Мідійці — стародавній народ ймовірно іранського походження, що населяв Мідію, розташовану на теренах північного заходу сучасного Ірану і південному сході Туреччини. Мова, якою вони розмовляли належить до групи західно-іранських мов.
Мідійці | |
Дата створення / заснування | 678 до н. е. |
---|---|
Значима особа | Даюкку |
Країна | Мідія |
Столиця | Екбатана |
Мова комунікації | мідійська мова |
Мідійці у Вікісховищі |
Історія
На початку І тис. до н. е. іранські племена (мідійці та перси) розселилися теренами Іранського нагір'я. Вже у IX ст. до н. е. щойно мідійські племена осіли в Північно-Західному Ірані там виникли дрібні князівства зі змішаним мідійсько-тубільним населенням. В той самий часи перси прибули в Іран та захопили територію Еламу, яка отримала назву Парса, хоча самі перси йменували її Хужою. Асирійська експансія стала потужним стимулом до об'єднання дрібних мідійських князівств. Заручившись підтримкою кімерійців та скіфів, які увігналися з Північного Причорномор'я в Передню Азію, мідійці в 672 р. до н. е. повстали проти ассирійського володарювання. Повстання очолив один з мідійських вождів на ймення Каштаріті (Геродот називає його Фраорт). Ассирійці в намаганні спинити повстання змогли втамувати скіфів, однак мідійці не склали зброї і домоглися своєї політичної незалежності.
Впродовж кількох наступних років Мідія стала могутньою державою Стародавнього Сходу. В 653 р. до н. е. мідійський цар Каштаріті здійснив військовий похід проти Ассирії. В той самий час скіфи, ставши союзниками ассирійців, виступили проти мідійців. Не витримавши боротьби на два фронти мідійці зазнали поразки, Каштаріті загинув, а над країною в 653-625 р. до н. е. встановилося панування скіфів. Згодом на престол зійшов цар Кіаксар, який зміг заманити скіфських вождів в пастку та визволити країну від їх панування. Він остаточно об'єднав усі мідійські племена в єдину державу, столицею якої стало місто Екбатани. Замінивши народне ополчення добре організованим й озброєним регулярним військом, Кіаксар розпочав військові дії проти Ассирії. У 614 р. до н.е. військо на чолі з Кіаксаром спустошило ассирійську провінцію Аррапха, а потім незабаром захопило найдавнішу столицю Ассирії Ашшур і винищило її жителів. Опісля цього вивилоняни й мідійці уклали угоду, що визнавала ассирійців спільним ворогом.
У серпні 612 р. до н. е. за допомогою штучно створеної повені мідійці та вавилоняни після виснажливого штурму увірвалися до столиці Ассирії Ніневії і зрівняли її з землею. 612 р. до н. е. мідійці припинили військові дії проти ассирійців, надавши змогу вавилонянам розправитися з ворогом. Так Мідія разом з Вавилоном та Єгиптом стала найбільшою та наймогутнішою державою на Близькому Сході. Ще в період спільної боротьби мідійців та вавилонян проти Ассирії їх союз було закріплено шлюбом між Навуходоносором та дочкою Кіаксара. Коли Навуходоносор II став вавилонським царем відносини з Мідією залишалися на дружній стадії. Одначе Навуходоносор побоювався надмірного зростання потуг Мідії і тому на кордоні з сусідньою державою побудував укріплену стіну.
Зміцнивши своє військо мідійці розпочали розширення своїх кордонів, підкоривши Персію, Парфію, Гірканію, та Вірменію. На початку VI ст. до н. е. була завойоване Скіфське царство, Манну, а на Закавказзі — Урарту.
Завоювання Кіаксара не залишилися поза увагою могутньої Лідії, війна якої з Мідією тривала 5 років. Причиною припинення військових дій стало сонячне затемнення 585 р. до н. е. яке налякало обидві ворогуючі сторони. Того ж 585 р. до н. е. цар Кіаксар помер. Трон перейшов до Астіага — останнього мідійського царя. Астіаг відразу ж був втягнутий у вир політичної боротьби (наслідок гострої реакції Вавилону на підкорення мідійцями Еламу). Ситуація загострювалася з кожним днем і над колишніми дружніми державами нависла справжня загроза війни. Цим моментом скористалися перси, які спершу підкорили Мідію, згодом Вавилон та інші близькосхідні держави.
Культура
Страбон згадує, що мідійці вдягалися в «хітони з рукавами», штани і носили повстяні шапки.
Археологічні дослідження та письмові джерела надають не дуже багато відомостей про історію та культуру мідійської держави. Мідійці використовували озброєння, яке було практично ідентичне з перським. За відсутності великої кількості письмових джерел, написаних мідійською мовою, сучасникам майже нічого не відомо про їх мову. Релігія, яку вони сповідували, була однією з форм давньої арійської релігії, попередньої зороастризму.
Згідно мідійці поділялися на 6 племен — намиста, паретакени, струхати, арізанти, будії та маги. Згодом Мідію завоював Кір Великий.
Посилання
- Визначення на іменці sum.in.ua [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Українка Л. Історія давніх народів Сходу // Українка Л. Катеринослав: друк. І.Висьман та І.Мордхілевич, 1918.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Midijci starodavnij narod jmovirno iranskogo pohodzhennya sho naselyav Midiyu roztashovanu na terenah pivnichnogo zahodu suchasnogo Iranu i pivdennomu shodi Turechchini Mova yakoyu voni rozmovlyali nalezhit do grupi zahidno iranskih mov Midijci Data stvorennya zasnuvannya678 do n e Znachima osobaDayukku KrayinaMidiya StolicyaEkbatana Mova komunikaciyimidijska mova Midijci u VikishovishiIstoriyaNa pochatku I tis do n e iranski plemena midijci ta persi rozselilisya terenami Iranskogo nagir ya Vzhe u IX st do n e shojno midijski plemena osili v Pivnichno Zahidnomu Irani tam vinikli dribni knyazivstva zi zmishanim midijsko tubilnim naselennyam V toj samij chasi persi pribuli v Iran ta zahopili teritoriyu Elamu yaka otrimala nazvu Parsa hocha sami persi jmenuvali yiyi Huzhoyu Asirijska ekspansiya stala potuzhnim stimulom do ob yednannya dribnih midijskih knyazivstv Zaruchivshis pidtrimkoyu kimerijciv ta skifiv yaki uvignalisya z Pivnichnogo Prichornomor ya v Perednyu Aziyu midijci v 672 r do n e povstali proti assirijskogo volodaryuvannya Povstannya ocholiv odin z midijskih vozhdiv na jmennya Kashtariti Gerodot nazivaye jogo Fraort Assirijci v namaganni spiniti povstannya zmogli vtamuvati skifiv odnak midijci ne sklali zbroyi i domoglisya svoyeyi politichnoyi nezalezhnosti Vprodovzh kilkoh nastupnih rokiv Midiya stala mogutnoyu derzhavoyu Starodavnogo Shodu V 653 r do n e midijskij car Kashtariti zdijsniv vijskovij pohid proti Assiriyi V toj samij chas skifi stavshi soyuznikami assirijciv vistupili proti midijciv Ne vitrimavshi borotbi na dva fronti midijci zaznali porazki Kashtariti zaginuv a nad krayinoyu v 653 625 r do n e vstanovilosya panuvannya skifiv Zgodom na prestol zijshov car Kiaksar yakij zmig zamaniti skifskih vozhdiv v pastku ta vizvoliti krayinu vid yih panuvannya Vin ostatochno ob yednav usi midijski plemena v yedinu derzhavu stoliceyu yakoyi stalo misto Ekbatani Zaminivshi narodne opolchennya dobre organizovanim j ozbroyenim regulyarnim vijskom Kiaksar rozpochav vijskovi diyi proti Assiriyi U 614 r do n e vijsko na choli z Kiaksarom spustoshilo assirijsku provinciyu Arrapha a potim nezabarom zahopilo najdavnishu stolicyu Assiriyi Ashshur i vinishilo yiyi zhiteliv Opislya cogo vivilonyani j midijci uklali ugodu sho viznavala assirijciv spilnim vorogom U serpni 612 r do n e za dopomogoyu shtuchno stvorenoyi poveni midijci ta vavilonyani pislya visnazhlivogo shturmu uvirvalisya do stolici Assiriyi Nineviyi i zrivnyali yiyi z zemleyu 612 r do n e midijci pripinili vijskovi diyi proti assirijciv nadavshi zmogu vavilonyanam rozpravitisya z vorogom Tak Midiya razom z Vavilonom ta Yegiptom stala najbilshoyu ta najmogutnishoyu derzhavoyu na Blizkomu Shodi She v period spilnoyi borotbi midijciv ta vavilonyan proti Assiriyi yih soyuz bulo zakripleno shlyubom mizh Navuhodonosorom ta dochkoyu Kiaksara Koli Navuhodonosor II stav vavilonskim carem vidnosini z Midiyeyu zalishalisya na druzhnij stadiyi Odnache Navuhodonosor poboyuvavsya nadmirnogo zrostannya potug Midiyi i tomu na kordoni z susidnoyu derzhavoyu pobuduvav ukriplenu stinu Zmicnivshi svoye vijsko midijci rozpochali rozshirennya svoyih kordoniv pidkorivshi Persiyu Parfiyu Girkaniyu ta Virmeniyu Na pochatku VI st do n e bula zavojovane Skifske carstvo Mannu a na Zakavkazzi Urartu Zavoyuvannya Kiaksara ne zalishilisya poza uvagoyu mogutnoyi Lidiyi vijna yakoyi z Midiyeyu trivala 5 rokiv Prichinoyu pripinennya vijskovih dij stalo sonyachne zatemnennya 585 r do n e yake nalyakalo obidvi voroguyuchi storoni Togo zh 585 r do n e car Kiaksar pomer Tron perejshov do Astiaga ostannogo midijskogo carya Astiag vidrazu zh buv vtyagnutij u vir politichnoyi borotbi naslidok gostroyi reakciyi Vavilonu na pidkorennya midijcyami Elamu Situaciya zagostryuvalasya z kozhnim dnem i nad kolishnimi druzhnimi derzhavami navisla spravzhnya zagroza vijni Cim momentom skoristalisya persi yaki spershu pidkorili Midiyu zgodom Vavilon ta inshi blizkoshidni derzhavi KulturaStrabon zgaduye sho midijci vdyagalisya v hitoni z rukavami shtani i nosili povstyani shapki Arheologichni doslidzhennya ta pismovi dzherela nadayut ne duzhe bagato vidomostej pro istoriyu ta kulturu midijskoyi derzhavi Midijci vikoristovuvali ozbroyennya yake bulo praktichno identichne z perskim Za vidsutnosti velikoyi kilkosti pismovih dzherel napisanih midijskoyu movoyu suchasnikam majzhe nichogo ne vidomo pro yih movu Religiya yaku voni spoviduvali bula odniyeyu z form davnoyi arijskoyi religiyi poperednoyi zoroastrizmu Zgidno midijci podilyalisya na 6 plemen namista paretakeni struhati arizanti budiyi ta magi Zgodom Midiyu zavoyuvav Kir Velikij PosilannyaViznachennya na imenci sum in ua 10 sichnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaUkrayinka L Istoriya davnih narodiv Shodu Ukrayinka L Katerinoslav druk I Visman ta I Mordhilevich 1918