Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Державець Князь значення та Володар Держа вець італ Il Principe італійський політичний трактат

Державець (книга)

Державець (книга)
У Вікіпедії є статті про: Державець, Князь (значення) та Володар.

«Держа́вець» (італ. Il Principe) — італійський політичний трактат Нікколо Мак'явеллі. Написаний 1513 року в жанрі князівського зерцала. Опублікований 1532 після смерті автора. Присвячений флорентійському шляхтичу Лоренцо де Медічі, господарю Флоренції в 1516—1519 рр. Узагальнює закономірності політичного життя, визначає роль і місце володаря-державця, дає поради з мистецтва здобуття і утримання влади. Один із базових текстів політичної філософії та європейського раннього модерну. Найвидатніший твір Мак'явеллі, від якого походить термін макіавеллізм — політика, що використовує весь арсенал засобів боротьби для досягнення своєї мети. Справив великий вплив на мислителів: Бекона, Мілтона, Спінозу, Сміта. Був настільною книгою багатьох політичних діячів, зокрема імператора Карла V, гетьмана Івана Мазепи, «отців-засновників» США, Наполеона І, Муссоліні й Сталіна.

«Державець»
image
Титульний аркуш видання 1550 року
Автор Нікколо Мак'явеллі
Назва мовою оригіналу De Principatibus/Il Principe
Країна Італія
Мова італійська
Тема політологія
Жанр наукова література
Видавництво Антоніо Бладо д'Азола
Видано 1532
Видано українською 1934
Перекладач(і) Михайло Островерх (1934)
Анатоль Перепадя (1998)
Валентина Балог (2015)
Сторінок 511
ISBN 978-966-03-3849-4
Наступний твір Роздуми про першу декаду Тита Лівія
У «Гутенберзі» 1232, 57037
  • image Державець у Вікісховищі
  • image Державець у Вікіцитатах
  • image Державець у Вікіджерелах

Назва

У більшості європейських мов, починаючи з латинської, трактат відомий під назвою «Князь» (лат. De principe; нім. Der Fürst; англ. The Prince; фр. Le Prince; ісп. El príncipe; пол. Książę); у російській — «Государ» (Государь; за титулом московських царів). Первісна латинська назва — «Про князівства» (лат. De Principatibus). Інші українські назви — «Воло́дар» (переклад 1934), Держа́вотво́рець (переклад 2015).

Мак'явеллізм

Цікаво, що Мак'явеллізм, себто приписувані Мак'явеллі погляди, далеко не відповідають змісту його вчення.

Макіявеллі претендував на створення нового методу, що його він визначав як видобування максим, або правил успішної політичної діяльності з історії і практичного досвіду в намаганнях написати щось «корисне для дослідника» («Державець», розділ 15…).

Цей метод проілюстровано в «Державці.» (розділ 3), де «загальне правило» (regola generale), згідно з яким «той, хто робить іншого могутнім, нищить себе», взяте з практичного досвіду Макіявеллі, набутого ним упродовж кампанії Людовика XII в Італії, після якої папи Олександр VI та Юлій II зміцнили свою владу за його ж кошти…

Метод Мак'явеллі було названо індуктивним, або науковим тому, що він виводив свої висновки з практичного, або ж історичного досвіду існування людської природи, що залишається незмінною за всіх політичних устроїв, які переживають природний цикл розквіту і занепаду. Хоча даний метод у викладі Макіявеллі містить необґрунтовані положення…, його самобутність полягає в зверненні уваги на стиль поведінки людини (що характерно для Відродження) на противагу наголосу на керівній ролі моральних настанов християнства як основи політики… Його метод заснований на прагматичному й утилітарному підході до політики, на намаганні бути корисним (utile) у виявленні істинної сутності проблеми (verit'a effettuale) на противагу розгляду чисто уявних ситуацій. Це передбачало реалістичне оцінювання політики з точки зору сили і контролю («…управління полягає не в чому іншому як у встановленні такого нагляду за своїми підданими, щоб вони були не в змозі й не мали підстав завдавати вам шкоди»), а оцінювання людської природи — з огляду на її пристрасті і тваринну натуру, тож щоб контролювати її, державець мусить уподібнюватися до кентавра — напівлюдини, напівзвіра, поєднуючи хитрість лисиці з лев'ячою силою, невблаганною чи виваженою залежно від того, чого вимагає «необхідність» («Державець», розділ 18).

На відміну від свого сучасника Гвічардіні (1483—1540) Мак'явеллі не вживав вислову ragione de stato (сутність держави) і не стверджував, що мета виправдовує засоби; скоріше він твердив, що успіх правителя підтверджується вердиктом народу, і йому пробачать вжиття певних заходів, якщо це спричиниться до успіху, оскільки в політиці, «де не існує морального суду, судять за результатами» («Державець», розділ 18)…

Мак'явеллі не ставив моральні стандарти в залежність від політичних, визнаючи, що «державцю годиться дотримувати свого слова, жити чесно, а не обманом», і що «не лише за християнськими канонами, а й за будь-якими людськими канонами неправильно» поводитися з людьми так негуманно, як це робив Філіп Македонський, переселяючи людей з провінції в провінцію" («Державець», розділ 18).

Мак'явеллі також не заперечував важливої ролі релігії в державі як чинника, що робить людей добрими й покірними. Однак, ставлячи політиків перед вибором між публічним успіхом та особистим добробутом, Макіявеллі створює загрозу традиційній моралі. Оскільки чесність хоч і гідна схвалення, людська природа є такою, що «мудрий державець… не може і не повинен дотриматися свого слова, якщо йому це невигідно» («Державець», розділ 18)…

В Європі часів Реформації «Державець» був затаврований як книга, «написана рукою диявола» (бл. 1539), «Коран французьких придворних і довідник для французьких політиків» (1576). Хоча Берлін стверджує, що для Макіявеллі немає ніякої суперечності між двома ціннісними системами, що їх він обстоював, — християнською і язичницькою, — питання про те, чи можна виправдовувати аморальну поведінку політичним успіхом, залишається таким же суперечливим, як і в часи Макіявеллі. Віра Мак'явеллі в те, що доля контролює половину нашого життя («Державець», розділ 25), теж має важливий моральний і політичний підтекст. Правителю необхідно бути «готовим повернути туди, куди віють вітри Долі і як того вимагає від нього мінлива ситуація», і саме це зобов'язує його «часто діяти наперекір обіцянкам, наперекір гідності, наперекір людяності та наперекір релігійним настановам» («Державець», розділ 18). Це також зачіпає питання політичних чеснот і питання про те, хто має правити. Змінити свій стиль поведінки для того, щоб пристосуватися до поворотів долі, людині не просто, але ще невідомо, чи забезпечить успіх правильна поведінка: жорстокий Ганнібал і благочестивий Сципіон домагалися однакових успіхів за допомогою різних засобів («Державець», розділ 17). Отже, для Макіявеллі політичні чесноти (virtur) не мають нічого спільного з традиційною обережною поведінкою, натомість до них входять відвага, сміливість і гнучкість…

Переклади українською

Вперше українською твір переклав Михайло Островерха, який переклав назву книги як «Володар». Цей переклад з'явився друком у 1934 році у книгозбірні львівського часопису «Літературно-науковий вісник» з ініціативи тодішнього редактора — Дмитра Донцова. Ось як про це згадує сам Михайло Островерха:

«Було це під весну 1934. На Академічній, у Львові, припадково, стрінув я д-ра Дмитра Донцова, редактора „Вістника“. Привіталися. Він поспитав — як довго зупинюся я у Львові, коли вертаюся до Риму й зараз же поставив справу: чи не схотів би я перекласти на українське „Іль Прінчіпе“ Макіявеллія, а він це видасть. Припускаю, що, на це предложення, очі в мене блиснули радістю: знову Донцов сягає глибше й дальше поза наше ґетто? Очевидно, я вхітно погодився на це».

Виправлений та доповнений переклад Островерхи знову вийшов у 1976 року у нью-йоркському видавництві G.A Press, з обкладинкою роботи Едварда Козака.

Вдруге твір Мак'явелі переклав з італійської Анатолій Перепадя який переклав назву книги як «Державець» (1998). Цей переклад перевидавався тричі: в 2007 і 2013 роках.

Втретє твір Мак'явелі переклала з італійської яка переклала назву книги як «Державотворець» (2015).

Видання

У Вікіджерелах є
Державець
  • Микола Макявель. Володар. Переклад з італійської: Михайло Островерх. Львів: Книгозбірня Вістника, 1934. 117 стор.(аудіокнига)
    • перевидання: Ніккольо Макіявеллі. Володар. Переклад з італійської: Михайло Островерх. Нью-Йорк: G. A. Press, 1976. 162 стор.
  • Нікколо Мак'явеллі. Флорентійські хроніки. Державець. Переклад з італійської: Анатоль Перепадя. Київ: Основи, 1998. 492 стор.
    • перевидання: Харків: Фоліо, 2007 ; Харків: Фоліо, 2013 ; Харків: Будинок друку, 2013
  • Нікколо Макіавеллі. Державотворець. Переклад з італійської: Валентина Балог. Київ: Арій, 2015. 223 стор. (Антологія мудрості)

Різне

Номер 31 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.

Примітки

  1. Макіавеллізм // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

  • Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990. – 80 с. [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державець (книга)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro Derzhavec Knyaz znachennya ta Volodar Derzha vec ital Il Principe italijskij politichnij traktat Nikkolo Mak yavelli Napisanij 1513 roku v zhanri knyazivskogo zercala Opublikovanij 1532 pislya smerti avtora Prisvyachenij florentijskomu shlyahtichu Lorenco de Medichi gospodaryu Florenciyi v 1516 1519 rr Uzagalnyuye zakonomirnosti politichnogo zhittya viznachaye rol i misce volodarya derzhavcya daye poradi z mistectva zdobuttya i utrimannya vladi Odin iz bazovih tekstiv politichnoyi filosofiyi ta yevropejskogo rannogo modernu Najvidatnishij tvir Mak yavelli vid yakogo pohodit termin makiavellizm politika sho vikoristovuye ves arsenal zasobiv borotbi dlya dosyagnennya svoyeyi meti Spraviv velikij vpliv na misliteliv Bekona Miltona Spinozu Smita Buv nastilnoyu knigoyu bagatoh politichnih diyachiv zokrema imperatora Karla V getmana Ivana Mazepi otciv zasnovnikiv SShA Napoleona I Mussolini j Stalina Derzhavec Titulnij arkush vidannya 1550 rokuAvtor Nikkolo Mak yavelliNazva movoyu originalu De Principatibus Il PrincipeKrayina ItaliyaMova italijskaTema politologiyaZhanr naukova literaturaVidavnictvo Antonio Blado d AzolaVidano 1532Vidano ukrayinskoyu 1934Perekladach i Mihajlo Ostroverh 1934 Anatol Perepadya 1998 Valentina Balog 2015 Storinok 511ISBN 978 966 03 3849 4Nastupnij tvir Rozdumi pro pershu dekadu Tita LiviyaU Gutenberzi 1232 57037 Derzhavec u Vikishovishi Derzhavec u Vikicitatah Derzhavec u VikidzherelahNazvaU bilshosti yevropejskih mov pochinayuchi z latinskoyi traktat vidomij pid nazvoyu Knyaz lat De principe nim Der Furst angl The Prince fr Le Prince isp El principe pol Ksiaze u rosijskij Gosudar Gosudar za titulom moskovskih cariv Pervisna latinska nazva Pro knyazivstva lat De Principatibus Inshi ukrayinski nazvi Volo dar pereklad 1934 Derzha votvo rec pereklad 2015 Mak yavellizmCikavo sho Mak yavellizm sebto pripisuvani Mak yavelli poglyadi daleko ne vidpovidayut zmistu jogo vchennya Makiyavelli pretenduvav na stvorennya novogo metodu sho jogo vin viznachav yak vidobuvannya maksim abo pravil uspishnoyi politichnoyi diyalnosti z istoriyi i praktichnogo dosvidu v namagannyah napisati shos korisne dlya doslidnika Derzhavec rozdil 15 Cej metod proilyustrovano v Derzhavci rozdil 3 de zagalne pravilo regola generale zgidno z yakim toj hto robit inshogo mogutnim nishit sebe vzyate z praktichnogo dosvidu Makiyavelli nabutogo nim uprodovzh kampaniyi Lyudovika XII v Italiyi pislya yakoyi papi Oleksandr VI ta Yulij II zmicnili svoyu vladu za jogo zh koshti Metod Mak yavelli bulo nazvano induktivnim abo naukovim tomu sho vin vivodiv svoyi visnovki z praktichnogo abo zh istorichnogo dosvidu isnuvannya lyudskoyi prirodi sho zalishayetsya nezminnoyu za vsih politichnih ustroyiv yaki perezhivayut prirodnij cikl rozkvitu i zanepadu Hocha danij metod u vikladi Makiyavelli mistit neobgruntovani polozhennya jogo samobutnist polyagaye v zvernenni uvagi na stil povedinki lyudini sho harakterno dlya Vidrodzhennya na protivagu nagolosu na kerivnij roli moralnih nastanov hristiyanstva yak osnovi politiki Jogo metod zasnovanij na pragmatichnomu j utilitarnomu pidhodi do politiki na namaganni buti korisnim utile u viyavlenni istinnoyi sutnosti problemi verit a effettuale na protivagu rozglyadu chisto uyavnih situacij Ce peredbachalo realistichne ocinyuvannya politiki z tochki zoru sili i kontrolyu upravlinnya polyagaye ne v chomu inshomu yak u vstanovlenni takogo naglyadu za svoyimi piddanimi shob voni buli ne v zmozi j ne mali pidstav zavdavati vam shkodi a ocinyuvannya lyudskoyi prirodi z oglyadu na yiyi pristrasti i tvarinnu naturu tozh shob kontrolyuvati yiyi derzhavec musit upodibnyuvatisya do kentavra napivlyudini napivzvira poyednuyuchi hitrist lisici z lev yachoyu siloyu nevblagannoyu chi vivazhenoyu zalezhno vid togo chogo vimagaye neobhidnist Derzhavec rozdil 18 Na vidminu vid svogo suchasnika Gvichardini 1483 1540 Mak yavelli ne vzhivav vislovu ragione de stato sutnist derzhavi i ne stverdzhuvav sho meta vipravdovuye zasobi skorishe vin tverdiv sho uspih pravitelya pidtverdzhuyetsya verdiktom narodu i jomu probachat vzhittya pevnih zahodiv yaksho ce sprichinitsya do uspihu oskilki v politici de ne isnuye moralnogo sudu sudyat za rezultatami Derzhavec rozdil 18 Mak yavelli ne staviv moralni standarti v zalezhnist vid politichnih viznayuchi sho derzhavcyu goditsya dotrimuvati svogo slova zhiti chesno a ne obmanom i sho ne lishe za hristiyanskimi kanonami a j za bud yakimi lyudskimi kanonami nepravilno povoditisya z lyudmi tak negumanno yak ce robiv Filip Makedonskij pereselyayuchi lyudej z provinciyi v provinciyu Derzhavec rozdil 18 Mak yavelli takozh ne zaperechuvav vazhlivoyi roli religiyi v derzhavi yak chinnika sho robit lyudej dobrimi j pokirnimi Odnak stavlyachi politikiv pered viborom mizh publichnim uspihom ta osobistim dobrobutom Makiyavelli stvoryuye zagrozu tradicijnij morali Oskilki chesnist hoch i gidna shvalennya lyudska priroda ye takoyu sho mudrij derzhavec ne mozhe i ne povinen dotrimatisya svogo slova yaksho jomu ce nevigidno Derzhavec rozdil 18 V Yevropi chasiv Reformaciyi Derzhavec buv zatavrovanij yak kniga napisana rukoyu diyavola bl 1539 Koran francuzkih pridvornih i dovidnik dlya francuzkih politikiv 1576 Hocha Berlin stverdzhuye sho dlya Makiyavelli nemaye niyakoyi superechnosti mizh dvoma cinnisnimi sistemami sho yih vin obstoyuvav hristiyanskoyu i yazichnickoyu pitannya pro te chi mozhna vipravdovuvati amoralnu povedinku politichnim uspihom zalishayetsya takim zhe superechlivim yak i v chasi Makiyavelli Vira Mak yavelli v te sho dolya kontrolyuye polovinu nashogo zhittya Derzhavec rozdil 25 tezh maye vazhlivij moralnij i politichnij pidtekst Pravitelyu neobhidno buti gotovim povernuti tudi kudi viyut vitri Doli i yak togo vimagaye vid nogo minliva situaciya i same ce zobov yazuye jogo chasto diyati naperekir obicyankam naperekir gidnosti naperekir lyudyanosti ta naperekir religijnim nastanovam Derzhavec rozdil 18 Ce takozh zachipaye pitannya politichnih chesnot i pitannya pro te hto maye praviti Zminiti svij stil povedinki dlya togo shob pristosuvatisya do povorotiv doli lyudini ne prosto ale she nevidomo chi zabezpechit uspih pravilna povedinka zhorstokij Gannibal i blagochestivij Scipion domagalisya odnakovih uspihiv za dopomogoyu riznih zasobiv Derzhavec rozdil 17 Otzhe dlya Makiyavelli politichni chesnoti virtur ne mayut nichogo spilnogo z tradicijnoyu oberezhnoyu povedinkoyu natomist do nih vhodyat vidvaga smilivist i gnuchkist Perekladi ukrayinskoyuVpershe ukrayinskoyu tvir pereklav Mihajlo Ostroverha yakij pereklav nazvu knigi yak Volodar Cej pereklad z yavivsya drukom u 1934 roci u knigozbirni lvivskogo chasopisu Literaturno naukovij visnik z iniciativi todishnogo redaktora Dmitra Doncova Os yak pro ce zgaduye sam Mihajlo Ostroverha Bulo ce pid vesnu 1934 Na Akademichnij u Lvovi pripadkovo strinuv ya d ra Dmitra Doncova redaktora Vistnika Privitalisya Vin pospitav yak dovgo zupinyusya ya u Lvovi koli vertayusya do Rimu j zaraz zhe postaviv spravu chi ne shotiv bi ya pereklasti na ukrayinske Il Princhipe Makiyavelliya a vin ce vidast Pripuskayu sho na ce predlozhennya ochi v mene blisnuli radistyu znovu Doncov syagaye glibshe j dalshe poza nashe getto Ochevidno ya vhitno pogodivsya na ce Vipravlenij ta dopovnenij pereklad Ostroverhi znovu vijshov u 1976 roku u nyu jorkskomu vidavnictvi G A Press z obkladinkoyu roboti Edvarda Kozaka Vdruge tvir Mak yaveli pereklav z italijskoyi Anatolij Perepadya yakij pereklav nazvu knigi yak Derzhavec 1998 Cej pereklad perevidavavsya trichi v 2007 i 2013 rokah Vtretye tvir Mak yaveli pereklala z italijskoyi yaka pereklala nazvu knigi yak Derzhavotvorec 2015 Vidannya U Vikidzherelah ye DerzhavecMikola Makyavel Volodar Pereklad z italijskoyi Mihajlo Ostroverh Lviv Knigozbirnya Vistnika 1934 117 stor audiokniga perevidannya Nikkolo Makiyavelli Volodar Pereklad z italijskoyi Mihajlo Ostroverh Nyu Jork G A Press 1976 162 stor Nikkolo Mak yavelli Florentijski hroniki Derzhavec Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya Kiyiv Osnovi 1998 492 stor ISBN 966 500 101 9 perevidannya Harkiv Folio 2007 ISBN 978 966 03 3847 0 Harkiv Folio 2013 ISBN 978 966 03 3849 4 Harkiv Budinok druku 2013 ISBN 978 966 97238 5 7 Nikkolo Makiavelli Derzhavotvorec Pereklad z italijskoyi Valentina Balog Kiyiv Arij 2015 223 stor Antologiya mudrosti ISBN 978 966 498 396 6RizneNomer 31 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik PrimitkiMakiavellizm Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl PosilannyaMakiavelli N Gosudar M Planeta 1990 80 s 10 travnya 2021 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavec kniga

Дата публікації:
Топ