Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східнокитайське море — напівзамкнуте море Тихого океану між узбережжям Китаю і островами Рюкю і Кюсю (Японія).
 Вид на Східнокитайське море з острова Тайвань | |
| 30°00′00″ пн. ш. 125°00′00″ сх. д. / 30.00000° пн. ш. 125.00000° сх. д.Координати: 30°00′00″ пн. ш. 125°00′00″ сх. д. / 30.00000° пн. ш. 125.00000° сх. д. | |
| Прибережні країни | КНР, Тайвань, Південна Корея і Японія |
|---|---|
| Найбільша глибина | 2719 м |
| Площа | 1 249 000 км²[1] |
| Впадаючі річки | Янцзи, Міньцзян |
| Впадаюча річка | d, d, d, Янцзи, d, d, d, d, d, d, d, Q11432150?, Q11514564?, Q11638072?, d і d |
 Східнокитайське море у Вікісховищі | |
Загальний опис
Площа — 836 тис. км².
Найбільша глибина — 2 719 м.
Середня температура води в лютому від 7 до 16 °C, у серпні 27—28 °C.
Солоність води 30—34,5 ‰, у гирлах річок — 5—10 ‰.
Припливи півдобові (до 7,5 м).
Найбільша річка, що впадає в Східнокитайське море — Янцзи.
На півночі море відкрито у Жовте море, на північному сході з'єднується Корейською протокою з Японським морем, на південному заході — Тайванською протокою з Південнокитайським морем.
Рельєф дна біля західного берега Східнокитайського моря нерівний, але глибини тут невеликі, біля берега майже повсюдно мілини. На мілинах і поблизу островів небезпечні для судноплавства скелі, рифи і банки. Особливо небезпечні води на підході до гирла річки Янцзи і в районі архіпелагу Чжоушань. Підводні небезпеки помітити крізь товщу води важко, оскільки вода в зазначених районах каламутна. Деякі із них можна помітити по припливних сувоях і бурунах, що утворюються над ними. У районі є великі малодосліджені ділянки, де можуть бути небезпечні скельні й донні утворення, не показані на картах. Ґрунт на півночі моря переважно мулистий, подекуди в поєднанні з піском, черепашкою і каменем.
Землетруси, які раптово змінюють рельєф дна океану (скиди, обвали, зсуви), викликають моретруси, під час яких утворюються поперечні й поздовжні хвилі. Поперечні хвилі викликають появу на поверхні води хаотично рухомих хвиль і відчуваються на судах у вигляді ударів і струсів корпусу, подібно тим, які відчуває судно при посадці на мілину. Поздовжні хвилі, що виникають під час моретрясіння, називаються морськими сейсмічними хвилями, або цунамі. Зазвичай цунамі являють собою серію з 3—9 хвиль, що поширюються зі швидкістю 100—300 км на годину від епіцентру землетрусу, з інтервалами 10—30 хв. Довжина цих хвиль 30—100 км, а висота 3—5 м; тому вони не чинять ніякої дії на судна у відкритому океані. Руйнівний ефект цунамі проявляється у відкритих берегів і з особливою силою в глибоких воронкоподібних бухтах і затоках, які мають широкі входи й глибини що поступово зменшуються.
Район моря недостатньо обладнаний засобами навігації. Берегові засоби навігаційного обладнання встановлені головним чином на підходах до портів, на берегах проток, якими часто користуються великі судна, і на деяких мисах, що є основними орієнтирами при підході до берега. Плавуче огородження виставляється тільки на фарватерах, що ведуть у порти, і в гирлах великих судноплавних річок.
Мореплавці повинні враховувати, що на надійність розташування буїв, а також на сувору сталість характеристик навігаційних вогнів повністю покладатися не можна.
Східнокитайське море багате біологічними ресурсами. Об'єктом промислового рибальства є оселедець, сардини, також ведеться вилов краба, омарів, збір трепанга, морських водоростей.
Межі моря
Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Східнокитайського моря::
- На півдні: північна межа Південнокитайського моря, від мису Фукі (північна точка острова Тайвань) через острів Кіушан до південної точки острова Хайтаньдао (Пінтань) (25° 25' пн. ш.) і далі на захід з паралелі 25° 24' пн. ш. до материкової частини провінції Фуцзянь, від мису Сантьяго (крайня північно-східна точка острова Тайвань) до точки на заході острова Йонаґуні і далі до острова Хатерума (24°03′ пн. ш. 123°47′ сх. д. / 24.050° пн. ш. 123.783° сх. д.).
- На сході: лінія від острова Хатерума проходить через острови Міяко до крайньої східної точки острова Міяко, а звідти до мису Окінан на півдні острова Окінава, через цей острів до острова Адакосіма (Ada-Ko Sima), далі до східної точки острова Кікай (28° 20' пн. ш.), далі через острів Танеґасіма (30° 30' пн. ш.) на північ до Хі-Сакі (31° 17' пн. ш.) на острові Кюсю.
- На півночі: лінія від мису Номо (32° 35' с. ш.) на острові Кюсю до південної точки острова Фукуе (острови Ґото) і через острів до мису Осе, далі на захід до південної точки острова Чеджу, через цей острів до його західної точки й звідти по паралелі 33° 17' пн. ш. на материк.
- На заході: материкова частина Китаю.
Клімат
Акваторія моря лежить в субтропічному кліматичному поясі (зона мусонів). Улітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Сезон дощів припадає на літній період, взимку можливі снігопади. Через море проходить тепла течія Куросіо.
Біологія
Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон бореальної тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до північної субтропічної зони, а півдня й сходу — до індо-пацифічної тропічної.
Основні порти
Примітки
- https://www.eia.gov/beta/international/regions-topics.php?RegionTopicID=ECS
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східнокитайське море - Encyclopedia Britannica — East China Sea (sea, Pacific Ocean) [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Географическая энциклопедия — Восточно-Китайское море [ 4 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Энциклопедия Брокгауза и Ефрона — Китайские моря [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnokitajske more napivzamknute more Tihogo okeanu mizh uzberezhzhyam Kitayu i ostrovami Ryukyu i Kyusyu Yaponiya Shidnokitajske moreVid na Shidnokitajske more z ostrova Tajvan30 00 00 pn sh 125 00 00 sh d 30 00000 pn sh 125 00000 sh d 30 00000 125 00000 Koordinati 30 00 00 pn sh 125 00 00 sh d 30 00000 pn sh 125 00000 sh d 30 00000 125 00000Priberezhni krayini KNR Tajvan Pivdenna Koreya i YaponiyaNajbilsha glibina 2719 mPlosha 1 249 000 km 1 Vpadayuchi richki Yanczi MinczyanVpadayucha richka d d d Yanczi d d d d d d d Q11432150 Q11514564 Q11638072 d i dShidnokitajske more u VikishovishiMapa Shidnokitajskogo moryaZagalnij opisPlosha 836 tis km Najbilsha glibina 2 719 m Serednya temperatura vodi v lyutomu vid 7 do 16 C u serpni 27 28 C Solonist vodi 30 34 5 u girlah richok 5 10 Priplivi pivdobovi do 7 5 m Najbilsha richka sho vpadaye v Shidnokitajske more Yanczi Na pivnochi more vidkrito u Zhovte more na pivnichnomu shodi z yednuyetsya Korejskoyu protokoyu z Yaponskim morem na pivdennomu zahodi Tajvanskoyu protokoyu z Pivdennokitajskim morem Relyef dna bilya zahidnogo berega Shidnokitajskogo morya nerivnij ale glibini tut neveliki bilya berega majzhe povsyudno milini Na milinah i poblizu ostroviv nebezpechni dlya sudnoplavstva skeli rifi i banki Osoblivo nebezpechni vodi na pidhodi do girla richki Yanczi i v rajoni arhipelagu Chzhoushan Pidvodni nebezpeki pomititi kriz tovshu vodi vazhko oskilki voda v zaznachenih rajonah kalamutna Deyaki iz nih mozhna pomititi po priplivnih suvoyah i burunah sho utvoryuyutsya nad nimi U rajoni ye veliki malodoslidzheni dilyanki de mozhut buti nebezpechni skelni j donni utvorennya ne pokazani na kartah Grunt na pivnochi morya perevazhno mulistij podekudi v poyednanni z piskom cherepashkoyu i kamenem Zemletrusi yaki raptovo zminyuyut relyef dna okeanu skidi obvali zsuvi viklikayut moretrusi pid chas yakih utvoryuyutsya poperechni j pozdovzhni hvili Poperechni hvili viklikayut poyavu na poverhni vodi haotichno ruhomih hvil i vidchuvayutsya na sudah u viglyadi udariv i strusiv korpusu podibno tim yaki vidchuvaye sudno pri posadci na milinu Pozdovzhni hvili sho vinikayut pid chas moretryasinnya nazivayutsya morskimi sejsmichnimi hvilyami abo cunami Zazvichaj cunami yavlyayut soboyu seriyu z 3 9 hvil sho poshiryuyutsya zi shvidkistyu 100 300 km na godinu vid epicentru zemletrusu z intervalami 10 30 hv Dovzhina cih hvil 30 100 km a visota 3 5 m tomu voni ne chinyat niyakoyi diyi na sudna u vidkritomu okeani Rujnivnij efekt cunami proyavlyayetsya u vidkritih beregiv i z osoblivoyu siloyu v glibokih voronkopodibnih buhtah i zatokah yaki mayut shiroki vhodi j glibini sho postupovo zmenshuyutsya Rajon morya nedostatno obladnanij zasobami navigaciyi Beregovi zasobi navigacijnogo obladnannya vstanovleni golovnim chinom na pidhodah do portiv na beregah protok yakimi chasto koristuyutsya veliki sudna i na deyakih misah sho ye osnovnimi oriyentirami pri pidhodi do berega Plavuche ogorodzhennya vistavlyayetsya tilki na farvaterah sho vedut u porti i v girlah velikih sudnoplavnih richok Moreplavci povinni vrahovuvati sho na nadijnist roztashuvannya buyiv a takozh na suvoru stalist harakteristik navigacijnih vogniv povnistyu pokladatisya ne mozhna Shidnokitajske more bagate biologichnimi resursami Ob yektom promislovogo ribalstva ye oseledec sardini takozh vedetsya vilov kraba omariv zbir trepanga morskih vodorostej Mezhi moryaMizhnarodna gidrografichna organizaciya tak viznachaye mezhi Shidnokitajskogo morya Na pivdni pivnichna mezha Pivdennokitajskogo morya vid misu Fuki pivnichna tochka ostrova Tajvan cherez ostriv Kiushan do pivdennoyi tochki ostrova Hajtandao Pintan 25 25 pn sh i dali na zahid z paraleli 25 24 pn sh do materikovoyi chastini provinciyi Fuczyan vid misu Santyago krajnya pivnichno shidna tochka ostrova Tajvan do tochki na zahodi ostrova Jonaguni i dali do ostrova Hateruma 24 03 pn sh 123 47 sh d 24 050 pn sh 123 783 sh d 24 050 123 783 Na shodi liniya vid ostrova Hateruma prohodit cherez ostrovi Miyako do krajnoyi shidnoyi tochki ostrova Miyako a zvidti do misu Okinan na pivdni ostrova Okinava cherez cej ostriv do ostrova Adakosima Ada Ko Sima dali do shidnoyi tochki ostrova Kikaj 28 20 pn sh dali cherez ostriv Tanegasima 30 30 pn sh na pivnich do Hi Saki 31 17 pn sh na ostrovi Kyusyu Na pivnochi liniya vid misu Nomo 32 35 s sh na ostrovi Kyusyu do pivdennoyi tochki ostrova Fukue ostrovi Goto i cherez ostriv do misu Ose dali na zahid do pivdennoyi tochki ostrova Chedzhu cherez cej ostriv do jogo zahidnoyi tochki j zvidti po paraleli 33 17 pn sh na materik Na zahodi materikova chastina Kitayu KlimatAkvatoriya morya lezhit v subtropichnomu klimatichnomu poyasi zona musoniv Ulitku perevazhayut tropichni povitryani masi vzimku pomirni Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Sezon doshiv pripadaye na litnij period vzimku mozhlivi snigopadi Cherez more prohodit tepla techiya Kurosio BiologiyaAkvatoriya morya utvoryuye okremij odnojmennij morskij ekoregion borealnoyi tihookeanskoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do pivnichnoyi subtropichnoyi zoni a pivdnya j shodu do indo pacifichnoyi tropichnoyi Osnovni portiKitaj Shanhaj Hanchzhou Ninbo Czilun Nankin Yaponiya Nagasaki SaseboPrimitkihttps www eia gov beta international regions topics php RegionTopicID ECS PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidnokitajske moreEncyclopedia Britannica East China Sea sea Pacific Ocean 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl Geograficheskaya enciklopediya Vostochno Kitajskoe more 4 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Enciklopediya Brokgauza i Efrona Kitajskie morya 2 grudnya 2016 u Wayback Machine ros