Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кратер Платон (лат. Платон) — стародавній великий ударний кратер на видимій стороні Місяця на північно-східному кордоні моря Дощів, у північно-західній частині гір Альпи. Названий на честь давньогрецького філософа Платона (428 або 427 р. до н. е. — 348 або 347 р. до н. е.). Назву вперше запропонував Джованні Річчоли в 1651 році, остаточно її закріпив Міжнародний астрономічний союз (МАС) в 1935 році. Кратер утворився в пізньоімбрійську епоху, його вік оцінюється в 3,84 мільярда років, що трохи менше віку моря Дощів.
| Платон | |
|---|---|
 Знімок Лунар Орбітер - IV | |
| Координати | 51°37′12″ пн. ш. 9°22′48″ зх. д. / 51.62000000002777256° пн. ш. 9.38000000002777945° зх. д. |
| Діаметр | 100.68 км |
| Глибина | 2 км |
| Епонім | Платон |
  Платон | |
Опис кратера
На півдні від кратера розташовані гори Тенерифе, на північному заході простягається море Холоду, на сході від кратера знаходиться система борозен — борозни Платона, на північному заході розташований кратер . Селенографічні координати центру кратера — 51°37′ пн. ш. 9°23′ зх. д. / 51.62° пн. ш. 9.38° зх. д., діаметр 100,58 км, глибина 2,0 км. Обсяг кратера становить 12 107 куб. км.
Кратер повністю заповнений базальтовою лавою, центральний пік і значні кратери в його чаші відсутні. Дно чаші кратера приблизно на 500 м вище рівня Моря Дощів. Чаша кратера має порівняно низький альбедо, тому на тлі навколишньої місцевості кратер має вигляд добре помітної темної плями. У XVII столітті польський астроном Ян Гевелій називав кратер «Великим чорним озером». Вал кратера нерегулярний, з високими зубчастими піками, що відкидають помітні тіні, коли Сонце перебуває низько над горизонтом. Найбільше піднесення мають пік Дзета ζ (2900 м) у західній частині валу і піки Гамма γ (3200 м), Дельта δ (2600 м), Епсилон ε (1900 м) у східній частині вала. Достовірних даних про підвищення піків немає, різні джерела наводять різні дані. Ділянки внутрішнього схилу зазнали значного обвалення, особливо велику ділянку трикутної форми в західній частині — плато Дзета довжиною 15 км, відокремлене від валу каньйоном. У південно-західній частині від зовнішнього валу відходить прикметна долина. Кратер має правильну форму, проте під час спостереження із Землі здається еліптичним за рахунок перспективного спотворення.
Швидкоплинні місячні явища
Кратер отримав популярність завдяки численним спостереженням у ньому швидкоплинних місячних явищ у вигляді яскравих плям, зміни яскравості світлого сектора на дні, світіння на тлі попелястого світла, спалахів під час затемнень, займаючи за кількістю таких спостережень 2-ге місце. Однозначного пояснення цих явищ на сьогодні не існує. Однак на сьогодні немає жодної фотографії кратера з космічних апаратів або земних обсерваторій, на яких були б зафіксовані ці явища.
Сателітні кратери
| Платон | Широта | Долгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| B | 53,1° пн. ш. | 17,3° зх. д. | 12,45 км |
| C | 53,37° пн. ш. | 19,46° зх. д. | 8,9 км |
| D | 49,69° пн. ш. | 14,57° зх. д. | 9,38 км |
| E | 49,77° пн. ш. | 16,19° зх. д. | 6,63 км |
| F | 51,72° пн. ш. | 17,4° зх. д. | 7,15 км |
| G | 52,14° пн. ш. | 6,28° зх. д. | 7,95 км |
| H | 55,17° пн. ш. | 2,03° зх. д. | 10,69 км |
| J | 49,05° пн. ш. | 4,58° зх. д. | 7,72 км |
| K | 46,83° пн. ш. | 3,26° зх. д. | 6,51 км |
| KA | 46,79° пн. ш. | 3,58° зх. д. | 5,49 км |
| L | 51,64° пн. ш. | 4,4° зх. д. | 10,42 км |
| M | 53,11° пн. ш. | 15,5° зх. д. | 7,92 км |
| O | 52,31° пн. ш. | 15,43° зх. д. | 7,81 км |
| P | 51,53° пн. ш. | 15,21° зх. д. | 8,16 км |
| Q | 54,61° пн. ш. | 4,85° зх. д. | 7,83 км |
| R | 53,78° пн. ш. | 18,46° зх. д. | 6,29 км |
| S | 53,86° пн. ш. | 15,02° зх. д. | 7,14 км |
| T | 54,58° пн. ш. | 11,27° зх. д. | 7,49 км |
| U | 49,61° пн. ш. | 7,39° зх. д. | 5,61 км |
| V | 55,86° пн. ш. | 7,37° зх. д. | 5,78 км |
| W | 57,24° пн. ш. | 17,81° зх. д. | 4,21 км |
| X | 50,2° пн. ш. | 13,82° зх. д. | 4,45 км |
| Y | 53,18° пн. ш. | 16,31° зх. д. | 9,96 км |
Сателітний кратер Платон А у 2000 році перейменовано Міжнародним астрономічним союзом на кратер .
Примітки
- Кратер Платон на карте LAC12 ]
- Справочник Международного Астрономического Союза
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000)
- Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
- . Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 19 травня 2014.
Галерея
-
![image]()
Зображення з космічного корабля «Клементина» -
![image]()
Кратер Платон (у центрі) на фотографії з телескопа (як його видно з Землі) -
![image]()
Море Холоду. Кратер Платон — це темна кругла пляма на південь від моря.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krater Platon lat Platon starodavnij velikij udarnij krater na vidimij storoni Misyacya na pivnichno shidnomu kordoni morya Doshiv u pivnichno zahidnij chastini gir Alpi Nazvanij na chest davnogreckogo filosofa Platona 428 abo 427 r do n e 348 abo 347 r do n e Nazvu vpershe zaproponuvav Dzhovanni Richcholi v 1651 roci ostatochno yiyi zakripiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz MAS v 1935 roci Krater utvorivsya v piznoimbrijsku epohu jogo vik ocinyuyetsya v 3 84 milyarda rokiv sho trohi menshe viku morya Doshiv Harakteristiki krateraPlatonZnimok Lunar Orbiter IVKoordinati51 37 12 pn sh 9 22 48 zh d 51 62000000002777256 pn sh 9 38000000002777945 zh d 51 62000000002777256 9 38000000002777945Diametr100 68 kmGlibina2 kmEponimPlatonPlatonOpis krateraMisceznahodzhennya kratera Detalna karta osoblivostej Morya Doshiv Krater Platon poznacheno bukvoyu S Na pivdni vid kratera roztashovani gori Tenerife na pivnichnomu zahodi prostyagayetsya more Holodu na shodi vid kratera znahoditsya sistema borozen borozni Platona na pivnichnomu zahodi roztashovanij krater Selenografichni koordinati centru kratera 51 37 pn sh 9 23 zh d 51 62 pn sh 9 38 zh d 51 62 9 38 diametr 100 58 km glibina 2 0 km Obsyag kratera stanovit 12 107 kub km Krater povnistyu zapovnenij bazaltovoyu lavoyu centralnij pik i znachni krateri v jogo chashi vidsutni Dno chashi kratera priblizno na 500 m vishe rivnya Morya Doshiv Chasha kratera maye porivnyano nizkij albedo tomu na tli navkolishnoyi miscevosti krater maye viglyad dobre pomitnoyi temnoyi plyami U XVII stolitti polskij astronom Yan Gevelij nazivav krater Velikim chornim ozerom Val kratera neregulyarnij z visokimi zubchastimi pikami sho vidkidayut pomitni tini koli Sonce perebuvaye nizko nad gorizontom Najbilshe pidnesennya mayut pik Dzeta z 2900 m u zahidnij chastini valu i piki Gamma g 3200 m Delta d 2600 m Epsilon e 1900 m u shidnij chastini vala Dostovirnih danih pro pidvishennya pikiv nemaye rizni dzherela navodyat rizni dani Dilyanki vnutrishnogo shilu zaznali znachnogo obvalennya osoblivo veliku dilyanku trikutnoyi formi v zahidnij chastini plato Dzeta dovzhinoyu 15 km vidokremlene vid valu kanjonom U pivdenno zahidnij chastini vid zovnishnogo valu vidhodit prikmetna dolina Krater maye pravilnu formu prote pid chas sposterezhennya iz Zemli zdayetsya eliptichnim za rahunok perspektivnogo spotvorennya Shvidkoplinni misyachni yavishaKrater otrimav populyarnist zavdyaki chislennim sposterezhennyam u nomu shvidkoplinnih misyachnih yavish u viglyadi yaskravih plyam zmini yaskravosti svitlogo sektora na dni svitinnya na tli popelyastogo svitla spalahiv pid chas zatemnen zajmayuchi za kilkistyu takih sposterezhen 2 ge misce Odnoznachnogo poyasnennya cih yavish na sogodni ne isnuye Odnak na sogodni nemaye zhodnoyi fotografiyi kratera z kosmichnih aparativ abo zemnih observatorij na yakih buli b zafiksovani ci yavisha Satelitni krateriPlaton Shirota Dolgota Diametr B 53 1 pn sh 17 3 zh d 12 45 km C 53 37 pn sh 19 46 zh d 8 9 km D 49 69 pn sh 14 57 zh d 9 38 km E 49 77 pn sh 16 19 zh d 6 63 km F 51 72 pn sh 17 4 zh d 7 15 km G 52 14 pn sh 6 28 zh d 7 95 km H 55 17 pn sh 2 03 zh d 10 69 km J 49 05 pn sh 4 58 zh d 7 72 km K 46 83 pn sh 3 26 zh d 6 51 km KA 46 79 pn sh 3 58 zh d 5 49 km L 51 64 pn sh 4 4 zh d 10 42 km M 53 11 pn sh 15 5 zh d 7 92 km O 52 31 pn sh 15 43 zh d 7 81 km P 51 53 pn sh 15 21 zh d 8 16 km Q 54 61 pn sh 4 85 zh d 7 83 km R 53 78 pn sh 18 46 zh d 6 29 km S 53 86 pn sh 15 02 zh d 7 14 km T 54 58 pn sh 11 27 zh d 7 49 km U 49 61 pn sh 7 39 zh d 5 61 km V 55 86 pn sh 7 37 zh d 5 78 km W 57 24 pn sh 17 81 zh d 4 21 km X 50 2 pn sh 13 82 zh d 4 45 km Y 53 18 pn sh 16 31 zh d 9 96 km Satelitnij krater Platon A u 2000 roci perejmenovano Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom na krater PrimitkiKrater Platon na karte LAC12 Spravochnik Mezhdunarodnogo Astronomicheskogo Soyuza John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Lunar Impact Crater Database 2011 Losiak et al LPI Lunar Exploration Intern Program 2009 Revised by Ohman LPI 2011 Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Procitovano 19 travnya 2014 GalereyaZobrazhennya z kosmichnogo korablya Klementina Krater Platon u centri na fotografiyi z teleskopa yak jogo vidno z Zemli More Holodu Krater Platon ce temna krugla plyama na pivden vid morya