Федеріко Дзандоменегі (італ. Federico Zandomeneghi; 2 червня 1841 — 31 грудня 1917) — італійській художник, син італійського скульптора П'єтро Дзандоменегі, представник імпресіонізму.
Федеріко Дзандоменегі | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Federico Zandomeneghi | ||||
При народженні | італ. Federico Zandomeneghi | |||
Народження | 2 червня 1841 Венеція | |||
Смерть | 31 грудня 1917 (76 років) | |||
Париж, Франція | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Королівство Італія | |||
Навчання | Венеційська академія витончених мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм, імпресіонізм | |||
Роки творчості | 1867—1917 | |||
Вплив | французький імпресіонізм | |||
Твори | побутовий жанр, портрети | |||
Батько | d | |||
Родичі | d | |||
Учасник | Австро-італійська війна 1866 | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, d, Палаццо Пітті, d, d, Музей Венеції 18 століття, d, d і d | |||
| ||||
Федеріко Дзандоменегі у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у місті Венеція. Походив з родини венеційських скульпторів. Скульптором був ще його дід, Луїджі Дзандоменегі, автор монументу на честь венеційського комедіографа Карло Гольдоні. Перші навички малювання удосконалював у майстерні батька, теж скульптора. У період 1856-1859 років навчався у Венецінській академії красних мистецтв. Художню освіту удосконалював у місті Павія.
У групі мак'яйолі
1860 року приєднався до вояків Джузеппе Гарібальді, тобто брав участь у русі за незалежність Італії від Австрійської імперії та за возз'єднання країни на кшталт Франції чи Німеччини.
1862 року відбув у місто Флоренція, де працював як художник. У той же період приєднався до товаритва італійських художників мак'яйолі. Стилістика мак'яйолі мала помітний вплив на твори молодого художника. Вже 1871 року його помітии критики Італії, серед котрих був і Помпео Молменті, котрий виділяв трьох сучасних на той ча митців. Одним з них був Федеріко Дзандоменегі (два інші — Гульєльмо Чьярді та Алессандро Дзеззос). До цього періоду належить цілком реалістична картини «Римські враження», де подано широкі наріжні сходи римської церкви, що рясніли від жінок-вірянок з дітьми.
Праця в Парижі
Першого червня 1874 року він відбув у Париж, де був давно сформований художній ринок загальноєвропейського значення. Він нібито прибув на декілька тижнів. Але бурхливе і неспокійне художнє життя Парижа захопило його. Він був відвідувачем кафе Нові афіни, де зустрівся з тими, хто започаткував нову стилістику і техніку у французькому живопису (імпресіонізм). Серед його знайомих були Едгар Дега та Огюст Ренуар. На відміну від французьких колег він працював з доволі непрозорими фарбами і не відмовлявся від темних та чорної фарб. Незважаючи на мерехтливість і імпресіоністичну нечіткість контурів, він зберігав реалістичну підоснову італійського мистецтва та зацікавленість до колористичних пошуків. Згодом на його образи в живопису вплинули твори Мері Кассат та сміливого Анрі де Тулуз-Лотрека.
З 1879 року почав брати участь у виставках французьких імпресіоністів і сам згодом став частиною паризького художнього життя. Брав участь також у подорожах із художником Гільйоменом, де створював пейзажі (пейзажний жанр на той період переживав злет і був доволі модним напрямком у живопису). 1888 року його твори були показані на Всесвітній виставці в Парижі в її італійському розділі. Він отримав визнання як і ще один художник, італієць за походженням — Джованні Больдіні.
Картини з численними жіночими моделями роботи Федеріко Дзандоменегі зберігали безсюжетність і межували як з традицією, так і з банальністю («Дівчина з книгою», «Дівчина з квітами», «Дівчина з журналом мод»), котрими так уславився старий Огюст Ренуар.
З 1893 року картини роботи Федеріко Дзандоменегі почав купувати і перепродавати Дюран-Рюєль.
Художник помер у Парижі 1917 року.
Обрані твори (перелік)
- «Римські враження», 1872
- «Автопортрет», 1875
- «Прогулянка»
- «Рибна ловля на річці Сена», 1878
- «Віолончеліст», 1879
- «Тераса паризького бульвару», 1880
- «Портрет лікаря», 1881
- «Париж. Вхід у Мулен де ла Галетт», 1885
- «Дівчина уві сні»
- «Останні зміни»
- «Парк Монсо»
- «У кафе Нові афіни»
- «Площа Анвер»
- «Портрет Дієго Мартеллі»
- «Портрет невідомої з квітами», 1914
- «Вечірня сукня»
- «Дівчина з журналом мод»
- «Дві жінки велосипедистки»
- «Яблука на блюді»
- Перші зморшки на обличчі (молодичка з люстерком)
Обрані твори (галерея)
- «Автопортрет», 1875
- Федеріко Дзандоменегі. «Віолончеліст», 1879
- Федеріко Дзандоменегі. «Портрет лікаря», 1881 р.
- Федеріко Дзандоменегі. «Парк Монсо»
- Федеріко Дзандоменегі. «Яблка на блюді»
- Федеріко Дзандоменегі. «Дві жінки на велосипедах», не датовано
- Федеріко Дзандоменегі. «Дівчина з журналом мод». не датовано
- Федеріко Дзандоменегі. «Букет квітів», 1894 р.
Джерела
- Broude N. The Macchiaioli: Italian Painters of the Nineteenth Century. — New Haven and London: Yale University Press, 1987. — .
- Савельева А. Мировое искусство (500 мастеров живописи) / Мосин И. Г.. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — С. 92. — 256 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеріко Дзандоменегі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federiko Dzandomenegi ital Federico Zandomeneghi 2 chervnya 1841 31 grudnya 1917 italijskij hudozhnik sin italijskogo skulptora P yetro Dzandomenegi predstavnik impresionizmu Federiko Dzandomenegiital Federico ZandomeneghiPri narodzhenniital Federico ZandomeneghiNarodzhennya2 chervnya 1841 1841 06 02 VeneciyaSmert31 grudnya 1917 1917 12 31 76 rokiv Parizh FranciyaNacionalnistitaliyecKrayina Korolivstvo ItaliyaNavchannyaVenecijska akademiya vitonchenih mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokrealizm impresionizmRoki tvorchosti1867 1917Vplivfrancuzkij impresionizmTvoripobutovij zhanr portretiBatkodRodichidUchasnikAvstro italijska vijna 1866Roboti v kolekciyiHudozhnij institut Chikago d Palacco Pitti d d Muzej Veneciyi 18 stolittya d d i d Federiko Dzandomenegi u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Veneciya Pohodiv z rodini venecijskih skulptoriv Skulptorom buv she jogo did Luyidzhi Dzandomenegi avtor monumentu na chest venecijskogo komediografa Karlo Goldoni Pershi navichki malyuvannya udoskonalyuvav u majsterni batka tezh skulptora U period 1856 1859 rokiv navchavsya u Venecinskij akademiyi krasnih mistectv Hudozhnyu osvitu udoskonalyuvav u misti Paviya U grupi mak yajoliFederiko Dzandomenegi Rimski vrazhennya 1872 r 1860 roku priyednavsya do voyakiv Dzhuzeppe Garibaldi tobto brav uchast u rusi za nezalezhnist Italiyi vid Avstrijskoyi imperiyi ta za vozz yednannya krayini na kshtalt Franciyi chi Nimechchini 1862 roku vidbuv u misto Florenciya de pracyuvav yak hudozhnik U toj zhe period priyednavsya do tovaritva italijskih hudozhnikiv mak yajoli Stilistika mak yajoli mala pomitnij vpliv na tvori molodogo hudozhnika Vzhe 1871 roku jogo pomitii kritiki Italiyi sered kotrih buv i Pompeo Molmenti kotrij vidilyav troh suchasnih na toj cha mitciv Odnim z nih buv Federiko Dzandomenegi dva inshi Gulyelmo Chyardi ta Alessandro Dzezzos Do cogo periodu nalezhit cilkom realistichna kartini Rimski vrazhennya de podano shiroki narizhni shodi rimskoyi cerkvi sho ryasnili vid zhinok viryanok z ditmi Pracya v ParizhiPershogo chervnya 1874 roku vin vidbuv u Parizh de buv davno sformovanij hudozhnij rinok zagalnoyevropejskogo znachennya Vin nibito pribuv na dekilka tizhniv Ale burhlive i nespokijne hudozhnye zhittya Parizha zahopilo jogo Vin buv vidviduvachem kafe Novi afini de zustrivsya z timi hto zapochatkuvav novu stilistiku i tehniku u francuzkomu zhivopisu impresionizm Sered jogo znajomih buli Edgar Dega ta Ogyust Renuar Na vidminu vid francuzkih koleg vin pracyuvav z dovoli neprozorimi farbami i ne vidmovlyavsya vid temnih ta chornoyi farb Nezvazhayuchi na merehtlivist i impresionistichnu nechitkist konturiv vin zberigav realistichnu pidosnovu italijskogo mistectva ta zacikavlenist do koloristichnih poshukiv Zgodom na jogo obrazi v zhivopisu vplinuli tvori Meri Kassat ta smilivogo Anri de Tuluz Lotreka Z 1879 roku pochav brati uchast u vistavkah francuzkih impresionistiv i sam zgodom stav chastinoyu parizkogo hudozhnogo zhittya Brav uchast takozh u podorozhah iz hudozhnikom Giljomenom de stvoryuvav pejzazhi pejzazhnij zhanr na toj period perezhivav zlet i buv dovoli modnim napryamkom u zhivopisu 1888 roku jogo tvori buli pokazani na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v yiyi italijskomu rozdili Vin otrimav viznannya yak i she odin hudozhnik italiyec za pohodzhennyam Dzhovanni Boldini Kartini z chislennimi zhinochimi modelyami roboti Federiko Dzandomenegi zberigali bezsyuzhetnist i mezhuvali yak z tradiciyeyu tak i z banalnistyu Divchina z knigoyu Divchina z kvitami Divchina z zhurnalom mod kotrimi tak uslavivsya starij Ogyust Renuar Z 1893 roku kartini roboti Federiko Dzandomenegi pochav kupuvati i pereprodavati Dyuran Ryuyel Hudozhnik pomer u Parizhi 1917 roku Obrani tvori perelik Federiko Dzandomenegi Ribna lovlya na richci Sena 1878 Rimski vrazhennya 1872 Avtoportret 1875 Progulyanka Ribna lovlya na richci Sena 1878 Violonchelist 1879 Terasa parizkogo bulvaru 1880 Portret likarya 1881 Parizh Vhid u Mulen de la Galett 1885 Divchina uvi sni Ostanni zmini Park Monso U kafe Novi afini Plosha Anver Portret Diyego Martelli Portret nevidomoyi z kvitami 1914 Vechirnya suknya Divchina z zhurnalom mod Dvi zhinki velosipedistki Yabluka na blyudi Pershi zmorshki na oblichchi molodichka z lyusterkom Obrani tvori galereya Federiko Dzandomenegi Parizh Vhid u Mulen de la Galett 1885 r Avtoportret 1875 Federiko Dzandomenegi Violonchelist 1879 Federiko Dzandomenegi Portret likarya 1881 r Federiko Dzandomenegi Park Monso Federiko Dzandomenegi Yablka na blyudi Federiko Dzandomenegi Dvi zhinki na velosipedah ne datovano Federiko Dzandomenegi Divchina z zhurnalom mod ne datovano Federiko Dzandomenegi Buket kvitiv 1894 r DzherelaBroude N The Macchiaioli Italian Painters of the Nineteenth Century New Haven and London Yale University Press 1987 ISBN 0 300 03547 0 Saveleva A Mirovoe iskusstvo 500 masterov zhivopisi Mosin I G Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2006 S 92 256 s ISBN 5 9603 0060 5 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Franciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federiko Dzandomenegi