Франсі́ско Та́рреґа (ісп. Francisco Tárrega; повне ім'я — Франсіско Тарреґа-і-Ешеа; кат. Francesc d'Assís Tàrrega i Eixea; 21 листопада 1852, Віла-Реал, провінція Кастельйон — 15 грудня 1909, Барселона) — видатний валенсійський (іспанський) класичний гітарист і композитор, один із засновників сучасного виконавського мистецтва на цьому інструменті.
Франсіско Тарреґа | |
---|---|
Francisco Tárrega | |
Основна інформація | |
Дата народження | 21 листопада 1852 |
Місце народження | Віла-Реал |
Дата смерті | 15 грудня 1909 (57 років) |
Місце смерті | Барселона |
Роки активності | 1874 — 1909 |
Громадянство | Іспанія |
Професія | композитор, гітарист, педагог |
Освіта | Мадридська консерваторія |
Вчителі | d |
Відомі учні | d, d, d, d, d і d |
Інструменти | класична гітара |
Жанри | музика епохи романтизму |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Франсіско Тарреґа охрещений 21 листопада 1852 року в парафіяльній церкві Віла-Реала єпархії Тортоса. Його батько грав фламенко і кілька інших гітарних стилів. Коли він пішов працювати сторожем у монастирі Сан-Паскуаль, дитина почала робити спроби гри на батьківській гітарі.
У дитинстві Франсіско втік від своєї няні й упав у зрошувальний канал, де пошкодив собі око. Побоюючись, що син може повністю втратити зір, його батько перевіз сім'ю в Кастельйон-де-ла-Плана відвідувати музичні заняття, тому що як музикант він зможе заробити собі на життя, навіть якщо осліпне. Обидва перших учителі музики, Еухеніо Руїс і Мануель Гонсалес, були незрячими. 1862 року продовжив учитися грі на гітарі в Хуліана Аркаса й водночас — на фортепіано.
1874 року Тарреґа вступив до Мадридської консерваторії, завдяки допомозі свого друга, багатого купця Антоніо Канеса. Із собою він привіз нещодавно куплену гітару роботи майстра . У консерваторії Тарреґа навчався у педагога Еміліо Арріета, який переконав його зосередитися на гітарі й відмовитися від удосконалення гри на фортепіано.
1880 року після закінчення консерваторії Тарреґа займається педагогічною, концертною і композиторською діяльністю.
Протягом зими 1880 року Тарреґа виступав у Новельді, де після концерту відома у місті людина запросила виконавця послухати його дочку Марію Хосе Різо, яка навчалася грати на гітарі. Незабаром вони заручилися.
1881 року Тарреґа виступав у Ліоні й Парижі, де відбувалися ювілейні урочистості з нагоди 200-річчя з дня смерті Педро Кальдерона. Він також грав у Лондоні, але він не злюбив ані мови, ані погоди. Існує байка про його візит до Англії. Після концерту дехто помітив, що музикант був не в дусі. «У чому справа, маестро?», — запитали його. — «Ви сумуєте по дому? Вашій родині?» Йому порадили закарбувати цей момент смутку в музиці. Так народилась тема одного з найвизначніших його творів «Lágrima» (буквально сльози). Після гри в Лондоні він повернувся до Новельди і на Різдво 1882 року одружився з Марією Хосе Різо.
Тарреґа і його дружина переїхали до Мадрида, але після смерті їхньої маленької доньки Марії Жозефи де лос Анхелес Тарреґа Різо вони 1885 року назавжди переселяються до Барселони. У них народилося ще троє дітей: Пакіто (Франсіско), Марія Розатіа (Марія Розалія, більше відома як Марієтта) і Консепсьйон. Незабаром на гастролях у Валенсії Тарреґа зустрівся з багатою вдовою Кончею Мартінес, яка стала його покровителем. Вона дозволила йому і його родині використовувати свій будинок у Барселоні, де маестро написав велику частину своїх найпопулярніших творів. Пізніше вона взяла його до Гранади, де гітарист задумав тему «Спогадів про Альгамбру».
З кінця 1880-х років до 1903 року Тарреґа продовжував писати твори, але обмежив свою концертну діяльність Іспанією. 1900 року Тарреґа відвідав Алжир, де почув ритми арабського барабана. Наступного ранку на основі цього ритму він написав «Danza Mora». Приблизно 1902 року він підстриг собі нігті і створив звук, який стане типовим для гітаристів його школи. Наступного року він вирушив на гастролі до Італії, давши вельми успішні концертів у Римі, Неаполі та Мілані.
1906 року після інсульту в нього наступив параліч правої половини тіла. Але, попри те, що він повернувся до концертної діяльності, повністю одужати йому так і не вдалося. 2 грудня 1909 року він закінчив свій останній твір [en]. Франсіско Тарреґа помер 1909 року в Барселоні й був похований у місті Кастельйон-де-ла-Плана.
Творчість
Віртуоз Франсіско Тарреґа — один з найвидатніших гітаристів і гітарних композиторів кінця XIX — початку XX ст., якого називали «Сарасате на гітарі».
Тарреґа, як його друг Ісаак Альбеніс і багато інших іспанських сучасників, у своїх творах об'єднував романтичні тенденції в класичній музиці з іспанськими елементами фольклору. Найбільш яскраво це проявилось у «Спогадах про Альгамбру» та перекладень для гітари кількох фортепіанних творів Альбеніса, зокрема «Asturias (Leyenda)».
Його репертуар складається з 78 оригінальних творів для гітари (Спогади про Альгамбру, Арабське капричіо, Danza Mora тощо) і 120 аранжувань творів, написаних для інших інструментів, таких композиторів, як Людвіг ван Бетховен, Фредерік Шопен і Фелікс Мендельсон.
Серед його учнів були [ru], [ru], Даніель Фортеа.
Високо цінував майстерність Тарреґи Андрес Сеґовія, який часто виконував його твори і використав у своїй роботі його педагогічні методи.
Саме з його твору «Gran Vals» фірма Nokia взяла свою «фірмову» мелодію для дзвінка стільникового телефону.
Див. також
- 5058 Тарреґа — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Біографія Франсіско Тарреґа (рос.)
- Спогади про Альгамбру у виконанні Нарсисо Йепеса на Youtube
- Франсіско Тарреґа. Gran Vals, уривок якого запозичила Nokia для рінгтону «Nokiatune» на Youtube.
- Франсіско Тарреґа. Lágrima на Youtube
- Франсіско Тарреґа. Oremus & Endecha на Youtube
- Франсіско Тарреґа. Danza Mora на Youtube
- by , published by Ayuntamiento de Vila-Real,
- by
- Francisco Tárrega, Werden und Wirkung by [de], published by Edition Saint-Georges. .
- Francisco Tárrega, Complete Guitar Works by Michel Beauchamp, edited by Productions d'Oz.
- Francisco Tárrega y la guitarra en España entre 1830 y 1960 by Wolf Moser, published by Piles Editorial de Música S.A.
- Francisco Tárrega, Collected Guitar Works, reprints of early editions, by Rafael Andia, Chanterelle 1001 and 1002.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсіско Тарреґа |
- Вільні ноти авторства Франсіско Тарреґа на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Francisco Tárrega на сайті IMDb (англ.)
- (with MIDI music files, that are not at all reflective of Tárrega's performance style, but instead of sheetmusic)
- Tárrega / Walter Leckie Manuscripts, www.theguitarmuseum.com
- and by Carmen Copovi Llop (ісп.)
- Photos from Francisco Tárrega's room in the Vila-real City Museum
- Monument in Vila-Real
- by Salvador Carracedo Benet
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransi sko Ta rrega isp Francisco Tarrega povne im ya Fransisko Tarrega i Eshea kat Francesc d Assis Tarrega i Eixea 21 listopada 1852 Vila Real provinciya Kasteljon 15 grudnya 1909 Barselona vidatnij valensijskij ispanskij klasichnij gitarist i kompozitor odin iz zasnovnikiv suchasnogo vikonavskogo mistectva na comu instrumenti Fransisko TarregaFrancisco TarregaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya21 listopada 1852 1852 11 21 Misce narodzhennyaVila RealData smerti15 grudnya 1909 1909 12 15 57 rokiv Misce smertiBarselonaRoki aktivnosti1874 1909Gromadyanstvo IspaniyaProfesiyakompozitor gitarist pedagogOsvitaMadridska konservatoriyaVchitelidVidomi uchniSalvador Garcia Pancha Verda d d d d d i dInstrumentiklasichna gitaraZhanrimuzika epohi romantizmu Fajli u VikishovishiBiografiya Spogadi pro Algambru source source Spogadi pro Algambru u vikonanni Carlo Alberto Boni Pri problemah glyante v dovidku Pam yatnik Fransisko Tarregi u Vila Reali Fransisko Tarrega ohreshenij 21 listopada 1852 roku v parafiyalnij cerkvi Vila Reala yeparhiyi Tortosa Jogo batko grav flamenko i kilka inshih gitarnih stiliv Koli vin pishov pracyuvati storozhem u monastiri San Paskual ditina pochala robiti sprobi gri na batkivskij gitari Noti Danza Mora U ditinstvi Fransisko vtik vid svoyeyi nyani j upav u zroshuvalnij kanal de poshkodiv sobi oko Poboyuyuchis sho sin mozhe povnistyu vtratiti zir jogo batko pereviz sim yu v Kasteljon de la Plana vidviduvati muzichni zanyattya tomu sho yak muzikant vin zmozhe zarobiti sobi na zhittya navit yaksho oslipne Obidva pershih uchiteli muziki Euhenio Ruyis i Manuel Gonsales buli nezryachimi 1862 roku prodovzhiv uchitisya gri na gitari v Huliana Arkasa j vodnochas na fortepiano 1874 roku Tarrega vstupiv do Madridskoyi konservatoriyi zavdyaki dopomozi svogo druga bagatogo kupcya Antonio Kanesa Iz soboyu vin priviz neshodavno kuplenu gitaru roboti majstra U konservatoriyi Tarrega navchavsya u pedagoga Emilio Arrieta yakij perekonav jogo zosereditisya na gitari j vidmovitisya vid udoskonalennya gri na fortepiano 1880 roku pislya zakinchennya konservatoriyi Tarrega zajmayetsya pedagogichnoyu koncertnoyu i kompozitorskoyu diyalnistyu Protyagom zimi 1880 roku Tarrega vistupav u Noveldi de pislya koncertu vidoma u misti lyudina zaprosila vikonavcya posluhati jogo dochku Mariyu Hose Rizo yaka navchalasya grati na gitari Nezabarom voni zaruchilisya 1881 roku Tarrega vistupav u Lioni j Parizhi de vidbuvalisya yuvilejni urochistosti z nagodi 200 richchya z dnya smerti Pedro Kalderona Vin takozh grav u Londoni ale vin ne zlyubiv ani movi ani pogodi Isnuye bajka pro jogo vizit do Angliyi Pislya koncertu dehto pomitiv sho muzikant buv ne v dusi U chomu sprava maestro zapitali jogo Vi sumuyete po domu Vashij rodini Jomu poradili zakarbuvati cej moment smutku v muzici Tak narodilas tema odnogo z najviznachnishih jogo tvoriv Lagrima bukvalno slozi Pislya gri v Londoni vin povernuvsya do Noveldi i na Rizdvo 1882 roku odruzhivsya z Mariyeyu Hose Rizo Tarrega i jogo druzhina pereyihali do Madrida ale pislya smerti yihnoyi malenkoyi donki Mariyi Zhozefi de los Anheles Tarrega Rizo voni 1885 roku nazavzhdi pereselyayutsya do Barseloni U nih narodilosya she troye ditej Pakito Fransisko Mariya Rozatia Mariya Rozaliya bilshe vidoma yak Mariyetta i Konsepsjon Nezabarom na gastrolyah u Valensiyi Tarrega zustrivsya z bagatoyu vdovoyu Koncheyu Martines yaka stala jogo pokrovitelem Vona dozvolila jomu i jogo rodini vikoristovuvati svij budinok u Barseloni de maestro napisav veliku chastinu svoyih najpopulyarnishih tvoriv Piznishe vona vzyala jogo do Granadi de gitarist zadumav temu Spogadiv pro Algambru Z kincya 1880 h rokiv do 1903 roku Tarrega prodovzhuvav pisati tvori ale obmezhiv svoyu koncertnu diyalnist Ispaniyeyu 1900 roku Tarrega vidvidav Alzhir de pochuv ritmi arabskogo barabana Nastupnogo ranku na osnovi cogo ritmu vin napisav Danza Mora Priblizno 1902 roku vin pidstrig sobi nigti i stvoriv zvuk yakij stane tipovim dlya gitaristiv jogo shkoli Nastupnogo roku vin virushiv na gastroli do Italiyi davshi velmi uspishni koncertiv u Rimi Neapoli ta Milani 1906 roku pislya insultu v nogo nastupiv paralich pravoyi polovini tila Ale popri te sho vin povernuvsya do koncertnoyi diyalnosti povnistyu oduzhati jomu tak i ne vdalosya 2 grudnya 1909 roku vin zakinchiv svij ostannij tvir en Fransisko Tarrega pomer 1909 roku v Barseloni j buv pohovanij u misti Kasteljon de la Plana TvorchistVirtuoz Fransisko Tarrega odin z najvidatnishih gitaristiv i gitarnih kompozitoriv kincya XIX pochatku XX st yakogo nazivali Sarasate na gitari Tarrega yak jogo drug Isaak Albenis i bagato inshih ispanskih suchasnikiv u svoyih tvorah ob yednuvav romantichni tendenciyi v klasichnij muzici z ispanskimi elementami folkloru Najbilsh yaskravo ce proyavilos u Spogadah pro Algambru ta perekladen dlya gitari kilkoh fortepiannih tvoriv Albenisa zokrema Asturias Leyenda Jogo repertuar skladayetsya z 78 originalnih tvoriv dlya gitari Spogadi pro Algambru Arabske kaprichio Danza Mora tosho i 120 aranzhuvan tvoriv napisanih dlya inshih instrumentiv takih kompozitoriv yak Lyudvig van Bethoven Frederik Shopen i Feliks Mendelson Urivok Gran Vals source source track Rington Nokiatune Pri problemah glyante v dovidku Sered jogo uchniv buli ru ru Daniel Fortea Visoko cinuvav majsternist Tarregi Andres Segoviya yakij chasto vikonuvav jogo tvori i vikoristav u svoyij roboti jogo pedagogichni metodi Same z jogo tvoru Gran Vals firma Nokia vzyala svoyu firmovu melodiyu dlya dzvinka stilnikovogo telefonu Div takozh5058 Tarrega asteroyid nazvanij na chest kompozitora PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaBiografiya Fransisko Tarrega ros Spogadi pro Algambru u vikonanni Narsiso Jepesa na Youtube Fransisko Tarrega Gran Vals urivok yakogo zapozichila Nokia dlya ringtonu Nokiatune na Youtube Fransisko Tarrega Lagrima na Youtube Fransisko Tarrega Oremus amp Endecha na Youtube Fransisko Tarrega Danza Mora na Youtube by published by Ayuntamiento de Vila Real ISBN 84 88331 82 7 by Francisco Tarrega Werden und Wirkung by de published by Edition Saint Georges ISBN 3 00 012750 X Francisco Tarrega Complete Guitar Works by Michel Beauchamp edited by Productions d Oz ISBN 978 2 89655 079 1 Francisco Tarrega y la guitarra en Espana entre 1830 y 1960 by Wolf Moser published by Piles Editorial de Musica S A ISBN 978 84 96814 34 9 Francisco Tarrega Collected Guitar Works reprints of early editions by Rafael Andia Chanterelle 1001 and 1002 ISBN 3 89044 125 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fransisko Tarrega Vilni noti avtorstva Fransisko Tarrega na sajti International Music Score Library Project IMSLP Francisco Tarrega na sajti IMDb angl with MIDI music files that are not at all reflective of Tarrega s performance style but instead of sheetmusic Tarrega Walter Leckie Manuscripts www theguitarmuseum com and by Carmen Copovi Llop isp Photos from Francisco Tarrega s room in the Vila real City Museum Monument in Vila Real by Salvador Carracedo Benet