Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музична психологія наукова дисципліна яка займається вивченням різних психологічних аспектів музичної мови і будови музи

Музична психологія

Музична психологія

Музична психологія — наукова дисципліна, яка займається вивченням різних психологічних аспектів музичної мови і будови музичних творів, а також досліджує закономірності психологічного сприйняття музики і її впливу на різні структурні компоненти людської психіки.

Наукова специфіка

Музична психологія є наукою, що відноситься одночасно і до області музикознавства, і до області прикладної психології. Тому до розробок в сфері музичної психології можуть бути, віднесені зокрема й різні профільні дослідження в області музичної акустики, психоакустики, нейропсихології сприйняття, психофізіології слуху та руху, естетики, культурології і т. д.

Основними напрямами наукових досліджень в галузі музичної психології є такі:

  • Психологія музичних здібностей;
  • Психологія музичного слуху;
  • Психологія сприйняття музики;
  • Психологія музичної творчості;
  • Психологічні аспекти музичних явищ.

Історія виникнення і розвитку

Як самостійна наукова дисципліна музична психологія почала оформлятися з середини 19-го століття. Основним поштовхом для цього послужили дослідження в галузі експериментальної психофізіології і безпосереднім чином пов'язана із зазначеними дослідженнями розробка наукової теорії музично-слухового сприйняття, яка в закінченому вигляді була сформульована в працях Германа Людвіга Фердинанда фон Гельмгольца.

Гельмгольц розробив резонансну теорію слуху, згідно з якою слухові відчуття виникають у людини завдяки резонуванню внутрішніх органів слуху у відповідь на зовнішні впливи. Ще однією новаторською ідеєю Гельмгольца стало положення про те, що одиничний звук являє собою свого роду акорд, звучання якого засновано на певних законах акустики. У своїй «теорії консонансу та дисонансу» багато важливих явищ з області психоакустики Гельмгольц пояснював виникненням биттям між частковими і комбінаційними тонами: найбільша кількість таких биття спостерігається в дисонуючих інтервалах (секундах, тритонах, септима), найменше — в консонуючих (октавах, квінта). Дослідження Гельмгольца торкались різних науково-практичних питань, пов'язаних з проблемами сприйняття, творчості, діагностики здібностей, методики музичного виховання, що дало потужний поштовх розвитку майже всіх напрямків музичної психології.

Багато ідей Гельмгольца були потім підхоплені, а його напрацювання творчо осмислені в працях В. Штумпфа, О. Абрахама, М. Маєра, Е. Маха. Зокрема, К. Штумпф заклав основи концепції «двох компонент висоти музичного звуку», згідно з якою, зі зміною одного фізичного параметра звуку — частоти його коливань — одночасно змінюються дві психологічні ознаки звуку — його тембр і висота.

В. Вундт збагатив музичну психологію використанням методологічного інструментарію експериментальної психофізіології. ґрунтовним чином досліджував феномен музичної обдарованості.

Значний вплив на розвиток музичної психології мали представники гештальтпсихології. Важливим положенням гештальтпсихології, яка за прикладами часто зверталася до музики, було те, що ціле в сприйнятті не дорівнює сумі окремих відчуттів від звуків, тембрів, інтонацій, ритмів тощо. Представники гештальтпсихології (Е. Курт, А. Веллек, В. Келер) збагатили музичну науку уявленнями про цілісність образності, структурної організованості, константності.

Різні питання і проблеми, пов'язані, в першу чергу, з психологією музичного сприйняття і музичного слуху, були потім ґрунтовно розроблені також і в працях таких відомих радянських музикознавців та психологів як Б. В. Асаф'єв, С. Н. Бєляєва-Екземплярського, , В. В. Медушевская, Е. В. Назайкінський, Т. С. Тарасов, Л. Л. Бочкарьова, Б. Л. Яворський, , Л. А. Мазель, М. В. Блінова, Е. А. Мальцева, Н. А. Гарбузов, А. А. Володин, Ю. Н. Рагс та інших.

Основні області застосування

Музична психологія становить науковий і практичний інтерес в кількох аспектах:

  • в педагогічному, який торкається питань виховання і навчання музикантів;
  • у музикознавчому, який, в першу чергу, пов'язаний з проблемами відображення в музиці дійсності та демонстрації процесу становлення в музичному творі художнього сенсу;
  • в соціолого-психологічному, який має відношення до різних закономірностей побутування музики в суспільній свідомості;
  • у власне психологічному, який цікавить вчених з точки зору найзагальніших завдань вивчення психіки людини, її естетичних потреб і творчих проявів.

В суто музикознавчому плані область застосування музичної психології охоплює всі види музичної діяльності: створення музики, виконання музики, сприйняття музики, музично-теоретичний аналіз, музичне виховання.

Примітки

  1. Helmholtz H., Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik. Braunschweig, 1863; Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки. СПб., 1875 (перевод )
  2. Stumpf K., Tonpsychologie. Bd 1-2, Lpz. 1883-90
  3. , Введение к учению о звуковых ощущениях Гельмгольца. — СПБ, 1879
  4. Вундт В., Основания физиологической психологии, тт. 1-2. СПб, 1880–1881
  5. Revesz G., Einführung in die Musikpsychologie, Bern, 1946
  6. Очерки по теоретическому музыковедению. / Под ред. и А . К. Буцкого. —- Л., «Музгиз», 1959
  7. , Внутризонный интонационный слух и методы его развития. — М.-Л., 1951.

Література

  • Музыкальная психология. Хрестоматия. Сост. М. С. Старчеус. М., 1992.
  • Курт Э., Музыкальная психология/Альманах музыкальной психологии. — М., 1994 (Kurth E., Musikpsychologie, В., 1931.)
  • Беляева-Экземплярская С., О психологии восприятия музыки, М., 1923.
  • Мальцева Е., Основные элементы слуховых ощущений, в кн.: Сборник работ физиолого-психологической секции ГИМН, вып. 1, М., 1925.
  • , Психология музыкальных способностей, М.-Л., 1947.
  • Выготский Л., Психология искусства, М., 1965.
  • Леви В., Вопросы психобиологии музыки, «СМ», 1966, No 8.
  • Назайкинский Е., О психологии музыкального восприятия, М., 1972.
  • Яворский Б. Л., Избранные труды, тт. 1-2. М., 1972–1987.
  • Медушевский В., О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки, М., 1976.
  • , Зонная природа звуковысотного слуха, М.-Л., 1948.
  • Блинова М., Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности, Л., 1974.
  • Ранкевич Г., Социально-типологические особенности восприятия музыки, в кн.: Эстетические очерки, вып. 3, М., 1973.
  • Wellek A., Musikpsychologie und Musikästhetik, Fr./M., 1963.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzichna psihologiya naukova disciplina yaka zajmayetsya vivchennyam riznih psihologichnih aspektiv muzichnoyi movi i budovi muzichnih tvoriv a takozh doslidzhuye zakonomirnosti psihologichnogo sprijnyattya muziki i yiyi vplivu na rizni strukturni komponenti lyudskoyi psihiki Naukova specifikaMuzichna psihologiya ye naukoyu sho vidnositsya odnochasno i do oblasti muzikoznavstva i do oblasti prikladnoyi psihologiyi Tomu do rozrobok v sferi muzichnoyi psihologiyi mozhut buti vidneseni zokrema j rizni profilni doslidzhennya v oblasti muzichnoyi akustiki psihoakustiki nejropsihologiyi sprijnyattya psihofiziologiyi sluhu ta ruhu estetiki kulturologiyi i t d Osnovnimi napryamami naukovih doslidzhen v galuzi muzichnoyi psihologiyi ye taki Psihologiya muzichnih zdibnostej Psihologiya muzichnogo sluhu Psihologiya sprijnyattya muziki Psihologiya muzichnoyi tvorchosti Psihologichni aspekti muzichnih yavish Istoriya viniknennya i rozvitkuYak samostijna naukova disciplina muzichna psihologiya pochala oformlyatisya z seredini 19 go stolittya Osnovnim poshtovhom dlya cogo posluzhili doslidzhennya v galuzi eksperimentalnoyi psihofiziologiyi i bezposerednim chinom pov yazana iz zaznachenimi doslidzhennyami rozrobka naukovoyi teoriyi muzichno sluhovogo sprijnyattya yaka v zakinchenomu viglyadi bula sformulovana v pracyah Germana Lyudviga Ferdinanda fon Gelmgolca Gelmgolc rozrobiv rezonansnu teoriyu sluhu zgidno z yakoyu sluhovi vidchuttya vinikayut u lyudini zavdyaki rezonuvannyu vnutrishnih organiv sluhu u vidpovid na zovnishni vplivi She odniyeyu novatorskoyu ideyeyu Gelmgolca stalo polozhennya pro te sho odinichnij zvuk yavlyaye soboyu svogo rodu akord zvuchannya yakogo zasnovano na pevnih zakonah akustiki U svoyij teoriyi konsonansu ta disonansu bagato vazhlivih yavish z oblasti psihoakustiki Gelmgolc poyasnyuvav viniknennyam bittyam mizh chastkovimi i kombinacijnimi tonami najbilsha kilkist takih bittya sposterigayetsya v disonuyuchih intervalah sekundah tritonah septima najmenshe v konsonuyuchih oktavah kvinta Doslidzhennya Gelmgolca torkalis riznih naukovo praktichnih pitan pov yazanih z problemami sprijnyattya tvorchosti diagnostiki zdibnostej metodiki muzichnogo vihovannya sho dalo potuzhnij poshtovh rozvitku majzhe vsih napryamkiv muzichnoyi psihologiyi Bagato idej Gelmgolca buli potim pidhopleni a jogo napracyuvannya tvorcho osmisleni v pracyah V Shtumpfa O Abrahama M Mayera E Maha Zokrema K Shtumpf zaklav osnovi koncepciyi dvoh komponent visoti muzichnogo zvuku zgidno z yakoyu zi zminoyu odnogo fizichnogo parametra zvuku chastoti jogo kolivan odnochasno zminyuyutsya dvi psihologichni oznaki zvuku jogo tembr i visota V Vundt zbagativ muzichnu psihologiyu vikoristannyam metodologichnogo instrumentariyu eksperimentalnoyi psihofiziologiyi gruntovnim chinom doslidzhuvav fenomen muzichnoyi obdarovanosti Znachnij vpliv na rozvitok muzichnoyi psihologiyi mali predstavniki geshtaltpsihologiyi Vazhlivim polozhennyam geshtaltpsihologiyi yaka za prikladami chasto zvertalasya do muziki bulo te sho cile v sprijnyatti ne dorivnyuye sumi okremih vidchuttiv vid zvukiv tembriv intonacij ritmiv tosho Predstavniki geshtaltpsihologiyi E Kurt A Vellek V Keler zbagatili muzichnu nauku uyavlennyami pro cilisnist obraznosti strukturnoyi organizovanosti konstantnosti Rizni pitannya i problemi pov yazani v pershu chergu z psihologiyeyu muzichnogo sprijnyattya i muzichnogo sluhu buli potim gruntovno rozrobleni takozh i v pracyah takih vidomih radyanskih muzikoznavciv ta psihologiv yak B V Asaf yev S N Byelyayeva Ekzemplyarskogo V V Medushevskaya E V Nazajkinskij T S Tarasov L L Bochkarova B L Yavorskij L A Mazel M V Blinova E A Malceva N A Garbuzov A A Volodin Yu N Rags ta inshih Osnovni oblasti zastosuvannyaMuzichna psihologiya stanovit naukovij i praktichnij interes v kilkoh aspektah v pedagogichnomu yakij torkayetsya pitan vihovannya i navchannya muzikantiv u muzikoznavchomu yakij v pershu chergu pov yazanij z problemami vidobrazhennya v muzici dijsnosti ta demonstraciyi procesu stanovlennya v muzichnomu tvori hudozhnogo sensu v sociologo psihologichnomu yakij maye vidnoshennya do riznih zakonomirnostej pobutuvannya muziki v suspilnij svidomosti u vlasne psihologichnomu yakij cikavit vchenih z tochki zoru najzagalnishih zavdan vivchennya psihiki lyudini yiyi estetichnih potreb i tvorchih proyaviv V suto muzikoznavchomu plani oblast zastosuvannya muzichnoyi psihologiyi ohoplyuye vsi vidi muzichnoyi diyalnosti stvorennya muziki vikonannya muziki sprijnyattya muziki muzichno teoretichnij analiz muzichne vihovannya PrimitkiHelmholtz H Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage fur die Theorie der Musik Braunschweig 1863 Uchenie o sluhovyh oshusheniyah kak fiziologicheskaya osnova dlya teorii muzyki SPb 1875 perevod Stumpf K Tonpsychologie Bd 1 2 Lpz 1883 90 Vvedenie k ucheniyu o zvukovyh oshusheniyah Gelmgolca SPB 1879 Vundt V Osnovaniya fiziologicheskoj psihologii tt 1 2 SPb 1880 1881 Revesz G Einfuhrung in die Musikpsychologie Bern 1946 Ocherki po teoreticheskomu muzykovedeniyu Pod red i A K Buckogo L Muzgiz 1959 Vnutrizonnyj intonacionnyj sluh i metody ego razvitiya M L 1951 LiteraturaMuzykalnaya psihologiya Hrestomatiya Sost M S Starcheus M 1992 Kurt E Muzykalnaya psihologiya Almanah muzykalnoj psihologii M 1994 Kurth E Musikpsychologie V 1931 Belyaeva Ekzemplyarskaya S O psihologii vospriyatiya muzyki M 1923 Malceva E Osnovnye elementy sluhovyh oshushenij v kn Sbornik rabot fiziologo psihologicheskoj sekcii GIMN vyp 1 M 1925 Psihologiya muzykalnyh sposobnostej M L 1947 Vygotskij L Psihologiya iskusstva M 1965 Levi V Voprosy psihobiologii muzyki SM 1966 No 8 Nazajkinskij E O psihologii muzykalnogo vospriyatiya M 1972 Yavorskij B L Izbrannye trudy tt 1 2 M 1972 1987 Medushevskij V O zakonomernostyah i sredstvah hudozhestvennogo vozdejstviya muzyki M 1976 Zonnaya priroda zvukovysotnogo sluha M L 1948 Blinova M Muzykalnoe tvorchestvo i zakonomernosti vysshej nervnoj deyatelnosti L 1974 Rankevich G Socialno tipologicheskie osobennosti vospriyatiya muzyki v kn Esteticheskie ocherki vyp 3 M 1973 Wellek A Musikpsychologie und Musikasthetik Fr M 1963 PosilannyaMislennya muzichne Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 392 395 Psihologiya muzichna Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 505 507 Kurs vikladannya muzichnoyi psihologiyi v odnij z navchalnih program Moskovskoyi konservatoriyi 18 lipnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ