Пала́ц Пото́цьких — одна з найперших визначних пам'яток архітектури в Одесі. Палац розташований по вул. Софіївській, 5а. Споруджувався між 1823 та 1828 роками.
Палац Потоцьких | ||||
---|---|---|---|---|
Палац Потоцьких, нині Одеський художній музей | ||||
46°29′36″ пн. ш. 30°43′43″ сх. д. / 46.49333° пн. ш. 30.7286944° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Одеса, вул. Софіївська, 5а | |||
Архітектурний стиль | класицизм | |||
Архітектор | Франческо Боффо | |||
Будівництво | 1823 — 1826 | |||
Палац Потоцьких (Одеса) (Україна) | ||||
Палац Потоцьких у Вікісховищі |
Історія
18.04.1805 року місто надало ділянку у кварталі XLI між Софіївською вулицею та морем одеському купцю 2-ї гільдії Мартину Васильовичу Католікову. На плані Мінчакі 1822 року накреслені дві прямокутні споруди по червоній лінії вулиці, що збігається з розташуванням сучасних службових споруд ділянки. 28.06.1823 ділянку придбала графиня Ольга Станіславівна Наришкіна, до шлюбу Потоцька. Також нова власниця придбала декілька сусідніх ділянок, таким чином вона стала власницею ділянок під номерами 493, 494, 496, 497 та 498. Незабаром на території цих ділянок розпочалося спорудження палацу, документи на який було видано 17.04.1828.. Щодо авторства, то існують різні версії. За однією, автором є Ф. К. Боффо, який спорудив палац у 1823—1826 роки, за іншою автор є невідомим, а Ф. К. Боффо лише здійснював нагляд, також згадується наявність ескізів палацу виконаних архітектором Л. Рускою.
28.01.1850 року Ольга Наришкіна продала ділянку на Софіївській, 5 ротмістру у відставці Станіславу Йосиповичу Юр'євичу. Після його смерті успадкував його син дворянин Фелікс Юр'євич.
14.04.1888 року ділянку у Ф. С. Юр'євича придбав за 140000 руб. з погашенням заборгованості колишнього домовласника Міському кредитному товариству у розмірі 150 000 руб. міський голова Григорій Маразлі. Борг Кредитному товариству був успадкований Феліксом Юр'євичем від свого батька.
У жовтні 1889 року Г. Г. Маразлі запропонував місту надати у дар частину своєї ділянки на Софіївській для розміщення різноманітних міських закладів: аудиторії для народних читань, народного училища, музею красних мистецтв, музею прикладних знань, музею Товариства історії та старожитностей. 6.11.1889 Міська дума прийняла постанову у отриманні у дар дві ділянки з метою влаштувати на одній міську аудиторію та народне училище, а на іншій — Музей красних мистецтв з окремими приміщеннями для Одеського відділення Імператорського російського технічного товариства, музею прикладних знань, музею Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей, для нарад Бальнеологічного товариства. Однак передача ділянок у власність відбулася лише 30.03.1892. Передавалися дві ділянки: ліва, де знаходились допоміжні приміщення мала площу 335 кв. саж. та центральна, на який знаходилась будівля палацу, її площа складала 861 кв. саж. Передане майно оцінювалось у 100000 рублів. Права частина ділянки з іншими допоміжними приміщеннями та весь схил позаду палацу до Приморської вулиці залишалися за Г. Г. Маразлі.
У 1890 році архітектор Ю. М. Дмитренко склав проект Аудиторії для народних читань, яка сполучалася з лівим крилом палацу і освітлювалася верхнім світлом. Вона мала окремий вхід з подвір'я. 20.06.1891 року спорудження її було закінчено. Нині у приміщенні аудиторії розташована виставкова зала Одеського художнього музею.
Архітектор М. К. Толвінський склав проект реконструкції та ремонту будівель з проектним кошторисом у 57 000 руб., але Імператорське Одеське товариства історії та старожитностей відмовилося від розміщення у палаці, а для Одеського відділення Імператорського російського технічного товариства була споруджена окрема будівля на Князівській вулиці. З врахуванням наведених змін Толвінський у період кінця 1893 — початку 1884 рр. склав новий проект з проектним кошторисом у 37 903 руб. При обстеженні споруди виявилося, що вона потребує також ремонту фасадів та інтер'єрів — частина штукатурки відпала і таким чином було припущено, що сума робіт може збільшитися до 40000 руб..
У 1885 році на території палацу була влаштована Виставка домогосподарства, для неї під палацом був влаштований декоративний грот, а позаду палацу розмістилися виставкові павільйони. Виставку відвідало 186 000 осіб.
Виділені містом гроші на 1898 рік призначалися для придбання картин та влаштування квартири доглядача. Проект пристосування приміщень для потреб художнього музею і квартири доглядача склав цивільний інженер . Проектний кошторис склав 950 рублів..
22.10.1898 був відкритий Міський педагогічний музей з дитячим садочком для фізичного виховання дітей.
21.10.1899 була відкрита друга міська безкоштовна народна читальня
24.10.1899 був відкритий Музей Товариства красних мистецтв
Приміщення лівої частині ділянки, які належали Г. Г. Маразлі, надавалися приватним особам у оренду. На початку ХХ століття Маразлі віддав у дар дві частини даної ділянки по Приморській вулиці: 17.08.1900 — «Одеському товариству для влаштування нічліжних притулків», 21.09.1905 — «Товариству для допомоги бідним м. Одеси». Таким чином Г. Г. Маразлі залишився власником лише ділянки по Софіївській вулиці та позаду палацу без виходу на Приморську вулицю загальною площею 1 десятина 1776,4 кв. саж. У 1907 році Маразлі вмирає, ділянку успадковує Олександр Іванович Сафонов, який вмирає у 1908 році. Новим спадкоємцем став Петро Сергійович Толстой, який вмер 1(14).12.1918. Під час Жовтневої революції ділянка була продана, а вдова П. С. Толстого залишила терени Російської імперії.
З встановленням Радянської влади колишню ділянку Толстого було націоналізовано і приєднано до музею. Нині у приміщенні Палацу Потоцьких розташовано Одеський художній музей.
У 2014 році на палаці було встановлено табличку QRpedia — відсканувавши код смартфоном, можна відразу потрапити на статтю в Українській Вікіпедії.
Архітектура
Будинок з гарним портиком коринфського ордеру побудований у стилі класицизм (прим.: у оригіналі — італійського відродження); до нього притуляються флігелі, що розташовані з обох боків середній підвищеної частини будинку у формі чвертей кола. Цікавим є стара зала в нижньому поверсі цього будинку, що оздоблена витонченими ліпними прикрасами з золотінням, з гарним, добре зберігшимся старим паркетом, а також велике напівкругле вікно над парадними сходами до верхнього поверху, з старовинним живописом на склі.
Особливо доброю є головна зала верхнього поверху, що освітлюється зверху, скрізь дах, і, завдяки осбливому пристрою з полотняного тенту, користується приємним, м'яким світлом. Еффектною є також велика зала нижнього поверху, що розкішно оздоблена ліпною роботою і паркетним полом художнього роботою.
Територія ділянки відокремлена від вулиці металевою огорожею. Всередині курдонеру розташована велика кругла клумба, яка захищена від коліс повозок кам'яними стовпами. Такі ж самі стовпи встановлені на пандусі біля головних дверей палацу. Між ділянкою палаці та ділянкою № 3 ліворуч від нього влаштований прохід на територію позаду палацу.
Зберігся грот влаштований для виставки домогосподарства у 1895 році. Вхід до нього розташований всередині палацу біля головного входу. Ззовні території між флігелями у західній частині ділянки розташований вхід до підвалу де у дорадянські часи був розташований питний заклад. Збереглися фрагменти розписів інтер'єру закладу, нині приміщення займає галерея «Жовті велетні».
Інтер'єри палацу мають добру збереженість з автентичним плануванням, головний вхід з вестибюля до залу зачинений. На другому поверсі частина підлоги була облицьована мозаїчними кахлями на античну тематику. Збереглись розписи ліхтаря центрального залу другого поверху.
Примітки
- Губар О. Й. Предыстория Одесского художественного музея. С. 4-7
- Решетов С. Г. О даре городским головою Григорием Григорьевичем Маразли здания дворца на ул. Софиевской городу Одессе для устройства в нем Музея изящных искусств
- Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.)[1]
- Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. —
- Богданович, Ольга Витальевна. Жизнь архитектора Дмитренко (1858—1918). Одесса: Астропринт, 2011. — 159 с. : фотоил. — Бібліогр.: с. 152—159. — 100 экз. — , С. 49
- Денисов В. Г., Никитин Ю. А. История одесских выставок. Одесса: Астропринт, 2011—164 с., илл. — , С. 87 — 88
- Одесса 1794—1894. Издание Городского Общественного Управления. — Одесса: типография А. Шульце, 1895, С. 410
- Москвич Григорий. Иллюстрированный практический путеводитель по Одессе. Одесса: Типография Л. Нитче, 1904, С. 200
Джерела
- Губарь Олег Иосифович. Предыстория Одесского художественного музея // Вісник Одеського художнього музею : збірка статей / В. О. Абрамов, С. О. Сєдих. — Одеса : СПД Бровкін О. В.,, 2014. — Вып. 1. — С. 4-7. — .
- Решетов Сергей Геннадьевич. Предыстория Одесского художественного музея // Вісник Одеського художнього музею : збірка статей / В. О. Абрамов, С. О. Сєдих. — Одеса : СПД Бровкін О. В.,, 2014. — Вып. 1. — С. 8-27. — .
- Одесский художественный музей. / Авт.-сост. Я. А. Галкер. — Київ: Мистецтво, 1986. — 24 с. (рос.)
Посилання
Це незавершена стаття про палац. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Potockih Pala c Poto ckih odna z najpershih viznachnih pam yatok arhitekturi v Odesi Palac roztashovanij po vul Sofiyivskij 5a Sporudzhuvavsya mizh 1823 ta 1828 rokami Palac PotockihPalac Potockih nini Odeskij hudozhnij muzej46 29 36 pn sh 30 43 43 sh d 46 49333 pn sh 30 7286944 sh d 46 49333 30 7286944TipzamokStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaOdesa vul Sofiyivska 5aArhitekturnij stilklasicizmArhitektorFranchesko BoffoBudivnictvo1823 1826Palac Potockih Odesa Ukrayina Palac Potockih u VikishovishiIstoriya18 04 1805 roku misto nadalo dilyanku u kvartali XLI mizh Sofiyivskoyu vuliceyu ta morem odeskomu kupcyu 2 yi gildiyi Martinu Vasilovichu Katolikovu Na plani Minchaki 1822 roku nakresleni dvi pryamokutni sporudi po chervonij liniyi vulici sho zbigayetsya z roztashuvannyam suchasnih sluzhbovih sporud dilyanki 28 06 1823 dilyanku pridbala grafinya Olga Stanislavivna Narishkina do shlyubu Potocka Takozh nova vlasnicya pridbala dekilka susidnih dilyanok takim chinom vona stala vlasniceyu dilyanok pid nomerami 493 494 496 497 ta 498 Nezabarom na teritoriyi cih dilyanok rozpochalosya sporudzhennya palacu dokumenti na yakij bulo vidano 17 04 1828 Shodo avtorstva to isnuyut rizni versiyi Za odniyeyu avtorom ye F K Boffo yakij sporudiv palac u 1823 1826 roki za inshoyu avtor ye nevidomim a F K Boffo lishe zdijsnyuvav naglyad takozh zgaduyetsya nayavnist eskiziv palacu vikonanih arhitektorom L Ruskoyu 28 01 1850 roku Olga Narishkina prodala dilyanku na Sofiyivskij 5 rotmistru u vidstavci Stanislavu Josipovichu Yur yevichu Pislya jogo smerti uspadkuvav jogo sin dvoryanin Feliks Yur yevich 14 04 1888 roku dilyanku u F S Yur yevicha pridbav za 140000 rub z pogashennyam zaborgovanosti kolishnogo domovlasnika Miskomu kreditnomu tovaristvu u rozmiri 150 000 rub miskij golova Grigorij Marazli Borg Kreditnomu tovaristvu buv uspadkovanij Feliksom Yur yevichem vid svogo batka U zhovtni 1889 roku G G Marazli zaproponuvav mistu nadati u dar chastinu svoyeyi dilyanki na Sofiyivskij dlya rozmishennya riznomanitnih miskih zakladiv auditoriyi dlya narodnih chitan narodnogo uchilisha muzeyu krasnih mistectv muzeyu prikladnih znan muzeyu Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej 6 11 1889 Miska duma prijnyala postanovu u otrimanni u dar dvi dilyanki z metoyu vlashtuvati na odnij misku auditoriyu ta narodne uchilishe a na inshij Muzej krasnih mistectv z okremimi primishennyami dlya Odeskogo viddilennya Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva muzeyu prikladnih znan muzeyu Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej dlya narad Balneologichnogo tovaristva Odnak peredacha dilyanok u vlasnist vidbulasya lishe 30 03 1892 Peredavalisya dvi dilyanki liva de znahodilis dopomizhni primishennya mala ploshu 335 kv sazh ta centralna na yakij znahodilas budivlya palacu yiyi plosha skladala 861 kv sazh Peredane majno ocinyuvalos u 100000 rubliv Prava chastina dilyanki z inshimi dopomizhnimi primishennyami ta ves shil pozadu palacu do Primorskoyi vulici zalishalisya za G G Marazli U 1890 roci arhitektor Yu M Dmitrenko sklav proekt Auditoriyi dlya narodnih chitan yaka spoluchalasya z livim krilom palacu i osvitlyuvalasya verhnim svitlom Vona mala okremij vhid z podvir ya 20 06 1891 roku sporudzhennya yiyi bulo zakincheno Nini u primishenni auditoriyi roztashovana vistavkova zala Odeskogo hudozhnogo muzeyu Arhitektor M K Tolvinskij sklav proekt rekonstrukciyi ta remontu budivel z proektnim koshtorisom u 57 000 rub ale Imperatorske Odeske tovaristva istoriyi ta starozhitnostej vidmovilosya vid rozmishennya u palaci a dlya Odeskogo viddilennya Imperatorskogo rosijskogo tehnichnogo tovaristva bula sporudzhena okrema budivlya na Knyazivskij vulici Z vrahuvannyam navedenih zmin Tolvinskij u period kincya 1893 pochatku 1884 rr sklav novij proekt z proektnim koshtorisom u 37 903 rub Pri obstezhenni sporudi viyavilosya sho vona potrebuye takozh remontu fasadiv ta inter yeriv chastina shtukaturki vidpala i takim chinom bulo pripusheno sho suma robit mozhe zbilshitisya do 40000 rub U 1885 roci na teritoriyi palacu bula vlashtovana Vistavka domogospodarstva dlya neyi pid palacom buv vlashtovanij dekorativnij grot a pozadu palacu rozmistilisya vistavkovi paviljoni Vistavku vidvidalo 186 000 osib Vidileni mistom groshi na 1898 rik priznachalisya dlya pridbannya kartin ta vlashtuvannya kvartiri doglyadacha Proekt pristosuvannya primishen dlya potreb hudozhnogo muzeyu i kvartiri doglyadacha sklav civilnij inzhener Proektnij koshtoris sklav 950 rubliv 22 10 1898 buv vidkritij Miskij pedagogichnij muzej z dityachim sadochkom dlya fizichnogo vihovannya ditej 21 10 1899 bula vidkrita druga miska bezkoshtovna narodna chitalnya 24 10 1899 buv vidkritij Muzej Tovaristva krasnih mistectv Primishennya livoyi chastini dilyanki yaki nalezhali G G Marazli nadavalisya privatnim osobam u orendu Na pochatku HH stolittya Marazli viddav u dar dvi chastini danoyi dilyanki po Primorskij vulici 17 08 1900 Odeskomu tovaristvu dlya vlashtuvannya nichlizhnih pritulkiv 21 09 1905 Tovaristvu dlya dopomogi bidnim m Odesi Takim chinom G G Marazli zalishivsya vlasnikom lishe dilyanki po Sofiyivskij vulici ta pozadu palacu bez vihodu na Primorsku vulicyu zagalnoyu plosheyu 1 desyatina 1776 4 kv sazh U 1907 roci Marazli vmiraye dilyanku uspadkovuye Oleksandr Ivanovich Safonov yakij vmiraye u 1908 roci Novim spadkoyemcem stav Petro Sergijovich Tolstoj yakij vmer 1 14 12 1918 Pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi dilyanka bula prodana a vdova P S Tolstogo zalishila tereni Rosijskoyi imperiyi Z vstanovlennyam Radyanskoyi vladi kolishnyu dilyanku Tolstogo bulo nacionalizovano i priyednano do muzeyu Nini u primishenni Palacu Potockih roztashovano Odeskij hudozhnij muzej U 2014 roci na palaci bulo vstanovleno tablichku QRpedia vidskanuvavshi kod smartfonom mozhna vidrazu potrapiti na stattyu v Ukrayinskij Vikipediyi ArhitekturaBudinok z garnim portikom korinfskogo orderu pobudovanij u stili klasicizm prim u originali italijskogo vidrodzhennya do nogo pritulyayutsya fligeli sho roztashovani z oboh bokiv serednij pidvishenoyi chastini budinku u formi chvertej kola Cikavim ye stara zala v nizhnomu poversi cogo budinku sho ozdoblena vitonchenimi lipnimi prikrasami z zolotinnyam z garnim dobre zberigshimsya starim parketom a takozh velike napivkrugle vikno nad paradnimi shodami do verhnogo poverhu z starovinnim zhivopisom na skli Osoblivo dobroyu ye golovna zala verhnogo poverhu sho osvitlyuyetsya zverhu skriz dah i zavdyaki osblivomu pristroyu z polotnyanogo tentu koristuyetsya priyemnim m yakim svitlom Effektnoyu ye takozh velika zala nizhnogo poverhu sho rozkishno ozdoblena lipnoyu robotoyu i parketnim polom hudozhnogo robotoyu Teritoriya dilyanki vidokremlena vid vulici metalevoyu ogorozheyu Vseredini kurdoneru roztashovana velika krugla klumba yaka zahishena vid kolis povozok kam yanimi stovpami Taki zh sami stovpi vstanovleni na pandusi bilya golovnih dverej palacu Mizh dilyankoyu palaci ta dilyankoyu 3 livoruch vid nogo vlashtovanij prohid na teritoriyu pozadu palacu Zberigsya grot vlashtovanij dlya vistavki domogospodarstva u 1895 roci Vhid do nogo roztashovanij vseredini palacu bilya golovnogo vhodu Zzovni teritoriyi mizh fligelyami u zahidnij chastini dilyanki roztashovanij vhid do pidvalu de u doradyanski chasi buv roztashovanij pitnij zaklad Zbereglisya fragmenti rozpisiv inter yeru zakladu nini primishennya zajmaye galereya Zhovti veletni Inter yeri palacu mayut dobru zberezhenist z avtentichnim planuvannyam golovnij vhid z vestibyulya do zalu zachinenij Na drugomu poversi chastina pidlogi bula oblicovana mozayichnimi kahlyami na antichnu tematiku Zbereglis rozpisi lihtarya centralnogo zalu drugogo poverhu PrimitkiGubar O J Predystoriya Odesskogo hudozhestvennogo muzeya S 4 7 Reshetov S G O dare gorodskim golovoyu Grigoriem Grigorevichem Marazli zdaniya dvorca na ul Sofievskoj gorodu Odesse dlya ustrojstva v nem Muzeya izyashnyh iskusstv Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini roztashovanih na teritoriyi m Odesi stanom na veresen 2009 r 1 Pilyavskij V A Zdaniya sooruzheniya pamyatniki Odessy i ih zodchie 2 e izd Odessa Optimum 2010 276 s ISBN 978 966 344 377 5 Bogdanovich Olga Vitalevna Zhizn arhitektora Dmitrenko 1858 1918 Odessa Astroprint 2011 159 s fotoil Bibliogr s 152 159 100 ekz ISBN 978 966 190 505 3 S 49 Denisov V G Nikitin Yu A Istoriya odesskih vystavok Odessa Astroprint 2011 164 s ill ISBN 978 966 190 344 8 S 87 88 Odessa 1794 1894 Izdanie Gorodskogo Obshestvennogo Upravleniya Odessa tipografiya A Shulce 1895 S 410 Moskvich Grigorij Illyustrirovannyj prakticheskij putevoditel po Odesse Odessa Tipografiya L Nitche 1904 S 200DzherelaGubar Oleg Iosifovich Predystoriya Odesskogo hudozhestvennogo muzeya Visnik Odeskogo hudozhnogo muzeyu zbirka statej V O Abramov S O Syedih Odesa SPD Brovkin O V 2014 Vyp 1 S 4 7 ISBN 978 966 8484 50 6 Reshetov Sergej Gennadevich Predystoriya Odesskogo hudozhestvennogo muzeya Visnik Odeskogo hudozhnogo muzeyu zbirka statej V O Abramov S O Syedih Odesa SPD Brovkin O V 2014 Vyp 1 S 8 27 ISBN 978 966 8484 50 6 Odesskij hudozhestvennyj muzej Avt sost Ya A Galker Kiyiv Mistectvo 1986 24 s ros PosilannyaCe nezavershena stattya pro palac Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi