Но́рма міжнаро́дного пра́ва — правило поведінки, яке створюється державами та іншими суб'єктами міжнародного права узгодженням своїх позицій і визнається ними як юридично обов'язкове, спрямоване на регулювання відносин між учасниками міжнародних відносин.
Норми міжнародного права складають фундамент цієї правової системи. Вони встановлюють права та обов'язки суб'єктів міжнародного права, конструюючи ідеальну модель їх взаємодії. Тим самим норми міжнародного права приносять стабільність, визначеність у міжнародних відносинах.
Особливості норм міжнародного права
Варто виділити основоположні характерні риси, виходячи із загальної теорії права, які притаманні нормам міжнародного права:
- узагальнене правило поведінки суб'єктів міжнародного права;
- юридичну обов'язковість застосування;
- наявність санкцій (а не лише моральних наслідків і здорового глузду)
- розгалужену їх класифікацію і т.д
Структура норм міжнародного права
У загальній теорії права норми права мають тричленну структуру — гіпотеза, диспозиція, санкція, але специфіка норм міжнародного права полягає в тому, що вони складаються з двох елементів — гіпотези і диспозиції. Відсутність санкцій в більшості міжнародних- правових норм пояснюється тим, що міри відповідальності і санкцій в міжнародному праві відділені від самих правил поведінки, тому що держави й інші суб'єкти міжнародного права самостійно вибирають примусові заходи з арсеналу таких заходів, що допускається міжнародним правом стосовно правопорушників. Як елемент міжнародної норми санкція зустрічається в нормах, застосовуваних до правовідносин приватного характеру (у міжнародному приватному праві)
Гіпотеза норми міжнародного права – це елемент норми міжнародного права, в якій зазначається умови, обставини, з настанням котрих можна або необхідно здійснювати її диспозицію. Призначення гіпотези — це визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції (гіпотеза відповідає на питання: коли? де? в якому випадку? за якої умови?
Диспозиція міжнародної-правової норми - це елемент норми міжнародного права, в якій зазначаються права та/або обов'язків суб'єктів. Диспозиція вказує, описує дозволену (можливу), обов'язкову (необхідну) або заборонену (неприпустимо) поведінку суб'єкта.
Юридична сила
Міжнародний правовий простір відрізняється від будь-якого іншого національного правопорядку вкрай бідним набором засобів примусового виконання витікаючих з норм обов'язків — відсутня єдина універсальна судова система, рішення судів носять здебільшого рекомендаційний характер. Така специфіка міжнародного права підштовхнула деяких теоретиків до висновку щодо неправовій природі її норм. Наприклад, відомий представник школи німецького позитивізму А. Лассон заявляв в 1872 році, що установлення, які витікають з міжнародних договорів та звичаїв, являють собою,,правила мудрості, але не норми права,,.
Проте більшість сучасних учених не поділяють цю позицію і відстоюють юридичну сутність норм міжнародного права. На підтвердження своїх аргументів вони посилаються на:
- визнання основним принципом міжнародного права обов'язкового виконання добровільно прийнятих він міжнародних зобов'язань (лат. pacta sunt servanda);
- закріплення в більшості міжнародних договорів механізму контролю за виконанням зобов'язань держав-учасниць, що з нього випливають (найяскравіший приклад — європейська система захисту прав людини, що має на своїй підставі Конвенцію про захист прав людини та основних свобод 1950 року);
- існування міжгалузевого інституту відповідальності країн за міжнародно-протиправні дії — тобто щодо порушення норм міжнародного права (спробу кодифікації які стосуються цьому інституту норм свого часу зробила Комісія міжнародного права ООН, що призвело до появи Проекту статей про відповідальність країн за міжнародно- протиправні дії 2001);
- у разі грубого порушення державою імперативних норм міжнародного права (зокрема, вчинення акту агресії або створення загрози міжнародному миру та безпеці) Рада Безпеки ООН може санкціонувати застосування примусових заходів щодо такого порушника — аж до використання військової сили на підставі та в порядку, встановленому гол. VII Статуту ООН;
- рішення Міжнародного суду ООН, винесене у конкретній справі, у разі злісного ухилення сторони, що програла, від виконання її положень може бути забезпечене примусовими заходами, що накладаються Радою Безпеки ООН відповідно до ст. 94 Статуту ООН та ін.
Як бачимо, певні гарантії дотримання норм міжнародного права та їх реальної дії в рамках міжнародної системи все ж таки існують, що дозволяє говорити про ці норми як про юридичне значення. Однак відмінності від внутрішньодержавного права тут очевидна — ступінь примусової сили норм міжнародного права поступається таким у національно-правових через відсутність повноцінної інституційної бази
Ієрархія норм міжнародного права
Встановлення ієрархії норм і джерел дозволяє громаді піднести певні фундаментальні принципи над звичайними нормами, встановити порядок і ясність у відносинах між нормами, авторитетними інституціями та суб'єктами права. Проблему співвідношення норм міжнародного права вирішувалися на підставі правил, які визначаються сьогодні як загальні принципи права. Вони вказують, наприклад, надавання переваги переваги тій нормі міжнародного права, яка з'явилася пізніше () або яка є спеціальною по відношенню до загальної норми міжнародного права (). Незважаючи на те що міжнародні відносини стали більш комплексними та складними, основна функція міжнародного права як регулятора відносин юридично рівноправних суб'єктів залишалась. Міжнародні-правові зобов'язання, виражені у формі міжнародного договору чи звичаю розглядаються як юридично рівноцінні.
В останні півстоліття виник особливий клас загальних норм, наділених безперечною юридичною силою. Відомі як «імперативні норми» або «норми jus cogens», вони вважаються такими, якими мають вищий статус порівняно зі звичайними нормами міжнародного права і мають перевагу над останніми у випадках конфлікту. Таким чином, незалежно від того, чи існує звичайна норма в договорі чи звичаєвому праві, чи є загальним принципом, вона є недійсною, якщо суперечить нормі jus cogens.
Види міжнародно-правових норм
За змістом та місцем в системі міжнародного права
- принципи (загальні принципи міжнародного права, які установлюють основи міжнародного миру, співробітництва та правопорядку. Вони соціально обумовлені, узагальнені норми, які уособлюють риси нормативної системи і її головного змісту);
- норми (загальнообов'язкові правила поведінки, які виникли в результаті угоди суб'єктів міжнародного права, реалізація яких забезпечується примусовими заходами міжнародного-правового характеру);
- цілі (цілі, що реалізується в рамках нормативної системи міжнародного права. Головною соціально-політичною метою міжнародної нормативної системи є підтримка існуючої системи міжнародних відносин).
За способом створення і формою існування (за джерелами)
- договірні (містяться в міжнародних договорах і є угодою між суб'єктами міжнародного права);
- звичаєві (не закріпилися в міжнародних договорах і виникли в результаті багаторазового застосування суб'єктами міжнародного права).
Залежність від обсягу змісту та значення
- основні (регулюють найважливіші суспільні відносини між суб'єктами міжнародного права);
- підпорядковані (доповняють або конкретизують основні норми).
За сферою дії
- універсальні (регулюють відносини між усіма державами-членами світового співтовариства);
- партикулярні, які в свою чергу, діляться на регіональні (закріплені в угодах між державами визначених географічних регіонів).
За юридичною силою
- диспозитивні;
- імперативні (належать основні принципи міжнародного права (Jus cogens).
За своєю роллю в механізмі міжнародно-правового регулювання
- регулятивні (представляють суб'єктам право на вчинення передбачених у них дій);
- охоронні (виконують функцію захисту міжнародного правопорядку від порушення, установляють санкції та заходи відповідальності стосовно порушників).
За юридичною силою
- матеріальні;
- процесуальні.
Примітки
Посилання
- https://www.un.org/ru/about-us/un-charter/full-text [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_118#Text [ 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
No rma mizhnaro dnogo pra va pravilo povedinki yake stvoryuyetsya derzhavami ta inshimi sub yektami mizhnarodnogo prava uzgodzhennyam svoyih pozicij i viznayetsya nimi yak yuridichno obov yazkove spryamovane na regulyuvannya vidnosin mizh uchasnikami mizhnarodnih vidnosin Normi mizhnarodnogo prava skladayut fundament ciyeyi pravovoyi sistemi Voni vstanovlyuyut prava ta obov yazki sub yektiv mizhnarodnogo prava konstruyuyuchi idealnu model yih vzayemodiyi Tim samim normi mizhnarodnogo prava prinosyat stabilnist viznachenist u mizhnarodnih vidnosinah Osoblivosti norm mizhnarodnogo pravaVarto vidiliti osnovopolozhni harakterni risi vihodyachi iz zagalnoyi teoriyi prava yaki pritamanni normam mizhnarodnogo prava uzagalnene pravilo povedinki sub yektiv mizhnarodnogo prava yuridichnu obov yazkovist zastosuvannya nayavnist sankcij a ne lishe moralnih naslidkiv i zdorovogo gluzdu rozgaluzhenu yih klasifikaciyu i t d Struktura norm mizhnarodnogo prava U zagalnij teoriyi prava normi prava mayut trichlennu strukturu gipoteza dispoziciya sankciya ale specifika norm mizhnarodnogo prava polyagaye v tomu sho voni skladayutsya z dvoh elementiv gipotezi i dispoziciyi Vidsutnist sankcij v bilshosti mizhnarodnih pravovih norm poyasnyuyetsya tim sho miri vidpovidalnosti i sankcij v mizhnarodnomu pravi viddileni vid samih pravil povedinki tomu sho derzhavi j inshi sub yekti mizhnarodnogo prava samostijno vibirayut primusovi zahodi z arsenalu takih zahodiv sho dopuskayetsya mizhnarodnim pravom stosovno pravoporushnikiv Yak element mizhnarodnoyi normi sankciya zustrichayetsya v normah zastosovuvanih do pravovidnosin privatnogo harakteru u mizhnarodnomu privatnomu pravi Gipoteza normi mizhnarodnogo prava ce element normi mizhnarodnogo prava v yakij zaznachayetsya umovi obstavini z nastannyam kotrih mozhna abo neobhidno zdijsnyuvati yiyi dispoziciyu Priznachennya gipotezi ce viznachiti sferu i mezhi regulyativnoyi diyi dispoziciyi gipoteza vidpovidaye na pitannya koli de v yakomu vipadku za yakoyi umovi Dispoziciya mizhnarodnoyi pravovoyi normi ce element normi mizhnarodnogo prava v yakij zaznachayutsya prava ta abo obov yazkiv sub yektiv Dispoziciya vkazuye opisuye dozvolenu mozhlivu obov yazkovu neobhidnu abo zaboronenu nepripustimo povedinku sub yekta Yuridichna sila Mizhnarodnij pravovij prostir vidriznyayetsya vid bud yakogo inshogo nacionalnogo pravoporyadku vkraj bidnim naborom zasobiv primusovogo vikonannya vitikayuchih z norm obov yazkiv vidsutnya yedina universalna sudova sistema rishennya sudiv nosyat zdebilshogo rekomendacijnij harakter Taka specifika mizhnarodnogo prava pidshtovhnula deyakih teoretikiv do visnovku shodo nepravovij prirodi yiyi norm Napriklad vidomij predstavnik shkoli nimeckogo pozitivizmu A Lasson zayavlyav v 1872 roci sho ustanovlennya yaki vitikayut z mizhnarodnih dogovoriv ta zvichayiv yavlyayut soboyu pravila mudrosti ale ne normi prava Prote bilshist suchasnih uchenih ne podilyayut cyu poziciyu i vidstoyuyut yuridichnu sutnist norm mizhnarodnogo prava Na pidtverdzhennya svoyih argumentiv voni posilayutsya na viznannya osnovnim principom mizhnarodnogo prava obov yazkovogo vikonannya dobrovilno prijnyatih vin mizhnarodnih zobov yazan lat pacta sunt servanda zakriplennya v bilshosti mizhnarodnih dogovoriv mehanizmu kontrolyu za vikonannyam zobov yazan derzhav uchasnic sho z nogo viplivayut najyaskravishij priklad yevropejska sistema zahistu prav lyudini sho maye na svoyij pidstavi Konvenciyu pro zahist prav lyudini ta osnovnih svobod 1950 roku isnuvannya mizhgaluzevogo institutu vidpovidalnosti krayin za mizhnarodno protipravni diyi tobto shodo porushennya norm mizhnarodnogo prava sprobu kodifikaciyi yaki stosuyutsya comu institutu norm svogo chasu zrobila Komisiya mizhnarodnogo prava OON sho prizvelo do poyavi Proektu statej pro vidpovidalnist krayin za mizhnarodno protipravni diyi 2001 u razi grubogo porushennya derzhavoyu imperativnih norm mizhnarodnogo prava zokrema vchinennya aktu agresiyi abo stvorennya zagrozi mizhnarodnomu miru ta bezpeci Rada Bezpeki OON mozhe sankcionuvati zastosuvannya primusovih zahodiv shodo takogo porushnika azh do vikoristannya vijskovoyi sili na pidstavi ta v poryadku vstanovlenomu gol VII Statutu OON rishennya Mizhnarodnogo sudu OON vinesene u konkretnij spravi u razi zlisnogo uhilennya storoni sho prograla vid vikonannya yiyi polozhen mozhe buti zabezpechene primusovimi zahodami sho nakladayutsya Radoyu Bezpeki OON vidpovidno do st 94 Statutu OON ta in Yak bachimo pevni garantiyi dotrimannya norm mizhnarodnogo prava ta yih realnoyi diyi v ramkah mizhnarodnoyi sistemi vse zh taki isnuyut sho dozvolyaye govoriti pro ci normi yak pro yuridichne znachennya Odnak vidminnosti vid vnutrishnoderzhavnogo prava tut ochevidna stupin primusovoyi sili norm mizhnarodnogo prava postupayetsya takim u nacionalno pravovih cherez vidsutnist povnocinnoyi institucijnoyi bazi Iyerarhiya norm mizhnarodnogo prava Vstanovlennya iyerarhiyi norm i dzherel dozvolyaye gromadi pidnesti pevni fundamentalni principi nad zvichajnimi normami vstanoviti poryadok i yasnist u vidnosinah mizh normami avtoritetnimi instituciyami ta sub yektami prava Problemu spivvidnoshennya norm mizhnarodnogo prava virishuvalisya na pidstavi pravil yaki viznachayutsya sogodni yak zagalni principi prava Voni vkazuyut napriklad nadavannya perevagi perevagi tij normi mizhnarodnogo prava yaka z yavilasya piznishe abo yaka ye specialnoyu po vidnoshennyu do zagalnoyi normi mizhnarodnogo prava Nezvazhayuchi na te sho mizhnarodni vidnosini stali bilsh kompleksnimi ta skladnimi osnovna funkciya mizhnarodnogo prava yak regulyatora vidnosin yuridichno rivnopravnih sub yektiv zalishalas Mizhnarodni pravovi zobov yazannya virazheni u formi mizhnarodnogo dogovoru chi zvichayu rozglyadayutsya yak yuridichno rivnocinni V ostanni pivstolittya vinik osoblivij klas zagalnih norm nadilenih bezperechnoyu yuridichnoyu siloyu Vidomi yak imperativni normi abo normi jus cogens voni vvazhayutsya takimi yakimi mayut vishij status porivnyano zi zvichajnimi normami mizhnarodnogo prava i mayut perevagu nad ostannimi u vipadkah konfliktu Takim chinom nezalezhno vid togo chi isnuye zvichajna norma v dogovori chi zvichayevomu pravi chi ye zagalnim principom vona ye nedijsnoyu yaksho superechit normi jus cogens Vidi mizhnarodno pravovih norm Za zmistom ta miscem v sistemi mizhnarodnogo prava principi zagalni principi mizhnarodnogo prava yaki ustanovlyuyut osnovi mizhnarodnogo miru spivrobitnictva ta pravoporyadku Voni socialno obumovleni uzagalneni normi yaki uosoblyuyut risi normativnoyi sistemi i yiyi golovnogo zmistu normi zagalnoobov yazkovi pravila povedinki yaki vinikli v rezultati ugodi sub yektiv mizhnarodnogo prava realizaciya yakih zabezpechuyetsya primusovimi zahodami mizhnarodnogo pravovogo harakteru cili cili sho realizuyetsya v ramkah normativnoyi sistemi mizhnarodnogo prava Golovnoyu socialno politichnoyu metoyu mizhnarodnoyi normativnoyi sistemi ye pidtrimka isnuyuchoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin Za sposobom stvorennya i formoyu isnuvannya za dzherelami dogovirni mistyatsya v mizhnarodnih dogovorah i ye ugodoyu mizh sub yektami mizhnarodnogo prava zvichayevi ne zakripilisya v mizhnarodnih dogovorah i vinikli v rezultati bagatorazovogo zastosuvannya sub yektami mizhnarodnogo prava Zalezhnist vid obsyagu zmistu ta znachennya osnovni regulyuyut najvazhlivishi suspilni vidnosini mizh sub yektami mizhnarodnogo prava pidporyadkovani dopovnyayut abo konkretizuyut osnovni normi Za sferoyu diyi universalni regulyuyut vidnosini mizh usima derzhavami chlenami svitovogo spivtovaristva partikulyarni yaki v svoyu chergu dilyatsya na regionalni zakripleni v ugodah mizh derzhavami viznachenih geografichnih regioniv Za yuridichnoyu siloyu dispozitivni imperativni nalezhat osnovni principi mizhnarodnogo prava Jus cogens Za svoyeyu rollyu v mehanizmi mizhnarodno pravovogo regulyuvannya regulyativni predstavlyayut sub yektam pravo na vchinennya peredbachenih u nih dij ohoronni vikonuyut funkciyu zahistu mizhnarodnogo pravoporyadku vid porushennya ustanovlyayut sankciyi ta zahodi vidpovidalnosti stosovno porushnikiv Za yuridichnoyu siloyu materialni procesualni PrimitkiPronyuk Natalya 2008 Suchasne Mizhnarodne KNT Graf Volfgang 2015 Mezhdunarodnoe pravo ISBN 9785999802002 Tetarchuk I Mizhnarodne pravo Navchalnij posibnik dlya pidgotovki do ispitiv Centr Navchalnoyi literaturi s 208 ISBN 9786110104814 Posilannyahttps www un org ru about us un charter full text 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine https zakon rada gov ua laws show 995 118 Text 5 lyutogo 2022 u Wayback Machine