Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німеччина має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. 10-річна шкільна освіта є обов'язковою, загальною та безкоштовною.
Система освіти в Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою (на федеральному рівні). Найбільші повноваження у розвитку і регулюванні освіти має не держава в цілому, а окремі федеральні землі. Це призводить до розбіжностей та відмінності систем освіти в 16 землях.
Відрізняється від української шкала оцінювання роботи учнів та студентів: що «менша» оцінка, то вона краща, вища. В Німеччині існують оцінки від «1» (відмінно/sehr gut, ausgezeichnet) до «6» (погано, незадовільно/mangelhaft), причому можливі проміжні оцінки типу 1,1; 2,5; 4,3 і так далі.
Початкова школа
В початкову школу діти йдуть, як правило, у 6 років. Навчання у початковій школі триває 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні — 6 років). У початковій школі дітям переважно не ставлять оцінок, а оцінюють на словах або з допомогою наклейок (сонечко, «смайлик» і т. д.). Такий підхід пояснюється бажанням не перевантажувати дитячу психіку, оскільки в пізнішому перебігу освіти дітей чекають серйозні навантаження. Це є підставою для критики: різкий непідготовлений перехід від «розслабленої» початкової школи до середньої школи, який часто може стати травматичним.
Середня школа
В Німеччині існують різні види середніх шкіл: , та Gymnasium.
була задумана як школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів; вона має готувати до ремісничих професій. Рівень викладання там доволі низький. Фактично зараз установа Hauptschule перетворилася на зібрання найслабших школярів, переважно з сімей мігрантів, в яких батьки через власну неосвіченість не розуміють важливості доброї освіти для майбутнього дітей. З атестатом Hauptschule майже неможливо знайти хорошу роботу, і часто після Hauptschule випускники одразу потрапляють у замкнене коло безробіття. Через свою недосконалість цей вид шкіл вже був скасований на деяких землях.
має кращу репутацію, більший спектр предметів, ґрунтовнішу підготовку. Закінчення Realschule дає так званий атестат про закінчену середню загальну освіту (mittlere Reife). Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращі; крім того, після закінчення Realschule учні можуть піти до останніх класів ґімназії і отримати там т. з. — пройти випускні іспити на атестат зрілості, без яких неможливо поступити до вищого навчального закладу.
Gymnasium — найпрестижніший вид середньої освіти. Лише після закінчення гімназії (середній рівень плюс 2-3 класи вищої гімназії, т. з. Gymnasiale Oberstufe) можна вступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятого класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Критики закидають гімназіям елітарність і вимагають введення єдиної загальної середньої школи, т. з. , де учні усі роки до атестату навчатимуться разом. Такі школи вже існують подекуди, але в свою чергу прибічники нинішньої диференційованої системи освіти критикують загальні школи за те, що слабкі та обдаровані учні там навчаються разом. У деяких землях, наприклад, у Баварії та в землі Баден-Вюртемберг не батьки, а вчителі вирішують, куди піде дитина після початкової школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium). Таке рішення дуже відповідальне і може вплинути на майбутнє дитини. Цей факт часто критикують у пресі, на тій підставі, що на такому ранньому рівні не можна дати будь-яку ґрунтовну оцінку здібностей дитини та прогноз розвитку особистості.
Складення Abitur в гімназії — сильний стрес для учнів, обсяг матеріалу в останніх класах надзвичайно великий. Загалом рівень викладання у гімназіях дуже високий, його можна порівняти з 1-2 курсами університету у країнах із триступеневою системою освіти. Це обумовлено тим, що вступних іспитів до університету не існує, натомість що краща середня оцінка Abitur, то легше потрапити на престижний факультет. Набір проводиться відповідно до оцінки в атестаті. В університетах існує так званий Numerus Clausus, тобто кількість вільних місць. Відповідно до цієї кількості факультети встановлюють середній прохідний бал. Тому що вищий середній бал Abitur у випускника, то більший у нього вибір та імовірність потрапити на престижний факультет чи на факультет свого бажання.
Університети Німеччини
Раніше в університетах Німеччини існували такі форми навчання та вчені ступені як магістр (Magister) та диплом (Diplom), з написанням магістерської або дипломної роботи відповідно. Магістр означав широкий профіль (як правило, у гуманітарних науках) з головним та кількома побічними предметами. Наприклад: магістр філософії (головний предмет), педагогіки та історії. Так званий «диплом» означав закінчення факультету природничих наук, інженерні та економічні факультети також присвоювали диплом, а не магістра.
У зв'язку з участю Німеччини у Болонському Процесі (уніфікація європейської системи освіти) форми навчання «магістр» та «диплом» припиняють своє існування у 2010 році, натомість вводиться двоступенева система «бакалавр — майстер» ( — ). Зараз у німецьких університетах йде реструктуризація відповідно до Болонського Процесу, цей процес викликає певні проблеми. Велика кількість студентів та деякі викладачі незадоволені введенням Болонського Процесу. Зокрема, той обсяг матеріалу, що його раніше треба було обробити за 4 роки магістерського навчання, зараз треба засвоїти за 3 роки бакалаврату, що призводить до стресу та перевантаження. Модульна система та т. з. «кредитні пункти» (ECTS — European Credit Transfer System) також дають підстави для критики.
Навчання в державних університетах загалом безкоштовне, однак з 2007 року у деяких землях в зв'язку з нестачею коштів було введено т. з. Semestergebühren (плату за семестр), що становить близько 500 євро.
Високоякісна освіта в Німеччині є найвищою та зазвичай безкоштовною для студентів з усього світу. Університет Баден-Вюртемберга є єдиною з 16 федеральних земель, де плата за навчання становить 1500 євро за семестр.
Інші види освіти
Інші види вищої та післяшкільної освіти в Німеччині включають вищі спеціальні школи (), технікуми () та ремісничі школи (). Поширеним є т. з. Ausbildung im Betrieb (часто коротко просто «Ausbildung») — професійне навчання, пов'язане з одночасною щоденною практичною роботою на підприємстві, виробництві. Багато підприємств та фірм набирають так званих «Azubis» (Auszubildende) — учнів на виробництві. Таке практичне навчання триває 3 роки і закінчується набуттям практичної професії.
Загалом німецька система освіти складна та розгалужена і є предметом постійних дебатів у пресі та політиці, зокрема, що стосується проблем з недостатньою інтеграцією та допомогою учням із сімей мігрантів (частка учнів іноземного походження, що отримують Abitur у гімназії та досягають атестату зрілості становить всього 10%). Іншим важливим пунктом критики є рання сегрегація школярів відповідно до їх здібностей і спрямування до , чи . Оскільки успіхи дітей у навчанні часто напряму залежать від рівня освіти батьків, їх доходу та наявного вільного часу на заняття з дітьми, такий ранній розподіл по різних школах призводить до «цементування» соціального розшарування.
Німеччина займає четверте місце у світі за підготовкою висококваліфікованих спеціалістів (після Сполучених Штатів Америки, Індії та Китаю), але в той же час існує потреба в реформі системи освіти, особливо освіти шкільної.
Література
- Профільне навчання в середній школі Федеративної Республіки Німеччини : монографія / М. М. Гладченко ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Київ : НУБіП України, 2016. — 291 с. : табл. — Бібліогр.: с. 277—290 (227 назв). — .
- Oskar Anweiler u. a.: Bildungspolitik in Deutschland 1945-1990, Ein historisch-vergleichender Quellenband, Bundeszentrale für politische Bildung, Bonn 1992
- Rolf Arnold & Henning Pätzold: Schulpädagogik kompakt. Cornelsen, Berlin 2002, .
- Michael Behr: Nachhilfeunterricht: Erhebung in einer Grauzone pädagogischer Alltagsrealität. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990,
- Kai S. Cortina, Jürgen Baumert, Achim Leschinsky, Karl Ulrich Mayer: Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland. Strukturen und Entwicklungen im Überblick. Rowohlt Taschenbücher, November 2003,
- Rainer Geißler: Die Sozialstruktur Deutschlands. Die gesellschaftliche Entwicklung vor und nach der Vereinigung, 3. Aufl. Wiesbaden 2002, S. 333-364
- Handbuch der deutschen Bildungsgeschichte, Bd. VI: 1945 bis zur Gegenwart, Hg. C. Furck u. C. Führ., München 1998, Tb. BRD ; Tb. DDR u. neue Bundesländer
Посилання
- О.М. Ігнатова РЕФОРМИ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
- Deutscher Bildungsserver: Gesamtüberblick über das deutsche Bildungssystem
- Deutscher Bildungsserver: Bildungssysteme der Länder in der Bundesrepublik Deutschland
- Bundesministerium für Bildung und Forschung: Grund- und Strukturdaten 2005 (PDF-Datei; 2,58 MB)
- Bundesministerium für Bildung und Forschung
- Fachportal Pädagogik: Literatur zu „Deutsches Bildungssystem“
- Website der Kultusministerkonferenz (KMK)
- Gesellschaftliche Kosten eines zukunftsfähigen Bildungssystems.[недоступне посилання з липня 2019] Gutachten im Auftrag der , Roman Jaich, April 2008
- Team, Study eu. Study in Germany for free: What you need to know. www.study.eu (англ.). Процитовано 22 вересня 2022.
- Studying in Baden-Württemberg. Baden-Württemberg.de (нім.). Процитовано 22 вересня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimechchina maye chotiristupenevu sistemu osviti pochatkova dvostupeneva serednya osvita ta visha osvita 10 richna shkilna osvita ye obov yazkovoyu zagalnoyu ta bezkoshtovnoyu Shema osvitnoyi sistemi Nimechchini Sistema osviti v Nimechchini lishe u najvazhlivishih pitannyah regulyuyetsya derzhavoyu na federalnomu rivni Najbilshi povnovazhennya u rozvitku i regulyuvanni osviti maye ne derzhava v cilomu a okremi federalni zemli Ce prizvodit do rozbizhnostej ta vidminnosti sistem osviti v 16 zemlyah Vidriznyayetsya vid ukrayinskoyi shkala ocinyuvannya roboti uchniv ta studentiv sho mensha ocinka to vona krasha visha V Nimechchini isnuyut ocinki vid 1 vidminno sehr gut ausgezeichnet do 6 pogano nezadovilno mangelhaft prichomu mozhlivi promizhni ocinki tipu 1 1 2 5 4 3 i tak dali Pochatkova shkolaV pochatkovu shkolu diti jdut yak pravilo u 6 rokiv Navchannya u pochatkovij shkoli trivaye 4 roki v deyakih federalnih zemlyah napriklad u Berlini 6 rokiv U pochatkovij shkoli dityam perevazhno ne stavlyat ocinok a ocinyuyut na slovah abo z dopomogoyu naklejok sonechko smajlik i t d Takij pidhid poyasnyuyetsya bazhannyam ne perevantazhuvati dityachu psihiku oskilki v piznishomu perebigu osviti ditej chekayut serjozni navantazhennya Ce ye pidstavoyu dlya kritiki rizkij nepidgotovlenij perehid vid rozslablenoyi pochatkovoyi shkoli do serednoyi shkoli yakij chasto mozhe stati travmatichnim Serednya shkolaV Nimechchini isnuyut rizni vidi serednih shkil ta Gymnasium bula zadumana yak shkola z praktichnim pidhodom i menshoyu kilkistyu skladnih predmetiv vona maye gotuvati do remisnichih profesij Riven vikladannya tam dovoli nizkij Faktichno zaraz ustanova Hauptschule peretvorilasya na zibrannya najslabshih shkolyariv perevazhno z simej migrantiv v yakih batki cherez vlasnu neosvichenist ne rozumiyut vazhlivosti dobroyi osviti dlya majbutnogo ditej Z atestatom Hauptschule majzhe nemozhlivo znajti horoshu robotu i chasto pislya Hauptschule vipuskniki odrazu potraplyayut u zamknene kolo bezrobittya Cherez svoyu nedoskonalist cej vid shkil vzhe buv skasovanij na deyakih zemlyah maye krashu reputaciyu bilshij spektr predmetiv gruntovnishu pidgotovku Zakinchennya Realschule daye tak zvanij atestat pro zakinchenu serednyu zagalnu osvitu mittlere Reife Perspektivi znajti robotu z atestatom Realschule znachno krashi krim togo pislya zakinchennya Realschule uchni mozhut piti do ostannih klasiv gimnaziyi i otrimati tam t z projti vipuskni ispiti na atestat zrilosti bez yakih nemozhlivo postupiti do vishogo navchalnogo zakladu Gymnasium najprestizhnishij vid serednoyi osviti Lishe pislya zakinchennya gimnaziyi serednij riven plyus 2 3 klasi vishoyi gimnaziyi t z Gymnasiale Oberstufe mozhna vstupati v universiteti ta inshi vishi navchalni zakladi Gimnaziya podilyayetsya na serednyu z 5 7 do desyatogo klasiv ta vishu mozhna porivnyati z amerikanskoyu High School klasi z 11 po 12 abo z 11 po 13 Kritiki zakidayut gimnaziyam elitarnist i vimagayut vvedennya yedinoyi zagalnoyi serednoyi shkoli t z de uchni usi roki do atestatu navchatimutsya razom Taki shkoli vzhe isnuyut podekudi ale v svoyu chergu pribichniki ninishnoyi diferencijovanoyi sistemi osviti kritikuyut zagalni shkoli za te sho slabki ta obdarovani uchni tam navchayutsya razom U deyakih zemlyah napriklad u Bavariyi ta v zemli Baden Vyurtemberg ne batki a vchiteli virishuyut kudi pide ditina pislya pochatkovoyi shkoli do Hauptschule Realschule chi Gymnasium Take rishennya duzhe vidpovidalne i mozhe vplinuti na majbutnye ditini Cej fakt chasto kritikuyut u presi na tij pidstavi sho na takomu rannomu rivni ne mozhna dati bud yaku gruntovnu ocinku zdibnostej ditini ta prognoz rozvitku osobistosti Skladennya Abitur v gimnaziyi silnij stres dlya uchniv obsyag materialu v ostannih klasah nadzvichajno velikij Zagalom riven vikladannya u gimnaziyah duzhe visokij jogo mozhna porivnyati z 1 2 kursami universitetu u krayinah iz tristupenevoyu sistemoyu osviti Ce obumovleno tim sho vstupnih ispitiv do universitetu ne isnuye natomist sho krasha serednya ocinka Abitur to legshe potrapiti na prestizhnij fakultet Nabir provoditsya vidpovidno do ocinki v atestati V universitetah isnuye tak zvanij Numerus Clausus tobto kilkist vilnih misc Vidpovidno do ciyeyi kilkosti fakulteti vstanovlyuyut serednij prohidnij bal Tomu sho vishij serednij bal Abitur u vipusknika to bilshij u nogo vibir ta imovirnist potrapiti na prestizhnij fakultet chi na fakultet svogo bazhannya Universiteti NimechchiniRanishe v universitetah Nimechchini isnuvali taki formi navchannya ta vcheni stupeni yak magistr Magister ta diplom Diplom z napisannyam magisterskoyi abo diplomnoyi roboti vidpovidno Magistr oznachav shirokij profil yak pravilo u gumanitarnih naukah z golovnim ta kilkoma pobichnimi predmetami Napriklad magistr filosofiyi golovnij predmet pedagogiki ta istoriyi Tak zvanij diplom oznachav zakinchennya fakultetu prirodnichih nauk inzhenerni ta ekonomichni fakulteti takozh prisvoyuvali diplom a ne magistra U zv yazku z uchastyu Nimechchini u Bolonskomu Procesi unifikaciya yevropejskoyi sistemi osviti formi navchannya magistr ta diplom pripinyayut svoye isnuvannya u 2010 roci natomist vvoditsya dvostupeneva sistema bakalavr majster Zaraz u nimeckih universitetah jde restrukturizaciya vidpovidno do Bolonskogo Procesu cej proces viklikaye pevni problemi Velika kilkist studentiv ta deyaki vikladachi nezadovoleni vvedennyam Bolonskogo Procesu Zokrema toj obsyag materialu sho jogo ranishe treba bulo obrobiti za 4 roki magisterskogo navchannya zaraz treba zasvoyiti za 3 roki bakalavratu sho prizvodit do stresu ta perevantazhennya Modulna sistema ta t z kreditni punkti ECTS European Credit Transfer System takozh dayut pidstavi dlya kritiki Navchannya v derzhavnih universitetah zagalom bezkoshtovne odnak z 2007 roku u deyakih zemlyah v zv yazku z nestacheyu koshtiv bulo vvedeno t z Semestergebuhren platu za semestr sho stanovit blizko 500 yevro Visokoyakisna osvita v Nimechchini ye najvishoyu ta zazvichaj bezkoshtovnoyu dlya studentiv z usogo svitu Universitet Baden Vyurtemberga ye yedinoyu z 16 federalnih zemel de plata za navchannya stanovit 1500 yevro za semestr Inshi vidi osvitiInshi vidi vishoyi ta pislyashkilnoyi osviti v Nimechchini vklyuchayut vishi specialni shkoli tehnikumi ta remisnichi shkoli Poshirenim ye t z Ausbildung im Betrieb chasto korotko prosto Ausbildung profesijne navchannya pov yazane z odnochasnoyu shodennoyu praktichnoyu robotoyu na pidpriyemstvi virobnictvi Bagato pidpriyemstv ta firm nabirayut tak zvanih Azubis Auszubildende uchniv na virobnictvi Take praktichne navchannya trivaye 3 roki i zakinchuyetsya nabuttyam praktichnoyi profesiyi Zagalom nimecka sistema osviti skladna ta rozgaluzhena i ye predmetom postijnih debativ u presi ta politici zokrema sho stosuyetsya problem z nedostatnoyu integraciyeyu ta dopomogoyu uchnyam iz simej migrantiv chastka uchniv inozemnogo pohodzhennya sho otrimuyut Abitur u gimnaziyi ta dosyagayut atestatu zrilosti stanovit vsogo 10 Inshim vazhlivim punktom kritiki ye rannya segregaciya shkolyariv vidpovidno do yih zdibnostej i spryamuvannya do chi Oskilki uspihi ditej u navchanni chasto napryamu zalezhat vid rivnya osviti batkiv yih dohodu ta nayavnogo vilnogo chasu na zanyattya z ditmi takij rannij rozpodil po riznih shkolah prizvodit do cementuvannya socialnogo rozsharuvannya Nimechchina zajmaye chetverte misce u sviti za pidgotovkoyu visokokvalifikovanih specialistiv pislya Spoluchenih Shtativ Ameriki Indiyi ta Kitayu ale v toj zhe chas isnuye potreba v reformi sistemi osviti osoblivo osviti shkilnoyi LiteraturaProfilne navchannya v serednij shkoli Federativnoyi Respubliki Nimechchini monografiya M M Gladchenko Nac un t bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Kiyiv NUBiP Ukrayini 2016 291 s tabl Bibliogr s 277 290 227 nazv ISBN 978 617 7396 35 1 Oskar Anweiler u a Bildungspolitik in Deutschland 1945 1990 Ein historisch vergleichender Quellenband Bundeszentrale fur politische Bildung Bonn 1992 ISBN 3 89331 137 8 Rolf Arnold amp Henning Patzold Schulpadagogik kompakt Cornelsen Berlin 2002 ISBN 3 589 21377 9 Michael Behr Nachhilfeunterricht Erhebung in einer Grauzone padagogischer Alltagsrealitat Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1990 ISBN 3 534 80121 0 Kai S Cortina Jurgen Baumert Achim Leschinsky Karl Ulrich Mayer Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland Strukturen und Entwicklungen im Uberblick Rowohlt Taschenbucher November 2003 ISBN 978 3 499 61122 3 Rainer Geissler Die Sozialstruktur Deutschlands Die gesellschaftliche Entwicklung vor und nach der Vereinigung 3 Aufl Wiesbaden 2002 S 333 364 ISBN 3 531 32923 5 Handbuch der deutschen Bildungsgeschichte Bd VI 1945 bis zur Gegenwart Hg C Furck u C Fuhr Munchen 1998 Tb BRD ISBN 3 406 32467 3 Tb DDR u neue Bundeslander ISBN 3 406 42931 9PosilannyaO M Ignatova REFORMI UNIVERSITETSKOYi OSVITI V KONTEKSTI BOLONSKOGO PROCESU Deutscher Bildungsserver Gesamtuberblick uber das deutsche Bildungssystem Deutscher Bildungsserver Bildungssysteme der Lander in der Bundesrepublik Deutschland Bundesministerium fur Bildung und Forschung Grund und Strukturdaten 2005 PDF Datei 2 58 MB Bundesministerium fur Bildung und Forschung Fachportal Padagogik Literatur zu Deutsches Bildungssystem Website der Kultusministerkonferenz KMK Gesellschaftliche Kosten eines zukunftsfahigen Bildungssystems nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gutachten im Auftrag der Roman Jaich April 2008 Team Study eu Study in Germany for free What you need to know www study eu angl Procitovano 22 veresnya 2022 Studying in Baden Wurttemberg Baden Wurttemberg de nim Procitovano 22 veresnya 2022