Андрес Торрес Сеговія ісп Andrés Torres Segovia з 1981 р з додаванням титулу маркіз де Салобренья ісп marqués de Salobre

Андрес Торрес Сеговія (ісп. Andrés Torres Segovia, з 1981 р. з додаванням титулу маркіз де Салобренья, ісп. marqués de Salobreña; 21 лютого 1893, Лінарес — 3 червня 1987, Мадрид) — іспанський гітарист, популяризатор гітари в академічній музиці.

Андрес Сеговія
ісп. Andrés Segovia Torres

Основна інформація
Повне ім'я	ісп. Andrés Segovia Torres
Дата народження	21 лютого 1893(1893-02-21)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Лінарес, Хаен, Андалусія, Іспанія
Дата смерті	3 червня 1987(1987-06-03)^[1]^[4] (94 роки)
Місце смерті	Мадрид, Іспанія^[4]
Причина смерті	інфаркт міокарда
Роки активності	з 1908
Громадянство	Іспанія
Професії	музичний педагог, композитор, класичний гітарист
Освіта	^d
Інструменти	класична шестиструнна гітара
Жанри	класична музика
Членство	Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і ^d
Нагороди	премія Леоні Соннінг (1974) ^d (1986) ^d ^d (1987) ^d ^d ^d (1981) премія Ернста Сіменса (1985)
Діти	^d
Файли у Вікісховищі

Біографія

Освіту отримав у Ґренаді. У 16-річному віці виступив з першим концертом у Мадриді, виконуючи транскрипції різних творів, зроблені для гітари Франсіско Тарреґою. З 1920-х років — в країнах Південної Америки та США. У 1958 став володарем премії Греммі за найкращий запис сольної академічної музики. З середини 1950-х викладав у Сієні, пізніше в Сантьяго-де-Компостела.

Сеговія змінив ставлення світу до гітари. Завдяки його чудовій техніці і численним концертам її почали розглядати не тільки як народний інструмент. Перекладені Андресом Сеговією класичні твори відкрили нам багатство гітари.

З досвідом, накопиченим під час своїх концертів, він розвинув (спільно з майстром Германом Хаузер старшим) конструкцію гітари, що запропонував п'ятдесят років до того Антоніо Торрес Хурадо. Нова гітара була зроблена з кращого дерева, мала кращі акустичні та нейлонові струни, в результаті чого її звучання стало кращим у концертній практиці. Проект Сеговії став стандартною конструкцією для класичної гітари.

На знак визнання його заслуг для розвитку іспанської культури, Сеговія 1981 року став дворяниом, йому надати титул маркіза де Салобренія. Він помер від серцевого нападу у віці 94 років.

Див. також

3822 Сеговія — астероїд, названий на честь музиканта.

Примітки

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644
Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0782074/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Andres-Segovia_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-3] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q10605195_citetype_Q3621673_citetype_Q380829"_data-entity-id="Q3621644">Archivio_Storico_Ricordi<span_class="wef_low_priority_links">_—_1808.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3621644]]</div>-4] Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644

[5] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

[1]

[2]

[4]