Ти совець село в Україні у Великокучурівській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області село Тисовець

48°10′02″ пн. ш. 25°53′58″ сх. д. / 48.16722° пн. ш. 25.89944° сх. д.Координати: 48°10′02″ пн. ш. 25°53′58″ сх. д. / 48.16722° пн. ш. 25.89944° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

274 м

Водойми

р. Дереглей, Тисовець

Відстань до
обласного центру

11 км

Відстань до
районного центру

11 км

Найближча залізнична станція

Тисівці

Місцева влада

Адреса ради

59054, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тисовець

Карта

Тисовець

Тисовець

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тисовець.

Назва

Назва села походить від червоних дерев — тисів, що рясно колись росли на цій території. Біля урочища «Тисовий яр» зберігся єдиний вид тиса в Україні — тис ягідний, що належить до хвойних порід і росте досить повільно — аж 3-4 тисячі років.

Географія

Село розташоване за 11 км на південь від обласного центру, на крутих берегах річок Дереглей та Тисовець. Неподалік села на мальовничих пагорбах розташована пам'ятка природи «Тисовий яр», яка є одним з чотирьох місць, де росте у природі рідкісне дерево — тис ягідний. Найстарішим деревам в урочищі — близько 500 років. На південний захід від села розташоване заповідне урочище «Кривка».

Історія

Унікальність села полягає в тому, що воно протягом століть зберігає народні звичаї і традиції. Перші письмові згадки про поселення датуються 1421 роком. Герб села є промовистим.

З 11 листопада 1940 року село перебувало в складі Сторожинецького району.

З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.

14 серпня 2015 року, в ході децентралізації, Тисовецька сільська рада об'єднана з Великокучурівською сільською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.

2023 року відкрито музей-садибу Анни Дущак (вул. Анни Дущак, 22), в хатині якого народилась та проживала поетеса.

Пам'ятки

Найстаршою будівлею села є місцевий храм Дмитрія Солунського 1892 року побудови, а також школа та приміщення колишньої залізничної станції (нині — зупинний пункт), які звели за часів Австро-Угорщини.

В центрі села встановлений пам'ятник репресованим та знаходиться братська могила воїнів австрійської армії — учасників Першої світової війни.

По лівій стороні вулиці Чернівецької розташований кіркут — єврейський цвинтар, який був відновлений у 1930-х роках, завдяки пожертвуванням нащадків землевласника Самуеля Оренштайна. Серед кам'яних надгробків височить пам'ятний знак у вигляді підкови з шестикутною зіркою, на вшанування пам'яті про понад 250 євреїв, які були закатовані німецько-фашистськими загарбниками у 1941 році.

Релігія

Дмитрівська церква та дзвіниця (з південних воріт)

Церква святого великомученика Димитрія Солунського з дзвіницею.

Уродженці села

Дущак Анна Кирилівна — письменниця, член НСПУ.
Дущак Дмитро Георгійович — український військовослужбовець.
Балавсяк Тарас («БАТІГ») — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»