Хабібулла-хан син Абдуррахман-хана з роду Баракзаїв (3 червня 1872 — 20 лютого 1919) - емір Афганістану.
Хабібулла-хан | |
---|---|
Народився | 3 червня 1872 або 1872[4] Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія або Самарканд, Російська імперія |
Помер | 20 лютого 1919[1][2][3] або 1919[4] Афганістан |
Поховання | Кабул |
Країна | Афганістан |
Діяльність | політик |
Посада | емір |
Батько | Абдуррахман |
Брати, сестри | Насрулла-хан |
Діти | Інаятулла-хан і Аманулла-хан |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в Ташкенті. Старший син хана Абдуррахмана, еміра Афганістану.
Як правитель Хабібулла був світським правителем і в міру своїх сил і бачення робив кроки у напрямку модернізації країни на європейський, західний лад. В 1904 році за його підтримки в Афганістані була створена Військова академія. Хабібулла також встановив різноманітні правові реформи і скасував ряд найстрашніших карних покарань, хоч разом з тим в 1903 році один з його головних радників Абд-уль-Латиф був засуджений до смертної кари і до смерті забитий камінням у Кабулі.
21 березня 1905 року підписав з Британією договір про повну відмову від самостійної зовнішньої політики в обмін на субсидію £ 160 тис. в рік.
Хану Хабібуллі вдалося зберегти нейтралітет Афганістану в Першій світовій війні, незважаючи на активні зусилля з боку султана Османської імперії, який мав також сан халіфа, тобто духовного керівника всіх мусульман втягнути Афганістан у війну. Також він значно знизив напруження у відносинах з Індією, підписав договір про дружбу у 1905 році і здійснив офіційний візит в 1907 році.
Був вбитий під час полювання в області Лагман 20 лютого 1919 року. Незадовго до цього, 2 лютого, він вимагав від Британії надати країні повну незалежність. Його брат Насрулла-хан знаходився при владі лише протягом тижня (21-28 лютого), після чого був ув'язнений ханом Амануллою, третім сином Хабібулли, який і став наступним правителем Афганістану.
Джерела
- Encyclopædia Britannica
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Архів преси XX століття — 1908.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Habibulla han sin Abdurrahman hana z rodu Barakzayiv 3 chervnya 1872 18720603 20 lyutogo 1919 emir Afganistanu Habibulla hanNarodivsya3 chervnya 1872 1872 06 03 abo 1872 4 Tashkent Turkestanske general gubernatorstvo Rosijska imperiya abo Samarkand Rosijska imperiyaPomer20 lyutogo 1919 1919 02 20 1 2 3 abo 1919 4 AfganistanPohovannyaKabulKrayina AfganistanDiyalnistpolitikPosadaemirBatkoAbdurrahmanBrati sestriNasrulla hanDitiInayatulla han i Amanulla hanNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Tashkenti Starshij sin hana Abdurrahmana emira Afganistanu Yak pravitel Habibulla buv svitskim pravitelem i v miru svoyih sil i bachennya robiv kroki u napryamku modernizaciyi krayini na yevropejskij zahidnij lad V 1904 roci za jogo pidtrimki v Afganistani bula stvorena Vijskova akademiya Habibulla takozh vstanoviv riznomanitni pravovi reformi i skasuvav ryad najstrashnishih karnih pokaran hoch razom z tim v 1903 roci odin z jogo golovnih radnikiv Abd ul Latif buv zasudzhenij do smertnoyi kari i do smerti zabitij kaminnyam u Kabuli 21 bereznya 1905 roku pidpisav z Britaniyeyu dogovir pro povnu vidmovu vid samostijnoyi zovnishnoyi politiki v obmin na subsidiyu 160 tis v rik Hanu Habibulli vdalosya zberegti nejtralitet Afganistanu v Pershij svitovij vijni nezvazhayuchi na aktivni zusillya z boku sultana Osmanskoyi imperiyi yakij mav takozh san halifa tobto duhovnogo kerivnika vsih musulman vtyagnuti Afganistan u vijnu Takozh vin znachno zniziv napruzhennya u vidnosinah z Indiyeyu pidpisav dogovir pro druzhbu u 1905 roci i zdijsniv oficijnij vizit v 1907 roci Buv vbitij pid chas polyuvannya v oblasti Lagman 20 lyutogo 1919 roku Nezadovgo do cogo 2 lyutogo vin vimagav vid Britaniyi nadati krayini povnu nezalezhnist Jogo brat Nasrulla han znahodivsya pri vladi lishe protyagom tizhnya 21 28 lyutogo pislya chogo buv uv yaznenij hanom Amanulloyu tretim sinom Habibulli yakij i stav nastupnim pravitelem Afganistanu Dzherelalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Habibulla han Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990