ГЕС Абаніко (ісп. Abanico) – гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Біобіо (VIII Регіон). Знаходячись перед ГЕС Антуко, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Laja, яка дренує однойменне озеро та впадає праворуч у другу за довжиною річку країни Біобіо (досягає Тихого океану в місті Консепсьйон).
ГЕС Абаніко | |
---|---|
37°21′51″ пд. ш. 71°29′21″ зх. д. / 37.36436111113877701° пд. ш. 71.48933333336077567° зх. д.Координати: 37°21′51″ пд. ш. 71°29′21″ зх. д. / 37.36436111113877701° пд. ш. 71.48933333336077567° зх. д. | |
Країна | Чилі |
Стан | діюча |
Річка | Laja |
Каскад | каскад на Laja |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948 – 1952 (перша черга), 1959 (друга черга) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 136 МВт |
Середнє річне виробництво | 241 (2013) млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 147 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 4 Morgan + 2 Escher Wyss |
Витрата через турбіни | 106,8 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 General Electric + 2 AEG |
Потужність гідроагрегатів | 4х21,5 + 2х25 МВт |
Основні споруди | |
Висота греблі | 13 м |
Довжина греблі | 150 м |
ЛЕП | 154 |
Власник | Endesa |
ГЕС Абаніко | |
Мапа | |
В межах проекту річку Laja невдовзі після виходу з озера перекрили греблею висотою 13 метрів та довжиною 150 метрів, яка відводить ресурс до прокладеного по правобережжю дериваційного каналу. За півтора десятки років після початку роботи ГЕС проклали тунель, який починається в озері Laja на глибині в кілька десятків метрів нижче природного рівня та транспортує ресурс в долину річки Laja. Це дозволило перетворити озеро у водосховище з корисним об'ємом в кілька мільярдів м3. Окрім власного водозбору, з 1977 року до сховища перекидається ресурс із верхньої частини сточища Полкури (права притока Laja), де облаштовано три водозабори, два з яких за допомогою тунелів загальною довжиною 4 км під'єднані до центрального, від якого до озера прямує тунель довжиною 9 км. Втім, варто також відзначити, що ресурс з озера Laja подається й на іншу станцію – ГЕС Ель-Торо.
Зазначений вище дериваційний канал має довжину 7,1 км та завершується верхнім балансувальним резервуаром з площею поверхні 2100 м2 та глибиною до 9 метрів. Звідси ресурс через шість напірних водоводів довжиною по 270 метрів та діаметром по 2,3 метра подається до розташованого внизу, на березі річки Laja, машинного залу. В останньому у 1948-1952 роках ввели в експлуатацію чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 21,5 МВт, а за сім років до них додали ще дві турбіни того ж типу по 25 МВт. Це обладнання працює при напорі у 147 метрів.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 154 кВ.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Abaniko isp Abanico gidroelektrostanciya v centralnij chastini Chili u regioni Biobio VIII Region Znahodyachis pered GES Antuko stanovit verhnij stupin kaskadu u stochishi richki Laja yaka drenuye odnojmenne ozero ta vpadaye pravoruch u drugu za dovzhinoyu richku krayini Biobio dosyagaye Tihogo okeanu v misti Konsepsjon GES Abaniko37 21 51 pd sh 71 29 21 zh d 37 36436111113877701 pd sh 71 48933333336077567 zh d 37 36436111113877701 71 48933333336077567 Koordinati 37 21 51 pd sh 71 29 21 zh d 37 36436111113877701 pd sh 71 48933333336077567 zh d 37 36436111113877701 71 48933333336077567Krayina ChiliStandiyuchaRichkaLajaKaskadkaskad na LajaRoki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1948 1952 persha cherga 1959 druga cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist136 MVtSerednye richne virobnictvo241 2013 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir147 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin4 Morgan 2 Escher WyssVitrata cherez turbini106 8 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv4 General Electric 2 AEGPotuzhnist gidroagregativ4h21 5 2h25 MVtOsnovni sporudiVisota grebli13 mDovzhina grebli150 mLEP154VlasnikEndesaGES AbanikoMapa V mezhah proektu richku Laja nevdovzi pislya vihodu z ozera perekrili grebleyu visotoyu 13 metriv ta dovzhinoyu 150 metriv yaka vidvodit resurs do prokladenogo po pravoberezhzhyu derivacijnogo kanalu Za pivtora desyatki rokiv pislya pochatku roboti GES proklali tunel yakij pochinayetsya v ozeri Laja na glibini v kilka desyatkiv metriv nizhche prirodnogo rivnya ta transportuye resurs v dolinu richki Laja Ce dozvolilo peretvoriti ozero u vodoshovishe z korisnim ob yemom v kilka milyardiv m3 Okrim vlasnogo vodozboru z 1977 roku do shovisha perekidayetsya resurs iz verhnoyi chastini stochisha Polkuri prava pritoka Laja de oblashtovano tri vodozabori dva z yakih za dopomogoyu tuneliv zagalnoyu dovzhinoyu 4 km pid yednani do centralnogo vid yakogo do ozera pryamuye tunel dovzhinoyu 9 km Vtim varto takozh vidznachiti sho resurs z ozera Laja podayetsya j na inshu stanciyu GES El Toro Zaznachenij vishe derivacijnij kanal maye dovzhinu 7 1 km ta zavershuyetsya verhnim balansuvalnim rezervuarom z plosheyu poverhni 2100 m2 ta glibinoyu do 9 metriv Zvidsi resurs cherez shist napirnih vodovodiv dovzhinoyu po 270 metriv ta diametrom po 2 3 metra podayetsya do roztashovanogo vnizu na berezi richki Laja mashinnogo zalu V ostannomu u 1948 1952 rokah vveli v ekspluataciyu chotiri turbini tipu Frensis potuzhnistyu po 21 5 MVt a za sim rokiv do nih dodali she dvi turbini togo zh tipu po 25 MVt Ce obladnannya pracyuye pri napori u 147 metriv Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 154 kV Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 16 travnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 globalenergyobservatory org angl Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2018