Олександр Олександрович Гапєєв (* 6 серпня (18 серпня) 1881, м. Кроми, Орловська губернія — † 26 липня 1958, Москва) — радянський геолог-вугільник, доктор геолого-мінералогічних наук (1934), професор (1920), . Лауреат Сталінської премії.
Гапєєв Олександр Олександрович | |
---|---|
Народився | 7 (19) серпня 1881 Кроми, Орловська губернія, Російська імперія |
Помер | 26 липня 1958[1] (76 років) Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1910) |
Галузь | геологія |
Заклад | d |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Науковий керівник | Лутугін Леонід Іванович |
Нагороди |
Життєпис
У 1910 році з відзнакою закінчив Петербурзький гірничий інститут.
Після закінчення інституту працював нештатним геологом у Геологічному комітеті. З 1908 року займався під керівництвом Л. І. Лутугіна вивченням вугільних родовищ Донбасу. У 1914—1919 досліджував Кузбас і визначив його, як найбільший вугільний басейн Росії.
З 1920 професор і з 1923 - директор Уральського гірничого інституту. З 1926 року професор , потім - з 1930 по 1948 роки - професор Московського гірничого інституту і у 1948—1954 рр. - .
Основні наукові праці стосуються вивчення геологічної будови і промислової оцінки вугільних родовищ Донбасу, Кузбасу, Екібастузу, Сахаліну, Караганди, Уралу, Приіртишшя. Автор праць з класифікації вугілля і запасів твердих корисних копалин. Проведені під його керівництвом у 1930—1938 роках розвідувальні роботи висунули Караганду на місце третьої вугільної бази СРСР. Автор 81 друкованих наукових праць.
Нагороди
- Сталінська премія I ступеню (1948) за геологічні дослідження, що забезпечили відкриття нових дільниць коксівного вугілля у Карагандинському вугільному басейні.
- Орден Трудового Червоного Прапора.
- Орден Леніна.
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
У місті Караганда є вулиця Гапєєва.
Бібліографія
- Ископаемые угли Уральской области // Урал. 1924. № 7
- Твердые горючие ископаемые (каустобиолиты): Учебник для вузов. Москва, 1949.
- Современные взгляды на происхождение ископаемых углей и их классификация, М. — Л., 1951
- Ископаемый уголь, его происхождение и использование. Москва, 1954.
Література
- Вопросы геологии угля: Сборник, посвященный памяти А. А. Гапеева. Алма-Ата, 1962.
- Филатов В. В. Отечества пользы для … (75 лет Уральскому горному институту. 1917—1992). Екатеринбург, 1992.
Посилання
- Александр Александрович Гапеев (Уральський державний університет) [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- https://www.biografija.ru/biography/gapeev-aleksandr-aleksandrovich.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksandrovich Gapyeyev 6 serpnya 18 serpnya 1881 m Kromi Orlovska guberniya 26 lipnya 1958 Moskva radyanskij geolog vugilnik doktor geologo mineralogichnih nauk 1934 profesor 1920 Laureat Stalinskoyi premiyi Gapyeyev Oleksandr OleksandrovichNarodivsya7 19 serpnya 1881 Kromi Orlovska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 lipnya 1958 1958 07 26 1 76 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnistgeologAlma materSankt Peterburzkij girnichij institut d 1910 GaluzgeologiyaZakladdNaukovij stupindoktor geologo mineralogichnih nauk d Naukovij kerivnikLutugin Leonid IvanovichNagorodiZhittyepisU 1910 roci z vidznakoyu zakinchiv Peterburzkij girnichij institut Pislya zakinchennya institutu pracyuvav neshtatnim geologom u Geologichnomu komiteti Z 1908 roku zajmavsya pid kerivnictvom L I Lutugina vivchennyam vugilnih rodovish Donbasu U 1914 1919 doslidzhuvav Kuzbas i viznachiv jogo yak najbilshij vugilnij basejn Rosiyi Z 1920 profesor i z 1923 direktor Uralskogo girnichogo institutu Z 1926 roku profesor potim z 1930 po 1948 roki profesor Moskovskogo girnichogo institutu i u 1948 1954 rr Osnovni naukovi praci stosuyutsya vivchennya geologichnoyi budovi i promislovoyi ocinki vugilnih rodovish Donbasu Kuzbasu Ekibastuzu Sahalinu Karagandi Uralu Priirtishshya Avtor prac z klasifikaciyi vugillya i zapasiv tverdih korisnih kopalin Provedeni pid jogo kerivnictvom u 1930 1938 rokah rozviduvalni roboti visunuli Karagandu na misce tretoyi vugilnoyi bazi SRSR Avtor 81 drukovanih naukovih prac NagorodiStalinska premiya I stupenyu 1948 za geologichni doslidzhennya sho zabezpechili vidkrittya novih dilnic koksivnogo vugillya u Karagandinskomu vugilnomu basejni Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Lenina Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr U misti Karaganda ye vulicya Gapyeyeva BibliografiyaIskopaemye ugli Uralskoj oblasti Ural 1924 7 Tverdye goryuchie iskopaemye kaustobiolity Uchebnik dlya vuzov Moskva 1949 Sovremennye vzglyady na proishozhdenie iskopaemyh uglej i ih klassifikaciya M L 1951 Iskopaemyj ugol ego proishozhdenie i ispolzovanie Moskva 1954 LiteraturaVoprosy geologii uglya Sbornik posvyashennyj pamyati A A Gapeeva Alma Ata 1962 Filatov V V Otechestva polzy dlya 75 let Uralskomu gornomu institutu 1917 1992 Ekaterinburg 1992 PosilannyaAleksandr Aleksandrovich Gapeev Uralskij derzhavnij universitet 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros https www biografija ru biography gapeev aleksandr aleksandrovich htm