Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бая (угор. Baja) — місто на півдні Угорщини, розташоване на лівому березі Дунаю. Бая — друге за величиною місто медьє Бач-Кішкун, після столиці — Кечкемета. Населення — 37 690 мешканців (2005).
| Бая Baja | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина | ||||
| Медьє | Бач-Кішкун | ||||
| Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
| Перша згадка | 1308 | ||||
| Населення | 37 690 | ||||
| Площа | 177,61 км² | ||||
| Густота населення | 212,2 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Поштові індекси | 6500 | ||||
| Телефонний код | +36-79 | ||||
| Географічні координати | 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д.Координати: 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | bajavaros.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Бая | |||||
|
| |||||
Географія і транспорт
Бая знаходиться за 150 кілометрах на південь від Будапешта і за 108 кілометрах на північний захід від Кечкемета. Місто стоїть на лівому березі Дунаю, який розділяє тут два великі регіони Альфельд і Південне Задунав'я. Також в місті протікає річка . У Баї закінчуються дві автодороги — уздовж Дунаю йде магістраль Будапешт — Шольт — Бая і зі сходу на захід йде дорога Сегед — Бая.
У місті також є залізнична станція і річковий порт.
На протилежному від Баї березі Дунаю знаходиться заповідний ліс Геменц, що входить до складу національного парку Дунай-Драва.
Етимологія
Ім'я міста має турецьке походження, походить від турецького слова «бик». В австрійський період місто було, крім того, відоме під німецьким ім'ям Франкенштадт. Численна раніше слов'янська громада міста також називала його Бая.
Історія
Вперше місто згадується в 1308 році. Під час турецької окупації XVI—XVII ст. Бая була центром регіону. Під час турецького правління в місто переселилася велика кількість хорватів і сербів, які стали складати переважна більшість жителів Баї. Перехід міста під владу Габсбургів в кінці XVII століття викликав нову хвилю переселенців в місто, в основному це були німці. За даними 1715 році в Баї було 237 будинків, з яких 216 були південнослов'янські, 16 угорські та 5 — німецькі. У другій половині XVIII століття в місто стали переселятися угорці з інших регіонів країни, а також євреї.
Завдяки вигідному розташуванню на перехресті торгових сухопутних і річкових шляхів місто швидко росло і перетворювалося на важливий траснпортних центр — через Баю проходила значна частина угорського експорту зерна і вина до Австрії і Німеччини.
У XIX столітті з зростанням значення залізничного транспорту і падіння ролі річкових перевезень місто вступив в період занепаду. Залізнична магістраль, яка пов'язала Будапешт із Загребом й адріатичним портом Фіуме (суч. Рієка) пройшла стороною; до Баї була побудована лише тупикова гілка.
Наприкінці першої світової війни Бая була зайнята сербськими військами, деякий час існувала можливість, що місто відійде до новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом Югославії). Однак Версальський договір, зрештою, залишив Баю за Угорщиною, наслідком чого стала масова еміграція в Югославію слов'янського населення міста та приплив у нього угорських переселенців із територій, відторгнутих після війни в Угорщини.
Після другої світової війни в місті було побудовано кілька промислових підприємств, серед них велика текстильна фабрика; а також введений в стрій міст через Дунай.
Економіка
Важливий транспортний вузол: пристань і міст через Дунай, залізнична станція. Харчова, текстильна і деревообробна промисловість; сільськогосподарське машинобудування.
Населення
Національний склад населення: 93,5 % угорці; 2,7 % німці; хорвати, серби, словаки, цигани. До Другої світової війни в місті була велика єврейська громада.
Пам'ятки
Головна визначна пам'ятка міста — францисканський монастир св. Антонія XVII століття. У Баї — 15 діючих церков, більша частина — католицькі, є протестантські і православна. У місті розташовані кілька музеїв і картинних галерей з постійною експозицією, є пам'ятник жертвам холокоста.
Міста-побратими
![image]()
Сомбор, Сербія![image]()
Годмезевашаргей, Угорщина![image]()
Тиргу-Муреш, Румунія![image]()
Синджорджу-де-Педуре, Румунія![image]()
Вайблінген, Німеччина![image]()
Аржантан, Франція![image]()
Тистед, Данія![image]()
Лабін, Хорватія
| Ця стаття не містить . (березень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Bayiyeyu Baya ugor Baja misto na pivdni Ugorshini roztashovane na livomu berezi Dunayu Baya druge za velichinoyu misto medye Bach Kishkun pislya stolici Kechkemeta Naselennya 37 690 meshkanciv 2005 Baya BajaGerb PraporFranciskanskij monastirFranciskanskij monastirOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye Bach KishkunRegion Pivdennij Velikij AlfeldPersha zgadka 1308Naselennya 37 690Plosha 177 61 km Gustota naselennya 212 2 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 6500Telefonnij kod 36 79Geografichni koordinati 46 11 00 pn sh 18 57 13 sh d 46 18333 pn sh 18 95361 sh d 46 18333 18 95361 Koordinati 46 11 00 pn sh 18 57 13 sh d 46 18333 pn sh 18 95361 sh d 46 18333 18 95361Misceva vladaVebstorinka bajavaros huMapaBayaBaya u VikishovishiKatolickij hram sv FerencaGeografiya i transportBaya znahoditsya za 150 kilometrah na pivden vid Budapeshta i za 108 kilometrah na pivnichnij zahid vid Kechkemeta Misto stoyit na livomu berezi Dunayu yakij rozdilyaye tut dva veliki regioni Alfeld i Pivdenne Zadunav ya Takozh v misti protikaye richka U Bayi zakinchuyutsya dvi avtodorogi uzdovzh Dunayu jde magistral Budapesht Sholt Baya i zi shodu na zahid jde doroga Seged Baya U misti takozh ye zaliznichna stanciya i richkovij port Na protilezhnomu vid Bayi berezi Dunayu znahoditsya zapovidnij lis Gemenc sho vhodit do skladu nacionalnogo parku Dunaj Drava EtimologiyaIm ya mista maye turecke pohodzhennya pohodit vid tureckogo slova bik V avstrijskij period misto bulo krim togo vidome pid nimeckim im yam Frankenshtadt Chislenna ranishe slov yanska gromada mista takozh nazivala jogo Baya IstoriyaVpershe misto zgaduyetsya v 1308 roci Pid chas tureckoyi okupaciyi XVI XVII st Baya bula centrom regionu Pid chas tureckogo pravlinnya v misto pereselilasya velika kilkist horvativ i serbiv yaki stali skladati perevazhna bilshist zhiteliv Bayi Perehid mista pid vladu Gabsburgiv v kinci XVII stolittya viklikav novu hvilyu pereselenciv v misto v osnovnomu ce buli nimci Za danimi 1715 roci v Bayi bulo 237 budinkiv z yakih 216 buli pivdennoslov yanski 16 ugorski ta 5 nimecki U drugij polovini XVIII stolittya v misto stali pereselyatisya ugorci z inshih regioniv krayini a takozh yevreyi Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu na perehresti torgovih suhoputnih i richkovih shlyahiv misto shvidko roslo i peretvoryuvalosya na vazhlivij trasnportnih centr cherez Bayu prohodila znachna chastina ugorskogo eksportu zerna i vina do Avstriyi i Nimechchini U XIX stolitti z zrostannyam znachennya zaliznichnogo transportu i padinnya roli richkovih perevezen misto vstupiv v period zanepadu Zaliznichna magistral yaka pov yazala Budapesht iz Zagrebom j adriatichnim portom Fiume such Riyeka projshla storonoyu do Bayi bula pobudovana lishe tupikova gilka Naprikinci pershoyi svitovoyi vijni Baya bula zajnyata serbskimi vijskami deyakij chas isnuvala mozhlivist sho misto vidijde do novoutvorenogo Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv zgodom Yugoslaviyi Odnak Versalskij dogovir zreshtoyu zalishiv Bayu za Ugorshinoyu naslidkom chogo stala masova emigraciya v Yugoslaviyu slov yanskogo naselennya mista ta pripliv u nogo ugorskih pereselenciv iz teritorij vidtorgnutih pislya vijni v Ugorshini Pislya drugoyi svitovoyi vijni v misti bulo pobudovano kilka promislovih pidpriyemstv sered nih velika tekstilna fabrika a takozh vvedenij v strij mist cherez Dunaj EkonomikaVazhlivij transportnij vuzol pristan i mist cherez Dunaj zaliznichna stanciya Harchova tekstilna i derevoobrobna promislovist silskogospodarske mashinobuduvannya NaselennyaNacionalnij sklad naselennya 93 5 ugorci 2 7 nimci horvati serbi slovaki cigani Do Drugoyi svitovoyi vijni v misti bula velika yevrejska gromada Pam yatkiGolovna viznachna pam yatka mista franciskanskij monastir sv Antoniya XVII stolittya U Bayi 15 diyuchih cerkov bilsha chastina katolicki ye protestantski i pravoslavna U misti roztashovani kilka muzeyiv i kartinnih galerej z postijnoyu ekspoziciyeyu ye pam yatnik zhertvam holokosta Mista pobratimiSombor Serbiya Godmezevashargej Ugorshina Tirgu Muresh Rumuniya Sindzhordzhu de Pedure Rumuniya Vajblingen Nimechchina Arzhantan Franciya Tisted Daniya Labin HorvatiyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2019