Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Імпера́торський порцеля́новий заво́д — одне з найстаріших подібних підприємств Європи, перша і одна з найбільших у Росії підприємств з виробництва художніх порцелянових виробів. Розташований в Санкт-Петербурзі. Спочатку іменувався «Порцеліновая мануфактура», з 1765 — Імператорський порцеляновий завод, з 1917 — Державний порцеляновий завод (ГФЗ — абревіатура клейма), в 1925 році заводу у зв'язку з 200-річчям Російської академії наук було присвоєно ім'я М. В. Ломоносова; підприємство отримало офіційне найменування — Ленінградський порцеляновий завод імені М. В. Ломоносова, поряд з яким мала вживання коротка форма — Ломоносовський порцеляновий завод (ЛФЗ — абревіатура клейма тлумачилася і як Ленінградський порцеляновий завод) — до 2005 року.
| Імператорський порцеляновий завод | |
| Галузь промисловості | порцеляно-фаянсова промисловість |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1744 |
 | |
| Офіційна назва | Ленінградський фарфоровий завод імені Михайла Ломоносова (1925) |
| Сфера роботи | d |
| Названо на честь | Ломоносов Михайло Васильович |
| Засновник | Виноградов Дмитро Іванович |
| Країна |  Росія |
| Організаційно-правова форма | публічна компанія |
| Розташування штаб-квартири | Санкт-Петербург |
| Роботи в колекції | d[1] |
| Сторінка автора на Вікісховищі | Imperial Porcelain Manufactory |
| Офіційний сайт(рос.) | |
 Імператорський порцеляновий завод у Вікісховищі | |
Координати: 59°52′49″ пн. ш. 30°26′30″ сх. д. / 59.88027800002777212° пн. ш. 30.44166700002777759° сх. д.
Історія
В XVIII столітті в Росії відзначався високий інтерес до порцеляну. 1 лютого 1744 камергер імператриці Єлизавети Петрівни, барон Микола Корф, який перебував з дипломатичним дорученням в Стокгольмі, уклав за дорученням імператриці договір з Христофором Гунгером, який зобов'язався організувати в Санкт-Петербурзі виробництво порцеляну. Організація майбутньої порцелянової мануфактури і нагляд за нею були доручені керуючому кабінету Її Імператорської Величності барону .
Гунгер отримав матеріальну підтримку і свободу дій, але не був настільки знаючий, щоб організувати виробництво порцеляни з нуля. За весь час перебування в Росії (1744–1748) він виготовив лише півдюжини чашок сумнівної якості: вони мали викривлену форму, а колір їх був темний. Перед Черкасовим постала проблема: шукати нового майстра за кордоном або довірити виробництво Дмитру Виноградову, російському хіміку, сподвижнику М. Ломоносова, зарахованому на мануфактуру іменним указом імператриці в листопаді 1744 і з самого початку приставленого до Гунгеру для навчання. Вибір Черкасова виявився вдалим: Виноградов зміг налагодити в Санкт-Петербурзі виробництво високоякісного порцеляну. В 1779 р. на посаду модельмейстера заводу був запрошений французький фахівець Жан-Домінік Рашет (в Росії придбав ім'я Яків Іванович Рашет). Пропрацювавши тут чверть століття, Я. І. Рашет вніс великий внесок у розвиток художнього порцелянового виробництва. Сам він прославився знаменитою серією фігур «Народи Російської держави» (1780-і рр..), яка має велику історико-етнографічну і художню цінність. За моделями Рашета створений також «арабесковий сервіз» (1784) та інші зразки російської порцелянової промисловості (зокрема 27-сантиметровий бюст Катерини II). Спочатку завод мав статус Імператорської порцелянової мануфактури і розташовувався в 10 верстах від Петербурга. В даний час він знаходиться в межах міста (пр. Обухівської Оборони, 151).
(1794–1855) був призначений директором у 1832 році. Керуючи до цього топографічним училищем, він зумів якось вручити імператриці два альбоми своїх акварелей. «Відмінний малювальник» — так говорили про нього при дворі. Можливо, не це відіграло роль при виборі його кандидатури на посаду директора витонченого заводу, але його смак до прекрасного очевидно позначився на продукції підприємства. При Галяміні стали працювати такі художники-майстри, як А. Воронихин, . Були побудовані лазарет, аптека, богодільня. Створені бронзовий заклад, гончарна майстерня. Відкриті вітчизняна школа майстрів-художників по порцеляну та училище для дітей працівників заводу. До 100-річчя виробництва створили музей, де демонструвалися зразкові вироби. Словом, за 16 років плідної роботи Галямін увійшов в історію заводу як найкращий директор.
В кінці XIX століття імператор Олександр III розпорядився, щоб всі замовлення імператорської сім'ї виконувалися на заводі в двох примірниках — один повинен був залишатися в музеї заводу. Традиція регулярного поповнення заводського музею була збережена і в XX столітті, в тому числі в радянську епоху.
Колекція музею двічі евакуювалася, перший раз — восени 1917 р. її вивезли в Петрозаводськ (до 1918 р.), другий — у 1941 р., коли експонати були вивезені до Ірбіту (Урал).
У 1920-х на заводі творили відомі художники-супрематистів — Казимир Малевич, , .
На заводі працював видатний вчений (20 червня 1883, Санкт-Петербург — 19 червня 1961, Ленінград), хімік-технолог, фахівець в області оптичного скла, один з перших вітчизняних розробників технології його варіння і засновник теорії його холодної обробки (шліфування й полірування), організатор науки і виробництва, організатор мистецького стеклоделія. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947), член-кореспондент АН СРСР (1933).
Протягом більш ніж 60 років на заводі працював віртуоз російського традиційного стилю . З 2002 завод є власністю глави «Уралсиба» . З 2005 за рішенням акціонерів знову називається «Імператорський порцеляновий завод».
Кобальтова сітка
Серед безлічі декорів порцеляни й різноманітних візерунків, одним з найбільш знаменитих і впізнаваних є «кобальтова сітка». Цей розпис, яка вперше прикрасила порцеляну в 1945 році, вже стала класикою декоративного мистецтва і фірмовим, відмітним знаком Ломоносовського порцелянового заводу (Імператорського порцелянового заводу), майстром якого і була створена. Знаменитий візерунок придумала художниця Анна Яцкевич. Правда, спочатку він був не кобальтовим, а золотим. Сервізи з таким візерунком на ЛФЗ стали випускати відразу після війни, в 1945 році. А через рік Яцкевич інтерпретувала свій візерунок і створила з золотою сіточки ту саму знамениту кобальтову. Їм вона вперше розписала чайний сервіз форми «Тюльпан» Серафими Яковлевої. У 1958 році «Кобальтове сітка» — простий і елегантний узор, підкорила світ. У цьому році відбулася Всесвітня виставка в Брюсселі, де Ломоносовський порцеляновий завод представив свої найкращі витвори, в тому числі і предмети, прикрашені цим розписом. Сервіз з «кобальтових сіткою» для виставки спеціально не готувався, він просто входив у асортимент заводу, і тим несподіванішою стала для ЛФЗ нагорода — за візерунок і форму сервіз отримав золоту медаль.
Сама ж Ганна Адамівна Яцкевич (1904–1952), випускниця Ленінградського художньо — промислового технікуму (1930 р.). Працювала на ЛФЗ з 1932 по 1952 р. Художник по розпису порцеляни. Слава до неї, як до створювачці знаменитої «кобальтових сітки» прийшла тільки після смерті. Про тріумф своєї розпису в Брюсселі вона, на превеликий жаль, так і не дізналася. Історія створення сервізу пов'язана з олівцем, яким художниця Анна Яцкевич нанесла на порцеляну свій знаменитий візерунок. У ті часи на ЛФЗ виникла ідея використовувати так званий кобальтовий олівець. Зрозуміло, олівець був звичайним, зробленим на фабриці «Сакко і Ванцетті», а ось стрижнем його була порцелянова фарба. Художникам заводу олівець не сподобався, тільки Ганна Яцкевич вирішила спробувати новинку і розписала їм перший примірник сервізу «Кобальтове сітка». Так це чи ні, але цей екземпляр сервізу зараз знаходиться в експозиції Російського музею. «Кобальтове сітка», як вважають фахівці дуже виграшно виглядала на сервізі форми «Тюльпан», вона вдало обігравала його і надавала йому урочистість. Згодом цим розписом стали прикрашати на ЛФЗ (ІФЗ) та інші вироби: кавові і столові сервізи, чашки, вази і сувеніри. До речі, Ганні Яцкевич належить і інший внесок у розвиток порцелянового заводу — вона автор знаменитого логотипу ЛФЗ (1936 р.), який зображений на всіх виробах підприємства.
- Servies van Anna Paulowna — 1815.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Impera torskij porcelya novij zavo d odne z najstarishih podibnih pidpriyemstv Yevropi persha i odna z najbilshih u Rosiyi pidpriyemstv z virobnictva hudozhnih porcelyanovih virobiv Roztashovanij v Sankt Peterburzi Spochatku imenuvavsya Porcelinovaya manufaktura z 1765 Imperatorskij porcelyanovij zavod z 1917 Derzhavnij porcelyanovij zavod GFZ abreviatura klejma v 1925 roci zavodu u zv yazku z 200 richchyam Rosijskoyi akademiyi nauk bulo prisvoyeno im ya M V Lomonosova pidpriyemstvo otrimalo oficijne najmenuvannya Leningradskij porcelyanovij zavod imeni M V Lomonosova poryad z yakim mala vzhivannya korotka forma Lomonosovskij porcelyanovij zavod LFZ abreviatura klejma tlumachilasya i yak Leningradskij porcelyanovij zavod do 2005 roku Imperatorskij porcelyanovij zavod Galuz promislovostiporcelyano fayansova promislovist Data stvorennya zasnuvannya1744 Oficijna nazvaLeningradskij farforovij zavod imeni Mihajla Lomonosova 1925 Sfera robotid Nazvano na chestLomonosov Mihajlo Vasilovich ZasnovnikVinogradov Dmitro Ivanovich Krayina Rosiya Organizacijno pravova formapublichna kompaniya Roztashuvannya shtab kvartiriSankt Peterburg Roboti v kolekciyid 1 Storinka avtora na VikishovishiImperial Porcelain Manufactory Oficijnij sajt ros Imperatorskij porcelyanovij zavod u Vikishovishi Koordinati 59 52 49 pn sh 30 26 30 sh d 59 88027800002777212 pn sh 30 44166700002777759 sh d 59 88027800002777212 30 44166700002777759 MalyunokIstoriyaV XVIII stolitti v Rosiyi vidznachavsya visokij interes do porcelyanu 1 lyutogo 1744 kamerger imperatrici Yelizaveti Petrivni baron Mikola Korf yakij perebuvav z diplomatichnim doruchennyam v Stokgolmi uklav za doruchennyam imperatrici dogovir z Hristoforom Gungerom yakij zobov yazavsya organizuvati v Sankt Peterburzi virobnictvo porcelyanu Organizaciya majbutnoyi porcelyanovoyi manufakturi i naglyad za neyu buli dorucheni keruyuchomu kabinetu Yiyi Imperatorskoyi Velichnosti baronu Gunger otrimav materialnu pidtrimku i svobodu dij ale ne buv nastilki znayuchij shob organizuvati virobnictvo porcelyani z nulya Za ves chas perebuvannya v Rosiyi 1744 1748 vin vigotoviv lishe pivdyuzhini chashok sumnivnoyi yakosti voni mali vikrivlenu formu a kolir yih buv temnij Pered Cherkasovim postala problema shukati novogo majstra za kordonom abo doviriti virobnictvo Dmitru Vinogradovu rosijskomu himiku spodvizhniku M Lomonosova zarahovanomu na manufakturu imennim ukazom imperatrici v listopadi 1744 i z samogo pochatku pristavlenogo do Gungeru dlya navchannya Vibir Cherkasova viyavivsya vdalim Vinogradov zmig nalagoditi v Sankt Peterburzi virobnictvo visokoyakisnogo porcelyanu V 1779 r na posadu modelmejstera zavodu buv zaproshenij francuzkij fahivec Zhan Dominik Rashet v Rosiyi pridbav im ya Yakiv Ivanovich Rashet Propracyuvavshi tut chvert stolittya Ya I Rashet vnis velikij vnesok u rozvitok hudozhnogo porcelyanovogo virobnictva Sam vin proslavivsya znamenitoyu seriyeyu figur Narodi Rosijskoyi derzhavi 1780 i rr yaka maye veliku istoriko etnografichnu i hudozhnyu cinnist Za modelyami Rasheta stvorenij takozh arabeskovij serviz 1784 ta inshi zrazki rosijskoyi porcelyanovoyi promislovosti zokrema 27 santimetrovij byust Katerini II Spochatku zavod mav status Imperatorskoyi porcelyanovoyi manufakturi i roztashovuvavsya v 10 verstah vid Peterburga V danij chas vin znahoditsya v mezhah mista pr Obuhivskoyi Oboroni 151 1794 1855 buv priznachenij direktorom u 1832 roci Keruyuchi do cogo topografichnim uchilishem vin zumiv yakos vruchiti imperatrici dva albomi svoyih akvarelej Vidminnij malyuvalnik tak govorili pro nogo pri dvori Mozhlivo ne ce vidigralo rol pri vibori jogo kandidaturi na posadu direktora vitonchenogo zavodu ale jogo smak do prekrasnogo ochevidno poznachivsya na produkciyi pidpriyemstva Pri Galyamini stali pracyuvati taki hudozhniki majstri yak A Voronihin Buli pobudovani lazaret apteka bogodilnya Stvoreni bronzovij zaklad goncharna majsternya Vidkriti vitchiznyana shkola majstriv hudozhnikiv po porcelyanu ta uchilishe dlya ditej pracivnikiv zavodu Do 100 richchya virobnictva stvorili muzej de demonstruvalisya zrazkovi virobi Slovom za 16 rokiv plidnoyi roboti Galyamin uvijshov v istoriyu zavodu yak najkrashij direktor V kinci XIX stolittya imperator Oleksandr III rozporyadivsya shob vsi zamovlennya imperatorskoyi sim yi vikonuvalisya na zavodi v dvoh primirnikah odin povinen buv zalishatisya v muzeyi zavodu Tradiciya regulyarnogo popovnennya zavodskogo muzeyu bula zberezhena i v XX stolitti v tomu chisli v radyansku epohu Kolekciya muzeyu dvichi evakuyuvalasya pershij raz voseni 1917 r yiyi vivezli v Petrozavodsk do 1918 r drugij u 1941 r koli eksponati buli vivezeni do Irbitu Ural U 1920 h na zavodi tvorili vidomi hudozhniki suprematistiv Kazimir Malevich Na zavodi pracyuvav vidatnij vchenij 20 chervnya 1883 Sankt Peterburg 19 chervnya 1961 Leningrad himik tehnolog fahivec v oblasti optichnogo skla odin z pershih vitchiznyanih rozrobnikiv tehnologiyi jogo varinnya i zasnovnik teoriyi jogo holodnoyi obrobki shlifuvannya j poliruvannya organizator nauki i virobnictva organizator misteckogo steklodeliya Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1947 chlen korespondent AN SRSR 1933 Protyagom bilsh nizh 60 rokiv na zavodi pracyuvav virtuoz rosijskogo tradicijnogo stilyu Z 2002 zavod ye vlasnistyu glavi Uralsiba Z 2005 za rishennyam akcioneriv znovu nazivayetsya Imperatorskij porcelyanovij zavod Kobaltova sitkaSered bezlichi dekoriv porcelyani j riznomanitnih vizerunkiv odnim z najbilsh znamenitih i vpiznavanih ye kobaltova sitka Cej rozpis yaka vpershe prikrasila porcelyanu v 1945 roci vzhe stala klasikoyu dekorativnogo mistectva i firmovim vidmitnim znakom Lomonosovskogo porcelyanovogo zavodu Imperatorskogo porcelyanovogo zavodu majstrom yakogo i bula stvorena Znamenitij vizerunok pridumala hudozhnicya Anna Yackevich Pravda spochatku vin buv ne kobaltovim a zolotim Servizi z takim vizerunkom na LFZ stali vipuskati vidrazu pislya vijni v 1945 roci A cherez rik Yackevich interpretuvala svij vizerunok i stvorila z zolotoyu sitochki tu samu znamenitu kobaltovu Yim vona vpershe rozpisala chajnij serviz formi Tyulpan Serafimi Yakovlevoyi U 1958 roci Kobaltove sitka prostij i elegantnij uzor pidkorila svit U comu roci vidbulasya Vsesvitnya vistavka v Bryusseli de Lomonosovskij porcelyanovij zavod predstaviv svoyi najkrashi vitvori v tomu chisli i predmeti prikrasheni cim rozpisom Serviz z kobaltovih sitkoyu dlya vistavki specialno ne gotuvavsya vin prosto vhodiv u asortiment zavodu i tim nespodivanishoyu stala dlya LFZ nagoroda za vizerunok i formu serviz otrimav zolotu medal Sama zh Ganna Adamivna Yackevich 1904 1952 vipusknicya Leningradskogo hudozhno promislovogo tehnikumu 1930 r Pracyuvala na LFZ z 1932 po 1952 r Hudozhnik po rozpisu porcelyani Slava do neyi yak do stvoryuvachci znamenitoyi kobaltovih sitki prijshla tilki pislya smerti Pro triumf svoyeyi rozpisu v Bryusseli vona na prevelikij zhal tak i ne diznalasya Istoriya stvorennya servizu pov yazana z olivcem yakim hudozhnicya Anna Yackevich nanesla na porcelyanu svij znamenitij vizerunok U ti chasi na LFZ vinikla ideya vikoristovuvati tak zvanij kobaltovij olivec Zrozumilo olivec buv zvichajnim zroblenim na fabrici Sakko i Vancetti a os strizhnem jogo bula porcelyanova farba Hudozhnikam zavodu olivec ne spodobavsya tilki Ganna Yackevich virishila sprobuvati novinku i rozpisala yim pershij primirnik servizu Kobaltove sitka Tak ce chi ni ale cej ekzemplyar servizu zaraz znahoditsya v ekspoziciyi Rosijskogo muzeyu Kobaltove sitka yak vvazhayut fahivci duzhe vigrashno viglyadala na servizi formi Tyulpan vona vdalo obigravala jogo i nadavala jomu urochistist Zgodom cim rozpisom stali prikrashati na LFZ IFZ ta inshi virobi kavovi i stolovi servizi chashki vazi i suveniri Do rechi Ganni Yackevich nalezhit i inshij vnesok u rozvitok porcelyanovogo zavodu vona avtor znamenitogo logotipu LFZ 1936 r yakij zobrazhenij na vsih virobah pidpriyemstva Portal Keramika Servies van Anna Paulowna 1815