Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2014) |
LADEE (англ. Lunar Atmosphere and Dust Environment Explorer) — програма НАСА з вивчення місячної атмосфери і пилового оточення її орбіти. Повна вартість проекту оцінена приблизно в 280 мільйонів доларів.
Запуск було здійснено 7 вересня 2013 року. 14 квітня 2014 року апарат впав на Місяць (після завершення місії).
Цілі місії
Метою місії LADEE є дослідження атмосфери Місяця і складу пилових частинок в її околиці. Місячну атмосферу, яка в трильйони разів тонша за атмосферу Землі, фахівці називають екзосферою. Подібна екзосфера, згідно з сучасними даними, існує навколо Меркурія і навколо багатьох супутників планет-гігантів. Вона містить як молекули газу (в основному з гелію від сонячного вітру), так і мікроскопічні частинки твердих речовин — пил. Останній, можливо, відповідає за утворення своєрідного світіння, яке вперше побачили астронавти «Аполлонів».
Наукові цілі місії LADEE:
- Визначення загальної щільності, складу, та тимчасової мінливості слабкої місячної атмосфери до її збурення подальшою діяльністю людини
- Визначення розміру, заряду, і просторового розподілу електростатично переміщуваних частинок пилу і оцінка їхнього можливого впливу на дослідження Місяця
- Подальші цілі полягають у визначенні, чи було спостереження астронавтами «Аполлонів» розсіяною емісією за 10 км над поверхнею світлом Na або пилом, і запис ударів частинок пилу (розмір-частота), щоб допомогти в інженерній розробці для поселення і також майбутніх автоматизованих місій.
Очікувана тривалість досліджень близько 100 днів після досягнення номінальної орбіти.
Наукова апаратура
Орбітальний апарат буде нести нейтральний мас-спектрометр NMS (що нагадує інструмент SAM апарату «К'юріосіті»), ультрафіолетовий/видимий спектрометр UVS, і уловлювач частинок пилу LDEX. Повна маса корисного наукового обладнання складає не більше 20 кг з нормальною потужністю 60 Вт і 100 Вт максимум. Повна маса орбітального апарату становить приблизно 130 кг.
Інструменти будуть виявляти і збирати різні породи, які, як очікують, переважають на 50-кілометровій висоті, за сонячного вітру і його взаємодій з поверхнею, звільнені від реголіту, і радіогенних джерел. NMS — розроблений чотирьохполюсний мас-спектрометр, виявляє породи до 150 атомних одиниць маси і шукатиме CH4, S, O, Si, Kr, Xe, Fe, Al, Ti, Mg, OH, і H2O. Ультрафіолетова відеоінформаційна система буде виявляти Al, Ca, Fe, K, Li, Na, Si, T, Ba, Mg, H2O та O, і буде контролювати склад пилу.
Лазерний зв'язок
Для передачі даних на Землю апарат, крім звичайного радіоканалу, використав лазерну оптичну систему — Lunar laser Communication Demonstration (LLCD, демонстрація місячного лазерного зв'язку). LADEE став першим космічним апаратом для дослідження дальнього космосу, з яким був встановлений подібний високошвидкісний зв'язок.
Інженери NASA успішно провели експерименти зі створення лазерної лінії зв'язку між Землею і LADEE, і були досягнуті рекордні показники: передача даних на Землю здійснювалася зі швидкістю до 622 мегабіт в секунду. Експериментальна система зв'язку LLCD використовує один лазерний модуль безпосередньо на автоматичному місячному апараті і три наземних станції. Як на Землі, так і на LADEE встановлені лазери і телескопи порівняно невеликих (порівняно з астрономічними інструментами) розмірів з фотодетектором для перетворення світлових імпульсів в електричні сигнали.
Наземні станції поблизу західного узбережжя США і на території обсерваторії Європейського космічного агентства в Іспанії дозволяють у меншій мірі залежати від часу доби і погоди. Для передачі сигналу з Землі використані лазери потужністю 20 ват (для порівняння, звичайні лазерні указки мають потужність порядку кілька міліватів, а кількох сотень ват вже досить для різання металів), а на самому космічному апараті лазер має потужність всього піввата.
Безпосередньо для оптичної системи вчені встановили на всіх станціях зв'язку спеціальні модеми та блоки керуючої електроніки: в сукупності космічна частина LLCD зайняла обсяг трохи більше середніх розмірів принтера при масі менше тридцяти кілограм. Це набагато менше традиційного устаткування для зв'язку по радіоканалу. Найбільша з трьох наземних станцій також вчетверо менше стандартної параболічної антени з усіма необхідними для роботи приладами. Крім компактності обладнання лазерний зв'язок забезпечує швидші з'єднання.
Якщо подальші експерименти підтвердять працездатність системи, NASA планує розширити сферу застосування подібної техніки. Передбачається, що лазерний зв'язок може вирішити проблему браку станцій космічного зв'язку для прийому даних з різних апаратів в дальньому (за межами навколоземної орбіти) космосі.
Запуск та виконання місії
Запуск відбувся 6 вересня 2013 з космодрому на острові Воллопс на східному узбережжі США за допомогою ракети-носія . Запуск космічного корабля в прямому ефірі транслювало телебачення NASA.
Це був перший політ нової ракети «Мінотавр-5», створеною корпорацією Orbital, а також перший запуск апарату за межі навколоземної орбіти з космодрому на острові Воллопс.
Через 23 хвилини після запуску, який відбувся, як і планувалося, апарат відокремився від п'ятої ступеня ракети і вирушив у самостійний політ. Зонд був виведений на цільову орбіту з апогеєм близько 300 кілометрів і перигеем 197 кілометрів. Фахівці НАСА провели сеанс зв'язку з LADEE і переконалися, що всі його системи працюють штатно. «Це був майже ідеальний запуск», — сказав керівник старту Дуг Фосс (Doug Voss).
Як повідомили фахівці центру Ames Research Center (належить NASA), космічний апарат LADEE («Дослідник місячної атмосфери та пилового оточення») успішно завершив свою місячну місію і був скинутий на поверхню місячної. Зіткнення відбулося у четвер 17 квітня між 21:30 та 10:22 годинами за східним часом і пройшло згідно з раніше встановленим планом. Спочатку місія LADEE планувалася на період 100 днів, проте ближче до терміну її закінчення аерокосмічне агентство NASA вирішило додати додаткове завдання для місячного орбітального супутника.
Причиною, через яку космічний зонд було вирішено розбити об місячну поверхню, є те, що в нього закінчилося паливо, необхідне для польоту навколо природного супутника Землі. Оскільки подальша робота апарату була неможливою, офіційні особи NASA вирішили обчислити приблизну точку на місячній поверхні, куди можна було б посадити зонд. Після цього зонд встановили на орбіту поступового зниження.
Інженери Ames Research Center зазначають, що при ударі об поверхню космічний апарат розколовся на частини і деякі його компоненти в результаті цього нагрілися до кількох сотень градусів. Ті компоненти апарату, які таки пережили падіння, тепер поховані у кратерах місячної поверхні. Розміром зонд був аналогічний звичайному торговому автомату.
"Під час свого зіткнення з Місяцем швидкість LADEE становила 5800 кілометрів на годину, що майже втричі вище, ніж швидкість кулі, випущеної потужною гвинтівкою", - говорить проектний учений Рік Елфік, уточнюючи, що траєкторію падіння зонда було прийнято командою ще на початку квітня. Як ви самі розумієте, при зіткненні на такій швидкості не ставиться питання про те, що вціліє, а що ні. Нас швидше цікавило те, куди подінуться уламки LADEE — чи впадуть в один кратер, чи їх розкидає на більшій плоскій поверхні», — додає експерт.
Під час коригування орбітальних маневрів на початку квітня 2014 року, у LADEE залишалося ще трохи часу для низькоорбітального польоту на висоті менше ніж 2 кілометри над місячною поверхнею. У рамках цього часу команді вчених вдалося зібрати унікальні погодні дані. Слід зазначити, що такі дані раніше ніхто не збирав.
Після повного місячного затемнення, що сталося в ніч з 14 на 15 квітня, космічний апарат направили траєкторією, яка дозволила б йому впасти на найвіддаленішому боці Місяця. Зону ретельно підбирали. Інженери простежили, щоб точка падіння не знаходилася близько до тих зон, на яких виконувались інші попередні наукові місії, включаючи посадку «Аполлона». Як зазначають вчені, із Землі місце падіння розглянути не вдалося.
Виноски
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LADEE |
- LADEE at NASA Science [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- NASA's Lunar Science Program [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — February 27, 2008 — Kelly Snook
- YouTube overview for K-8 students [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2014 LADEE angl Lunar Atmosphere and Dust Environment Explorer programa NASA z vivchennya misyachnoyi atmosferi i pilovogo otochennya yiyi orbiti Povna vartist proektu ocinena priblizno v 280 miljoniv dolariv Hudozhnye zobrazhennya LADEE na misyachnij orbiti Zapusk bulo zdijsneno 7 veresnya 2013 roku 14 kvitnya 2014 roku aparat vpav na Misyac pislya zavershennya misiyi Cili misiyiMetoyu misiyi LADEE ye doslidzhennya atmosferi Misyacya i skladu pilovih chastinok v yiyi okolici Misyachnu atmosferu yaka v triljoni raziv tonsha za atmosferu Zemli fahivci nazivayut ekzosferoyu Podibna ekzosfera zgidno z suchasnimi danimi isnuye navkolo Merkuriya i navkolo bagatoh suputnikiv planet gigantiv Vona mistit yak molekuli gazu v osnovnomu z geliyu vid sonyachnogo vitru tak i mikroskopichni chastinki tverdih rechovin pil Ostannij mozhlivo vidpovidaye za utvorennya svoyeridnogo svitinnya yake vpershe pobachili astronavti Apolloniv Naukovi cili misiyi LADEE Viznachennya zagalnoyi shilnosti skladu ta timchasovoyi minlivosti slabkoyi misyachnoyi atmosferi do yiyi zburennya podalshoyu diyalnistyu lyudini Viznachennya rozmiru zaryadu i prostorovogo rozpodilu elektrostatichno peremishuvanih chastinok pilu i ocinka yihnogo mozhlivogo vplivu na doslidzhennya Misyacya Podalshi cili polyagayut u viznachenni chi bulo sposterezhennya astronavtami Apolloniv rozsiyanoyu emisiyeyu za 10 km nad poverhneyu svitlom Na abo pilom i zapis udariv chastinok pilu rozmir chastota shob dopomogti v inzhenernij rozrobci dlya poselennya i takozh majbutnih avtomatizovanih misij Ochikuvana trivalist doslidzhen blizko 100 dniv pislya dosyagnennya nominalnoyi orbiti Naukova aparaturaOrbitalnij aparat bude nesti nejtralnij mas spektrometr NMS sho nagaduye instrument SAM aparatu K yuriositi ultrafioletovij vidimij spektrometr UVS i ulovlyuvach chastinok pilu LDEX Povna masa korisnogo naukovogo obladnannya skladaye ne bilshe 20 kg z normalnoyu potuzhnistyu 60 Vt i 100 Vt maksimum Povna masa orbitalnogo aparatu stanovit priblizno 130 kg Instrumenti budut viyavlyati i zbirati rizni porodi yaki yak ochikuyut perevazhayut na 50 kilometrovij visoti za sonyachnogo vitru i jogo vzayemodij z poverhneyu zvilneni vid regolitu i radiogennih dzherel NMS rozroblenij chotirohpolyusnij mas spektrometr viyavlyaye porodi do 150 atomnih odinic masi i shukatime CH4 S O Si Kr Xe Fe Al Ti Mg OH i H2O Ultrafioletova videoinformacijna sistema bude viyavlyati Al Ca Fe K Li Na Si T Ba Mg H2O ta O i bude kontrolyuvati sklad pilu Lazernij zv yazok Dlya peredachi danih na Zemlyu aparat krim zvichajnogo radiokanalu vikoristav lazernu optichnu sistemu Lunar laser Communication Demonstration LLCD demonstraciya misyachnogo lazernogo zv yazku LADEE stav pershim kosmichnim aparatom dlya doslidzhennya dalnogo kosmosu z yakim buv vstanovlenij podibnij visokoshvidkisnij zv yazok Inzheneri NASA uspishno proveli eksperimenti zi stvorennya lazernoyi liniyi zv yazku mizh Zemleyu i LADEE i buli dosyagnuti rekordni pokazniki peredacha danih na Zemlyu zdijsnyuvalasya zi shvidkistyu do 622 megabit v sekundu Eksperimentalna sistema zv yazku LLCD vikoristovuye odin lazernij modul bezposeredno na avtomatichnomu misyachnomu aparati i tri nazemnih stanciyi Yak na Zemli tak i na LADEE vstanovleni lazeri i teleskopi porivnyano nevelikih porivnyano z astronomichnimi instrumentami rozmiriv z fotodetektorom dlya peretvorennya svitlovih impulsiv v elektrichni signali Nazemni stanciyi poblizu zahidnogo uzberezhzhya SShA i na teritoriyi observatoriyi Yevropejskogo kosmichnogo agentstva v Ispaniyi dozvolyayut u menshij miri zalezhati vid chasu dobi i pogodi Dlya peredachi signalu z Zemli vikoristani lazeri potuzhnistyu 20 vat dlya porivnyannya zvichajni lazerni ukazki mayut potuzhnist poryadku kilka milivativ a kilkoh soten vat vzhe dosit dlya rizannya metaliv a na samomu kosmichnomu aparati lazer maye potuzhnist vsogo pivvata Bezposeredno dlya optichnoyi sistemi vcheni vstanovili na vsih stanciyah zv yazku specialni modemi ta bloki keruyuchoyi elektroniki v sukupnosti kosmichna chastina LLCD zajnyala obsyag trohi bilshe serednih rozmiriv printera pri masi menshe tridcyati kilogram Ce nabagato menshe tradicijnogo ustatkuvannya dlya zv yazku po radiokanalu Najbilsha z troh nazemnih stancij takozh vchetvero menshe standartnoyi parabolichnoyi anteni z usima neobhidnimi dlya roboti priladami Krim kompaktnosti obladnannya lazernij zv yazok zabezpechuye shvidshi z yednannya Yaksho podalshi eksperimenti pidtverdyat pracezdatnist sistemi NASA planuye rozshiriti sferu zastosuvannya podibnoyi tehniki Peredbachayetsya sho lazernij zv yazok mozhe virishiti problemu braku stancij kosmichnogo zv yazku dlya prijomu danih z riznih aparativ v dalnomu za mezhami navkolozemnoyi orbiti kosmosi Zapusk ta vikonannya misiyiZapusk vidbuvsya 6 veresnya 2013 z kosmodromu na ostrovi Vollops na shidnomu uzberezhzhi SShA za dopomogoyu raketi nosiya Zapusk kosmichnogo korablya v pryamomu efiri translyuvalo telebachennya NASA Ce buv pershij polit novoyi raketi Minotavr 5 stvorenoyu korporaciyeyu Orbital a takozh pershij zapusk aparatu za mezhi navkolozemnoyi orbiti z kosmodromu na ostrovi Vollops Cherez 23 hvilini pislya zapusku yakij vidbuvsya yak i planuvalosya aparat vidokremivsya vid p yatoyi stupenya raketi i virushiv u samostijnij polit Zond buv vivedenij na cilovu orbitu z apogeyem blizko 300 kilometriv i perigeem 197 kilometriv Fahivci NASA proveli seans zv yazku z LADEE i perekonalisya sho vsi jogo sistemi pracyuyut shtatno Ce buv majzhe idealnij zapusk skazav kerivnik startu Dug Foss Doug Voss Yak povidomili fahivci centru Ames Research Center nalezhit NASA kosmichnij aparat LADEE Doslidnik misyachnoyi atmosferi ta pilovogo otochennya uspishno zavershiv svoyu misyachnu misiyu i buv skinutij na poverhnyu misyachnoyi Zitknennya vidbulosya u chetver 17 kvitnya mizh 21 30 ta 10 22 godinami za shidnim chasom i projshlo zgidno z ranishe vstanovlenim planom Spochatku misiya LADEE planuvalasya na period 100 dniv prote blizhche do terminu yiyi zakinchennya aerokosmichne agentstvo NASA virishilo dodati dodatkove zavdannya dlya misyachnogo orbitalnogo suputnika Prichinoyu cherez yaku kosmichnij zond bulo virisheno rozbiti ob misyachnu poverhnyu ye te sho v nogo zakinchilosya palivo neobhidne dlya polotu navkolo prirodnogo suputnika Zemli Oskilki podalsha robota aparatu bula nemozhlivoyu oficijni osobi NASA virishili obchisliti pribliznu tochku na misyachnij poverhni kudi mozhna bulo b posaditi zond Pislya cogo zond vstanovili na orbitu postupovogo znizhennya Inzheneri Ames Research Center zaznachayut sho pri udari ob poverhnyu kosmichnij aparat rozkolovsya na chastini i deyaki jogo komponenti v rezultati cogo nagrilisya do kilkoh soten gradusiv Ti komponenti aparatu yaki taki perezhili padinnya teper pohovani u kraterah misyachnoyi poverhni Rozmirom zond buv analogichnij zvichajnomu torgovomu avtomatu Pid chas svogo zitknennya z Misyacem shvidkist LADEE stanovila 5800 kilometriv na godinu sho majzhe vtrichi vishe nizh shvidkist kuli vipushenoyi potuzhnoyu gvintivkoyu govorit proektnij uchenij Rik Elfik utochnyuyuchi sho trayektoriyu padinnya zonda bulo prijnyato komandoyu she na pochatku kvitnya Yak vi sami rozumiyete pri zitknenni na takij shvidkosti ne stavitsya pitannya pro te sho vciliye a sho ni Nas shvidshe cikavilo te kudi podinutsya ulamki LADEE chi vpadut v odin krater chi yih rozkidaye na bilshij ploskij poverhni dodaye ekspert Pid chas koriguvannya orbitalnih manevriv na pochatku kvitnya 2014 roku u LADEE zalishalosya she trohi chasu dlya nizkoorbitalnogo polotu na visoti menshe nizh 2 kilometri nad misyachnoyu poverhneyu U ramkah cogo chasu komandi vchenih vdalosya zibrati unikalni pogodni dani Slid zaznachiti sho taki dani ranishe nihto ne zbirav Pislya povnogo misyachnogo zatemnennya sho stalosya v nich z 14 na 15 kvitnya kosmichnij aparat napravili trayektoriyeyu yaka dozvolila b jomu vpasti na najviddalenishomu boci Misyacya Zonu retelno pidbirali Inzheneri prostezhili shob tochka padinnya ne znahodilasya blizko do tih zon na yakih vikonuvalis inshi poperedni naukovi misiyi vklyuchayuchi posadku Apollona Yak zaznachayut vcheni iz Zemli misce padinnya rozglyanuti ne vdalosya Vinoski Arhiv originalu za 9 veresnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 25 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2013 Procitovano 25 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 10 veresnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LADEE LADEE at NASA Science 15 veresnya 2016 u Wayback Machine NASA s Lunar Science Program 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine February 27 2008 Kelly Snook YouTube overview for K 8 students 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine