Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пальманова (італ. Palmanova) — муніципалітет і місто-фортеця комуни на північному сході Італії, у регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, провінція Удіне. Місто є прикладом зоряного форту , збудованого Венеційською республікою 1593 року.
| Пальманова Palmanova | |||
|---|---|---|---|
| Комуна | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Італія | ||
| Регіон |  Фріулі-Венеція-Джулія | ||
| Провінція | Удіне | ||
| Код ISTAT | 030070 | ||
| Поштові індекси | 33057 | ||
| Телефонний код | 0432 | ||
| Координати | 45°54′00″ пн. ш. 13°19′00″ сх. д. / 45.90000° пн. ш. 13.31667° сх. д.Координати: 45°54′00″ пн. ш. 13°19′00″ сх. д. / 45.90000° пн. ш. 13.31667° сх. д. | ||
| Висота | 27 м.н.р.м. | ||
| Площа | 13,32 км² | ||
| Населення | 5280 (01-01-2023) | ||
| Густота | 396,4 ос./км² | ||
| Розміщення | |||
  | |||
| Мапа | |||
| Влада | |||
| Мер | Francesco Martines (16-5-2011) | ||
| Офіційна сторінка | |||
Укріплення були включені ЮНЕСКО до «Списку світової спадщини як частина венеційських робіт оборони між 15-м і 17-го століть: Stato та Terra — західній Колонії Венеції» в 2017 році.
Населення — 5465 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 7 жовтня. Покровитель — Redentore.
Транспортна інфраструктура
Пальманова розташована на відстані близько 450 км на північ від Рима, на південь від Удіне у південно-східній частині автономної області Фріулі-Венеція-Джулія, неподалік від кордону зі . Місто знаходиться в 20 км від Удіне , 28 км (17 миль) від Гориції та 55 км (34 миль) від Трієста, недалеко від вузла автомагістралей A23 і А4 .
Демографія
Населення за роками:
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживав 481 іноземець з 40 країн, серед них 135 громадян країн Євросоюзу та 27 громадян України.
Архітектура міста
Фортеця і «ідеальне місто» Пальма Нова заснована 1593 року та будувалася більше століття, і є зразковим фортифікаційним проєктом свого часу.
Автором проєкту міста-фортеці став відомий італійський архітектор Вінченцо Скамоцці, який працював під керівництвом військового інженера Джуліо Саворняно.
Пальманова повинна була стати зразком міста-фортеці. Але в той час воно мало також відповідати концепції ідеального міста епохи Відродження.
Відроджувалися давно забуті античні ідеї правильного розміщення міст, їх планування, створення мережі вулиць та площ, спорудження архітектурних ансамблів.
Фортеця належала Венеційській імперії і мала захищати кордони держави від австрійських і турецьких військ. Вона була оснащена двома кільцями фортифікаційних укріплень, земляними валами, ровами та равелінами, які захищали три підступи в місто — зі сторони Удіне, Чивідале та Аквілеї.
В плані — правильний 9-кутник площею 13,32 км² і обнесене місто ровом. Це було запроєктовано відповідно до тогочасного розуміння воєнних споруд. Всі бастіони розташовані так, щоб захищати один одного. Укріплення будували в дві лінії, а між ними найвищими точками променів зірки насипали кріпосні вали таким чином, щоб будь-який з дев'яти «кутів» міг у разі атаки отримати підтримку і допомогу від сусіднього «кута». Саме тому кількість бастіонів та довжина кожного променю валу в точності відповідає дальності досягнення ядер середньовічних гармат. Така форма забезпечувала 360 — градусну оборону. До середини ХІХ століття фортеця являла собою зразок фортифікаційного архітектурного мистецтва.
У місто можна було потрапити лише через одні з трьох воріт. Після зведення фортеця успішно відбивала атаки турків, однак її продовжували укріпляти новими кільцями захисту, аж до наполеонівського часу. У першу світову війну місто-фортеця стало шпиталем, у другу світову його зробили своїм штабом фашисти. Місто багато разів переходило із рук в руки, поки не залишилось на італійській території. Наразі у місті проживає майже 5,5 тисяч мешканців.
В центрі міста розташована площа у формі правильного шестикутника, від якої до стін мурів відходять шість вулиць. Три з них впираються в захисні споруди, інші три закінчуються монументальними міськими воротами.
Південні ворота Аквілеї або Маріттіма були збудовані найпершими і деякий час були єдиними.
Північно-західні ворота Ундіне були зведені одночасно з воротами Чівідаде в 1605 році і складалися також і з двох великих коліс, які піднімали фортифікаційний міст. На зовнішньому фасаді зображено лева святого Марка, який лежить на двох невеликих підмурках. Внутрішній простір воріт складається з камінної зали та інших приміщень, які були призначені для охорони та медичних працівників.
Північно-східні ворота Чівідаде на вигляд простіші. На фасаді ліпнина із зображенням сплячого лева святого Марка над наріжним каменем. У внутрішньому дворику розташовані приміщення для охорони та вартових. Наразі там розташовано Військово-історичний музей. Експонати музею розповідають про чотири періоди в історії міста: венеційському, наполеонівському, австрійському та італійському. Також є можливість ознайомитися з комплексом міської структури та системою фортифікаційних споруд.
Пальманову важко помітити, коли проїжджаєш магістраллю неподалік. Лише наблизившись до нього, за зеленим земляним валом з'являються типові для країни черепичні дахи, а шлях перегороджують ворота з істрійського каменю.
Ідеалісти — теоретики спробували реалізувати утопічну ідею, що симетрія реально допомагає людям гармонічно жити і розвиватися. За задумом будівельників, місто мало процвітати завдяки купцям, ремісникам і фермерам. Пальманова повинна була залучити нових поселенців точно вивіреною геометричною конструкцією міста, ідеально рівними дорогами, правильно розміщеними будинками. Передбачалося, що кожен житель отримає рівні наділи землі, у кожного буде своє заняття. А військові та громадяни міста будуть гармонійно співіснувати в дружбі та злагоді і працювати на благо міста.
На території міста був університет, дві торгові площі, біржова площа, площа для торгівлі сіном та дровами. Місто прорізала річка. У місті розташовано було вісім приходських церков.
Та венеційці недостатньо оцінили масштаб будівельних робіт. Тільки спорудження центральної частини міста тривало протягом трьох десятків років. Бастіонні укріплення будувалися ще довше, будівництво їх завершилося лише на початку ХІХ століття.
А згодом стало фактом те, що мешканці Венеції зовсім не хочуть міняти місце свого проживання та переїжджати з звичного їм міста з гондолами та каналами у, хоч і нове, та зовсім необжите місто, до того ж розташоване в чистому полі на кордоні з небезпечним ворогом. Незважаючи на привабливі перспективи, Пальманова була порожньою, ніхто не бажав жити в місті-фортеці. Тоді венеційський уряд пішов на відчайдушний крок: у 1622 році були помилувані деякі ув'язнені і поселені в Пальманова, вони і стали першими мешканцями.
Що стосується військової історії міста, то справжніх боїв Пальманова не бачила і свою головну задачу — стати неприступним містом — фортецею, не виконала. В 1797 році австрійська армія обманом зайшла в фортецю. Та не довго австрійці раділи перемозі — в 1805 році фортецею заволоділи французи. В цей період з'явився третє коло укріплень. Після підписання Кампо-Формійського мирного договору в 1814 році, місто-зірка знову повернулося Габсбургам. Ними було збудовано театр, який став головною культурною спорудою міста. В 1848 році жителі міста підняли бунт проти австрійців. В 1866 році Пальманова приєдналася до Італійського королівства.
У роки Першої світової війни на території міста-фортеці розташовувалися італійські військові госпіталі та склади. Після битви при Капоретто місто було підпалене відступавшими військами італійської армії.
Під час Другої світової війни в Пальманова знаходилася база італійських солдатів, що воювали проти антифашистських партизан, які промишляли в регіоні. Німці помилували місто-фортецю, і не стали руйнувати його. В цьому велика заслуга протоірея Джузеппе Мерліно.
У 1960 році, відповідно до Указу Президента Італійської республіки, місто Пальманова було визнаний національним пам'ятником архітектури.
Головна площа Пальманова — П'яцца Гранде — знаходиться в самому центрі міста — зірки, і є правильним шестикутним простором, від неї відходять шість радіальних вулиць. На площі розташовані всі основні споруди воєнного та громадського призначення: палац губернатора, собор, будинок священника, військовий шпиталь та інші. В центрі площі встановлено високу колону на основі з істрійського каменю — символу фортеці. По периметру площу височіють статуї представників знаті часів Венеційської Імперії.
Із внутрішньої забудови міста найбільш значимим є собор Duomo di Palmanova, зведений на початку 17 століття. Існує думка, що він зводився одночасно з містом. Будівництвом керував Джиромо Капелло, а ось точне ім'я архітектора невідомо. Існує припущення що це були Бальдассаре Лонгена та Вінченцо Скамоцци, які були проєктантами і самого міста. Споруда є найкращим зразком венеційської архітектури у Фріулі. Пізніше всередині собору було розташовано вівтар Благовіщення Пресвятої Богородиці авторства Помпео Ранді. вів
Собор Duomo di Palmanova
Собор Duomo di Palmanova розташований навпроти мерії Пальманова. Проєкт був створений в 1603 році, і в той же рік почалося будівництво, яке завершилося в 1636 році. Будівельну інспекцію очолював Джироламо Капелло, а ось точне ім'я архітектора невідомо.
Можливо, це були Бальдассаре Лонга і Вінченцо Скамоцці, якому належить і проєкт самого міста. Ця будівля стала найкращим прикладом венеційської архітектури під Фріулі, пізніше в його внутрішньому просторі розташувався вівтар Благовіщення Пресвятої Богородиці роботи Помпео Ранді. Собор не був висвячений до 1777 року, коли його включили в архієпископство Удіне.
Дзвіниця собору зведена в 1776 році, має особливу закорочену форму, щоб ворог під час нападу не зміг визначити місце розташування храму. В нішах фасаду розташовані статуї святої Іустіни Падуанської — одної із святих покровителів Падуї, Марка і Христа. Фасад споруджено із істрійського каменю. Собор було відновлено в 2000 році.
Статуї генералів фортець
Навколо площі встановлено 11 статуй, що зображують генералів фортеці.
На підставі постаментів вибиті фрази:
- «Не роби в своєму майбутньому того, що ти не хотів би отримати»;
- «Той хто, бажає повернення рабства, залишається жертвою під деревом»;
- «Війна проти тиранів, світло для народу»;
- «Братство — це основне значення рівності, свободи і справедливості»;
- «Народ користується твоїми законами, але не забувай ніколи про свої обов'язки»;
- «Народ, ось хто створює правителя».
Військово-історичний музей
Військово-історичний музей знаходиться в підземеллі воріт Чивідале і демонструє форму, документи і пам'ятні предмети, пов'язані з міським гарнізоном з 1593 року до закінчення Другої світової війни. Тут же знаходяться безліч репродукцій міста, що відносяться до різних періодів його розвитку.
Сучасна Пальманова
В наш час Пальманова не виконує ті цілі, за для яких місто було збудоване. І це зрозуміло. Ідеальне геометричне планування і сучасна на той час фортифікація виявились недостатнім стимулом для збільшення кількості мешканців. Відсутність розвинутої інфраструктури та недостатня кількість робочих місць зіграли визначальну роль в прирості населення міста і в подальші віки. Пальманова був спроєктований для гармонійного проживання 20 тисяч мешканців, та більше ніж 10 тисяч у ньому ніколи не проживали. Більшість казарм спустошені. Скромного бюджету міста не вистачає для реконструкції та підтримки усіх історичних споруд. Саме тому владою було прийнято рішення про продаж споруд приватним особам, які мають провести реконструкцію взятих будівель і відкрити їх для відвідування туристичними групами. Потік туристів з кожним роком збільшується, місто радісно їх приймає, акцентуючи унікальність проєкту своєї фортеці і дивуючи театралізованими культурно — історичними заходами — як наприклад, карнавалами.
Сусідні муніципалітети
Див. також
Примітки
- . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
Джерела
- Кицюк Оксана-Дарина. Реферат «Пальма-Нова: місто-пам'ятка в Італії», Національний університет «Львівська Політехніка», інститут архітектури, кафедра реконструкції та реставрації архітектурних комплексів.
- Соломія Ярошенко. Ми збудуємо рай! Ми прославимося на весь світ! // Блискавка. — № 15 (174). — 2016. — С. 18.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palmanova ital Palmanova municipalitet i misto fortecya komuni na pivnichnomu shodi Italiyi u regioni Friuli Veneciya Dzhuliya provinciya Udine Misto ye prikladom zoryanogo fortu zbudovanogo Venecijskoyu respublikoyu 1593 roku Palmanova PalmanovaKomunaKrayina ItaliyaRegionFriuli Veneciya DzhuliyaProvinciyaUdineKod ISTAT030070Poshtovi indeksi33057Telefonnij kod0432Koordinati45 54 00 pn sh 13 19 00 sh d 45 90000 pn sh 13 31667 sh d 45 90000 13 31667 Koordinati 45 54 00 pn sh 13 19 00 sh d 45 90000 pn sh 13 31667 sh d 45 90000 13 31667Visota27 m n r m Plosha13 32 km Naselennya5280 01 01 2023 Gustota396 4 os km Rozmishennya MapaVladaMerFrancesco Martines 16 5 2011 Oficijna storinka Vid z ptashinogo polotu na misto Palmanova Centralna plosha Piazza Grande Ukriplennya buli vklyucheni YuNESKO do Spisku svitovoyi spadshini yak chastina venecijskih robit oboroni mizh 15 m i 17 go stolit Stato ta Terra zahidnij Koloniyi Veneciyi v 2017 roci Naselennya 5465 osib 2014 Shorichnij festival vidbuvayetsya 7 zhovtnya Pokrovitel Redentore Transportna infrastrukturaPalmanova roztashovana na vidstani blizko 450 km na pivnich vid Rima na pivden vid Udine u pivdenno shidnij chastini avtonomnoyi oblasti Friuli Veneciya Dzhuliya nepodalik vid kordonu zi Misto znahoditsya v 20 km vid Udine 28 km 17 mil vid Goriciyi ta 55 km 34 mil vid Triyesta nedaleko vid vuzla avtomagistralej A23 i A4 Transportna infrastruktura mista forteci DemografiyaNaselennya za rokami Stanom na 1 sichnya 2023 roku v municipaliteti oficijno prozhivav 481 inozemec z 40 krayin sered nih 135 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 27 gromadyan Ukrayini Vorota Udine Arhitektura mistaKarta mista forteci 1593 roku Fortecya i idealne misto Palma Nova zasnovana 1593 roku ta buduvalasya bilshe stolittya i ye zrazkovim fortifikacijnim proyektom svogo chasu Avtorom proyektu mista forteci stav vidomij italijskij arhitektor Vinchenco Skamocci yakij pracyuvav pid kerivnictvom vijskovogo inzhenera Dzhulio Savornyano Palmanova povinna bula stati zrazkom mista forteci Ale v toj chas vono malo takozh vidpovidati koncepciyi idealnogo mista epohi Vidrodzhennya Vidrodzhuvalisya davno zabuti antichni ideyi pravilnogo rozmishennya mist yih planuvannya stvorennya merezhi vulic ta plosh sporudzhennya arhitekturnih ansambliv Fortecya nalezhala Venecijskij imperiyi i mala zahishati kordoni derzhavi vid avstrijskih i tureckih vijsk Vona bula osnashena dvoma kilcyami fortifikacijnih ukriplen zemlyanimi valami rovami ta ravelinami yaki zahishali tri pidstupi v misto zi storoni Udine Chividale ta Akvileyi V plani pravilnij 9 kutnik plosheyu 13 32 km i obnesene misto rovom Ce bulo zaproyektovano vidpovidno do togochasnogo rozuminnya voyennih sporud Vsi bastioni roztashovani tak shob zahishati odin odnogo Ukriplennya buduvali v dvi liniyi a mizh nimi najvishimi tochkami promeniv zirki nasipali kriposni vali takim chinom shob bud yakij z dev yati kutiv mig u razi ataki otrimati pidtrimku i dopomogu vid susidnogo kuta Same tomu kilkist bastioniv ta dovzhina kozhnogo promenyu valu v tochnosti vidpovidaye dalnosti dosyagnennya yader serednovichnih garmat Taka forma zabezpechuvala 360 gradusnu oboronu Do seredini HIH stolittya fortecya yavlyala soboyu zrazok fortifikacijnogo arhitekturnogo mistectva U misto mozhna bulo potrapiti lishe cherez odni z troh vorit Pislya zvedennya fortecya uspishno vidbivala ataki turkiv odnak yiyi prodovzhuvali ukriplyati novimi kilcyami zahistu azh do napoleonivskogo chasu U pershu svitovu vijnu misto fortecya stalo shpitalem u drugu svitovu jogo zrobili svoyim shtabom fashisti Misto bagato raziv perehodilo iz ruk v ruki poki ne zalishilos na italijskij teritoriyi Narazi u misti prozhivaye majzhe 5 5 tisyach meshkanciv V centri mista roztashovana plosha u formi pravilnogo shestikutnika vid yakoyi do stin muriv vidhodyat shist vulic Tri z nih vpirayutsya v zahisni sporudi inshi tri zakinchuyutsya monumentalnimi miskimi vorotami Pivdenni vorota Akvileyi abo Marittima buli zbudovani najpershimi i deyakij chas buli yedinimi Pivnichno zahidni vorota Undine buli zvedeni odnochasno z vorotami Chividade v 1605 roci i skladalisya takozh i z dvoh velikih kolis yaki pidnimali fortifikacijnij mist Na zovnishnomu fasadi zobrazheno leva svyatogo Marka yakij lezhit na dvoh nevelikih pidmurkah Vnutrishnij prostir vorit skladayetsya z kaminnoyi zali ta inshih primishen yaki buli priznacheni dlya ohoroni ta medichnih pracivnikiv Pivnichno shidni vorota Chividade na viglyad prostishi Na fasadi lipnina iz zobrazhennyam splyachogo leva svyatogo Marka nad narizhnim kamenem U vnutrishnomu dvoriku roztashovani primishennya dlya ohoroni ta vartovih Narazi tam roztashovano Vijskovo istorichnij muzej Eksponati muzeyu rozpovidayut pro chotiri periodi v istoriyi mista venecijskomu napoleonivskomu avstrijskomu ta italijskomu Takozh ye mozhlivist oznajomitisya z kompleksom miskoyi strukturi ta sistemoyu fortifikacijnih sporud Palmanovu vazhko pomititi koli proyizhdzhayesh magistrallyu nepodalik Lishe nablizivshis do nogo za zelenim zemlyanim valom z yavlyayutsya tipovi dlya krayini cherepichni dahi a shlyah peregorodzhuyut vorota z istrijskogo kamenyu Vorota Chividale pobudovani 1605 roku Vorota Akvileyi Idealisti teoretiki sprobuvali realizuvati utopichnu ideyu sho simetriya realno dopomagaye lyudyam garmonichno zhiti i rozvivatisya Za zadumom budivelnikiv misto malo procvitati zavdyaki kupcyam remisnikam i fermeram Palmanova povinna bula zaluchiti novih poselenciv tochno vivirenoyu geometrichnoyu konstrukciyeyu mista idealno rivnimi dorogami pravilno rozmishenimi budinkami Peredbachalosya sho kozhen zhitel otrimaye rivni nadili zemli u kozhnogo bude svoye zanyattya A vijskovi ta gromadyani mista budut garmonijno spivisnuvati v druzhbi ta zlagodi i pracyuvati na blago mista Na teritoriyi mista buv universitet dvi torgovi ploshi birzhova plosha plosha dlya torgivli sinom ta drovami Misto prorizala richka U misti roztashovano bulo visim prihodskih cerkov Ta venecijci nedostatno ocinili masshtab budivelnih robit Tilki sporudzhennya centralnoyi chastini mista trivalo protyagom troh desyatkiv rokiv Bastionni ukriplennya buduvalisya she dovshe budivnictvo yih zavershilosya lishe na pochatku HIH stolittya Panorama centralnoyi ploshi mista Na ploshi Piazza Grande roztashovanij istorichnij muzej mist pid vidkritim nebom Cej muzej skladayetsya z riznih oboronnih eksponativ Oboronni vali Palma Novoyi A zgodom stalo faktom te sho meshkanci Veneciyi zovsim ne hochut minyati misce svogo prozhivannya ta pereyizhdzhati z zvichnogo yim mista z gondolami ta kanalami u hoch i nove ta zovsim neobzhite misto do togo zh roztashovane v chistomu poli na kordoni z nebezpechnim vorogom Nezvazhayuchi na privablivi perspektivi Palmanova bula porozhnoyu nihto ne bazhav zhiti v misti forteci Todi venecijskij uryad pishov na vidchajdushnij krok u 1622 roci buli pomiluvani deyaki uv yazneni i poseleni v Palmanova voni i stali pershimi meshkancyami Sho stosuyetsya vijskovoyi istoriyi mista to spravzhnih boyiv Palmanova ne bachila i svoyu golovnu zadachu stati nepristupnim mistom forteceyu ne vikonala V 1797 roci avstrijska armiya obmanom zajshla v fortecyu Ta ne dovgo avstrijci radili peremozi v 1805 roci forteceyu zavolodili francuzi V cej period z yavivsya tretye kolo ukriplen Pislya pidpisannya Kampo Formijskogo mirnogo dogovoru v 1814 roci misto zirka znovu povernulosya Gabsburgam Nimi bulo zbudovano teatr yakij stav golovnoyu kulturnoyu sporudoyu mista V 1848 roci zhiteli mista pidnyali bunt proti avstrijciv V 1866 roci Palmanova priyednalasya do Italijskogo korolivstva U roki Pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi mista forteci roztashovuvalisya italijski vijskovi gospitali ta skladi Pislya bitvi pri Kaporetto misto bulo pidpalene vidstupavshimi vijskami italijskoyi armiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Palmanova znahodilasya baza italijskih soldativ sho voyuvali proti antifashistskih partizan yaki promishlyali v regioni Nimci pomiluvali misto fortecyu i ne stali rujnuvati jogo V comu velika zasluga protoireya Dzhuzeppe Merlino U 1960 roci vidpovidno do Ukazu Prezidenta Italijskoyi respubliki misto Palmanova bulo viznanij nacionalnim pam yatnikom arhitekturi Golovna plosha Palmanova P yacca Grande znahoditsya v samomu centri mista zirki i ye pravilnim shestikutnim prostorom vid neyi vidhodyat shist radialnih vulic Na ploshi roztashovani vsi osnovni sporudi voyennogo ta gromadskogo priznachennya palac gubernatora sobor budinok svyashennika vijskovij shpital ta inshi V centri ploshi vstanovleno visoku kolonu na osnovi z istrijskogo kamenyu simvolu forteci Po perimetru ploshu visochiyut statuyi predstavnikiv znati chasiv Venecijskoyi Imperiyi Iz vnutrishnoyi zabudovi mista najbilsh znachimim ye sobor Duomo di Palmanova zvedenij na pochatku 17 stolittya Isnuye dumka sho vin zvodivsya odnochasno z mistom Budivnictvom keruvav Dzhiromo Kapello a os tochne im ya arhitektora nevidomo Isnuye pripushennya sho ce buli Baldassare Longena ta Vinchenco Skamocci yaki buli proyektantami i samogo mista Sporuda ye najkrashim zrazkom venecijskoyi arhitekturi u Friuli Piznishe vseredini soboru bulo roztashovano vivtar Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici avtorstva Pompeo Randi vivSobor Duomo di PalmanovaSobor Duomo di Palmanova roztashovanij navproti meriyi Palmanova Proyekt buv stvorenij v 1603 roci i v toj zhe rik pochalosya budivnictvo yake zavershilosya v 1636 roci Budivelnu inspekciyu ocholyuvav Dzhirolamo Kapello a os tochne im ya arhitektora nevidomo Mozhlivo ce buli Baldassare Longa i Vinchenco Skamocci yakomu nalezhit i proyekt samogo mista Cya budivlya stala najkrashim prikladom venecijskoyi arhitekturi pid Friuli piznishe v jogo vnutrishnomu prostori roztashuvavsya vivtar Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici roboti Pompeo Randi Sobor ne buv visvyachenij do 1777 roku koli jogo vklyuchili v arhiyepiskopstvo Udine Sobor Duomo di Palmanova Dzvinicya soboru zvedena v 1776 roci maye osoblivu zakorochenu formu shob vorog pid chas napadu ne zmig viznachiti misce roztashuvannya hramu V nishah fasadu roztashovani statuyi svyatoyi Iustini Paduanskoyi odnoyi iz svyatih pokroviteliv Paduyi Marka i Hrista Fasad sporudzheno iz istrijskogo kamenyu Sobor bulo vidnovleno v 2000 roci Statuyi generaliv fortecNavkolo ploshi vstanovleno 11 statuj sho zobrazhuyut generaliv forteci Na pidstavi postamentiv vibiti frazi Ne robi v svoyemu majbutnomu togo sho ti ne hotiv bi otrimati Toj hto bazhaye povernennya rabstva zalishayetsya zhertvoyu pid derevom Vijna proti tiraniv svitlo dlya narodu Bratstvo ce osnovne znachennya rivnosti svobodi i spravedlivosti Narod koristuyetsya tvoyimi zakonami ale ne zabuvaj nikoli pro svoyi obov yazki Narod os hto stvoryuye pravitelya Statuyi sho zobrazhuyut generaliv forteci Vijskovo istorichnij muzejVijskovo istorichnij muzej znahoditsya v pidzemelli vorit Chividale i demonstruye formu dokumenti i pam yatni predmeti pov yazani z miskim garnizonom z 1593 roku do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Tut zhe znahodyatsya bezlich reprodukcij mista sho vidnosyatsya do riznih periodiv jogo rozvitku Vhid u vijskovo istorichnij muzej Suchasna PalmanovaV nash chas Palmanova ne vikonuye ti cili za dlya yakih misto bulo zbudovane I ce zrozumilo Idealne geometrichne planuvannya i suchasna na toj chas fortifikaciya viyavilis nedostatnim stimulom dlya zbilshennya kilkosti meshkanciv Vidsutnist rozvinutoyi infrastrukturi ta nedostatnya kilkist robochih misc zigrali viznachalnu rol v prirosti naselennya mista i v podalshi viki Palmanova buv sproyektovanij dlya garmonijnogo prozhivannya 20 tisyach meshkanciv ta bilshe nizh 10 tisyach u nomu nikoli ne prozhivali Bilshist kazarm spustosheni Skromnogo byudzhetu mista ne vistachaye dlya rekonstrukciyi ta pidtrimki usih istorichnih sporud Same tomu vladoyu bulo prijnyato rishennya pro prodazh sporud privatnim osobam yaki mayut provesti rekonstrukciyu vzyatih budivel i vidkriti yih dlya vidviduvannya turistichnimi grupami Potik turistiv z kozhnim rokom zbilshuyetsya misto radisno yih prijmaye akcentuyuchi unikalnist proyektu svoyeyi forteci i divuyuchi teatralizovanimi kulturno istorichnimi zahodami yak napriklad karnavalami Susidni municipalitetiBanyariya Arsa Bichinikko Gonars San Vito al Torre Santa Mariya la Longa Trivinyano Udineze ViskoDiv takozhSpisok municipalitetiv provinciyi UdinePrimitki ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 Resident population by sex municipality and citizenship Postijne naselennya za stattyu municipalitetom i gromadyanstvom angl ISTAT Procitovano 12 chervnya 2024 DzherelaKicyuk Oksana Darina Referat Palma Nova misto pam yatka v Italiyi Nacionalnij universitet Lvivska Politehnika institut arhitekturi kafedra rekonstrukciyi ta restavraciyi arhitekturnih kompleksiv Solomiya Yaroshenko Mi zbuduyemo raj Mi proslavimosya na ves svit Bliskavka 15 174 2016 S 18 PosilannyaPalmanova u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi