Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Левицький град (слов. Levický hrad) — середньовічний замок у місті Левиці на південному заході Словаччини, нині частково зруйнований.
| Левицький Град словац. Levický hrad[1] | |
|---|---|
 Замок в Левіце | |
| 48°13′18″ пн. ш. 18°36′02″ сх. д. / 48.22166700002777162° пн. ш. 18.600833000027780173° сх. д.Координати: 48°13′18″ пн. ш. 18°36′02″ сх. д. / 48.22166700002777162° пн. ш. 18.600833000027780173° сх. д. | |
| Країна | Словаччина |
| Розташування | Левиці |
| Дата закінчення спорудження | кінець 13 століття |
| Стиль | готика |
| Призначення | замок |
  Левицький Град Левицький Град (Словаччина) | |
 Левицький Град у Вікісховищі | |
Розташування
Замок був побудований наприкінці 13 століття як елемент оборонної системи південніше шахтарських міст Центральної Словаччини (Банська Штявніца, Кремніца, Банська Бистриця та інші). Він був розташований на найвищій точці скелястого пагорба прямо над містом, оточений водно-болотними угіддями, що живляться водами Грон і Подлужанського потоку (словацька: Podlužiansky potok).
Володар Левицького граду Імріх Бечей згадується в документі Калоцька капітула 1313 року. Замок, побудований у готичному стилі, незабаром перейшов під контроль наймогутнішого шляхтича Верхньої Угорщини Матеуша Чака Тренчинського". У 1321 р., після смерті Чака, управитель Юліуш з Топольчанки передав замок королю Карлу Роберту, але вже в 1388 р. його власниками був рід Левицьких. У 1434 р. замок був знищений пожежею, але згодом був відбудований. У 1529 році знову повернувся у власність до корони і належав жупанам . Після смерті жупана Габріеля Тековського замком заволодів лицар-розбійник Мальхіор Баласса. Дії останнього змусили імператора відреагувати: після тривалої облоги замку імперськими військами його залога була змушена здатися. Частину розбійників було страчено одразу під мурами замку. Після смерті роду Левицьких у 1553 році замок повернувся у власність до короля, який включив його до системи оборони від турків. У наступні роки тут проживали представники родин Добоо (Францишек Добоо став тековим жупаном у 1574 році), родини Колоників, Чаків та Естергазі (з 1690 року).
В середині 16 ст. замок було перебудовано, а в 1571 р. на нижньому подвір'ї збудовано двоповерховий ренесансну будівлю з наріжними вежами. Наступне розширення укріплень відбулося в першій половині XVII ст. Серед інших незабаром після 1635 р. зовнішня стіна замку була з'єднана з міськими оборонними мурами, але замок був відділений від них ровом. Для цих робіт, як згадується в парламентських документах, залучалися піддані навіть з віддалених районів Орави та Ліптова.
Замок увійшов в історію воєн з Османською імперією. Вперше турки з'явилися під стінами Левицького замку в 1544 році, але не захопили його. Зробити це їм вдалося після тривалої облоги, 2 листопада 1663 року. Проте через рік (12 червня 1664 р.) туркам довелося залишити замок, а невдовзі, внаслідок програної (19 липня 1664 р.), і весь край. Після цієї дати укріплення замку було зміцнено під керівництвом досвідченого командувача військами Габсбургів, переможця у згаданій битві маршала .
Під час міської пожежі 1696 р. значних пошкоджень зазнав і замок. У 1699 році гарнізон було виведено, внаслідок чого він втратив своє оборонне значення. Хоча з 1702 року його періодично окуповували повстанські сили Франциска II Ракоці Куруці, вони відступили в 1709 році. Загін куруків Яна Боттіана завершив руйнування замку, підірвавши там пороховий склад.
Поточний стан
Найкраще збережені частини (так званий «капітанський дім» із західною вежею та замком) після 1710 р. відновлено у стилі бароко. В цей час в них знаходиться Тековський музей (слов. Tekovské múzeum), чиї історичні, туристичні та природні експозиції охоплюють весь регіон Теков. Крім того, збереглися фрагменти стін верхнього замку з готичним палацом, східна вежа (використовувалася як ресторан) і південно-західний бастіон, перероблений під амфітеатр.
Бібліографія
- Adamec Vladimir, Jedličková Nora: Slovensko. Turistický lexikon, ed. Šport, slovenské telovýchovné vydavateľstvo, Братислава 1991, ;
- Pisoň Štefan: Hrady, zámky a kaštiele na Slovensku, ed. Освіта, Мартін, 1973
Примітки
- https://www.skgeodesy.sk/files/sk/slovensky/ugkk/geodezia-kartografia/standardizacia-geografickeho-nazvoslovia/nazvy-hradov-zamkov/hrady_zamky_zoznam-stranku.pdf — Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky, 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Levickij grad slov Levicky hrad serednovichnij zamok u misti Levici na pivdennomu zahodi Slovachchini nini chastkovo zrujnovanij Levickij Grad slovac Levicky hrad 1 Zamok v Levice48 13 18 pn sh 18 36 02 sh d 48 22166700002777162 pn sh 18 600833000027780173 sh d 48 22166700002777162 18 600833000027780173 Koordinati 48 13 18 pn sh 18 36 02 sh d 48 22166700002777162 pn sh 18 600833000027780173 sh d 48 22166700002777162 18 600833000027780173KrayinaSlovachchinaRoztashuvannyaLeviciData zakinchennya sporudzhennyakinec 13 stolittyaStilgotikaPriznachennyazamokLevickij GradLevickij Grad Slovachchina Levickij Grad u Vikishovishi Levickij grad z visoti ptashinogo polotuRoztashuvannyaZamok buv pobudovanij naprikinci 13 stolittya yak element oboronnoyi sistemi pivdennishe shahtarskih mist Centralnoyi Slovachchini Banska Shtyavnica Kremnica Banska Bistricya ta inshi Vin buv roztashovanij na najvishij tochci skelyastogo pagorba pryamo nad mistom otochenij vodno bolotnimi ugiddyami sho zhivlyatsya vodami Gron i Podluzhanskogo potoku slovacka Podluziansky potok Volodar Levickogo gradu Imrih Bechej zgaduyetsya v dokumenti Kalocka kapitula 1313 roku Zamok pobudovanij u gotichnomu stili nezabarom perejshov pid kontrol najmogutnishogo shlyahticha Verhnoyi Ugorshini Mateusha Chaka Trenchinskogo U 1321 r pislya smerti Chaka upravitel Yuliush z Topolchanki peredav zamok korolyu Karlu Robertu ale vzhe v 1388 r jogo vlasnikami buv rid Levickih U 1434 r zamok buv znishenij pozhezheyu ale zgodom buv vidbudovanij U 1529 roci znovu povernuvsya u vlasnist do koroni i nalezhav zhupanam Pislya smerti zhupana Gabrielya Tekovskogo zamkom zavolodiv licar rozbijnik Malhior Balassa Diyi ostannogo zmusili imperatora vidreaguvati pislya trivaloyi oblogi zamku imperskimi vijskami jogo zaloga bula zmushena zdatisya Chastinu rozbijnikiv bulo stracheno odrazu pid murami zamku Pislya smerti rodu Levickih u 1553 roci zamok povernuvsya u vlasnist do korolya yakij vklyuchiv jogo do sistemi oboroni vid turkiv U nastupni roki tut prozhivali predstavniki rodin Doboo Francishek Doboo stav tekovim zhupanom u 1574 roci rodini Kolonikiv Chakiv ta Estergazi z 1690 roku V seredini 16 st zamok bulo perebudovano a v 1571 r na nizhnomu podvir yi zbudovano dvopoverhovij renesansnu budivlyu z narizhnimi vezhami Nastupne rozshirennya ukriplen vidbulosya v pershij polovini XVII st Sered inshih nezabarom pislya 1635 r zovnishnya stina zamku bula z yednana z miskimi oboronnimi murami ale zamok buv viddilenij vid nih rovom Dlya cih robit yak zgaduyetsya v parlamentskih dokumentah zaluchalisya piddani navit z viddalenih rajoniv Oravi ta Liptova Zamok uvijshov v istoriyu voyen z Osmanskoyu imperiyeyu Vpershe turki z yavilisya pid stinami Levickogo zamku v 1544 roci ale ne zahopili jogo Zrobiti ce yim vdalosya pislya trivaloyi oblogi 2 listopada 1663 roku Prote cherez rik 12 chervnya 1664 r turkam dovelosya zalishiti zamok a nevdovzi vnaslidok progranoyi 19 lipnya 1664 r i ves kraj Pislya ciyeyi dati ukriplennya zamku bulo zmicneno pid kerivnictvom dosvidchenogo komanduvacha vijskami Gabsburgiv peremozhcya u zgadanij bitvi marshala Pid chas miskoyi pozhezhi 1696 r znachnih poshkodzhen zaznav i zamok U 1699 roci garnizon bulo vivedeno vnaslidok chogo vin vtrativ svoye oboronne znachennya Hocha z 1702 roku jogo periodichno okupovuvali povstanski sili Franciska II Rakoci Kuruci voni vidstupili v 1709 roci Zagin kurukiv Yana Bottiana zavershiv rujnuvannya zamku pidirvavshi tam porohovij sklad Potochnij stanNajkrashe zberezheni chastini tak zvanij kapitanskij dim iz zahidnoyu vezheyu ta zamkom pislya 1710 r vidnovleno u stili baroko V cej chas v nih znahoditsya Tekovskij muzej slov Tekovske muzeum chiyi istorichni turistichni ta prirodni ekspoziciyi ohoplyuyut ves region Tekov Krim togo zbereglisya fragmenti stin verhnogo zamku z gotichnim palacom shidna vezha vikoristovuvalasya yak restoran i pivdenno zahidnij bastion pereroblenij pid amfiteatr BibliografiyaAdamec Vladimir Jedlickova Nora Slovensko Turisticky lexikon ed Sport slovenske telovychovne vydavateľstvo Bratislava 1991 ISBN 80 7096 152 X Pison Stefan Hrady zamky a kastiele na Slovensku ed Osvita Martin 1973Primitkihttps www skgeodesy sk files sk slovensky ugkk geodezia kartografia standardizacia geografickeho nazvoslovia nazvy hradov zamkov hrady zamky zoznam stranku pdf Urad geodezie kartografie a katastra Slovenskej republiky 2020 d Track Q12781109d Track Q119009809