Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герб Закарпа́тської о́бласті — символічний знак, що виражає історичні й духовні традиції Закарпаття. Разом із прапором становить офіційну символіку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Закарпатської області.
| Герб Закарпатської області | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Носій | Закарпатська область |
| Затверджений | 18 грудня 1990 року |
| Щит | французький щит |
Опис
Сучасний герб Закарпатської області був затверджений 18 грудня 1990 р. Положенням про герб Закарпатської області, яке містить такий опис герба: «Герб Закарпатської області має форму розтятого щита. У лівій — сім рівних горизонтальних смуг з чергуванням лазурового і золотого, з яких перша смуга лазурова, друга — золота; у правій частині в срібному полі — зображення червоного ведмедя, що стоїть на задніх лапах і дивиться вліво».
Тлумачення
У 1924 р. чеський професор Іржі Краль, спеціаліст з етнографії, подає таке тлумачення герба: нібито сім смуг, синіх і жовтих, нагадуючи Україну, означають сім головних рік краю — Тису, Тересву, Ріку, Тереблю, Боржаву, Латорицю, Уж, а ведмідь — типовий представник фауни Карпат.
У 1990 р. Павло Федака, етнограф із Ужгорода, дає своє пояснення, що сім смуг означають єдність семи колишніх комітатів Закарпаття, а поєднання срібного і червоного кольорів відбулося під впливом чеської і словацької геральдики.
У 1991 р. польський економіст Анджей Воцял, який цікавився історією воєн, висуває версію, яка ґрунтувалась на літературі таких українських емігрантів, як Микола Битинський та Роман Климкевич, що ведмідь — це давній геральдичний символ герба Петра Петровича, наджупана земплинського і ужанського XIV століття, який потрапляє у XX столітті в герб Підкарпатської Русі.
Історія
Угорське королівство
Із lX ст. до 1920 р. Закарпаття перебувало у складі Угорщини й не мало ні статусу окремої адміністративної території, ні окремого герба.
Чехословацька республіка
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Чехословацької Республіки у 1918 р. питання герба Закарпаття піднімалося спочатку Народним комітетом, який передав потім це питання уряду, той, у свою чергу, Міністерству внутрішніх справ, а воно вже створило спеціальну геральдичну комісію, до складу якої входили фахівці з історії, геральдики і мистецтва. Важливим і досить складним моментом у діяльності цієї комісії було визначення концепції створення державних символів. Лише за вимогою Міністерства закордонних справ комісія, урешті-решт, зупинилась на принципі гербів так званих «історичних земель».
Але Підкарпатська Русь «історичною землею» не була, тому герба свого не мала. Згідно з думкою професора Празького університету Густава Фрідріха та нотаріуса Ярослава Курси, комісія пропонувала спочатку взяти за герб землі один із гербів найбільших міст Підкарпатської Русі, наприклад Мукачева, але в Празі не мали можливості визначити точне зображення герба Мукачева, тому й виникла необхідність звернутись до адміністратора Підкарпатської Русі.
3 січня 1920 р. Міністерство внутрішніх справ надсилає адміністратору Підкарпатської Русі в Ужгород урядове нагадування: «З метою попереднього ознайомлення Міністерство внутрішніх справ просить, щоб якнайскоріше було повідомлено: 1. Чи з'явились у Підкарпатській Русі певні бажання і пропозиції в цьому напрямку; 2. Щоб були надані кольорові ескізи (або фотографії з описом головних кольорів) гербів окремих найбільших міст Підкарпатської Русі».
Конституція Чехословаччини, прийнята 29 лютого 1920 ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці.
29 лютого 1920 року був затверджений герб Підкарпатської Русі: стоячий ведмідь та прапор: синьо-жовте полотнище.
Два місяці Ужгород мовчав. Тільки вимога депутата Заградника, головного доповідача про проєкт закону про державний прапор і державний герб, змусила Міністерство внутрішніх справ вдруге письмово звернутись 9 березня 1920 року до представників Підкарпатської Русі щодо прискорення відповіді про проєкт герба Підкарпатської Русі. А вже на той час у Празі шляхом телефонної розмови з Ужгородом 8 березня 1920 року вдалося отримати інформацію, що в «Підкарпатській Русі існують, що торкається народних кольорів, дві течії, одна партія бажає введення українських кольорів, тобто синього і жовтого, тоді як інша партія обирає кольори червоний і білий або червоний і синій».
Професор Густав Фрідріх запропонував для герба «обрати ведмедя, який знаходиться в гербі міста Ужгород (помилка професора, в ужгородському гербі ніколи не було ведмедя — авт.); щодо кольорів пропонується компромісне рішення, щоб у гербі були представлені чотири кольори. Опис цього герба був би таким: „щит розтятий навпіл, у його правій половині в синьому полі три золотих балки (пояси), у лівій половині у срібному полі червоний ведмідь у скоку і вправо дивиться“.
10 березня 1920 року в Празі у справі створення герба Підкарпатської Русі знаходиться депутація, яка складалась із членів Центральної Руської Народної Ради (А. Бескида): д-р Ґаґатко, д-р Гомічко та Ц. Прокоп від автономної директорії А. Волошина. Як повідомляла 12 березня 1920 року Президія Ради міністрів, «зазначені особи в цілому не заперечили проти запропонованого герба. До будь-якої обов'язкової заяви вони не вважають свої виступи обґрунтованими».
Врешті-решт, 17 березня 1920 року Горожанська управа Підкарпатської Русі надіслала опис проєктів для герба Підкарпатської Русі, де зазначалося, що партія Ґаґатко-Цуркановича не висловлює серйозних зауважень щодо запропонованого герба Підкарпатської Русі, лише бажає, щоби щит, розтятий навпіл, у нижній частині мав три пагорби, також розтятих, права половина яких золотого кольору, ліва — синього. У правій половині щита замість трьох золотих балок була половина греко-католицького хреста; у лівій срібній половині на синій основі пагорбів має стояти червоний ведмідь у скоку. Партія директорії, тобто партія Волошина, запропонувала проєкт щита занадто складний, який дуже важко описати. Він складається з елементів жупанських гербів марамороського, унгського спіського, березького, земплинського, шариського і угочанського. Центр його займає щит Коріатовича, у верхній третині є позаду гори, з обох боків піхти, у середині олень. Під ним показана штольня з двома шахтарськими молотками і біля центрального щита Коріатовича знаходиться чоловік і жінка зі снопом хліба і виноградним гроном. Під нижньою частиною щита Коріатовича зображена вода з рибами».
Ці документи надійшли в Прагу 22 березня 1920 року, а 6 квітня 1920 року у завершальному документі з цього питання Міністерства внутрішніх справ зазначалося, що «із запропонованих проєктів не міг бути взятий взагалі до уваги проєкт партії Волошина через свою фантастичність. Більше підходить за суттю простіший проєкт партії Ґаґатко, але герб Підкарпатської Русі не був вирішений у цілому згідно із цим проєктом тому, що була небезпека, якщо б до закону був прийнятий тільки проєкт однієї партії, це викликало би велике невдоволення іншої політичної партії, а ще й тому, що скоріше, ніж дійшла відповідь із Ужгороду, конституційний комітет прийняв пропозицію уряду щодо герба Підкарпатської Русі і, виходячи із обставин, з якими зустрілося обговорення всього комплексу питань, було неможливо запропонувати в конституційному комітеті перегляд попереднього рішення». Так був створений герб Підкарпатської Русі, щит із зображенням якого знаходиться серед інших гербів на стінах храму св. Вітта у Празі.
Коли розглядалося питання про державну символіку Чехословаччини в Народних зборах республіки (Прага, 30 березня 1920 року, засідання № 136), виступив голова Конституційного комітету депутат д-р Гнідек:
«…Середній герб Чехословацької Республіки пропонується створити таким чином, щоби у ньому були представлені основні герби всіх земель, які складають нашу державу. Таких земель є п'ять: Богемія, Моравія, Силезія, Словаччина і Підкарпатська Русь. Як окремі герби цих земель були використані їхні історичні герби, якщо такі були, а якщо їх не було, то необхідно їх було створити.
Заново треба було створити герб Підкарпатської Русі. Цей герб на лівому боці щита. Підкарпатська Русь герба свого ніколи не мала, також переговори з місцевими представниками не приводили до остаточних результатів. Цей герб треба було створювати самостійно, при можливості врахувати побажання місцевих діячів. Після серйозної роботи щодо цього герба пропонується: щит розтятий навпіл, в правій його половині (геральдично — авт.) в синьому полі три золотих балки (пояси), в лівій половині в білому полі червоний ведмідь у скоку і вправо дивиться. Кольори обрані згідно з місцевими побажаннями, оскільки в Підкарпатській Русі частина населення дотримується українських кольорів: синього і жовтого, інша частина вирішила про прапори червоно-білі. Ведмідь був обраний тому, що знаходиться в місцевих гербах і можна вважати його з інших причин за вдалий геральдичний символ.»
У другій половині дня депутати схвалили законопроєкт про державний прапор, державні герби і державну печатку. На цьому завершилася півторарічна робота над створенням символіки Чехословаччини.
Карпатська Україна
Під час проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року краєвий герб проголосили державним, додавши до нього ще Тризуб св. Володимира Великого.
Закарпатська область
Галерея похідних від герба Закарпаття гербів
-
![image]()
-
![image]()
Герб русинів Хорватії
Примітки
- Miskov, Ivan (2018). . Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія (укр.). № 1 (38). с. 75—83. doi:10.24144/2523-4498.1(38).2018.159882. ISSN 2523-4498. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- . uzh.in. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 травня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Закарпатської області |
- Українське геральдичне товариство [Архівовано 11 травня 2016 у Archive.is]
- Українська геральдика [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гречило А. Сучасні символи областей України. — К., Львів, 2008. — С. 5-8.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Листопад 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Zakarpa tskoyi o blasti simvolichnij znak sho virazhaye istorichni j duhovni tradiciyi Zakarpattya Razom iz praporom stanovit oficijnu simvoliku organiv miscevogo samovryaduvannya ta vikonavchoyi vladi Zakarpatskoyi oblasti Gerb Zakarpatskoyi oblastiDetaliNosijZakarpatska oblastZatverdzhenij18 grudnya 1990 rokuShitfrancuzkij shitOpisSuchasnij gerb Zakarpatskoyi oblasti buv zatverdzhenij 18 grudnya 1990 r Polozhennyam pro gerb Zakarpatskoyi oblasti yake mistit takij opis gerba Gerb Zakarpatskoyi oblasti maye formu roztyatogo shita U livij sim rivnih gorizontalnih smug z cherguvannyam lazurovogo i zolotogo z yakih persha smuga lazurova druga zolota u pravij chastini v sribnomu poli zobrazhennya chervonogo vedmedya sho stoyit na zadnih lapah i divitsya vlivo TlumachennyaU 1924 r cheskij profesor Irzhi Kral specialist z etnografiyi podaye take tlumachennya gerba nibito sim smug sinih i zhovtih nagaduyuchi Ukrayinu oznachayut sim golovnih rik krayu Tisu Teresvu Riku Tereblyu Borzhavu Latoricyu Uzh a vedmid tipovij predstavnik fauni Karpat U 1990 r Pavlo Fedaka etnograf iz Uzhgoroda daye svoye poyasnennya sho sim smug oznachayut yednist semi kolishnih komitativ Zakarpattya a poyednannya sribnogo i chervonogo koloriv vidbulosya pid vplivom cheskoyi i slovackoyi geraldiki U 1991 r polskij ekonomist Andzhej Vocyal yakij cikavivsya istoriyeyu voyen visuvaye versiyu yaka gruntuvalas na literaturi takih ukrayinskih emigrantiv yak Mikola Bitinskij ta Roman Klimkevich sho vedmid ce davnij geraldichnij simvol gerba Petra Petrovicha nadzhupana zemplinskogo i uzhanskogo XIV stolittya yakij potraplyaye u XX stolitti v gerb Pidkarpatskoyi Rusi Istoriya Gerb Zakarpatskoyi oblasti poshtova marka Ukrayini 1997 Ugorske korolivstvo Gerbi rusinskih komitativ Ugorshini Bereg Marmarosh Ugocha Ung Iz lX st do 1920 r Zakarpattya perebuvalo u skladi Ugorshini j ne malo ni statusu okremoyi administrativnoyi teritoriyi ni okremogo gerba Chehoslovacka respublika Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Chehoslovackoyi Respubliki u 1918 r pitannya gerba Zakarpattya pidnimalosya spochatku Narodnim komitetom yakij peredav potim ce pitannya uryadu toj u svoyu chergu Ministerstvu vnutrishnih sprav a vono vzhe stvorilo specialnu geraldichnu komisiyu do skladu yakoyi vhodili fahivci z istoriyi geraldiki i mistectva Vazhlivim i dosit skladnim momentom u diyalnosti ciyeyi komisiyi bulo viznachennya koncepciyi stvorennya derzhavnih simvoliv Lishe za vimogoyu Ministerstva zakordonnih sprav komisiya ureshti resht zupinilas na principi gerbiv tak zvanih istorichnih zemel Ale Pidkarpatska Rus istorichnoyu zemleyu ne bula tomu gerba svogo ne mala Zgidno z dumkoyu profesora Prazkogo universitetu Gustava Fridriha ta notariusa Yaroslava Kursi komisiya proponuvala spochatku vzyati za gerb zemli odin iz gerbiv najbilshih mist Pidkarpatskoyi Rusi napriklad Mukacheva ale v Prazi ne mali mozhlivosti viznachiti tochne zobrazhennya gerba Mukacheva tomu j vinikla neobhidnist zvernutis do administratora Pidkarpatskoyi Rusi 3 sichnya 1920 r Ministerstvo vnutrishnih sprav nadsilaye administratoru Pidkarpatskoyi Rusi v Uzhgorod uryadove nagaduvannya Z metoyu poperednogo oznajomlennya Ministerstvo vnutrishnih sprav prosit shob yaknajskorishe bulo povidomleno 1 Chi z yavilis u Pidkarpatskij Rusi pevni bazhannya i propoziciyi v comu napryamku 2 Shob buli nadani kolorovi eskizi abo fotografiyi z opisom golovnih koloriv gerbiv okremih najbilshih mist Pidkarpatskoyi Rusi Konstituciya Chehoslovachchini prijnyata 29 lyutogo 1920 vvela v uzhitok nazvu Pidkarpatska Rus i pochinayuchi z cogo chasu taku nazvu vikoristovuvalosya u vsih oficijnih vidnosinah i yak politichne ponyattya v mizhnarodnij praktici 29 lyutogo 1920 roku buv zatverdzhenij gerb Pidkarpatskoyi Rusi stoyachij vedmid ta prapor sino zhovte polotnishe Dva misyaci Uzhgorod movchav Tilki vimoga deputata Zagradnika golovnogo dopovidacha pro proyekt zakonu pro derzhavnij prapor i derzhavnij gerb zmusila Ministerstvo vnutrishnih sprav vdruge pismovo zvernutis 9 bereznya 1920 roku do predstavnikiv Pidkarpatskoyi Rusi shodo priskorennya vidpovidi pro proyekt gerba Pidkarpatskoyi Rusi A vzhe na toj chas u Prazi shlyahom telefonnoyi rozmovi z Uzhgorodom 8 bereznya 1920 roku vdalosya otrimati informaciyu sho v Pidkarpatskij Rusi isnuyut sho torkayetsya narodnih koloriv dvi techiyi odna partiya bazhaye vvedennya ukrayinskih koloriv tobto sinogo i zhovtogo todi yak insha partiya obiraye kolori chervonij i bilij abo chervonij i sinij Profesor Gustav Fridrih zaproponuvav dlya gerba obrati vedmedya yakij znahoditsya v gerbi mista Uzhgorod pomilka profesora v uzhgorodskomu gerbi nikoli ne bulo vedmedya avt shodo koloriv proponuyetsya kompromisne rishennya shob u gerbi buli predstavleni chotiri kolori Opis cogo gerba buv bi takim shit roztyatij navpil u jogo pravij polovini v sinomu poli tri zolotih balki poyasi u livij polovini u sribnomu poli chervonij vedmid u skoku i vpravo divitsya 10 bereznya 1920 roku v Prazi u spravi stvorennya gerba Pidkarpatskoyi Rusi znahoditsya deputaciya yaka skladalas iz chleniv Centralnoyi Ruskoyi Narodnoyi Radi A Beskida d r Gagatko d r Gomichko ta C Prokop vid avtonomnoyi direktoriyi A Voloshina Yak povidomlyala 12 bereznya 1920 roku Prezidiya Radi ministriv zaznacheni osobi v cilomu ne zaperechili proti zaproponovanogo gerba Do bud yakoyi obov yazkovoyi zayavi voni ne vvazhayut svoyi vistupi obgruntovanimi Vreshti resht 17 bereznya 1920 roku Gorozhanska uprava Pidkarpatskoyi Rusi nadislala opis proyektiv dlya gerba Pidkarpatskoyi Rusi de zaznachalosya sho partiya Gagatko Curkanovicha ne vislovlyuye serjoznih zauvazhen shodo zaproponovanogo gerba Pidkarpatskoyi Rusi lishe bazhaye shobi shit roztyatij navpil u nizhnij chastini mav tri pagorbi takozh roztyatih prava polovina yakih zolotogo koloru liva sinogo U pravij polovini shita zamist troh zolotih balok bula polovina greko katolickogo hresta u livij sribnij polovini na sinij osnovi pagorbiv maye stoyati chervonij vedmid u skoku Partiya direktoriyi tobto partiya Voloshina zaproponuvala proyekt shita zanadto skladnij yakij duzhe vazhko opisati Vin skladayetsya z elementiv zhupanskih gerbiv maramoroskogo ungskogo spiskogo berezkogo zemplinskogo shariskogo i ugochanskogo Centr jogo zajmaye shit Koriatovicha u verhnij tretini ye pozadu gori z oboh bokiv pihti u seredini olen Pid nim pokazana shtolnya z dvoma shahtarskimi molotkami i bilya centralnogo shita Koriatovicha znahoditsya cholovik i zhinka zi snopom hliba i vinogradnim gronom Pid nizhnoyu chastinoyu shita Koriatovicha zobrazhena voda z ribami Ci dokumenti nadijshli v Pragu 22 bereznya 1920 roku a 6 kvitnya 1920 roku u zavershalnomu dokumenti z cogo pitannya Ministerstva vnutrishnih sprav zaznachalosya sho iz zaproponovanih proyektiv ne mig buti vzyatij vzagali do uvagi proyekt partiyi Voloshina cherez svoyu fantastichnist Bilshe pidhodit za suttyu prostishij proyekt partiyi Gagatko ale gerb Pidkarpatskoyi Rusi ne buv virishenij u cilomu zgidno iz cim proyektom tomu sho bula nebezpeka yaksho b do zakonu buv prijnyatij tilki proyekt odniyeyi partiyi ce viklikalo bi velike nevdovolennya inshoyi politichnoyi partiyi a she j tomu sho skorishe nizh dijshla vidpovid iz Uzhgorodu konstitucijnij komitet prijnyav propoziciyu uryadu shodo gerba Pidkarpatskoyi Rusi i vihodyachi iz obstavin z yakimi zustrilosya obgovorennya vsogo kompleksu pitan bulo nemozhlivo zaproponuvati v konstitucijnomu komiteti pereglyad poperednogo rishennya Tak buv stvorenij gerb Pidkarpatskoyi Rusi shit iz zobrazhennyam yakogo znahoditsya sered inshih gerbiv na stinah hramu sv Vitta u Prazi Koli rozglyadalosya pitannya pro derzhavnu simvoliku Chehoslovachchini v Narodnih zborah respubliki Praga 30 bereznya 1920 roku zasidannya 136 vistupiv golova Konstitucijnogo komitetu deputat d r Gnidek Serednij gerb Chehoslovackoyi Respubliki proponuyetsya stvoriti takim chinom shobi u nomu buli predstavleni osnovni gerbi vsih zemel yaki skladayut nashu derzhavu Takih zemel ye p yat Bogemiya Moraviya Sileziya Slovachchina i Pidkarpatska Rus Yak okremi gerbi cih zemel buli vikoristani yihni istorichni gerbi yaksho taki buli a yaksho yih ne bulo to neobhidno yih bulo stvoriti Zanovo treba bulo stvoriti gerb Pidkarpatskoyi Rusi Cej gerb na livomu boci shita Pidkarpatska Rus gerba svogo nikoli ne mala takozh peregovori z miscevimi predstavnikami ne privodili do ostatochnih rezultativ Cej gerb treba bulo stvoryuvati samostijno pri mozhlivosti vrahuvati pobazhannya miscevih diyachiv Pislya serjoznoyi roboti shodo cogo gerba proponuyetsya shit roztyatij navpil v pravij jogo polovini geraldichno avt v sinomu poli tri zolotih balki poyasi v livij polovini v bilomu poli chervonij vedmid u skoku i vpravo divitsya Kolori obrani zgidno z miscevimi pobazhannyami oskilki v Pidkarpatskij Rusi chastina naselennya dotrimuyetsya ukrayinskih koloriv sinogo i zhovtogo insha chastina virishila pro prapori chervono bili Vedmid buv obranij tomu sho znahoditsya v miscevih gerbah i mozhna vvazhati jogo z inshih prichin za vdalij geraldichnij simvol U drugij polovini dnya deputati shvalili zakonoproyekt pro derzhavnij prapor derzhavni gerbi i derzhavnu pechatku Na comu zavershilasya pivtorarichna robota nad stvorennyam simvoliki Chehoslovachchini Karpatska Ukrayina Gerb Karpatskoyi Ukrayini Pid chas progoloshennya nezalezhnosti Karpatskoyi Ukrayini 15 bereznya 1939 roku krayevij gerb progolosili derzhavnim dodavshi do nogo she Trizub sv Volodimira Velikogo Zakarpatska oblastGalereya pohidnih vid gerba Zakarpattya gerbivGerb rusiniv Gerb rusiniv HorvatiyiPrimitkiMiskov Ivan 2018 Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya ukr 1 38 s 75 83 doi 10 24144 2523 4498 1 38 2018 159882 ISSN 2523 4498 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 uzh in Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhPrapor Zakarpatskoyi oblasti Gimn Zakarpatskoyi oblastiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerb Zakarpatskoyi oblasti Ukrayinske geraldichne tovaristvo Arhivovano 11 travnya 2016 u Archive is Ukrayinska geraldika 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Grechilo A Suchasni simvoli oblastej Ukrayini K Lviv 2008 S 5 8 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2011