Констанцій Галл

Флавій Клавдій Констанцій Галл (лат. Flavius ​​Claudius Constantius Gallus; *325/326 — †354) — молодший імператор (з титулом цезаря) у 351—354 роках при головному імператорі Констанції II.

Констанцій Галл
Flavius ​​Claudius Constantius Gallus
Констанцій Галл Солідус Констанція Галла
Цезар
Початок правління:	15 березня 351
Кінець правління:	354
Попередник:	Констанцій II
Наступник:	Констанцій II, Флавій Клавдій Юліан
Дата народження:	325 або 326
Місце народження:	Масса
Країна:	Римської імперії
Дата смерті:	15 березня 351(0351-03-15)
Місце смерті:	Пула
Династія:	Костянтина
Батько:
Мати:	Галла

Двоюрідний брат Констанція II, який призначив його своїм молодшим співправителем, і брат Юліана II. Був призначений Констанцієм II співправителем після повстання Магненція. Йому був даний в управління Схід імперії з центром у Антіохії. Під час правління конфліктував з сирійською знаттю. Був запідозрений Констанцієм у перевищенні своїх повноважень і прагненні до одноосібної влади, викликаний авґустом на Захід і там страчений в 354 році.

Походження

Флавій Клавдій Галл народився в 325 або 326 році в Массі, Етрурія. Його батьком був Юлій Констанцій, брат імператора Костянтина Великого, а матір'ю — Галла, брати якої Руфін і Церіалій були свого часу консулами. Галла померла ще до 331 року (тому що в цей рік під час пологів померла вже друга дружина Юлія Констанція — Басіліна, мати Юліана II). Його батько ж загинув у 337 році, коли після смерті Костянтина Великого були знищені практично всі його родичі-чоловіки, виключаючи синів. Вціліли тільки сини Юлія Констанція — Галл і Юліан. Юліан був, очевидно, помилуваний через юний вік, Галл же ж — через те, що був важко хворий і не повинен був вижити.

Галл разом зі своїм братом був доручений турботам Євсевія, єпископа Нікомедії. Після його смерті в 341 році вони обидва були відправлені Констанцієм II в Мацеллу, в Каппадокії. Правда, існує інформація, що до цього Галл певний час навчався в Ефесі. З моменту прибуття в Мацеллу і до свого призначення Цезарем Галл постійно жив разом з Юліаном. Після повстання Магненція в 350 році і вбивства Константа, Констанцій II призначив Галла цезарем на Сході (15 березня 351 рік) і для зміцнення родинних зв'язків дозволив Галлу одружитися зі своєю сестрою Костянтиною. Водночас влада Галла була обмежена військовими та цивільними чиновниками Констанція II.

Правління

Своїм місцем перебування Галл зробив Антіохію. На цей час східній провінції здебільшого були спокійні. Війська Шапура II, царя Персії, воювали на сході країни. Втім у 351 році військам Галла довелося відбити напад ісаврів, що успішно було зроблено.

У 352—354 роках був консулом (разом з імператором Констанцієм II). У 352 році придушив повстання жидів в Галілеї. При цьому зруйнував місто Діоцезарею. Все це значно підвищило авторитет Галла у війську. У 353 році під час нестачі хліба в Антіохії від страти декількох декуріонів, які були винні у проблемах. Водночас дозволив вчинити самосуд над Феофілом, префектом Сирії. Разом з тим Галл прагнув більшої самостійності у справах. Все це не подобалося Констацію II, який викликав Галла до Медіолану на суд. Втім останній не прибув. До того ж в цей час помирає дружина Галла й сестра імператора — Костянтина.

Підозріюючи Галла у змові, Констанцій II поступово замінив міністрів молодого цезаря, а потім вивів війська з усіх міст. Слід за цим Галла було заарештовано, спрямовано до Поли (Істрія), де й страчено взимку 354 року.

Посилання

• Thomas M. Banchich: http://www.roman-emperors.org/gallus.htm [ 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]