Гродзинський Моріц Маркович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Гродзинський Моріц Маркович
Народився	14 січня 1887(1887-01-14) Осипенко, Новоспасівська волость, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	22 листопада 1962(1962-11-22) (75 років) Кегичівка, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР
Діяльність	криміналіст, викладач університету
Alma mater	Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
Галузь	правознавство
Заклад	Харківський юридичний інститут.
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Аспіранти, докторанти	^d Q61457802?

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гродзинський.

Гродзинський Моріц Маркович (нар. 14 січня 1887 — пом. 1962) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений діяч науки УРСР, професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту.

Біографія

Народився 14 січня 1887 року поблизу міста Бердянська нині Запорізької області.

У 1910 році закінчив юридичний факультет Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Був помічником присяжного повіреного, з 1917 року — присяжним повіреним. У 20-х роках працював консультантом Касаційного суду, та УРСР.

З 1920 року — на викладацькій роботі. У Харківському інституті народного господарства обіймав посаду професора курсу кримінального права. У 1936 році, після утворення самостійних кафедр, був призначений першим керівником кафедри судового права, завідував кафедрою кримінального процесу, а згодом — кримінального права і процесу. З 1956 року — професор кафедри кримінального права і процесу Харківського юридичного інституту (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). У 1940 році захистив докторську дисертацію «Докази в радянському кримінальному процесі».

У 1923–1948 роках був членом Харківської колегії адвокатів.

Помер Моріц Маркович Гродзинський 22 листопада 1962 року.

Наукова діяльність

Є засновником харківської наукової школи процесуалістів. Йому належать ґрунтовні дослідження теорії непрямих доказів. Підготував сім кандидатів юридичних наук.

Найвагомішими є такі праці:

• «Судове дослідження особистості обвинуваченого»
• «Вчення про докази та його еволюція»
• «Обвинувачений, його обов'язки та права у процесі»
• «Докази у кримінальному процесі»
• «Докази у радянському кримінальному процесі»
• «Касаційне і наглядове провадження у радянському кримінальному процесі»

Брав активну участь у розробці першого (1922) і всіх Кримінально-процесуальних кодексів УРСР та РРФСР.

Посилання

• Гродзинський Моріц Маркович [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
• Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого [ 20 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Персоналістична енциклопедія права [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] Персональний сайт Славіка Бігуна