Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
xine (ˈ) — багатоплатформовий рушій для програвання відео і аудіо файлів. Складається з бібліотеки xine-lib, яка підтримує численні фронтенди з GUI-інтерфейсами (xine-ui), а також набору супутніх плаґінів. Бібліотека використовується у низці популярних , серед яких , , Totem, kaffeine.
 | |
| Тип | програмна бібліотека, медіа-програвач |
|---|---|
| Розробник | xine team |
| Операційна система | крос-платформовий |
| GNU фреймворк | GTK і Qt |
| Мова програмування | C |
| Ліцензія | GNU GPL |
| Репозиторій | sourceforge.net/p/xine/gxine/ci/default/tree/ |
| Вебсайт | www.xine-project.org |
| |
xine підтримує роботу в багатонитевому режимі, підтримує велику кількість популярних і маловідомих форматів і кодеків, може обробляти як локальний контент, так і передані по мережі мультимедіа потоки.
Модульна архітектура дозволяє легко нарощувати функціональність через плаґіни. Розрізняється 5 основних класів плаґінів:
- плаґіни вводу для прийому даних (файлова система, DVD, CD, HTTP тощо),
- плаґіни виводу (, OpenGL, SDL, Framebuffer, ASCII, OSS, ALSA тощо),
- плаґіни для розпакування медіаконтейнерів (демуксери),
- плаґіни для декодування відео та аудіо даних,
- плаґіни для застосування ефектів (придушення відлуння, еквалайзер тощо).
xine викотристовує бібліотеки інших проєктів, такі як , , FFmpeg, , , . xine може також використовувати бінарні кодеки Windows через програмну обгортку, зібрані як w32codecs, для відтворення деяких форматів медія, що не підтримуються прямо.
Історія
xine було засновано у 2000 році Гюнтером Бартшем невдовзі після LinuxTag. На той час відтворення DVD-дисків у Linux було описано як болісний процес, оскільки доводилося вручну створювати іменовані аудіо- та відеоканали та запускати окремі процеси декодерів. Гюнтер зрозумів, що підхід OMS (Open Media System) або LiViD має очевидні недоліки з точки зору синхронізації аудіо та відео, тому xine народився як експеримент, який намагався зробити все правильно. Проєкт перетворився на сучасний багатопотоковий медіаплеєр з багатопотоковою архітектурою.
Під час розробки xine було докладено певних зусиль для чіткого розділення рушія програвача (xine-lib) та інтерфейсу (xine-ui). Починаючи з версії 1.0 (2004-12-25), API xine-lib вважається стабільним, і на нього покладаються декілька програм та плеєрів. Гюнтер залишив проєкт у 2003 році, коли він офіційно оголосив нових керівників проєкту, Мігеля Фрейтаса, Міхаеля Ройтша, Майка Мелансона та Тібо Маттерна.
Виноски
- the xine project - Features. xine-project.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 28 травня 2010.
- xine FAQ, How do I pronounce "xine"?. xine-project.org. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2006.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 10 червня 2012.
- About xine. xine-project.org. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 14 листопада 2006.
Посилання
- Домівка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
xine ˈ bagatoplatformovij rushij dlya progravannya video i audio fajliv Skladayetsya z biblioteki xine lib yaka pidtrimuye chislenni frontendi z GUI interfejsami xine ui a takozh naboru suputnih plaginiv Biblioteka vikoristovuyetsya u nizci populyarnih sered yakih Totem kaffeine xine projectTipprogramna biblioteka media progravachRozrobnikxine teamOperacijna sistemakros platformovijGNU frejmvorkGTK i QtMova programuvannyaCLicenziyaGNU GPLRepozitorijsourceforge net p xine gxine ci default tree Vebsajtwww xine project org Mediafajli u Vikishovishi xine pidtrimuye robotu v bagatonitevomu rezhimi pidtrimuye veliku kilkist populyarnih i malovidomih formativ i kodekiv mozhe obroblyati yak lokalnij kontent tak i peredani po merezhi multimedia potoki Modulna arhitektura dozvolyaye legko naroshuvati funkcionalnist cherez plagini Rozriznyayetsya 5 osnovnih klasiv plaginiv plagini vvodu dlya prijomu danih fajlova sistema DVD CD HTTP tosho plagini vivodu OpenGL SDL Framebuffer ASCII OSS ALSA tosho plagini dlya rozpakuvannya mediakontejneriv demukseri plagini dlya dekoduvannya video ta audio danih plagini dlya zastosuvannya efektiv pridushennya vidlunnya ekvalajzer tosho xine vikotristovuye biblioteki inshih proyektiv taki yak FFmpeg xine mozhe takozh vikoristovuvati binarni kodeki Windows cherez programnu obgortku zibrani yak w32codecs dlya vidtvorennya deyakih formativ mediya sho ne pidtrimuyutsya pryamo Istoriyaxine bulo zasnovano u 2000 roci Gyunterom Bartshem nevdovzi pislya LinuxTag Na toj chas vidtvorennya DVD diskiv u Linux bulo opisano yak bolisnij proces oskilki dovodilosya vruchnu stvoryuvati imenovani audio ta videokanali ta zapuskati okremi procesi dekoderiv Gyunter zrozumiv sho pidhid OMS Open Media System abo LiViD maye ochevidni nedoliki z tochki zoru sinhronizaciyi audio ta video tomu xine narodivsya yak eksperiment yakij namagavsya zrobiti vse pravilno Proyekt peretvorivsya na suchasnij bagatopotokovij mediapleyer z bagatopotokovoyu arhitekturoyu Pid chas rozrobki xine bulo dokladeno pevnih zusil dlya chitkogo rozdilennya rushiya progravacha xine lib ta interfejsu xine ui Pochinayuchi z versiyi 1 0 2004 12 25 API xine lib vvazhayetsya stabilnim i na nogo pokladayutsya dekilka program ta pleyeriv Gyunter zalishiv proyekt u 2003 roci koli vin oficijno ogolosiv novih kerivnikiv proyektu Migelya Frejtasa Mihaelya Rojtsha Majka Melansona ta Tibo Matterna Vinoskithe xine project Features xine project org Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 28 travnya 2010 xine FAQ How do I pronounce xine xine project org Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2006 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2012 About xine xine project org Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 14 listopada 2006 PosilannyaDomivka