Андрій Петрович Турчани́нов (1779–1830) — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-лейтенант.
Андрій Петрович Турчанинов 2-ий рос. Андрей Петрович Турчанинов 2-й | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 1779 | ||||||
Смерть | 1830 | ||||||
Військова служба | |||||||
Роки служби | 1799—1830 | ||||||
Приналежність | Російська імперія | ||||||
Війни / битви | Війна третьої коаліції, Наполеонівські війни, Війна четвертої коаліції, Російсько-шведська війна, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції | ||||||
Командування | |||||||
(1810—1814) | |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Біографія
Із дворян Могилівської губернії. Батько — генерал-поручик, статс-секретар з військових питань Імператриці Катерини II. У службу вступив підпрапорщиком 27 травня 1795 в л.-гв. Преображенський полк, 6 червня 1799 отримав чин прапорщика, вже перебуваючи в рядах Єгерського батальйону.
1805 року брав участь в Аустерліцькій битві і був поранений кулею в праву ногу. У 1807 році бився з французами в Пруссії при Гутштадті, Гейльсберзі, Фрідланді. У 1808—1809 роках воював зі шведами у Фінляндії і 26 квітня 1808 нагороджений орденом Святого Георгія 4-го класу:
у подяку за відмінну мужність і хоробрість, проявлених у битві 6 квітня проти шведських військ при с. Олькіокі, де будучи відправленим у підкріплення авангарду генерал-лейтенанта Тучкова з особливою безстрашністю і майстерністю вів свій загін проти ворога, який з великими втратами був збитий, і переслідував 15 верст до сел. Сікаюкі, зайнятого потім нашими військами. |
8 березня 1810 призначений командиром 3-го єгерського полку.
1812 року полк у складі 3-ї бригади 6-ї піхотної дивізії входив до Фінляндського корпусу . У вересні разом з полком прибув до Риги і брав участь у боях при Диленкірхене, Екау, на р. Ауя, під Полоцьком, Чашниками (контужений картеччю в груди), Смолянами. У 1813 році перебував при облозі Данцига і за відмінність у бойових діях 15 вересня був підвищений в генерал-майори.
Після війни перебував при начальнику 23-ї піхотної дивізії. 8 березня 1816 призначений командиром 3-ї бригади 23-ї піхотної дивізії, потім командував 2-ю бригадою 20-ї піхотної дивізії. 6 грудня 1826 призначений начальником 22-ї піхотної дивізії. 6 грудня 1828 отримав чин генерал-лейтенанта. Комендантом Севастополя призначений 3 вересня 1829 року.
У 1830 році після по Найвищому велінню Турчанинов за «бездіяльність» був відданий під суд. По сентенції суду за легкодухість і за повне порушення усіх обов'язків по службі позбавлений чинів, орденів і розжалуваний в рядові до вислуги. Помер незабаром після рішення суду.
Примітки
- Государственный Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог / под ред. В. Ф. Левинсона-Лессинга; ред. А. Е. Кроль, К. М. Семенова. — 2-е издание, переработанное и дополненное. — Л.: Искусство, 1981. — Т. 2. — 360 с. — С. 260, кат. № 8045.
Посилання
- Російські генерали (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет