi u virishenni socialnih problem Pigu buv prihilnikom vilnoyi konkurenciyi v ekonomici i obmezhuvav mezhi derzhavnogo vtruchannya v ekonomichne zhittya vistupav proti derzhavnogo regulyuvannya cin i rozpodilu resursiv Div takozhPodatok Pigu en Kembridzhska superechka pro kapitalPrimitkiPigu Artur Sesil Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 KNAW Past Members d Track Q21491701 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Slovar sovremennoj ekonomicheskoj teorii Makmillana M 1997 Pigu A Ekonomicheskaya teoriya blagosostoyaniya M 1985 tom I 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine tom II 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Harris L Denezhnaya teoriya M Progress 1990 Saks Dzh Larren B F Makroekonomika Globalnyj podhod M Delo 1996 J M Grandmont Money and Value 1982 B Morgan Monetarists and Keynesians Their Contribution to Monetary Theory

Дата публікації:
Топ