Ель-Ямама (араб. اليمامة) — історична область в Саудівській Аравії. Лежить у центральній частині Аравійського півострова в історичному регіоні Неджд. В давнину, ймовірно, простягалася на схід від напівпустелі , уздовж ваді і на схилах гірського пасма Арід.
Була землеробською областю, крізь яку проходили караванні шляхи, що з'єднували Наджран з Іраком та Хіджаз зі Східною Аравією. В VII столітті була населена плем'ям , з якого походив проповідник ханіфізму . В VIII столітті — велика область з численними поселеннями. В даний час назва Ямама застосовується до оази в ваді (Саудівська Аравія).
Література
- Philby H.-St.-J. The heart of Arabia. — V. 2. — London, 1922.
- Бартольді В. В. Мусейліма // Известия РАН. — 1925, № 12-15.
- Spuler В. Die Chalifenzeit. — In: Handbuch der Orientalistik. — Bd 6, Abt. 1. — Leiden, 1952.
- Бєляєв EA Араби, іслам і арабський халіфат. — М., 1965.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
El Yamama arab اليمامة istorichna oblast v Saudivskij Araviyi Lezhit u centralnij chastini Aravijskogo pivostrova v istorichnomu regioni Nedzhd V davninu jmovirno prostyagalasya na shid vid napivpusteli uzdovzh vadi i na shilah girskogo pasma Arid Istorichnij rajon Yamami Bula zemlerobskoyu oblastyu kriz yaku prohodili karavanni shlyahi sho z yednuvali Nadzhran z Irakom ta Hidzhaz zi Shidnoyu Araviyeyu V VII stolitti bula naselena plem yam z yakogo pohodiv propovidnik hanifizmu V VIII stolitti velika oblast z chislennimi poselennyami V danij chas nazva Yamama zastosovuyetsya do oazi v vadi Saudivska Araviya LiteraturaPhilby H St J The heart of Arabia V 2 London 1922 Bartoldi V V Musejlima Izvestiya RAN 1925 12 15 Spuler V Die Chalifenzeit In Handbuch der Orientalistik Bd 6 Abt 1 Leiden 1952 Byelyayev EA Arabi islam i arabskij halifat M 1965