Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Класифікація вугілля — здійснюється за генетичними і технологічними параметрами, крупністю, збагачуваністю, петрографічним складом тощо. Розрізняють генетичні, хіміко-технологічні, промислові та змішані к.в.
Види вугілля
Вугілля, як і нафта та природний газ, є органічною речовиною, яка зазнала повільного розкладу внаслідок біологічних і геологічних процесів. Основа утворення вугілля — рослинні рештки. Залежно від міри перетворення й питомої кількості вуглецю у вугіллі розрізняють чотири його типи: буре вугілля (лігніти), кам'яне вугілля, антрацит і графіт. На Заході існує дещо інша класифікація — лігніти, суббітумінозне вугілля, бітумінозне вугілля, антрацити й графіти.
Антрацит
Антрацит — це викопне вугілля, що при своєму виникненні прогрівалося найглибше, вугілля найвищої міри вуглефікації. Характеризується великою густиною і блиском. Містить 95 % вуглецю. Застосовується як тверде висококалорійне паливо (теплотворність 6800-8350 ккал/кг). Має найбільшу теплоту згоряння, але погано спалахує. Утворюється з кам'яного вугілля при підвищенні тиску й температури на глибинах близько 6 кілометрів.
Кам'яне вугілля
Кам'яне вугілля — осадова порода, що є продуктом глибокого розкладу решток рослин (дерев'янистих папоротей, хвощів і плаунів, а також перших голонасінних рослин). Більшість покладів кам'яного вугілля було утворено в палеозої, головним чином у кам'яновугільний період, приблизно 300—350 мільйонів років тому. За хімічним складом кам'яне вугілля є сумішшю високомолекулярних поліциклічних ароматичних сполук з високою масовою часткою вуглецю, а також води й летких речовин із невеликою кількістю мінеральних домішок, які під час спалювання вугілля утворюють золу. Викопне вугілля різниться співвідношенням своїх компонентів, що визначає їхню теплоту згоряння. Низка органічних з'єднань, які входять до складу кам'яного вугілля, має канцерогенні властивості.
Уміст вуглецю в кам'яному вугіллі, залежно від його сорту, становить від 75 % до 95 %. Містить до 12 % вологи (3-4 % внутрішньої), тому має вищу теплоту згоряння порівняно з бурим вугіллям. Містить до 32 % летких речовин, завдяки чому непогано спалахує. Утворюється з бурого вугілля на глибинах бл. 3 кілометрів.
Буре вугілля
Буре вугілля — тверде викопне вугілля, що утворилося з торфу, містить 65-70 % вуглецю, бурого кольору, наймолодше з викопного вугілля. Використовується як місцеве паливо, а також як хімічна сировина. Містить багато води (43 %), і тому має низьку теплоту згоряння. Крім того, містить більшу кількість летких речовин (до 50 %). Утворюється з відмерлих органічних решток під тиском навантаження і дією підвищеної температури на глибинах бл. 1 км.
Промислова класифікація вугілля
Промислова класифікація вугілля передбачає розподіл вугілля на різні марки та групи в залежності від їх фізико-хімічних властивостей і можливості використання для технологічної або енергетичної мети. Основними класифікаційними параметрами прийнято: вихід летких речовин на беззольну масу Vdaf, %; товщину пластичного шару Y (мм); загальну вологість Wr
t, %. Крім того, до класифікаційних параметрів відносять об'ємний вихід летких речовин на беззольну масу Vr
об (м3/кг); питому теплоту згорання Qdaf
s (кДж/кг); індекс Рога (RI), вихід первинної смоли Тdaf
sk. Промислова К.в. України регламентується державним стандартом ДСТУ 3472-96 (Див. вугілля кам'яне).
У зарубіжних промислових класифікаціях викопного вугілля прийнято виділяти вугілля буре, кам'яне і антрацити з додатковим виділенням лігнітів або ототожненням останніх з бурим вугіллям. Дрібніші підрозділи в цих класифікаціях основані на ступені їх вуглефікації і зумовлених нею таких найважливіших показниках промислових властивостей, як питома теплота згоряння і спікливість.
- У класифікації Грюнера, поширеній в зарубіжних європейських країнах, прийняті такі основні параметри: елементний склад, вихід і властивості нелеткого залишку.
- У США викопне вугілля поділене на 4 класи: лігніти, суббітумінозне і бітумінозне вугілля, антрацити. У кожному класі виділено групи для лігнітів і неспікливого (суббітумінозного) вугілля за величиною вищої питомої теплоти згоряння беззольного вугілля, а для вугілля, що спікається (бітумінозного), і антрацитів, — за вмістом зв'язаного вуглецю і виходом летких речовин.
Класифікація за крупністю
Основна маса вугілля, яка використовується у коксохімічному виробництві, відвантажується споживачам у нерозсортованому вигляді. Однак, у деяких випадках з них виділяють крупні класи для енергетичних цілей, а відсів спрямовують на коксування. Енергетичне вугілля та антрацити, поряд із іншими показника-ми, характеризуються ще й крупністю.
Класифікація вугілля за крупністю передбачає розділення вугілля на класи крупності:
- плитний (антрацит) П — 100…300 мм;
- крупний К — 50…100 мм;
- горіх О — 25…50 мм;
- дрібний М — 13…25 мм;
- насіння С — 6…13 мм;
- штиб Ш — менше 6 мм;
- рядове вугілля — 0…200 мм для підземних та 0…300 мм для відкритих робіт.
Допускаються поєднані класи: ПК (плитне крупне), КГ (крупний горіх), ГД (горіх дрібний), ДС (дрібне з сім’ячком). При співвідношенні між нижньою і верхньою межею крупності не більше 1 : 4 допускаються й такі класи: СШ (сім’ячко зі штибом), ДСШ (дрібний з сім’ячком і штибом), ГДСШ (горіх із дрібним сім’ячком і штибом). На підприємствах з відкритим способом видобутку верхня межа крупності в рядовому і плитному вугіллі може бути збільшена до 300 м.
Класифікація за збагачуваністю
Класифікація вугілля за збагачуваністю регламентується ГОСТ 10100-84. Показник збагачуваності Т являє собою відношення сумарного виходу проміжних фракцій (1400—1800 кг/м3 для вугілля кам'яного і 1800—2000 кг/м3 для антрацитів) до виходу безпородної маси:
- Т = 100 γпр / (100 — γп),
де γпр — вміст проміжних фракцій у %;
γп — вміст породних фракцій (густиною понад 1800 кг/м3 для вугілля кам'яного і понад 2000 кг/м3 — для антрацитів).
В залежності від значення Т вугілля кам'яне та антрацити відносять до наступних категорій збагачення:
Т, % | Категорія збагачуваності | Ступінь збагачуваності |
До 4 (5) включно | 1 | Легка |
4 (5)-10 | 2 | Середня |
10-15(17) | 3 | Важка |
Понад 15(17) | 4 | Дуже важка |
Запропоновано велике число графічних і аналітичних методів оцінки збагачуваності. Усі графічні методи оцінки засновані на використанні кривих збагачуваності, що будуються за результатами фракційного аналізу. Однак усім графічним методам притаманний загальний недолік, що полягає в трудомісткості використання і істотній погрішності результатів. Існує ряд способів оцінки збагачуваності вугілля за кривими збагачуваності.
Аналітичні методи оцінки збагачуваності оперують, головним чином, виходами і зольностями фракцій (концентратної, промпродуктової і породної) при різних сполученнях зазначених параметрів, що також не дозволяє одержати досить точний критерій оцінки.
Берд запропонував характеризувати збагачуваність вугілля вмістом матеріалу в певних границях вище і нижче заданої густини розділення. Границі відхилення від густини розділення прийняті рівними ±100 кг/м3, при цьому (без вільної породи). Крива Берда будується графічним або аналітичним шляхом за результатами фракційного аналізу.
Французькі дослідники запропонували використовувати як показник збагачуваності тангенс кута нахилу α кривої густин при відповідному вмісті суміжних фракцій (густиною ±100 кг/м3 від густини розділення). Наприклад, при вмісті суміжних фракцій 3 % tg α = 0,25, що відповідає хорошій збагачуваності, а при вмісті цих фракцій 6 % tg α = 0,5 — збагачуваність важка.
Григорій Прейгерзон запропонував показник, аналогічний показнику Берда. Характеристика збагачуваності залежить від виходу матеріалу зольністю в межах ± 5 % від зольності шару на демаркаційній лінії. Вихід матеріалу визначається за кривою λ(γ).
За Т. Г. Фоменко збагачуваність визначається коефіцієнтом збагачуваності К, який дорівнює відношенню величини прогину f кривої λ(γ) до максимально можливого її значення F: К = f / F (див. рис.).
За С. І. Панченко категорія збагачуваності вугілля визначається відношенням теоретичного виходу концентрату густиною менше 1400 кг/м3 до його зольності. Існують і інші методи оцінки збагачуваності вугілля: за Маєром, В.Топорковим, Л.Улицьким та ін.
В залежності від значення показника збагачуваності То приведена класифікація донецького вугілля, яка пов'язана з технологічним напрямком використання збагаченого вугілля:
Категорія збагачуваності | Значення індексу То | Отримувані концентрати |
І | 0<То≤1 | Чисті та надчисті |
ІІ | 1<То≤2 | Для виробництва металургійного коксу |
ІІІ | 2<То≤3 | Те ж саме, при зменшеному виході |
IV | 2<То>≤4 | Для використання у енергетичних цілях |
V | То>4 | Продукти збагачення, які можна використовувати у енергетичних цілях та для комунально-побутових потреб |
Міжнародна класифікація вугілля
Див. Міжнародна класифікація вугілля
Міжнародна К.в. була прийнята у 1954 р. Комітетом по вугіллю Європейської економічної комісії ООН. Згідно з цією класифікацією вугілля з вищою теплотою згоряння вологої беззольної маси до 23826 кДж/кг належать до бурих, а вугілля з більшою теплотою згоряння — до кам'яного і антрацитів.
К.в. охоплювала вугілля кам'яне та антрацити і виконувалася по: виходу летких речовин на суху беззольну масу Vdaf, теплоті згоряння Qdaf
s, спікливості та коксівності вугілля. У 1988 р. ця класифікація була відмінена. Європейська економічна комісія ООН затвердила нову систему міжнародної кодифікації вугілля середнього та високого рангів, тобто кам'яного вугілля та антрацитів. За цією класифікацією до бурого відносять вугілля з вищою теплотою згоряння вологої беззольної маси до 24000 кДж/кг. Набір основних ознак, якими повинно характеризуватися вугілля, наведені в таблиці:
№ | Показники | Індекси | Номер цифр в коді вугілля | Міжнародні стандарти для визначення показників |
1. | Середній показник відбиття вітриніту | Ro | 1, 2 | 7404-1984 |
2. | Характеристика рефлектограми | - | 3 | 7404-1984 |
3. | Мацеральний склад: -вміст інертиніту -вміст ліптиніту | І L | 4 5 | 7404-1984 7404-1984 |
4. | Індекс вільного спучування | SI | 6 | 500-1984; 562—1984 |
5. | Вихід летких речовин на сухе беззольне паливо | Vdaf | 7, 8 | 1170-1977 |
6. | Зольність на суху масу | Аd | 9, 10 | 1171-1984 |
7. | Вміст сірки на суху масу | Sd | 11, 12 | 334-1975 |
8. | Вища теплота згоряння на суху беззольну масу | Qdaf | 13, 14 | 1923-1976 |
Система кодування значень показників, що характеризують вугілля, наведена у додатку. Крім зазначених показників система кодифікації передбачає можливість використання для характеристики вугілля і додаткових показників згідно з домовленістю постачальника і покупця. В результаті вивчення вугілля складається сертифікат, який характеризує його метаморфізм, мацеральний склад та технологічні властивості.
Приклад сертифікату одного австралійського вугілля:
№ | Показники | Індекси | Одиниці вимірювання | Значення показників | Код |
1. | Середній показник відбиття вітриніту | Ro | % | 1,25 | 12 |
2. | Характеристика рефлектограми: -середнє відхилення -кількість розривів
| S - |
шт. |
0,14
- |
1 |
3. | Мацеральний склад: - вміст інертиніту - вміст ліптиніту |
І L |
% % |
51 3 |
5 1 |
4. | Індекс вільного спучування | SI | Умовні одиниці | 6,5 | 6 |
5. | Вихід летких речовин на сухе беззольне паливо |
Vdaf |
% |
24,3 |
24 |
6. | Зольність на суху масу | Аd | % | 5,53 | 05 |
7. | Вміст сірки на суху масу | Sd | % | 0,42 | 04 |
8. | Вища теплота згоряння на суху беззольну масу | Qdaf | МДж/кг | 35,9 | 35 |
Код вугілля: 12151624050435. Якщо для характеристики вугілля використовуються додаткові показники, то вони також включаються у сертифікат, але не кодуються. Якщо дані за яким-небудь параметром не визначаються, або відсутні, то в коді ставиться знак «х», в тому випадку, коли код мав складатися з однієї цифри, або «хх», якщо з двох цифр.
Класифікація вугілля за генетичними і технологічними параметрами
Див. також Генетична класифікація вугілля
Класифікація вугілля за генетичними і технологічними параметрами — єдина система кодування бурого, кам'яного вугілля і антрацитів, що дає комплексну оцінку їх генетичних та технологічних характеристик. Була створена рядом НДІ України і Росії у 90-х роках ХХ ст. Параметри класифікації:
- г е н е т и ч н і — середній показник відбивної здатності вітриніту і сума фюзенізованих компонентів, які відображають молекулярну структуру, склад і природні особливості вугілля;
- т е х н о л о г і ч н і -
- а) для бурого вугілля: максимальна вологоємність на беззольне паливо і вихід смоли напівкоксування на сухе беззольне паливо;
- б) для кам'яного вугілля: вихід летких речовин на беззольну масу, товщина пластичного шару і показник Рога;
- в) для антрацитів: об'ємний вихід летких речовин на беззольну масу і анізотропія відбивної здатності вітриніту.
Ця класифікація не набула широкого використання в Україні.
Крім описаних існує петрогенетична класифікація викопного вугілля, хіміко-технологічні характеристики, змішані класифікації тощо.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klasifikaciya vugillya zdijsnyuyetsya za genetichnimi i tehnologichnimi parametrami krupnistyu zbagachuvanistyu petrografichnim skladom tosho Rozriznyayut genetichni himiko tehnologichni promislovi ta zmishani k v Antracit Kam yane vugillya Bure vugillyaVidi vugillyaVugillya yak i nafta ta prirodnij gaz ye organichnoyu rechovinoyu yaka zaznala povilnogo rozkladu vnaslidok biologichnih i geologichnih procesiv Osnova utvorennya vugillya roslinni reshtki Zalezhno vid miri peretvorennya j pitomoyi kilkosti vuglecyu u vugilli rozriznyayut chotiri jogo tipi bure vugillya ligniti kam yane vugillya antracit i grafit Na Zahodi isnuye desho insha klasifikaciya ligniti subbituminozne vugillya bituminozne vugillya antraciti j grafiti Antracit Dokladnishe Antracit Antracit ce vikopne vugillya sho pri svoyemu viniknenni progrivalosya najglibshe vugillya najvishoyi miri vuglefikaciyi Harakterizuyetsya velikoyu gustinoyu i bliskom Mistit 95 vuglecyu Zastosovuyetsya yak tverde visokokalorijne palivo teplotvornist 6800 8350 kkal kg Maye najbilshu teplotu zgoryannya ale pogano spalahuye Utvoryuyetsya z kam yanogo vugillya pri pidvishenni tisku j temperaturi na glibinah blizko 6 kilometriv Kam yane vugillya Kam yane vugillya osadova poroda sho ye produktom glibokogo rozkladu reshtok roslin derev yanistih paporotej hvoshiv i plauniv a takozh pershih golonasinnih roslin Bilshist pokladiv kam yanogo vugillya bulo utvoreno v paleozoyi golovnim chinom u kam yanovugilnij period priblizno 300 350 miljoniv rokiv tomu Za himichnim skladom kam yane vugillya ye sumishshyu visokomolekulyarnih policiklichnih aromatichnih spoluk z visokoyu masovoyu chastkoyu vuglecyu a takozh vodi j letkih rechovin iz nevelikoyu kilkistyu mineralnih domishok yaki pid chas spalyuvannya vugillya utvoryuyut zolu Vikopne vugillya riznitsya spivvidnoshennyam svoyih komponentiv sho viznachaye yihnyu teplotu zgoryannya Nizka organichnih z yednan yaki vhodyat do skladu kam yanogo vugillya maye kancerogenni vlastivosti Umist vuglecyu v kam yanomu vugilli zalezhno vid jogo sortu stanovit vid 75 do 95 Mistit do 12 vologi 3 4 vnutrishnoyi tomu maye vishu teplotu zgoryannya porivnyano z burim vugillyam Mistit do 32 letkih rechovin zavdyaki chomu nepogano spalahuye Utvoryuyetsya z burogo vugillya na glibinah bl 3 kilometriv Bure vugillya Dokladnishe Bure vugillya Bure vugillya tverde vikopne vugillya sho utvorilosya z torfu mistit 65 70 vuglecyu burogo koloru najmolodshe z vikopnogo vugillya Vikoristovuyetsya yak misceve palivo a takozh yak himichna sirovina Mistit bagato vodi 43 i tomu maye nizku teplotu zgoryannya Krim togo mistit bilshu kilkist letkih rechovin do 50 Utvoryuyetsya z vidmerlih organichnih reshtok pid tiskom navantazhennya i diyeyu pidvishenoyi temperaturi na glibinah bl 1 km Promislova klasifikaciya vugillyaDokladnishe Promislova klasifikaciya vugillya Promislova klasifikaciya vugillya peredbachaye rozpodil vugillya na rizni marki ta grupi v zalezhnosti vid yih fiziko himichnih vlastivostej i mozhlivosti vikoristannya dlya tehnologichnoyi abo energetichnoyi meti Osnovnimi klasifikacijnimi parametrami prijnyato vihid letkih rechovin na bezzolnu masu Vdaf tovshinu plastichnogo sharu Y mm zagalnu vologist Wr t Krim togo do klasifikacijnih parametriv vidnosyat ob yemnij vihid letkih rechovin na bezzolnu masu Vr ob m3 kg pitomu teplotu zgorannya Qdaf s kDzh kg indeks Roga RI vihid pervinnoyi smoli Tdaf sk Promislova K v Ukrayini reglamentuyetsya derzhavnim standartom DSTU 3472 96 Div vugillya kam yane U zarubizhnih promislovih klasifikaciyah vikopnogo vugillya prijnyato vidilyati vugillya bure kam yane i antraciti z dodatkovim vidilennyam lignitiv abo ototozhnennyam ostannih z burim vugillyam Dribnishi pidrozdili v cih klasifikaciyah osnovani na stupeni yih vuglefikaciyi i zumovlenih neyu takih najvazhlivishih pokaznikah promislovih vlastivostej yak pitoma teplota zgoryannya i spiklivist U klasifikaciyi Gryunera poshirenij v zarubizhnih yevropejskih krayinah prijnyati taki osnovni parametri elementnij sklad vihid i vlastivosti neletkogo zalishku U SShA vikopne vugillya podilene na 4 klasi ligniti subbituminozne i bituminozne vugillya antraciti U kozhnomu klasi vidileno grupi dlya lignitiv i nespiklivogo subbituminoznogo vugillya za velichinoyu vishoyi pitomoyi teploti zgoryannya bezzolnogo vugillya a dlya vugillya sho spikayetsya bituminoznogo i antracitiv za vmistom zv yazanogo vuglecyu i vihodom letkih rechovin Klasifikaciya za krupnistyuOsnovna masa vugillya yaka vikoristovuyetsya u koksohimichnomu virobnictvi vidvantazhuyetsya spozhivacham u nerozsortovanomu viglyadi Odnak u deyakih vipadkah z nih vidilyayut krupni klasi dlya energetichnih cilej a vidsiv spryamovuyut na koksuvannya Energetichne vugillya ta antraciti poryad iz inshimi pokaznika mi harakterizuyutsya she j krupnistyu Klasifikaciya vugillya za krupnistyu peredbachaye rozdilennya vugillya na klasi krupnosti plitnij antracit P 100 300 mm krupnij K 50 100 mm gorih O 25 50 mm dribnij M 13 25 mm nasinnya S 6 13 mm shtib Sh menshe 6 mm ryadove vugillya 0 200 mm dlya pidzemnih ta 0 300 mm dlya vidkritih robit Dopuskayutsya poyednani klasi PK plitne krupne KG krupnij gorih GD gorih dribnij DS dribne z sim yachkom Pri spivvidnoshenni mizh nizhnoyu i verhnoyu mezheyu krupnosti ne bilshe 1 4 dopuskayutsya j taki klasi SSh sim yachko zi shtibom DSSh dribnij z sim yachkom i shtibom GDSSh gorih iz dribnim sim yachkom i shtibom Na pidpriyemstvah z vidkritim sposobom vidobutku verhnya mezha krupnosti v ryadovomu i plitnomu vugilli mozhe buti zbilshena do 300 m Klasifikaciya za zbagachuvanistyuKlasifikaciya vugillya za zbagachuvanistyu reglamentuyetsya GOST 10100 84 Pokaznik zbagachuvanosti T yavlyaye soboyu vidnoshennya sumarnogo vihodu promizhnih frakcij 1400 1800 kg m3 dlya vugillya kam yanogo i 1800 2000 kg m3 dlya antracitiv do vihodu bezporodnoyi masi T 100 gpr 100 gp dd dd de gpr vmist promizhnih frakcij u gp vmist porodnih frakcij gustinoyu ponad 1800 kg m3 dlya vugillya kam yanogo i ponad 2000 kg m3 dlya antracitiv V zalezhnosti vid znachennya T vugillya kam yane ta antraciti vidnosyat do nastupnih kategorij zbagachennya T Kategoriya zbagachuvanosti Stupin zbagachuvanosti Do 4 5 vklyuchno 1 Legka 4 5 10 2 Serednya 10 15 17 3 Vazhka Ponad 15 17 4 Duzhe vazhka Zaproponovano velike chislo grafichnih i analitichnih metodiv ocinki zbagachuvanosti Usi grafichni metodi ocinki zasnovani na vikoristanni krivih zbagachuvanosti sho buduyutsya za rezultatami frakcijnogo analizu Odnak usim grafichnim metodam pritamannij zagalnij nedolik sho polyagaye v trudomistkosti vikoristannya i istotnij pogrishnosti rezultativ Isnuye ryad sposobiv ocinki zbagachuvanosti vugillya za krivimi zbagachuvanosti Analitichni metodi ocinki zbagachuvanosti operuyut golovnim chinom vihodami i zolnostyami frakcij koncentratnoyi promproduktovoyi i porodnoyi pri riznih spoluchennyah zaznachenih parametriv sho takozh ne dozvolyaye oderzhati dosit tochnij kriterij ocinki Berd zaproponuvav harakterizuvati zbagachuvanist vugillya vmistom materialu v pevnih granicyah vishe i nizhche zadanoyi gustini rozdilennya Granici vidhilennya vid gustini rozdilennya prijnyati rivnimi 100 kg m3 pri comu bez vilnoyi porodi Kriva Berda buduyetsya grafichnim abo analitichnim shlyahom za rezultatami frakcijnogo analizu Francuzki doslidniki zaproponuvali vikoristovuvati yak pokaznik zbagachuvanosti tangens kuta nahilu a krivoyi gustin pri vidpovidnomu vmisti sumizhnih frakcij gustinoyu 100 kg m3 vid gustini rozdilennya Napriklad pri vmisti sumizhnih frakcij 3 tg a 0 25 sho vidpovidaye horoshij zbagachuvanosti a pri vmisti cih frakcij 6 tg a 0 5 zbagachuvanist vazhka Grigorij Prejgerzon zaproponuvav pokaznik analogichnij pokazniku Berda Harakteristika zbagachuvanosti zalezhit vid vihodu materialu zolnistyu v mezhah 5 vid zolnosti sharu na demarkacijnij liniyi Vihid materialu viznachayetsya za krivoyu l g Za T G Fomenko zbagachuvanist viznachayetsya koeficiyentom zbagachuvanosti K yakij dorivnyuye vidnoshennyu velichini proginu f krivoyi l g do maksimalno mozhlivogo yiyi znachennya F K f F div ris Za S I Panchenko kategoriya zbagachuvanosti vugillya viznachayetsya vidnoshennyam teoretichnogo vihodu koncentratu gustinoyu menshe 1400 kg m3 do jogo zolnosti Isnuyut i inshi metodi ocinki zbagachuvanosti vugillya za Mayerom V Toporkovim L Ulickim ta in V zalezhnosti vid znachennya pokaznika zbagachuvanosti To privedena klasifikaciya doneckogo vugillya yaka pov yazana z tehnologichnim napryamkom vikoristannya zbagachenogo vugillya Kategoriya zbagachuvanosti Znachennya indeksu To Otrimuvani koncentrati I 0 lt To 1 Chisti ta nadchisti II 1 lt To 2 Dlya virobnictva metalurgijnogo koksu III 2 lt To 3 Te zh same pri zmenshenomu vihodi IV 2 lt To gt 4 Dlya vikoristannya u energetichnih cilyah V To gt 4 Produkti zbagachennya yaki mozhna vikoristovuvati u energetichnih cilyah ta dlya komunalno pobutovih potrebMizhnarodna klasifikaciya vugillyaDiv Mizhnarodna klasifikaciya vugillya Mizhnarodna K v bula prijnyata u 1954 r Komitetom po vugillyu Yevropejskoyi ekonomichnoyi komisiyi OON Zgidno z ciyeyu klasifikaciyeyu vugillya z vishoyu teplotoyu zgoryannya vologoyi bezzolnoyi masi do 23826 kDzh kg nalezhat do burih a vugillya z bilshoyu teplotoyu zgoryannya do kam yanogo i antracitiv K v ohoplyuvala vugillya kam yane ta antraciti i vikonuvalasya po vihodu letkih rechovin na suhu bezzolnu masu Vdaf teploti zgoryannya Qdaf s spiklivosti ta koksivnosti vugillya U 1988 r cya klasifikaciya bula vidminena Yevropejska ekonomichna komisiya OON zatverdila novu sistemu mizhnarodnoyi kodifikaciyi vugillya serednogo ta visokogo rangiv tobto kam yanogo vugillya ta antracitiv Za ciyeyu klasifikaciyeyu do burogo vidnosyat vugillya z vishoyu teplotoyu zgoryannya vologoyi bezzolnoyi masi do 24000 kDzh kg Nabir osnovnih oznak yakimi povinno harakterizuvatisya vugillya navedeni v tablici Pokazniki Indeksi Nomer cifr v kodi vugillya Mizhnarodni standarti dlya viznachennya pokaznikiv 1 Serednij pokaznik vidbittya vitrinitu Ro 1 2 7404 1984 2 Harakteristika reflektogrami 3 7404 1984 3 Maceralnij sklad vmist inertinitu vmist liptinitu I L 4 5 7404 1984 7404 1984 4 Indeks vilnogo spuchuvannya SI 6 500 1984 562 1984 5 Vihid letkih rechovin na suhe bezzolne palivo Vdaf 7 8 1170 1977 6 Zolnist na suhu masu Ad 9 10 1171 1984 7 Vmist sirki na suhu masu Sd t 11 12 334 1975 8 Visha teplota zgoryannya na suhu bezzolnu masu Qdaf b 13 14 1923 1976 Sistema koduvannya znachen pokaznikiv sho harakterizuyut vugillya navedena u dodatku Krim zaznachenih pokaznikiv sistema kodifikaciyi peredbachaye mozhlivist vikoristannya dlya harakteristiki vugillya i dodatkovih pokaznikiv zgidno z domovlenistyu postachalnika i pokupcya V rezultati vivchennya vugillya skladayetsya sertifikat yakij harakterizuye jogo metamorfizm maceralnij sklad ta tehnologichni vlastivosti Priklad sertifikatu odnogo avstralijskogo vugillya Pokazniki Indeksi Odinici vimiryuvannya Znachennya pokaznikiv Kod 1 Serednij pokaznik vidbittya vitrinitu Ro 1 25 12 2 Harakteristika reflektogrami serednye vidhilennya kilkist rozriviv S sht 0 14 1 3 Maceralnij sklad vmist inertinitu vmist liptinitu I L 51 3 5 1 4 Indeks vilnogo spuchuvannya SI Umovni odinici 6 5 6 5 Vihid letkih rechovin na suhe bezzolne palivo Vdaf 24 3 24 6 Zolnist na suhu masu Ad 5 53 05 7 Vmist sirki na suhu masu Sd t 0 42 04 8 Visha teplota zgoryannya na suhu bezzolnu masu Qdaf b MDzh kg 35 9 35 Kod vugillya 12151624050435 Yaksho dlya harakteristiki vugillya vikoristovuyutsya dodatkovi pokazniki to voni takozh vklyuchayutsya u sertifikat ale ne koduyutsya Yaksho dani za yakim nebud parametrom ne viznachayutsya abo vidsutni to v kodi stavitsya znak h v tomu vipadku koli kod mav skladatisya z odniyeyi cifri abo hh yaksho z dvoh cifr Klasifikaciya vugillya za genetichnimi i tehnologichnimi parametramiDiv takozh Genetichna klasifikaciya vugillya Klasifikaciya vugillya za genetichnimi i tehnologichnimi parametrami yedina sistema koduvannya burogo kam yanogo vugillya i antracitiv sho daye kompleksnu ocinku yih genetichnih ta tehnologichnih harakteristik Bula stvorena ryadom NDI Ukrayini i Rosiyi u 90 h rokah HH st Parametri klasifikaciyi g e n e t i ch n i serednij pokaznik vidbivnoyi zdatnosti vitrinitu i suma fyuzenizovanih komponentiv yaki vidobrazhayut molekulyarnu strukturu sklad i prirodni osoblivosti vugillya t e h n o l o g i ch n i a dlya burogo vugillya maksimalna vologoyemnist na bezzolne palivo i vihid smoli napivkoksuvannya na suhe bezzolne palivo b dlya kam yanogo vugillya vihid letkih rechovin na bezzolnu masu tovshina plastichnogo sharu i pokaznik Roga v dlya antracitiv ob yemnij vihid letkih rechovin na bezzolnu masu i anizotropiya vidbivnoyi zdatnosti vitrinitu Cya klasifikaciya ne nabula shirokogo vikoristannya v Ukrayini Krim opisanih isnuye petrogenetichna klasifikaciya vikopnogo vugillya himiko tehnologichni harakteristiki zmishani klasifikaciyi tosho Div takozhVugillya Mizhnarodna klasifikaciya vugillyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3