Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александр Іностранцев 24 липня 1843 Санкт Петербург 31 грудня 1919 Санкт Петербург палеонтолог Російської імперії петрог

Александр Іностранцев

Александр Іностранцев

Александр Іностранцев (24 липня 1843 Санкт-Петербург — 31 грудня 1919 Санкт-Петербург) — палеонтолог Російської імперії, петрограф, професор Санкт-Петербурзького університету, член-кореспондент Академії наук (з 1901). Один із засновників та голова (з 1888) Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. Член цілого ряду геологічних, мінералогічних, антропологічних та інших суспільств у Російській імперії та за кордоном.

Александр Іностранцев
image
Народився12 (24) липня 1843
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер31 грудня 1919(1919-12-31)[1] (76 років)
Петроград, Російська СФРР[1]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image Російська республіка
image Російська СФРР
Діяльністьпалеонтолог, викладач університету
Alma materd
d
Галузьпетрографія
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Вчителіd
Аспіранти, докторантиДокучаєв Василь Васильович
Левінсон-Лессинг Франц Юлієвич
d
d
d
d
ЧленствоПетербурзька академія наук
Нагороди
image image image image
image Роботи у Вікіджерелах
image Александр Іностранцев у Вікісховищі

Біографія

Народився 24 липня 1843 року в селищі фарфорового заводу на околицях Санкт-Петербурга. Він був 6 дитиною (з 10) у сім'ї А. П. Іностранцев (фельдєгерський офіцер при Імператорі Миколі I) та Є.В. М. Добровольській .

Освіта

Закінчив 2-ю Санкт-Петербурзьку гімназію (1863) , після чого вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Спочатку захоплено займався хімією, проте в результаті знайомства на старших курсах з геологією та мінералогією, під керівництвом професорів Е. К. Гофмана та П. А. Пузиревського, змінив свою спеціалізацію. У 1867 році закінчив університет і був залишений для здобуття професорського звання.

Під час стажування в Італії у 1872 вивчав виверження вулкана Везувій.

Наукова та викладацька робота

image
А. Іностранцев, 1901 р.

У 1867 році вперше у Російській імперії застосував метод мікроскопічного дослідження гірських порід.

У 1868 році А. Іностранцев захистив магістерську дисертацію «Геогностична будова західного берега Ладозького озера».

У 1868 році обійняв посаду охоронця Мінералогічного кабінету.

З 1869 року читав лекції як приват-доцент.

1873 року в Імператорський університет Святого Володимира захистив докторську дисертацію на тему: «Геологічні дослідження на півночі Росії у 1869 та 1870 роках». Він став першим доктором мінералогії та геології в Російській імперії (до цього присуджувався ступінь з мінералогії та геогнозії).

В 1873 був обраний екстраординарним, а в 1880 - ординарним професором Санкт-Петербурзького університету.

Крім Петербурзького університету А. Іностранцев читав лекції також у Технологічному інституті (з 1874), Військово-медичній та Інженерній академіях, в Академії Генерального штабу та інших навчальних закладах. З 1878 по 1889 він читав курси геології, мінералогії та петрографії на Бестужевських Вищих жіночих курсах.

У 1892 року на Уралі А. Іностранцев відкрив корінне родовище платини.

Головним напрямом досліджень А. Іностранцева була петрографія.

На 1-й сесії Міжнародного геологічного конгресу (Париж, 1878) А. Іностранцев представляв Російську імперію, був обраний членом Комісії з уніфікації геологічної номенклатури. На 2-ю сесію (Болонья, 1881) він приїхав як голова російського комітету Комісії з уніфікації системи стратиграфічних підрозділів. На його пропозицію терміни «група», «система», «відділ» було затверджено як міжнародні. А. Іностранцев входив до Бюро Конгресу як віце-президент від Російської імперії.

А. Іностранцев виховав плеяду учнів, серед яких 3 академіки, 2 члени-кореспонденти, понад 10 професорів. Серед них, фундатор наукового ґрунтознавства Ст. Ст. Докучаєв та перша жінка професор геології Е. Ст. Соломко .

Александр Іностранцев помер 31 грудня 1919 року у Петрограді. Похований на лютеранському Смоленському цвинтарі.

Сім'я

Дружина — Іностранцева Марія Федорівна (уроджена Ореус; 1849-17 січня 1920) .

Син — Іностранцев Костянтин Олександрович (1876-1941) — російський історик-сходознавець.

Нагороди

  • Орден Св. Анни 2-го ступеня (1885), Орден Св. Анни 1-го ступеня (1910)
  • Орден Св. Рівноапостольного Князя Володимира 3-го ступеня (1890)
  • Орден Св. Станіслава 1-го ступеня (1894)
  • Відзнака «У відплату 40-річної бездоганної служби» (1908)
  • Медаль «На згадку про 300-річчя царювання Будинку Романових. 1613-1913 рр..» (1913).
  • Золота медаль ім. Ф. П. Літке за «Геологічний нарис Повенецького повіту Олонецької губернії та її рудних родовищ».

Членство в організаціях

  • З 1868 року був членом Імператорського Мінералогічного товариства.
  • Член Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи з 1873 року (у 1900 році обраний його президентом).
  • Член Імператорського Московського товариства випробувачів природи з 1898 (з 1890 — почесний член).
  • У 1879 був обраний членом Імператорського Російського географічного товариства.
  • У 1901 році був обраний членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук з фізичного розряду.
  • Член-кореспондент Природно-історичного товариства (Академія природничих наук, Філадельфія, 1880)
  • Член-кореспондент Імператорсько-королівського геологічного товариства (Віденський технічний університет)
  • Член-кореспондент Національного природничо-історичного та математичного товариства (Фрайберзька гірська академія) .

Іменем Іностранцев А.названо затоку на західному узбережжі о. Північний і льодовик на архіпелазі Нова Земля, п'ять форм викопних організмів з класів брахіопод, головоногих молюсків і плазунів, а також викопна хижа хребетна тварина з пермських відкладень — Іноземцевія (лат. Inostrancevia).

Бібліографія

Іностранцев А. — автор понад 170 наукових праць, серед них книги:

  • Іностранцев А. Геологічний огляд місцевості між Білим морем та Онезьким озером. СПб.: Ст Демаков, 1871. 83 с.: карт.
  • Іностранцев А. Історичний нарис діяльності Везувію з 1857 року до наших днів. СПб.: У. З. Балашев, 1873. 30 з.
  • Іностранцев А. Про варіоліт. СПб.: ІАН, 1874. 29 с.
  • Іностранцев А. Вивчення Друскенікських мінеральних джерел. СПб.: Ст Джуліяні, 1882. IV, 79 с.
  • Іностранцев А. Доісторична людина кам'яного віку узбережжя Ладозького озера. — СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1882. − 243 с.: іл.
  • Іностранцев А. Лекції історичної геології, петрографії та стратиграфії, читані на Вищих жіночих Бестужевських курсах у 1882/83 pp. СПб.: Є. Соломко, 1883. 408 с.
  • Іностранцев А. Геологія: Загальний курс лекцій, читаний студентам С.-Петербурзького університету: У 2 т. Спб.: М. Стасюлевич, 1885-1887. (5 видань)
  • Іностранцев А. Конспект історичної геології, читаний у С.-Петербурзькому імп. університеті у 1885 та 1886 роках. СПб.: Ф. Кремер, 1886. 232 с.
  • Іностранцев А., Ф. Ю. Левінсон-Лессінг Ф. Ю., Каракаш Н. І., Стрешевський С. І. Через Головний Кавказький хребет: Геологічні дослідження передбачуваного ж.-д. шляхи через Архотський перевал між Владикавказом і Тифлісом. СПб.: Упр. жел. дор. 1896. VI, 250, 34 с.
  • Іностранцев А. Спогади: (Автобіографія) / Підготовка тексту, вступна стаття та коментарі В. А. Прозоровського, І. Л. Тихонова. СПб.: Петербурзьке сходознавство, 1998. 272 с.

Література

  • Иностранцев, Александр Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Кузнецов С. С. Александр Александрович Иностранцев. Л., 1969
  • Орлов Ю. А. Александр Александрович Иностранцев. (1843—1919) // Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. — Т. 1. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1948. — С. 399—403; То же // Люди русской науки: Очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. — Кн. 2. Геология. География. — М.: Наука, 1962. — С. 33—37: порт.
  • Соколов В. А. Александр Александрович Иностранцев: 1843—1919. — М.: Наука, 1981. — 103 с.

Примітки

  1. Иностранцев Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Иностранцев А. А. Детство // Воспоминания (Автобиография). СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1998. C. 19-22.
  3. Выпуск 1863 года. оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
  4. Наливкин Д. В. Наши первые женщины-геологи. Л.: Наука, 1979, 216 с.
  5. ЦГА СПб. Ф. Р-6143. Оп. 1. Д. 224. Л. 62.
  6. Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 1: А — Й. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2007. — 400 с. : ил.,карт. — стр. 372 (т. 1)

Посилання

  • Персональна сторінка Иностранцева Александра Александровича на офіційному сайті РАН (рос.)
  • А. А. Иностранцев — Библиотека бестужевских курсов.
  • Палеонтолого-стратиграфический музей СПбГУ — основан профессором А. А. Иностранцевым в 1873 году.
  • А. А. Иностранцев — Биографика СПбГУ.
  • Биография и библиография в Информационной системе «История геологии и горного дела» ГИН РАН.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aleksandr Inostrancev 24 lipnya 1843 Sankt Peterburg 31 grudnya 1919 Sankt Peterburg paleontolog Rosijskoyi imperiyi petrograf profesor Sankt Peterburzkogo universitetu chlen korespondent Akademiyi nauk z 1901 Odin iz zasnovnikiv ta golova z 1888 Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi Chlen cilogo ryadu geologichnih mineralogichnih antropologichnih ta inshih suspilstv u Rosijskij imperiyi ta za kordonom Aleksandr InostrancevNarodivsya12 24 lipnya 1843 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer31 grudnya 1919 1919 12 31 1 76 rokiv Petrograd Rosijska SFRR 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRRDiyalnistpaleontolog vikladach universitetuAlma materd dGaluzpetrografiyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetVchitelidAspiranti doktorantiDokuchayev Vasil Vasilovich Levinson Lessing Franc Yuliyevich d d d dChlenstvoPeterburzka akademiya naukNagorodiRoboti u Vikidzherelah Aleksandr Inostrancev u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 24 lipnya 1843 roku v selishi farforovogo zavodu na okolicyah Sankt Peterburga Vin buv 6 ditinoyu z 10 u sim yi A P Inostrancev feldyegerskij oficer pri Imperatori Mikoli I ta Ye V M Dobrovolskij Osvita Zakinchiv 2 yu Sankt Peterburzku gimnaziyu 1863 pislya chogo vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Spochatku zahopleno zajmavsya himiyeyu prote v rezultati znajomstva na starshih kursah z geologiyeyu ta mineralogiyeyu pid kerivnictvom profesoriv E K Gofmana ta P A Puzirevskogo zminiv svoyu specializaciyu U 1867 roci zakinchiv universitet i buv zalishenij dlya zdobuttya profesorskogo zvannya Pid chas stazhuvannya v Italiyi u 1872 vivchav viverzhennya vulkana Vezuvij Naukova ta vikladacka robota A Inostrancev 1901 r U 1867 roci vpershe u Rosijskij imperiyi zastosuvav metod mikroskopichnogo doslidzhennya girskih porid U 1868 roci A Inostrancev zahistiv magistersku disertaciyu Geognostichna budova zahidnogo berega Ladozkogo ozera U 1868 roci obijnyav posadu ohoroncya Mineralogichnogo kabinetu Z 1869 roku chitav lekciyi yak privat docent 1873 roku v Imperatorskij universitet Svyatogo Volodimira zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Geologichni doslidzhennya na pivnochi Rosiyi u 1869 ta 1870 rokah Vin stav pershim doktorom mineralogiyi ta geologiyi v Rosijskij imperiyi do cogo prisudzhuvavsya stupin z mineralogiyi ta geognoziyi V 1873 buv obranij ekstraordinarnim a v 1880 ordinarnim profesorom Sankt Peterburzkogo universitetu Krim Peterburzkogo universitetu A Inostrancev chitav lekciyi takozh u Tehnologichnomu instituti z 1874 Vijskovo medichnij ta Inzhenernij akademiyah v Akademiyi Generalnogo shtabu ta inshih navchalnih zakladah Z 1878 po 1889 vin chitav kursi geologiyi mineralogiyi ta petrografiyi na Bestuzhevskih Vishih zhinochih kursah U 1892 roku na Urali A Inostrancev vidkriv korinne rodovishe platini Golovnim napryamom doslidzhen A Inostranceva bula petrografiya Na 1 j sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu Parizh 1878 A Inostrancev predstavlyav Rosijsku imperiyu buv obranij chlenom Komisiyi z unifikaciyi geologichnoyi nomenklaturi Na 2 yu sesiyu Bolonya 1881 vin priyihav yak golova rosijskogo komitetu Komisiyi z unifikaciyi sistemi stratigrafichnih pidrozdiliv Na jogo propoziciyu termini grupa sistema viddil bulo zatverdzheno yak mizhnarodni A Inostrancev vhodiv do Byuro Kongresu yak vice prezident vid Rosijskoyi imperiyi A Inostrancev vihovav pleyadu uchniv sered yakih 3 akademiki 2 chleni korespondenti ponad 10 profesoriv Sered nih fundator naukovogo gruntoznavstva St St Dokuchayev ta persha zhinka profesor geologiyi E St Solomko Aleksandr Inostrancev pomer 31 grudnya 1919 roku u Petrogradi Pohovanij na lyuteranskomu Smolenskomu cvintari Sim yaDruzhina Inostranceva Mariya Fedorivna urodzhena Oreus 1849 17 sichnya 1920 Sin Inostrancev Kostyantin Oleksandrovich 1876 1941 rosijskij istorik shodoznavec NagorodiOrden Sv Anni 2 go stupenya 1885 Orden Sv Anni 1 go stupenya 1910 Orden Sv Rivnoapostolnogo Knyazya Volodimira 3 go stupenya 1890 Orden Sv Stanislava 1 go stupenya 1894 Vidznaka U vidplatu 40 richnoyi bezdogannoyi sluzhbi 1908 Medal Na zgadku pro 300 richchya caryuvannya Budinku Romanovih 1613 1913 rr 1913 Zolota medal im F P Litke za Geologichnij naris Poveneckogo povitu Oloneckoyi guberniyi ta yiyi rudnih rodovish Chlenstvo v organizaciyahZ 1868 roku buv chlenom Imperatorskogo Mineralogichnogo tovaristva Chlen Sankt Peterburzkogo tovaristva doslidnikiv prirodi z 1873 roku u 1900 roci obranij jogo prezidentom Chlen Imperatorskogo Moskovskogo tovaristva viprobuvachiv prirodi z 1898 z 1890 pochesnij chlen U 1879 buv obranij chlenom Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva U 1901 roci buv obranij chlenom korespondentom Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk z fizichnogo rozryadu Chlen korespondent Prirodno istorichnogo tovaristva Akademiya prirodnichih nauk Filadelfiya 1880 Chlen korespondent Imperatorsko korolivskogo geologichnogo tovaristva Videnskij tehnichnij universitet Chlen korespondent Nacionalnogo prirodnicho istorichnogo ta matematichnogo tovaristva Frajberzka girska akademiya Imenem Inostrancev A nazvano zatoku na zahidnomu uzberezhzhi o Pivnichnij i lodovik na arhipelazi Nova Zemlya p yat form vikopnih organizmiv z klasiv brahiopod golovonogih molyuskiv i plazuniv a takozh vikopna hizha hrebetna tvarina z permskih vidkladen Inozemceviya lat Inostrancevia BibliografiyaInostrancev A avtor ponad 170 naukovih prac sered nih knigi Inostrancev A Geologichnij oglyad miscevosti mizh Bilim morem ta Onezkim ozerom SPb St Demakov 1871 83 s kart Inostrancev A Istorichnij naris diyalnosti Vezuviyu z 1857 roku do nashih dniv SPb U Z Balashev 1873 30 z Inostrancev A Pro variolit SPb IAN 1874 29 s Inostrancev A Vivchennya Druskenikskih mineralnih dzherel SPb St Dzhuliyani 1882 IV 79 s Inostrancev A Doistorichna lyudina kam yanogo viku uzberezhzhya Ladozkogo ozera SPb Tip M M Stasyulevicha 1882 243 s il Inostrancev A Lekciyi istorichnoyi geologiyi petrografiyi ta stratigrafiyi chitani na Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursah u 1882 83 pp SPb Ye Solomko 1883 408 s Inostrancev A Geologiya Zagalnij kurs lekcij chitanij studentam S Peterburzkogo universitetu U 2 t Spb M Stasyulevich 1885 1887 5 vidan Inostrancev A Konspekt istorichnoyi geologiyi chitanij u S Peterburzkomu imp universiteti u 1885 ta 1886 rokah SPb F Kremer 1886 232 s Inostrancev A F Yu Levinson Lessing F Yu Karakash N I Streshevskij S I Cherez Golovnij Kavkazkij hrebet Geologichni doslidzhennya peredbachuvanogo zh d shlyahi cherez Arhotskij pereval mizh Vladikavkazom i Tiflisom SPb Upr zhel dor 1896 VI 250 34 s Inostrancev A Spogadi Avtobiografiya Pidgotovka tekstu vstupna stattya ta komentari V A Prozorovskogo I L Tihonova SPb Peterburzke shodoznavstvo 1998 272 s ISBN 5 85803 109 9LiteraturaInostrancev Aleksandr Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kuznecov S S Aleksandr Aleksandrovich Inostrancev L 1969 Orlov amp nbsp Yu amp nbsp A Aleksandr Aleksandrovich Inostrancev 1843 1919 Lyudi russkoj nauki Ocherki o vydayushihsya deyatelyah estestvoznaniya i tehniki T 1 M L Izd vo AN SSSR 1948 S 399 403 To zhe Lyudi russkoj nauki Ocherki o vydayushihsya deyatelyah estestvoznaniya i tehniki Kn 2 Geologiya Geografiya M Nauka 1962 S 33 37 port Sokolov V A Aleksandr Aleksandrovich Inostrancev 1843 1919 M Nauka 1981 103 s PrimitkiInostrancev Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Inostrancev A A Detstvo Vospominaniya Avtobiografiya SPb Centr Peterburgskoe vostokovedenie 1998 C 19 22 Vypusk 1863 goda originalu za 3 travnya 2018 Procitovano 2 travnya 2018 Nalivkin D V Nashi pervye zhenshiny geologi L Nauka 1979 216 s CGA SPb F R 6143 Op 1 D 224 L 62 Kareliya enciklopediya v 3 t gl red A F Titov T 1 A J Petrozavodsk ID PetroPress 2007 400 s il kart str 372 ISBN 978 5 8430 0123 0 t 1 PosilannyaPersonalna storinka Inostranceva Aleksandra Aleksandrovicha na oficijnomu sajti RAN ros A A Inostrancev Biblioteka bestuzhevskih kursov Paleontologo stratigraficheskij muzej SPbGU osnovan professorom A A Inostrancevym v 1873 godu A A Inostrancev Biografika SPbGU Biografiya i bibliografiya v Informacionnoj sisteme Istoriya geologii i gornogo dela GIN RAN

Дата публікації:
Топ